Рішення № 86148672, 26.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17996/16

Провадження № 2/522/3719/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судових засідань Пейкова О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2016 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 7 682 237 грн. 64 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою судді Нікітіної С.Й. від 06 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі.

16 лютого 2017 року позивачем подано уточнену позовну заяву в якій викладено та обґрунтовано вимоги щодо стягнення із ОСОБА_2 суми у розмірі 97 928 479 грн. 60 коп.

Розрахунок за кожним із укладених договорів позики здійснюється наступним чином (застосовується курс долару США станом на 14.02.2017 року).

Договір позики від 31.07.2013 року на загальну суму 150 000,00 доларів США строком до 31.01.2014 року. Основна сума заборгованості станом на 14.02.2017 року становить 150 000,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 4 074 000 (чотири мільйони сімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. Інфляційне збільшення боргу становить 158 537 (чотири мільйони сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять сім) грн.. 43 коп. Неустойка становить 0,3 % від суми заборгованості за кожний день прострочення становить 0,3 % від 150 000,00 доларів США складає 450 доларів США, що еквівалентно 12 222,00 грн. Кількість днів прострочення з повернення боргу складає – 1110 днів. 1110 (кількість днів прострочення) * 12 222,00 грн. (0,3 % заборгованості за кожний день прострочення) = 13 566 420 (тринадцять мільйонів п`ятсот шістдесят шість тисяч чотириста двадцять) гривень 00 коп.

Загальна сума боргу складає: 4 074 000,00 грн. (основна сума заборгованості) + 4 158 537,43 грн. (інфляційне збільшення боргу) + 13 566 420,00 грн. (неустойка) = 21 798 957 (двадцять один мільйон сімсот дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 40 коп.

Договір позики від 23.01.2014 року на загальну суму 145 000,00 доларів США строком до 31 травня 2014 року. Основна сума заборгованості станом на 14.02.2017 року становить 145 000,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 3 938 200 (три мільйони дев`ятсот тридцять вісім тисяч двісті) грн.. 00 коп. Інфляційне збільшення боргу становить 3 510 322 (три мільйони п`ятсот десять тисяч триста двадцять дві) грн.. 68 коп. Неустойка становить 0,3 % від суми заборгованості за кожний день прострочення становить 0,3 % від 145 000,00 доларів США складає 435 доларів США, що еквівалентно 11 814,60 грн. Кількість днів прострочення з повернення боргу складає – 990 днів. 990 (кількість днів прострочення) * 11 814,60 грн. (0,3 % заборгованості за кожний день прострочення) = 11 696 454 (одинадцять мільйонів шістсот дев`яносто шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп.

Загальна сума боргу складає: 3 938 200,00 грн. (основна сума заборгованості) + 3 510 322,68 грн. (інфляційне збільшення боргу) + 11 696 454,00 грн. (неустойка) = 19 144 976 (дев`ятнадцять мільйонів сто сорок чотири тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн. 70 коп.

Договір позики від 11.03.2014 року на загальну суму 155 000,00 доларів США строком до 31 травня 2014 року. Основна сума заборгованості станом на 14.02.2017 року становить 155 000,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 4 209 800 (чотири мільйони двісті дев`ять тисяч вісімсот) грн.. 00 коп. Інфляційне збільшення боргу становить 3 752 413 (три мільйони сімсот п`ятдесят дві тисячі чотириста тринадцять) грн.. 90 коп. Неустойка становить 0,3 % від суми заборгованості за кожний день прострочення становить 0,3 % від 145 000,00 доларів США складає 465 доларів США, що еквівалентно 12 629,40 грн. Кількість днів прострочення з повернення боргу складає – 990 днів. 990 (кількість днів прострочення) * 12 629,40 грн. (0,3 % заборгованості за кожний день прострочення) = 12 503 106 (дванадцять мільйонів п`ятсот три тисячі сто шість) грн.. 00 коп.

Загальна сума боргу складає: 4 209 800,00 грн. (основна сума заборгованості) + 3 752 413,90 грн. (інфляційне збільшення боргу) + 12 503 106,00 грн. (неустойка) = 20 465 319 (двадцять мільйонів чотириста шістдесят п`ять тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 90 коп.

Договір позики від 03.05.2014 року на загальну суму 164 316,00 доларів США строком до 31 травня 2014 року. Основна сума заборгованості станом на 14.02.2017 року становить 164 316,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 4 462 822 (чотири мільйони чотириста шістдесят дві тисячі вісімсот двадцять дві) грн.. 56 коп. Інфляційне збільшення боргу становить 3 977 945 (три мільйони дев`ятсот сімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 58 коп. Неустойка становить 0,3 % від суми заборгованості за кожний день прострочення становить 0,3 % від 164 316,00 доларів США складає 492,9 доларів США, що еквівалентно 13 387,16 грн. Кількість днів прострочення з повернення боргу складає – 990 днів. 990 (кількість днів прострочення) * 13 387,16 грн. (0,3 % заборгованості за кожний день прострочення) = 13 253 292 (тринадцять мільйонів двісті п`ятдесят три тисячі двісті дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Загальна сума боргу складає: 4 462 822,56 грн. (основна сума заборгованості) + 3 977 945,58 грн. (інфляційне збільшення боргу) + 13 253 292,40 грн. (неустойка) = 21 694 060 (двадцять один мільйон шістсот дев`яносто чотири тисячі шістдесят) грн. 50 коп.

Договір позики від 20.04.2016 року на загальну суму 295 812,00 доларів США строком до 04.06.2016 року. Основна сума заборгованості становить станом на 14.02.2017 року 295 812,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 8 034 253 (вісім мільйонів тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят три) грн. 92 коп. Інфляційне збільшення боргу становить 644 706 (шістсот сорок чотири тисячі сімсот шість) грн. 94 коп. Неустойка становить 0,3 % від суми заборгованості за кожний день прострочення становить 0,3 % від 295 812,00 доларів США складає 887,4 доларів США, що еквівалентно 24 102,76 грн. Кількість днів прострочення з повернення боргу складає – 255 днів. 255 (кількість днів прострочення) * 24 102,76 грн. (0,3 % заборгованості за кожний день прострочення) = 6 146 204 (шість мільйонів сто сорок шість тисяч двісті чотири) грн. 25 коп.

Загальна сума боргу складає: 8 034 253,92 грн. (основна сума заборгованості) + 644 706,94 грн. (інфляційне збільшення боргу) + 6 146 204,25 грн. (неустойка) = 14 825 165 (чотирнадцять мільйонів вісімсот двадцять п`ять тисяч сто шістдесят п`ять) грн. 10 коп.

Загальна сума за всіма Договорами позики складає: 21 798 957,40 грн. (перший Договір позики від 31.07.2013 року) + 19 144 976,70 грн. (другий Договір позики від 23.01.2014 року) + 20 465 319,90 грн. (третій Договір позики від 11.03.2014 року) + 21 694 060,50 грн. (четвертий Договір позики від 03.05.2014 року) + 14 825 165,10 грн. (п`ятий Договір позики від 20.04.2016 року) = 97 928 479 (дев`яносто сім мільйонів дев`ятсот двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 60 коп.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено ряд договорів позики у період з 2013 по 2016 роки, відповідно до умов яких ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 910 128 доларів США. В передбачений укладеними договорами позики строк відповідач не повернула отриманих грошових коштів, в результаті чого виникла заборгованість.

20 листопада 2017 року в результаті повторного автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М.

Ухвалою від 21 листопада 2017 року справу в своє провадження прийнято суддею Приморського районного суду м. Одеси Чернявською Л.М..

Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Цивільний процесуальний Кодекс викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року. Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень справи, провадження яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27 березня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач частково визнає позовні вимоги в сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США та просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за позикою в частині, що нею не визнається, посилаючись на те, що в дійсності не укладались між сторонами по справі нові договори позики, а відбувалось лише переписування (пролонгація) одного й того договору займу зі збільшеною сумою грошей. Також відповідач зазначає, що не погоджується з нарахуванням інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 03 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі.

07.11.2019 року ОСОБА_1 надав додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка звернулась до суду з клопотанням про розгляд питання про зупинення провадження у справі за ії відсутністю. Повідомлення про поважність причин неявки до суду не надала.

В порядку п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України справа розглянута за відсутністю відповідача.

Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 липня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулась перша домовленість, за умовами якої Позикодавець – ОСОБА_1 передає Позичальнику – ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 150 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 200 000 грн.00 коп. по курсу НБУ на день підписання договору строком до 31 січня 2014 року.

На підтвердження вказаної домовленості між сторонами укладено Договір Позики від 31.07.2013 року. Згідно до умов Договору Позикодавець – ОСОБА_1 передає Позичальнику – ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 150 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 200 000 грн.00 коп. по курсу НБУ на день підписання договору строком до 31 січня 2014 року.

Сторонами 31.07.2013 року підписано Акт приймання-передачі, який є невід`ємною частиною Договору позики від 31.07.2013 року.

23 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникає друга домовленість, за умовами якої Позикодавець – ОСОБА_1 передає Позичальнику – ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 145 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 189 000 грн.00 коп. по курсу НБУ на день підписання договору.

На підтвердження вказаної домовленості між сторонами укладено Договір Позики від 23.01.2014 року та підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти у розмірі 145 000,00 доларів США строком до 31 травня 2014 року.

11 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникає третя домовленість, за умовами якої Позикодавець – ОСОБА_1 передає Позичальнику – ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 155 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 432 200 грн.00 коп. по курсу НБУ на день підписання договору строком до 31 травня 2014 року.

На підтвердження вказаної домовленості між сторонами укладено Договір Позики від 11.03.2014 року та підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти у розмірі 155 000,00 доларів США.

03 травня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникає четверта домовленість, за умовами якої Позикодавець – ОСОБА_1 передає Позичальнику – ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 164 316,00 доларів США, що еквівалентно 1 971 792 грн.00 коп. по курсу НБУ на день підписання договору строком до 31 травня 2014 року.

На підтвердження вказаної домовленості між сторонами укладено договір Позики від 03.05.2014 року, також сторонами 03.05.2014 року підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти у розмірі 164 316,00 доларів США.

20 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникає п`ята домовленість, за умовами якої Позикодавець – ОСОБА_1 передає Позичальнику – ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 295 812 (двісті дев`яносто п`ять тисяч вісімсот дванадцять) доларів США в інтересах родини, які остання зобов`язалась повернути до 04 червня 2016 року або за вимогою позикодавця – ОСОБА_1 .

На підтвердження вказаної домовленості між сторонами укладено Договір Позики від 20.04.2016 року. Факт реальної передачі грошових коштів ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтверджується Актом прийому-передачі від 20.04.2016 року.

Договори були підписані обома сторонами, що не заперечується ними.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 1046 ЦК України визначає договір позики як реальний, тобто він вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Таким чином, у ОСОБА_2 виникли зобов`язання перед ОСОБА_1 з повернення грошових коштів, у свою чергу, у ОСОБА_1 виникло право вимагати у ОСОБА_2 повернення грошових коштів у визначені сторонами строки.

Зі змісту ч. 2 ст. 11 ЦК України виходить, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства та інших юридичних фактів, тобто Цивільним кодексом України не обмежено коло юридичних фактів, що створюють зобов`язання, перелік таких підстав не є вичерпним. Це дозволяє дійти до висновку, що укладений договір позики є юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов`язання.

Окрім того ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1-2. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вбачає, що укладені договори позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були підписані обома сторонами, що не заперечується представником відповідача. Сторонами були узгоджені основні умови договору та погоджені, про що свідчать підписи сторін.

З тексту договорів вбачається, що за результатами укладення останніх ОСОБА_2 отримала 910 128 доларів США (150000+145000+155000 НОМЕР_1 ), які мала обов`язок повернути у визначені договорами строки.

Вказані договори укладено з дотримання вимог чинного законодавства щодо їх оформлення та за наявності волевиявлення сторін. При цьому суд враховує, що відповідач підтвердив факт укладання між сторонами оскаржуваних договорів, що вбачається із відзиву на позовну заяву.

З боку сторони відповідача суду не надано доказів, що Позивачем не передавались грошові кошти та Відповідач здійснив розрахунки із ОСОБА_1 в повному обсязі. Будь-яких доказів повернення грошових коштів Позичальнику ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження обставин, на які вона посилалася як на підставу заперечень проти частини позовних вимог, зокрема щодо того, що укладені договори позики є пролонгацією одного й того ж договору позики, суду не надано.

Отже, судом встановлено, що між сторонами укладені вказані договори позики відповідно до приписів законодавства, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за вищевказаними договорами, а саме передав обумовлену суму грошових коштів.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_2 отримані у борг грошові кошти не повернула до теперішнього часу, окрім того, як встановлено судом, ухиляється від їх добровільного виконання.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Отже, в ході судового доведено факт наявності зобов`язальних відносин між сторонами та матеріалами справи встановлено, що відповідач зобов`язаний сплатити на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 910 128 доларів США.

При ухваленні судом рішення потрібно перерахувати суму боргу з іноземної валюти на національну, урахувати офіційний курс гривні до іноземної валюти, установлений Національним банком України на день ухвалення судового рішення.

Таким чином, сума заборгованості складає 910128 доларів США, яка підлягає перерахуванню з іноземної валюти на національну, з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти станом на 28.11.2019 року (2398,4391 гривень за 100 доларів США) складає 21 828 783 (двадцять один мільйон вісімсот двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят три) гривні.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

З урахуванням викладеного, норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що інфляційні втрати не підлягають стягненню з боржника, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише національна валюта України – гривня, тоді як іноземна валюта, передбачена умовами договору, індексації не підлягає.

Також не підлягає стягненню сума неустойки зазначена позивачем, оскільки ці вимоги не доведені належними доказами.

Згідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 3 та ч. 9 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі сумі 6890 (шість тисяч вісімсот дев`яносто) гривень, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 207, 208, 549-552, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, ЦК України,ст. ст.141, 263-265, 353, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 16 січня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області від 21 травня 2014 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) суму заборгованості у розмірі 97 928 479 (дев`яносто сім мільйонів дев`ятсот двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок та судовий збір у сумі 6890 (шість тисяч вісімсот дев`яносто) гривень.

В задоволені решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2019 року.

Суддя Л.М. Чернявська

26.11.2019