Ухвала суду № 86145290, 06.12.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3874/19

Провадження № 1-кп/0182/801/2019

У Х В А Л А

06.12.2019 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого – судді Клименко І.В.,

секретар судового засідання Степанова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі об`єднані кримінальні провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2019 за № 12019040340001062, 22.03.2019 за № 12019040340000778 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 місце народження – с. Латівка, Широківського району, Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України

за участю сторін судового провадження

прокурора Гаврилюка Ю.В.,

захисника Оникієнка М.Г.,

в с т а н о в и в:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебувають об`єднані кримінальні провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2019 за № 12019040340001062, 22.03.2019 за № 12019040340000778 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено до 07.12.2019.

Обвинувачений в судове засідання доставлений не був, на розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку відмовився, тому суд вважає можливим розглянути питання щодо продовження строків тримання під вартою за його відсутності.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовження злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_1 вчинив новий корисливий злочин невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі, а також репутація обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів.

Захисник обвинуваченого покладався на розсуд суду.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів. При цьому суд враховує позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 р. та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ «Феррарі-Браво проти Італії».

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, «Осаковський проти України» від 17.07.2014 та ін).

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання, а також те, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку Інгулецьким ВП ГУНП м. Кривого Рогу у зв`язку з ухиленням від виконання вироку суду, яким його засуджено до реальної міри покарання; продовжувати злочинну діяльність, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину невдовзі після його звільнення з місць позбавлення волі; ризик впливу на потерпілих. Також суд враховує репутацію обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів, що, з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 07.12.2019, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов`язаний визначити обвинуваченому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК.

Враховуючи всі обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає доцільним обрати йому заставу у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 210 грн.

Керуючись ч.3 ст. 331 КПК України, суд –

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_1 , дата народження: рік ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на два місяці, тобто до 05 лютого 2020 р.

Одночасно визначити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 210 грн. для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов`язаний виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із м. Кривого Рогу, Дніпропетровської обл., в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі нез`явлення за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов`язків, покладених цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала відповідно до Рішення Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: І. В. Клименко