Вирок № 86143917, 06.12.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3840/19

Провадження № 1-кп/175/181/19

Вирок

Іменем України

06 грудня 2019 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Черненко Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12019040440001120 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого у тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 1) 15.06.2009 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.08.2009 року вирок змінений та на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 2) 11.02.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 3) 16.12.2011 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 21.07.2014 року за ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.07.2014 року на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»;

- 4) 30.04.2015 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.395 КК України до 1 місяця арешту. Звільненого з кримінально-виправної установи 25.03.2016 року по відбуттю строку покарання;

- 5) 03.04.2017 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ст.ст.75, 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

- 6) 11.07.2017 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 7) 10.11.2017 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 11.05.2019 року за ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2019 року умовно-достроково на 2 місяці 9 днів на підставі ст.81 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за умисні злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період строку погашення судимостей вчинив аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, 19 серпня 2019 року приблизно о 17.30 годині він знаходився у торгівельному відділі «Інтерспорт» ТОВ «Епіцентр К» по вул. Бабенка, 17 у смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, де, маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, упевнився, що за його діями ніхто не спостерігає та діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу узяв із торгівельного стелажу приналежні Товариству речі, а саме футбольні чоловічі штани чорного кольору розміру М D95924 TIRO19 PES PNT Adidas AW1920 вартістю 1075 грн., футбольну чоловічу куртку червоного кольору розміру М D95936 TIRO19 PES JKT Adidas AW1920 вартістю 1325 грн., футбольний чоловічий джемпер з капюшоном сірого кольору AZ9731 розміру M TANK WOV JKT Adidas SS17 вартістю 1620 грн. і бігову чолову вітрівку біло-синього кольору розміру XXL 273334-70853 Jobian_II PRO TOUCH SS18 вартістю 525 грн., які у примірочній кімнаті поклав у власний рюкзак і направився на вихід з торгівельної зали.

Таким чином, учинивши всі дії для скоєння крадіжки чужого майна загальною вартістю 4545 грн., довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 не зміг із причин, що не залежали від його волі, оскільки за касовою лінією в загальному коридорі ТОВ «Епіцентр К» був виявлений та затриманий працівниками служби безпеки Товариства.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав повністю та пояснив, що за обставин, викладених у обвинувальному акті, 19 серпня 2019 року він дійсно намагався викрасти з ТОВ «Епіцентр К» зазначені речі, однак був затриманий охоронцями, які викликали поліцію та він добровільно видав викрадене. У скоєному щиросердно кається і просить суворо не карати.

Його провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини вчинення злочину не оспорюються сторонами.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння та добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 23 вересня 2019 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу ОСОБА_1 , - сім разів притягався до кримінальної відповідальності та має сім незнятих і непогашених судимостей за умисні злочини, зі слів - фактично працює, задовільно характеризується за місцем реєстрації, зі слів - має малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що при розгляді справ рішення ЄСПЛ застосовуються як джерело права.

Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним».

З урахуванням наведеного, обставин справи і даних про особу ОСОБА_1 , його ставлення до вчиненого злочину, віднесеного ч.3 ст.12 КК України до категорії середньої тяжкості, а також відсутності претензій зі сторони потерпілого через вилучення об`єктів посягання, при наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та за відсутності обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України на максимальний іспитовий строк, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

У зв`язку з викладеним суд не вбачає підстав для призначення реального покарання у виді позбавлення волі, про яке у судових дебатах просила прокурор. При цьому суд звертає увагу, що при наявності альтернативних видів покарань, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України (арешт на строк від трьох до шести місяців, обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк), прокурор не обґрунтувала неможливість призначення менш суворого виду покарання.

На переконання суду лише той факт, що ОСОБА_1 сім разів притягався до кримінальної відповідальності та має незняті й непогашені судимості, покарання по яким він відбув, не може бути підставою для призначення йому реального покарання за злочин, який був припинений та який фактично не призвів до спричинення шкоди потерпілому.

Під час підготовчого судового засідання 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 11 січня 2020 року.

Представник потерпілого Коішевський К.Ю. цивільний позов не заявляв через відсутність у потерпілого претензій матеріального та морального характеру.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 314 грн., що підтверджується актом № 3938-19 здачі-приймання висновку судового експерта.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі трьох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пунктів 2, 3 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН невідомий) 314 (триста чотирнадцять) гривень на користь держави (розрахунковий рахунок - 31113115004079 за ККД 24060300, код за ЄДРПОУ - 37976087, код банку (МФО) - 899998, отримувач - УК у Дніпровському районі /24060300/, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: за судово-товарознавчу експертизу № 3938-19 від 28 серпня 2019 року, проведену Дніпропетровським НДІ судових експертиз).

Одяг, прийнятий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 по розписці від 19 серпня 2019 року, - після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні ТОВ «Епіцентр К».

Чотири бирки, чотири пошкоджені магніти, ніж і щипці, поміщені у паперові конверти, які знаходяться у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого Дніпровського РВП Шнейдера Р.А. від 20 серпня 2019 року по квитанції № 274/000000510 Н.К.О . 382, - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

DVD+RW диск із відеозаписами з камер відеоспостереження ТОВ «Епіцентр К» за 19 серпня 2019 року, - зберігати у опечатаному конверті при матеріалах судового провадження.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко