Ухвала суду № 86147093, 05.12.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/15711/19

Провадження № 2/263/2864/2019

УХВАЛА

05 грудня 2019 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музика О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем та прийняття спадщини та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, в якій позивач просить суд встановити факт його спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 . на момент відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , і прийняття спадщини спадкоємцем – ОСОБА_1 .

Одночасно позивачем у позовній заяві заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач посилається на тяжкий матеріальний стан, оскільки протягом декількох років ніде не працює за станом здоров`я, знаходиться на утриманні дружини, його річний дохід значно менший 5 % встановленого розміру судового збору, передбаченого за подання такого позову, що створює позивачу перешкоди у доступі до правосуддя.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: зазначити зміст позовних вимог, а саме: спосіб захисту прав та інтересів, передбачених законом, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; надати підтвердження того, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Копія указаної ухвали отримана позивачем 04 листопада 2019 року.

08 листопада 2019 року від позивача на адресу суду надійшла квитанція на підтвердження сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. та уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд:

1) встановити факт його спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , і прийняття спадщини спадкоємцем – ОСОБА_1 ;

2) визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 листопада 2019 року вказану позовну заяву повторно залишено без руху, оскільки позивачем у позовній заяві не вказано ціну позову, що позбавляє суд можливості перевірити суму судового збору, що підлягає до сплати, а також не надана квитанція на підтвердження сплати судового збору за позовну вимогу про визнання права власності.

02 грудня 2019 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла квитанція про сплату судового збору у розмірі 384,2 грн. та заява, в якій він посилається на те, що ним визначена ціна позову, яка станом на листопад 2019 року становить 21 461 грн., тому 1% ціни позову складає 214,61 грн. Розрахунок позивачем зроблений з урахуванням того, що указана квартира придбана 07 жовтня 1999 року за біржевим контрактом № 25873 за 7 000 грн. Курс долара США на 04 серпня 2010 року за даними НБУ становив 7,89 грн. за 1 долар США., тобто на той час вартість указаної квартири складала 887,19 доларів США, а на момент подачі позову – 24 461 грн. (з розрахунку 887,19 х 24,19 грн.). при цьому розмір судового збору у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, становить 384,20 грн. Також позивачем надана копія біржевого контракту та копія заочного рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири.

Ознайомившись із матеріалами наданої позивачем заяви, суд дійшов наступного висновку.

Ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості (п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Частиною 2 статті 176 ЦПК України визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

З наданої позивачем копії біржевого контракта вбачається, що 07 жовтня 1999 року ОСОБА_4 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за 7 000 грн.

Разом із тим, ціна позову має бути дійсною, тобто визначеною на час подачі позову.

Таким чином, з урахуванням предмету позову, розмір судового збору судом попередньо визначити неможливо.

Також судом не приймаються доводи позивача щодо сплати судового збору у розмірі 0,2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку із заявленням ним вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки позивач звернувся до суду із позовною заявою у порядку саме позовного провадження, а не окремого.

Отже, враховуючи, що позивачем вказано ціну позову, яка визначена станом на 1999 рік, а не на час звернення до суду з позовною заявою, що позбавляє суд можливості перевірити суму судового збору, що підлягає до сплати, то за такою вимогою, після визначення позивачем дійсної ціни позову, необхідно оплатити 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, слід дійти висновку про продовження строку для усунення недоліків позивачем, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем та прийняття спадщини та визнання права власності, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме:

- зазначити дійсну ціну позову;

- надати оригінал квитанції на підтвердження доплати судового збору у відповідності до дійсної ціни позову.

У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набуває законної сили негайно.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.М. Музика