Рішення № 86147483, 06.12.2019, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/6258/18

№ провадження 2-а/495/25/2019

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

06 грудня 2019 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа №495/6258/18,

за участю учасників справи:

від позивача – особисто позивач Недіна В.І.,

від третьої особи – особисто Нікітченко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському Одеської області в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Савко Євгена Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 про скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 299 від 25.06.2018 року у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Савко Євгена Вікторовича, про скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 299 від 25.06.2018 року у справі про адміністративне правопорушення, просить суд: поновити їй строк на оскарження постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 299 від 25.06.2018 року у справі про адміністративне правопорушення як такий, що пропущений з поважних причин; скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 299 від 25.06.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 96 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ст. 247 ч.1 КупАП.

Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.01.2019 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 .

Так, вимоги позивача мотивовані тим, що вона є власницею 54/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Стверджує, що з однієї із сторін земельна ділянка, на якій розташований належний їй на праві власності житловий будинок граничить з земельною ділянкою ОСОБА_3 .

Вказує, що у зв`язку із тим, що минулими власниками належної позивачу будинку було побудовано з дерева будову, яка не має водовідводу та яка перебуває на двох земельних ділянках, і з земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок ОСОБА_3 після дощу всі опади стікали з даху по стінам будівлі, що призводило до погіршення стану її майна, а тому вона була змушена без фундаменту з шлакоблоку зміцнити дах та зробити так, щоб не затікала вода у належний їй на праві власності будинок.

Проте, незважаючи на це, під час позапланової перевірки співробітниками ДАБІ не було враховано даний факт.

Більш того, розгляд справи відбувся за її відсутності та відсутності пояснень позивача з питань, які вказані в оскаржуваній постанові, внаслідок чого було порушено порядок змагальності, постанова винесена без з`ясування обставин чи дійсно мали місце подія і склад адміністративних правопорушень, які передбачені ч.4 ст. 96 КУпАП.

З вказаних вище підстав та порушень з боку працівників органів ДАБК, позивач і звернулась до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Представник відповідачів в судове засідання не з`явився, мотиви своїх заперечень виклав у письмовому відзиві від 27.08.2018 року.

Так, у відзиві зокрема вказане про те, що під час виїзду на об`єкт згідно направлення для проведення позапланового заходу було встановлено, що гр. ОСОБА_1 самовільно збудовано господарську споруду за адресою: АДРЕСА_1 . Будівельного паспорту чи інших дозвільних документів у позивача на будівництво господарської споруди не було.

Все вищевказане дає можливість вважати, що гр. ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво.

У результаті перевірки були складені акт проведення позапланового заходу державного нагляду /контролю/ щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 11.06.2018 року, протокол про адміністративне правопорушення від 11.06.2018 року, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.06.2018 року.

Від підпису вищевказаних документів гр. ОСОБА_1 відмовилась, про що був зроблений відповідний запис та документи були надіслані на адресу позивача засобами поштового зв`язку, але позивач не скористалась своїм правом та не отримала лист з матеріалами справи з власної ініціативи.

Таким чином, на розгляд справи гр. ОСОБА_1 не з`явилась, пояснень та заперечень від неї до Департаменту не надходило, тому головний інспектор в результаті розгляду матеріалів позапланової перевірки виніс постанову № 299 від 25.06.2018 року. Постанова була направлена позивачу засобами зв`язку та отримана нею згідно рекомендованого повідомлення 05.07.2018 року. Таким чином, посадові особи Департаменту діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачено нормами діючого законодавства.

Третя особа в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог повністю заперечувала, вказуючи на їх безпідставність.

В матеріалах справи наявні його письмові пояснення, згідно яких він вказав, що до придбання ОСОБА_1 домогосподарства за адресою: Сонячна АДРЕСА_2 Радянська АДРЕСА_1 проблем у нього з сусідами не було.

Дії сусідки ОСОБА_1 щодо самобуду та розширення площі ділянки, що знаходиться у власному користуванні за рахунок площі його домогосподарства свідчать не тільки про порушення будівельних норм ДБН б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (ДБН 350-92** на момент завершення самобуду), а й про відсутність доброчесності відповідно її свідчень в матеріалах вказаної цивільної справи.

Стверджує, що ОСОБА_1 порушено і санітарні норми, оскільки відстань між самобудом ОСОБА_1 /вбиральнею та душовою/ та будинком ОСОБА_2 і цистерною - за відсутністю централізованого водопостачання повинна складати не менше 20 метрів.

В якості обґрунтування вказаних стверджень приєднав лист № 18-2/328 від 27.03.2019 року з Білгород-Дністровського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Не погоджуючись з запереченнями відповідача, позивач надала до суду свою відповідь на відзив від 11.09.2018 року, у якій вказала, що згідно листа за підписом головного державного інспектора з нагляду у сфері пожежної техногенної безпеки Білгород-Дністровського району Чуханенко О.В. – на території земельної ділянки ОСОБА_2 за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, 5 наявні порушення п. 1.1. розділу 111 наказу № 1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні».

Відповідно до листа за підписом сільського голови Старокозацької сільської ради – 02.08.2018 року був здійснений виїзд комісії у складі спеціаліста по земельним питанням та депутата сільської ради.

В результаті було встановлено, що ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 була порушена земельна межа між ділянками згідно ст.. 106 ЗК України, а також недотримання норм добросусідства згідно ст. 103 ЗК, ст. 105 ЗК, норм ДБН 360-92*.

Тобто працівники Департаменту не врахували наведених порушень, а безпідставно притягли до відповідальності позивача, стверджує ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення позивача та третьої особи, допитавши в якості свідка ОСОБА_4 , оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 03.08.2011 року, позивач, яка змінила прізвище у зв`язку з укладанням шлюбу, є власником 54/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорту на садибний /індивідуальний/ житловий будинок та Витягом про державну реєстрацію прав № 31428898.

Листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 1015-05/1-3999 від 04.05.2018 року повідомлено власника житлового будинку по АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 про підстави та дату проведення позапланової перевірки вимог містобудівного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що згідно направлення для проведення позапланового заходу № 427 від 17.05.2018 року направлено інспекторів будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування в строк з 01.06.2018 до 11.06.2018 року для здійснення позапланової перевірки на будівництва господарської споруди за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки складені акт проведення позапланового заходу державного нагляду /контролю/ щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 11.06.2018 року за № 427, протокол про адміністративне правопорушення від 11.06.2018 року, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.06.2018 року.

У вказаних вище документах наявна відмітка, що ОСОБА_1 від підпису відмовилась.

У зв`язку з чим, листом № 1015-05/1-5419 від 11.06.2018 року на адресу ОСОБА_1 надіслані акт проведення позапланового заходу державного нагляду /контролю/ щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 11.06.2018 року за № 427, протокол про адміністративне правопорушення від 11.06.2018 року, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.06.2018 року.

25.06.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державного архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області була винесена постанова № 299 по справі про адміністративне правопорушення.

Так, у оскаржуваній постанові зазначається, що під час виїзду на об`єкт: будівництво господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що 54/100 частини житлового будинку належать гр. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 03.08.2011, а також під час перевірки було надано технічний паспорт виготовлений КП «Білгород-Дністровське БТІ» від 28.05.2011 року № 685.

Після розгляду вищевказаних документів було встановлено, що за вказаною адресою самовільно збудовано господарську споруду, що є порушенням п. 13 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та вчинила адміністративне правопорушення ,відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 96 КУпАП.

Вказаною постановою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250 грн.

Позивач категорично не погоджується з вказаною постановою № 299 від 25.06.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, вважає її незаконною, з підстав порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та з підстав не дослідження усіх фактичних обставин справи під час ухвалення дійсної постанови.

Стосовно вимог про поновлення пропущеного строку, слід зауважити про наступне.

Позивач отримала оскаржувану постанову 05.07.2018 року, що також не заперечується і визнається відповідачем, звернулась до суду 12.07.2018 року.

У відповідності до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.

У зв`язку з цим судам під час розгляду такої категорії справ слід застосовувати строки звернення до суду, встановлені статтею 289 КУпАП, тобто десять днів з дня винесення постанови.

За таких обставин, позивач звернувся до суду в межах строку звернення до адміністративного суду із скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення, а отже позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_1 строку є недоцільними.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Постанова № 553).

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553, передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Статтями 3 та 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

У відповідності до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.9 Порядку).

Пунктом 1 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 року №553 передбачено, що суб`єктами містобудування, на яких поширюються норми цього нормативного акту, є - замовники, проектувальники, підрядники та експертні організації. Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суд акти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, заходи державного архітектурно-будівельного контролю мають спрямовуватись на перевірку та контроль саме суб`єктів містобудування під час виконання ними підготовних та будівельних робіт.

У відповідності до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що заходи державного архітектурно-будівельного були здійснені під час виконання суб`єктом містобудування підготовних та будівельних робіт.

Як встановлено в ході розгляду справи, з наданих сторонами доказів, розгляд адміністративної справи проводився головним інспектором ДАБК на підставі акту № 427, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протоколу по справі про адміністративне правопорушення вд 11.06.2018 року та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.06.2018 року

Однак, приписом надавався строк для усунення порушень містобудівного законодавства, а саме - до 11.08.2018 року.

Всупереч цього, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена 25.06.2018 року.

Таким чином, з усього вищевикладеного можливо зробити висновок про передчасність винесення постанови № 299 по справі про адміністративне правопорушення від 25.06.2018 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 96 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 4250 грн, оскільки під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення керівником ДАБК не були досліджені усі фактичні обставини справи, не наведено належним чином доказів вини особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Отже, обов`язок доказування по зазначеній адміністративній справі законом покладено на відповідачів, тобто відповідачі повинні довести суду правомірність складання вищезазначених постанов.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом також враховується і порушення процедури розгляду справи про адміністративної правопорушення відносно ОСОБА_1 .

У відповідності до ч.1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4цього Кодексу.

Згідно ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Разом з тим, відповідачем не надано належного доказу сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, скільки в жодному з надісланих їй рекомендованим листом викликів не має підпису про їх одержання, навіть сам відповідач вказує, що конверт повертався «за терміном зберігання», що не дає суду підстав для висновку про належне сповіщення позивача на розгляд протоколу відносно неї, у зв`язку із чим їй не було роз`яснено прав та обов`язків, не надано можливість заявляти клопотання та подавати докази тощо.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні попередній власник частини будинку ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що продала частину будинку позивачу, вигрібна яма існувала ще до неї, ще до неї була збудована дерев`яна вбиральня з душем, всі порушення були, на її думку, допущені сусідом ОСОБА_2 , однак вказані пояснення свідка не були досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи усе вищевикладене, на основі повно та всебічно досліджених доказів, у сенсі розуміння вимог чинного законодавства, прийнявши до уваги, що на момент здійснення позапланової перевірки посадовими особами органів ДАБК були відсутні правові підстави для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , оскільки не було перевірено на належному рівні усіх документів, що були надані на розгляд органу правомочному розглядати вказану справу, прийнявши до уваги доведеність позивачем порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ під час винесення постанови від 25.06.2018 року, прийнявши до уваги, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження доведення вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 96 КупАП, тому постанова № 299 від 25.06.2018 у справі про адміністративне правопорушення винесена неправомірно, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вимоги позивача про закриття провадження у справі є похідними вимогами від основної частини позову, а тому у зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та передбаченого нормами чинного законодавства повноваження суду щодо закриття справи у разі скасування рішення суб`єкта владних повноважень, також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,5, 77, 242, 243, 250-255, 268,286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Савко Євгена Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 про скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 299 від 25.06.2018 року у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 299 від 25.06.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 96 КУпАП.

Провадження відносно ОСОБА_1 щодо порушення нею ч.4 ст. 96 КУпАП , згідно постанови №299 від 25.06.2018 року – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду у відповідності до ч.4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса.

Відповідач: головний інспектор будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Савко Євгена Вікторовича, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 06 грудня 2019 року.

Суддя: