Рішення № 86143795, 27.11.2019, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/687/19

№ 2/207/869/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Кам`янське .

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Крупновій І.М. , за участю представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/687/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

У березні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 88801 гривню 54 копійки , оскільки 13 жовтня 2010 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3500 гривень 00 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав .

Представник позивача у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов підтримав повністю .

Представник відповідача ОСОБА_1 заявлений позов не визнала і пояснила , що в обґрунтування позову позивач вказав , що відповідач ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором , яка згідно розрахунку станом на 31 січня 2019 року складає 88801 гривня 54 копійки , з яких : заборгованість за кредитом 3423 гривні 63 копійки , заборгованість по процентам за користування кредитом 79373 гривні 30 копійок , заборгованість за пенею та комісією 1299 гривень 77 копійок , штраф ( фіксована частина ) 500 гривень , штраф ( процентна складова ) 4204 гривні 84 копійки , з чим відповідач категорично не згоден , оскільки 13 жовтня 2010 року ОСОБА_2 дійсно заповнював анкету-заяву для отримання пенсійної картки , разом з нею була видана кредитна картка «Універсальна» з фактичним лімітом у розмірі 500 гривень , строком на чотири роки , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом . Строк дії картки сплив 31 вересня 2014 року , після закінчення строку банківської картки обслуговування клієнта припиняється та за бажанням клієнта банк перевипускає картку та вважається , що строк договору поновлений . Згідно п. 1.1.7.23 Умов та правил надання банківських послуг , з метою формування кредитної історії клієнт надав згоду на розміщення даних . Відповідно до чого АТ КБ «ПриватБанк» розмістив та оновлював кредитну історію відповідача та згідно неї сума боргу за кредитним договором станом на 5 липня 2019 року становить 13118 гривен 52 копійки , а не заявлені у позові 88801 гривня 54 копійки , тобто позивач не може визначитися з сумою заборгованості по кредиту . Відповідач не заперечує , що згідно його заяви кредитний ліміт було збільшено з 500 гривень до 3500 гривень . 31 вересня 2014 року закінчився термін дії картки , але заяви приєднання не має . Останній платіж відповідач здійснював 29 липня 2013 року у розмірі 1000 гривень . Відповідач Умови та правила надання банківських послуг не отримував та під розпис з ними ознайомлений не був . Вважає , що позовні вимоги безпідставні та не відповідають дійсності . У подальшому у судове засідання не явилася , письмово просила розглядати справу без її участі .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 13 жовтня 2010 року відповідач ОСОБА_2 отримав пенсійну картку «кредитка універсальна» без зазначення кредитного ліміту , що підтверджується анкетою-заявою ( а.с. 9 ) .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором на 31 січня 2019 року складала 88801 гривня 54 копійки , з яких : заборгованість за кредитом 3423 гривні 63 копійки , заборгованість по процентам за користування кредитом 79373 гривні 30 копійок , заборгованість за пенею та комісією 1299 гривень 77 копійок , штраф ( фіксована частина ) 500 гривень , штраф ( процентна складова ) 4204 гривні 84 копійки .

При цьому матеріали справи не містять підтверджень , що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними , підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку , а також те , що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови , зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та зокрема саме у зазначеному в цих документах , що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того , роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку) , яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи .

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг , відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту , надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма , що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору , оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Тому відсутні підстави вважати , що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог , передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов , про які вважав узгодженими банк .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) , а відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України : при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права , викладені в постановах Верховного Суду . Окрім цього в ч. 5 , 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено : висновки щодо застосування норм права , викладені у постановах Верховного Суду , є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень , які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт , що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права , викладені у постановах Верховного Суду , враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права .

Тому не підлягають стягненню заборгованість по процентам за користування кредитом 79373 гривні 30 копійок , заборгованість за пенею та комісією 1299 гривень 77 копійок , штраф ( фіксована частина ) 500 гривень , штраф ( процентна складова ) 4204 гривні 84 копійки .

Відповідач ОСОБА_2 користувався карткою , отримував кошти банку , про що свідчить розрахунок заборгованості та останній раз погашав заборгованість 16 травня 2016 року у сумі 300 гривень ( а.с. 6 - 8 ) .

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України 2003 року перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії , що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку .

Суд вважає , що дії відповідача по сплаті заборгованості свідчили про визнання ним свого боргу , у відповідності з ч. 3 ст. 264 ЦК України 2003 року перебіг позовної давності з цього часу починається заново , тому доводи представника позивача про сплив позовної давності суперечить наданим суду доказам .

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання , з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства , зокрема ст. 625 , 1048 ЦК України 2003 року позивачем не пред`являлося .

Згідно ст. 1049 ЦК України 2003 року позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі , визначені родовими ознаками , у такій самій кількості , такого самого роду та такої самої якості , що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором .

Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети , підписаної сторонами , не містить строку повернення кредиту (користування ним). Однак , враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів . Таким чином , стягненню підлягає сума фактично отриманих кредитних коштів 3423 гривні 63 копійки .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено частково , тому судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог . Підлягають стягненню з позивача на користь відповідача витрати , пов`язані з розглядом справи , пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 1046 – 1050 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» , місцезнаходження : м. Дніпро , вулиця Набережна Перемоги , 50 , ідентифікаційний код юридичної особи : 14360570 , заборгованість за кредитним договором у розмірі 3423 гривні 63 копійки , яка складається з : заборгованості за кредитом 3423 гривні 63 копійки , судові витрати 74 гривні 06 копійок .

У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» відмовити .

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 витрати , пов`язані з розглядом справи , які складаються з витрат на професійну правничу допомогу , у сумі 8348 гривень 80 копійок .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба