Ухвала суду № 86148791, 02.12.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/122/13- ц

Провадження №6/523/416/19

У Х В А Л А

"02" грудня 2019 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого – судді Малиновського О.М.,

при секретарі – Шевчук М. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15 в м. Одеса, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку», за участю заінтересованих осіб – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа,

В С Т А Н О В И В

В.о. генерального директор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» - Лисенко В.В. 10 вересня 2019 року звернувся до суду із зазначеною заявою посилаючись на те, що 16.05.2013року Суворовським районними судом м. Одеси ухвалено рішення по цивільній справі № 523/122/13ц, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №11211789000 від 10.09.2007 року. В наступному, Суворовським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист з виконання зазначеного рішення суду. Постановою державного виконавця від 23.06.2016р. виконавче провадження було завершено, відкритих виконавчих проваджень на виконання зазначеного рішення суду немає, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Договором про відступлення прав вимоги від 11.05.2019року № 1369/К ПАТ «Дельта Банк» передав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» права вимоги щодо зазначеного кредитного договору та вказаного боржника. У зв`язку з чим, заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку».

Крім того, посилаючись на ті обставини, що рішення суду виконано не було, оскільки виконавчий лист повернуто на підставі п.7 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця від 23.06.2016р., а переданий ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» виконавчий лист містить значні пошкодження, просить видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, який на думку заявника був пропущений з поважних причин, оскільки переуступка права вимоги відбулась лише 11.05.2019р., довготривала процедура передачі оригіналів документів позбавила заявника можливості у строк, тобто до 23.06.2019р. пред`явити виконавчий лист до виконання.

Сторони до судового засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялись судові повістки. Від заявника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ст.ст.433, 442 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення зазначеного питання.

Вивчивши подану заяву та матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

На підставі матеріалів справи встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.05.2013 р. по цивільній справі № 523/122/13ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №11211789000 від 10.09.2007 року в розмірі 162109,79 гривень. На виконання зазначеного рішення Суворовським районним судом міста Одеси видано 26.06.2013р. виконавчий лист щодо стягнення вказаної суми боргу.

Згідно договору про відступлення права вимоги від 11.05.2019р. № 1369/К ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» право вимоги щодо зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №11211789000 від 10.09.2007р.

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

На підставі зазначеного, суд встановив, що на даний час ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» набуло прав стягувача у виконавчому провадженні згідно виконавчого листа про виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16.05.2013 р. справа № 523/122/13ц.

У відповідності до ч. 1 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції, заява №183571/91» (Caseof Hornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…».

Виконавчий документ є документом строковим, тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

Причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Згідно ч.ч.1,2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, що діяв на момент винесення судового рішення у цивільній справі №523/122/13ц та набрання ним законної сили, було встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р.

Відповідно до п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

На момент отримання виконавчого листа, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становив один рік. Виконавчий лист було видано 26.06.2013р. для подальшого виконання. 23.06.2016р. виконавчий лист №523/122/13ц було повернуто стягувачу на підставі п.7 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, тобто з 23.06.2016р. почав відраховуватись новий строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та становив один рік. Проте, враховуючи що в період часу з 23.06.2016р. по 23.06.2017р. набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., який збільшив строки для пред`явлення виконавчих листів до виконання з одного року до трьох років, суд приходить до висновку, що граничний термін для пред`явлення виконавчого листа становить три роки, а саме до 23.06.2019р.

Як вбачається з матеріалів справи 11.05.2019р. на підставі договору про відступлення прав вимоги № 1369/К ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» право вимоги щодо зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №11211789000 від 10.09.2007р..

Таким чином, з часу укладення договору про відступлення права вимоги до кінцевого строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у заявника був лише місяць. А тому, суд вважає цілком обґрунтованими викладені у заяві обставини пов`язанні з довготривалою процедурою передачі оригіналів кредитних справи та проведення звірки з Актами прийому- передачі, які стали підставою для пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, які об`єктивно не могли бути виконанні в місячний термін. Крім того, згідно акту перевірки матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 від 03.09.2019р. встановлено відсутність рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 16.05.2013р., а виконавчий лист №523/122/13ц наявний в кредитній справі -пошкоджений.

Тобто, здійснивши перевірку матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 та виявивши пошкоджений виконавчий лист №523/122/13ц у заявника не було можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

А тому, суд приходить до висновку, що заявник - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин, який підлягає поновленню.

Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Виконавчий лист №523/122/13ц наявний в матеріалах справи (а.с. 10) містить значні пошкодження – розірваний, а тому вважається втраченим.

Враховуючи викладенні вище обставини, суд приходить до висновку, що заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст. ст. 433, 442 ЦПК України,

У Х В А Л И В

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони у виконавчому провадженні, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа – задовольнити в повному обсязі.

Провести заміну стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16.05.2013р. по справі № 523/122/13ц з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ – 34047020) на його правонаступника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» (код ЄДРПОУ – 34615314, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька,40х) відносно боржника ОСОБА_1 .

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» (код ЄДРПОУ – 34615314, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька,40х) строк для пред`явлення виконавчого листа № 523/122/13ц, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 26.06.2013р. «Про стягнення з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) заборгованості по кредитному договору в загальному розмірі 162109, 79 гривень» до виконання з дня набрання ухвалою законної сили.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» (код ЄДРПОУ – 34615314, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька,40х) дублікат виконавчого листа по справі № 523/122/13ц.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повну ухвалу суду складено та підписано 02 грудня 2019 року.

Суддя