Рішення № 86144305, 06.12.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9406/19

2/212/3372/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я,

встановив:

05 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі ПАТ «КЗРК») про стягнення моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, посилаючись на те, що він працював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача з 20.02.1997 по 12.08.2019 на різних посадах, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 07.06.2007 позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням ХОЗЛ з наступним переоглядом 01.06.2008. Повторними переоглядами, йому встановлено 35% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні фізичні страждання (постійно турбує кашель, важкість у грудній клітці, утруднене дихання), наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв`язків, позбавлення можливості реалізовувати свої звички та бажання, виникнення складнощів у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, постійному відчутті психологічного дискомфорту. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 190 000,00 грн., яку просив стягнути з відповідача.

06 листопада 2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

22 листопада 2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням ( викликом) сторін, обов`язковою явкою позивача та оглядом оригіналів документів, доданих до позову, які ухвалою суду від 06 грудня 2019 року залишені без задоволення.

22 листопада 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача. У відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач перебував у трудових відносинах також із іншими підприємствами, зокрема 13 років на підприємстві ВАТ «Зв`язокчермет». Вважають, що саме позивач повинен доводити факт спричинення моральної шкоди, а також її розмір. Крім того, за роки праці у шкідливих умовах позивач з метою отримання більшої заробітної плати, більш тривалої відпустки відносно інших професій та виходу на пенсію на пільгових умовах з власної волі виконував дану роботу, що і призвело до значної втрати його здоров`я, а тому саме недбайливе ставлення Позивача до свого здоров`я спричинило виникнення у нього професійного захворювання.

28 листопада 2019 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про долучення до позову копії висновків МСЕК.

Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював на посадах підземний електрослюсар, підземний електрогазозварювальник, підземний електрослюсар черговий та по ремонту гірничого обладнання та поверховим електрослюсарем на підприємстві відповідача у період з 20.02.1997 по 12.08.2019. (а.с. 11-15).

Згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23.05.2007р. (далі - Акт), професійне захворювання ХОЗЛ ОСОБА_1 отримав працюючи з 02.1997 по теперішній час (23.05.2007) з початку тресті «Кривбасшахтобуд», потім гірничому цеху та ШМУ ВАТ «Кривбасзалізрудком» підземним електрогазозварювальником і підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання ОСОБА_1 виконував роботи в підземних умовах шахт, які внаслідок мавши місце порушень нормативного провітрювання характеризувалися запиленістю повітря робочої зони, яка перевищує ГДК. Працюючи попередні роки свого трудового стажу з 12.1984 по 02.1997 в СУ «Укрзв`язокчермет» і ВАТ «Зв`язокчермет» підземним електрозварником ручної зварки, ОСОБА_1 згідно Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, також підпадав запиленості повітря робочої зони зварювальним аерозолем, концентрація якого перевищувала ГДК.(а.с.28-29)

Відповідно до виписки з Акту огляду МСЕК до довідки серії ДНА-02 №017469 від 07.06.2007 позивачу первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням наступна дата переогляду – 01.06.2008 (а.с. 42).

Відповідно до виписки з Акту огляду МСЕК до довідки серії ДНА-02 №025236 від 29.05.2008 позивачу повторно встановлено 25% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням наступна дата переогляду – 01.06.2010 (а.с. 42)

Відповідно до виписки з Акту огляду МСЕК до довідки серії 10ААА №002084 від 03.02.2010 позивачу повторно встановлено 35% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням та третю групу інвалідності наступна дата переогляду – 01.02.2011 (а.с. 43)

В подальшому при повторних оглядах позивачу, зокрема, згідно виписки із Акту огляду МСЕК до довідки Серїі 12ААА №014971 повторно та безстроково встановлено 35% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням та третю групу інвалідності. (а.с.44)

Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року , абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійного захворювання.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Інформованість позивача при прийомі на роботу про умови праці не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження завдання такої шкоди. Доводи представника відповідача щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. З урахуванням викладеного, доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода. Крім того, посилання представника відповідача на роботу позивача на інших підприємствах із шкідливими умовами, яка могла бути також підставою отримання ним професійних захворювань, суд не бере до уваги, оскільки актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23.05.2007 встановлено, що професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло за обставин роботи, зокрема у період з 02.1997р. – по теперішній час (23.05.2007) з початку тресті «Кривбасшахтобуд», потім гірничому цеху та ШМУ ВАТ «Кривбасзалізрудком» підземним електрогазозварювальником і підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання ОСОБА_1 виконував роботи в підземних умовах шахт, які внаслідок мавши місце порушень нормативного провітрювання характеризувалися запиленістю повітря робочої зони, яка перевищує ГДК.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, третьої групи інвалідності, які встановлені безстроково, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, а також період праці на підприємстві відповідача у період з 02.1997 по 12.08.2019, що встановлено судом та не оспорюється відповідачем, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди дещо завищений, а тому визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 45 000,00 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 153,237-1 КЗпП України, Законом України « Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 45 000,00 грн. (сорок п`ять тисяч гривень 00 копійок), без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 768,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.

Рішення складено та підписано 06 грудня 2019 року.

Суддя: О. Н. Борис