Вирок № 86143529, 06.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9768/19

(1-кп/199/651/19)

ВИРОК

іменем України

06 грудня 2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Щербини-Почтовик І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Синчило П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12019040630001953 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2019, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, фактично проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, із середньою освітою, не одруженого, громадянина України, українця, не маючого на утриманні неповнолітніх і непрацездатних осіб, раніше судимого:

- 20.09.2002 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- 14.02.2006 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 7 місяців, відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком суду від 20.09.2002, та визначено до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна;

- 11.04.2014 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнився по відбуттю покарання 25.06.2018;

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.263 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор – Борук В.В.

обвинувачений – ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , 19.11.2019 року в вечірній час, більш точного часу не встановлено, перебуваючи на вул. Журналістів в м. Дніпро, у невстановленому місці, побачив на землі предмет схожий на ніж. Оглянувши предмет схожий на ніж, ОСОБА_1 , визначив його для себе як холодну зброю. В цей час, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, 19.11.2019 в вечірній час, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 порушуючи положення ст. 39 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, продовжуючи перебувати на вул. Журналістів в м АДРЕСА_2 , привласнив знайдений предмет схожий на ніж та поклав під пояс одягнутих на ньому штанів. Таким чином ОСОБА_1 почав носити при собі холодну зброю, без передбаченого законом дозволу до 25.11.2019. 25.11.2019, приблизно о 20 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , знаходився в приміщенні кав`ярні «Франсуа» за адресою: вул. Калинова, 14, м. Дніпро, де був помічений працівниками Національної поліції, які згідно з Законом України «Про Національну поліцію», відповідно до ст.ст. 32, 34 провели превентивні заходи, а саме: згідно з п. 4 ст. 32 «Перевірка документів» - якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; згідно з п. 2 ст. 34 «Поверхнева перевірка» - поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб. На запитання працівників поліції чи маються у ОСОБА_1 заборонені для зберігання предмети, останній відповів, що він зберігає при собі предмет схожий на ніж, у зв`язку із чим співробітниками поліції було викликано слідчо-оперативну групу Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Далі, 25.11.2019, у період часу з 21 години 26 хвилин до 22 години 00 хвилин за адресою: вул. Калинова, 14, м. Дніпро, слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Свистуном В.В., у присутності двох понятих, проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_1 дістав з-під пояса штанів одягнених на ньому та надав слідчому для огляду предмет, зовні схожий на ніж, який було вилучено. Даний предмет є клинковою холодною зброєю, колючої дії, штиком мод. 1886/1893/1916/1936 р. виробництва Франції, в конструкцію якого саморобним способом внесені зміни: клинок укорочений до залишкової довжини 158 мм.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 у суді.

Як пояснив ОСОБА_1 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно, 19.11.2019 року в вечірній час , перебуваючи на вул. Журналістів в м. Дніпро, побачив на землі предмет схожий на ніж. Піднявши ніж, він його поклав за пояс своїх штанів та почав носити при собі. Однак, 25.11.2019, приблизно о 20 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , коли він перебував у кав`ярні «Франсуа» за адресою: вул. Калинова, 14, м. Дніпро, даний ніж у нього було виявлено та вилучено у присутності понятих.

ОСОБА_1 , просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується, окрім визнання ним своєї вини, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, відповідно до протоколу огляду від 25.11.2019, у період часу з 21 години 26 хвилин до 22 години 00 хвилин за адресою: вул. Калинова, 14, м. Дніпро, слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Свистуном В.В., у присутності двох понятих, проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_1 дістав з-під пояса штанів одягнених на ньому та надав слідчому для огляду предмет, зовні схожий на ніж, який було вилучено.

Під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.11.2019, свідок ОСОБА_2 , у присутності понятих, впізнала на фото під №2, на якому зображений ОСОБА_1 , як особу, що 25.11.2019, знаходилася в приміщенні кав`ярні «Франсуа» за адресою: вул. Калинова, 14, м. Дніпро.

За результатами Висновку експерта № 7/3.3/839 від 27.11.2019, вилучений у ОСОБА_1 , в ході проведеного 25.11.2019 огляду за адресою: вул. Калинова АДРЕСА_3 , є клинковою холодною зброєю, колючої дії. Предмет є штиком мод. 1886/1893/1916/1936 р. виробництва Франції, в конструкцію якого саморобним способом внесені зміни: клинок укорочений до залишкової довжини 158 мм.

За результатами Висновку експерта 5/4.6/1125 від 27.11.2019 Слід папілярного узору розміром 15x23 мм, виявлений 25.11.2019, в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_4 Дніпро АДРЕСА_5 . АДРЕСА_6 , 14, з предмету схожого на ніж, придатний для ідентифікації особи. Слід папілярного узору розміром 15x23 мм, виявлений 25.11.2019, в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_4 Дніпро АДРЕСА_6 , з предмету схожого на ніж, залишений вказівним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_1 вида, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дані сліди папілярного узору визнані речовими доказами відповідно до постанови від 27.11.2019, та зберігаються у матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до постанови слідчого від 27.11.2019 речовим доказом визнано: предмет, виявлений та вилучений у ОСОБА_1 штик мод. 1886/1893/1916/1936 р. виробництва Франції, в конструкцію якого саморобним способом внесені зміни: клинок укорочений до залишкової довжини 158 мм, а також два сліди пальців рук з ножа виданого ОСОБА_1 .

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає, оскільки ОСОБА_1 суду пояснив, що він добре розумів протиправність своїх дій, як і добре розумів їх наслідки.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом`якшують покарання, оскільки вій визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_1 вчинив новий умисний корисливий злочин, маючи судимість за умисний злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України.

5.Мотиви призначення покарання та звільнення від відбування покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, не працює, за місцем проживання скарг не надходило, не має на утриманні неповнолітніх і непрацездатних, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді громадських робіт, обвинуваченого, який просив суворо не карати, також суд враховує наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч.2 ст. 263 КК України.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Саме визначене покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Призначення ж покарання у виді штрафу, який є найбільш м`яким видом кримінального покарання, не буде відповідати меті покарання, оскільки ОСОБА_1 , офіційного доходу (заробітку) не має, а тому є вірогідність того, що покарання у виді штрафу особисто ОСОБА_1 виконано не буде. Тобто, такий вид покарання як штраф буде суперечити вимогам ст.65 КК України, та не сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством тощо.

Крім вказаного, призначення покарання у виді арешту, чи позбавлення волі, буде досить суворим та становити надмірний тягар для ОСОБА_1 .

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - не обирався.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави витрати пов`язані із проведенням судових експертиз.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин.

Речові докази:

-штик мод. 1886/1893/1916/1936 р. виявлений та вилучений у ОСОБА_1 - (зберігається в камері схову речових доказів АНД ВП ДВП ГУНП порядковий номер 1532) – знищити.

-два сліди пальців рук з ножа виданого ОСОБА_1 – зберігати в матеріалах кримінального провадження

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов`язані із проведенням судових експертиз – в сумі 1256.08 гривень (висновок експерта № 7/3.3/839 від 27.11.2019 та в в сумі 785.05 гривень (висновок експерта 5/4.6/1125 від 27.11.2019) – одержувач платежу: УК у Чечелівському районі м. Дніпра /Чечел.р/24060300, код ЄДРПОУ 37989253 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, – з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В.Щербина-Почтовик

06.12.2019