Ухвала суду № 86147239, 06.12.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/8491/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Сітніков Т.Б., за участю секретаря судового засідання Циганенко Ю.О., прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Кадуріна С.Є., слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Лесько В.О., захисника Бєляєва В.О., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Орлова В.А., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Кадуріним С.Є. по матеріалам досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380001460 від 04 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Керамік, Ясинуватського району, Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, працездатного, який не працює та не навчається, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2019 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Орлова В.А., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Кадуріним С.Є. по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380001460 від 04 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , в якому зазначено, що:

03.12.2019 року у денний час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 разом зі своїми знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходився у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом вживали спиртні напої. Під час розпиття спиртного між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з іншого виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 виникла неприязнь відносно останніх.

Після розпиття спиртного, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 пішли до себе додому за адресою: АДРЕСА_3 , та у спальній кімнаті лягли вдвох спати.

03.12.2019 року у вечірній час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 на території свого домоволодіння, розташованого за вищевказаною адресою, пришукав металевий прут, та утримуючи його в руках, направився за місцем мешкання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 .

03.12.2019 року приблизно о 23 годин 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу через не зачинені хвіртку та вхідні двері проник до приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_3 , та пройшовши у спальну кімнату, на ліжку побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У цей же день, приблизно о 23 годин 05 хвилин, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, утримуючі у правій руці металевий прут, почав наносити множинні удари в область голови та тулубу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Своїми умисними діями, направленими на протиправне заподіяння смерті двом або більше особам, ОСОБА_1 спричинив тілесні ушкодження:

ОСОБА_2 – закрита черепно-мозкова травма; забій головного мозку; субарахноїдальний крововилив з права, множинні відкриті переломи скелету обличчя; підшкірна емфізема правої скроневої області; гемосинус; забійні інфіковані рани області лоба, тім`яної області, скроневої області зліва, підборіддя зліва; параорбітальна гематома зліва;

ОСОБА_3 – закрита черепно-мозкова травма; забій головного мозку; субарахноїдальний крововилив; відкритий уламковий перелом потиличної кості; відкритий перелом скроневої області справа; забійні інфіковані множинні рани волосистої частини голови; наскрізна рана вушної раковини; закритий перелом середньої третини діафізу лівої ліктьової кості; закритий перелом правої ключиці.

Від нанесених ударів ОСОБА_2 втратив свідомість та ОСОБА_1 , усвідомлюючи настання бажаних наслідків, припинив наносити удари та, кинувши металевий прут, пішов з місця скоєння злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була надана кваліфікована медична допомога.

04 грудня 2019 року о 17 годині 30 хвилин, в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був затриманий за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

05 грудня 2019 року о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, та вручено копію повідомлення про підозру і пам`ятку з процесуальними правами та обов`язками підозрюваного.

Прокурор Кадурін С.Є. та слідчий Лесько В.О. просили суд задовольнити клопотання, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти клопотання.

Захисник Бєляєв О.В. в судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що ризики не доведено. Просив обрати відносно ОСОБА_1 домашній арешт за фактичним місцем проживання.

Наступні обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні достатніми доказами: оглядом місця події, проведеного у приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було зафіксовано обстановку та вилучено металевий прут з нашаруванням речовини бурого кольору, яка зі слів потерпілих є знаряддям злочину; показами потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність наступних ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурором та слідчим доведено, що підставами вважати, що в кримінальному проваджені існують ризики, передбачені у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі може бути визнане ОСОБА_1 більш небезпечним ніж втеча. Крім того, ОСОБА_1 не має стійких соціальних зав`язків, не працевлаштований, розлучений, соціально не адаптований, а також враховуючи, що м. Костянтинівка знаходиться в безпосередній близькості з лінією розмежування з тимчасово непідконтрольною територією України, він матиме можливість перетину вказаної лінії, що зробить не можливим його прибування за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується допитом ОСОБА_3 , в ході якого вона пояснила, що ОСОБА_1 після вчинення злочину сказав їй, що вб`є її якщо вона будь кому буде розповідати про вчинений ним злочин. Також вказаний ризик та незаконний вплив на потерпілих з боку підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується допитом лікаря травматолога ОСОБА_4 , який пояснив, що доставлені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що тілесні ушкодження вони отримали в результаті падіння, однак він також пояснив, що виявлені тілесні ушкодження не характерні для падіння. Також слід взяти до уваги, що ОСОБА_1 безпосередньо знайомий з потерпілими та вони фактично мешкають у одному селищі, і в цьому випадку маються підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може будь-яким чином тиснути на потерпілих та може змусити їх давати свідчення на свою користь.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді, і в тому числі унеможливить скоєння підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, у зв`язку з чим останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, окрім інших також: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання: репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Судом оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його вини, оскільки він підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі; те, що ОСОБА_1 розлучений, родини не має, не має стійких соціальних зав`язків, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку лікаря психіатра, нарколога, фтизіатра не перебуває, пенсіонер, не працевлаштований, за час мешкання на території, що обслуговується характеризується негативно (за характером неврівноважений, запальний, схильний до бійок).

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Однак, розглядаючи можливість застосування до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, враховуючи вищезазначене, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, на думку слідчого судді, є підставою для обрання ОСОБА_1 саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належну поведінку.

Зазначені ризики виправдовують обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому слідчий суддя вважає, що застосування даного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

На підставі викладеного та враховуючи, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя не роблячи передчасних висновків щодо вини підозрюваного ОСОБА_1 вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області, погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованого діяння, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196-198 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Керамік, Ясинуватського району, Донецької області, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України по матеріалам досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380001460 від 04 грудня 2019 року, на строк 60 (шістдесят) днів, по 01 лютого 2020 року включно.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тримати від вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Вручити копію ухвали учасникам судового провадження, негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Орлова В.А., прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Кадуріна С.Є.

На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Т.Б. Сітніков