Ухвала суду № 86149240, 05.12.2019, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1243/16-ц

Провадження № 6/342/31/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гайдича Р.М.

секретаря Лукасевич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городенка подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 ,

Встановив:

Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий О.В. подав подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань покладених на неї виконавчим листом №342/1243/16-ц, який виданий 06.10.2017 року Городенківським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в розмірі 26309,70 грн., три проценти річних в розмірі 679 грн., відсотки в розмірі 2835,46 грн., відсотки в сумі 1377,38 грн., та 551,20 грн. судового збору.

В поданні зазначено, що 15.01.2018 року було відкрито виконавче провадження. Боржник ОСОБА_1 не виконала вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду.

Приватний виконавець подання просить слухати у його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що в задоволенні подання необхідно відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Пунктом 1 розділу XIII «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, в яку були внесені зміни та доповнення 29 вересня 2016 р. № 2832/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

До подання виконавця додаються належним чином завірені копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження, які, на думку виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов`язань боржником тощо.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Отже, приватний виконавець повинен довести факти умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

В матеріалах справи міститься копія постанови приватного виконавця від 15.01.2018 року. Копії викликів приватного виконавця від 15.01.2018 року та від 06.02.2018 року та копії актів приватного виконавця. Копії запитів приватного виконавця до відповідних установ для з`ясування наявності майна у ОСОБА_1 .

Проте судом установлено, що матеріали подання не містять будь-яких доказів про обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження та доказів про те, що боржник ухиляється від явки до приватного виконавця, а відповідно і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

Оскільки в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація чи отримувала боржник ОСОБА_1 постанову приватного виконавця від 15.01.2018 року та чи отримувала виклики приватного виконавця про необхідність погасити борг. Як і відсутня інформація чи відмовлялась ОСОБА_1 від отримання цих документів та, що вона ухиляється від виконання покладених на неї зобов`язань за рішенням суду знаючи про необхідність їх виконання.

Тому суд вважає подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника необґрунтованим та передчасним і таким, що не підлягає задоволенню. Оскільки сам факт відкриття виконавчого провадження та направлення приватним виконавцем вимог про виконання зобов`язання на адресу реєстрації місця проживання боржника, ще не підтверджує факту того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язання за рішенням суду.

При цьому відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. ст. 259-261, 441 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу складено 05.12.2019 року.

Суддя: Гайдич Р. М.