Рішення № 86142842, 05.12.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4630/19

Провадження № 2/362/2365/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сілецької М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 26.02.2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у заяві. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі, Відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач своєчасно кошти на погашення заборгованості не повернув у зв`язку з чим, станом на 15.07.2019 виникла заборгованість у розмірі 84546,03 грн., з яких: 29225,21 грн. - заборгованість за тілом кредита; 21959,08 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 28259,55 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 600,00 грн - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 500,00 грн - штрф (фіксована частина) та 4002,10 грн - штраф (процентна складова). На даний час, Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашати заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушення законних прав та інтересів АТ КБ "ПриватБанк", а тому банк просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2019 року провадження у цивільній справі відкрито в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач ОСОБА_1 19.09.2019 року подала до суду відзив на вказану вище позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості, в якому в задоволенні позовних вимог банку просила відмовити в повному обсязі. Свій відзив мотивує тим, що спираючись на позицію Великої Палати Верховного суду, що викладена у постанові від 03.07.2019 року по справі 342/180/17 (провадження №14-131цс19) не визнає позовні вимоги банку, і зазначає, що дійсно уклала з Банком договір карткового рахунку, однак будь-які умови щодо сплати 30% річних за користування коштами, умови щодо сплати штрафу та пені між Позивачем та Відповідачем не були узгоджені, про що свідчить відсутність підпису Відповідача на "Умовах та правилах надання банківських послуг", "Правилах користування платіжною картою" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті. Більше того, на момент підписання заяви про відкриття карткового рахунку, на сайті банку була розміщена зовсім інша інформація. Крім того, ОСОБА_1 заявила про застосування строків позовної давності, оскільки банківська карта відповідачу була видана 26.02.2013 року зі строком дії 3 роки, строк якої минув 26.02.2016 року, а Банк звернувся до суду із позовною заявою лише у 2019 році, тобто після спливу строків позовної давності. Також, відповідач звертає увагу на те, що при підписанні нею Заяви на відкриття карткового рахунку, на сайті банку містилися інші "Умови та правила надання банківських послуг" і була встановлена інша процента ставка - 6% річних. Також, відповідач заперечує (не визнає) факт отримання ним кредиту у розмірі 15000 грн., а в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження надання Банком позичальнику кредиту. Так само, з незрозумілих причин Позивач вимагає стягнути з Відповідача 29225,21 грн. боргу по тілу кредиту та 21959,08 боргу за простроченим кредитом, хоча на початку позовної заяви зазначає, що відповідачу було видано лише 15000 грн. Окрім того, Відповідач звертає увагу на те, що у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів" вважає умови укладеного з Банком договору несправедливими, а також відсутність у Позивача права нараховувати пеню та штрафи .

16.10.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказано що укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 ЦК України). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. У заяві, підписаній Відповідачем, зазначено, що підписавши цю заяву останній ознайомився та згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах, тобто укладено в письмовій формі, що не суперечить законодавству України. Крім того, позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 26.02.2013 року, з якої вбачається, що відповідачем інформація про себе заповнена особисто і що ОСОБА_1 висловила згоду на укладення договору шляхом отримання кредитної карти "Універсальна" та особистим підписом засвідчила, що вказана Заява із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та Банком Договір про надання банківських послуг. Із виписки карткового рахунку, чітко прослідковується, що відповідач активно користувався кредитним рахунком, що підтверджує надання банком кредитного ліміту, його користування Відповідачем та сплату відсотків за його користування. Також, на думку представника позивача, банком правомірно нараховувалась пеня і штрафи. Крім цього, представник Банку звертає увагу на те, що згідно Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці. Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнта та здійснення інших фінансових операцій. А тому дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Враховуючи викладене, кредитний договір чинний, а заперечення відповідача нічим не обгрунтовані. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов`язання триває, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Також, представник позивача зауважує, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що ОСОБА_1 знала про умови кредитування та визнавала свої зобов`язання за Договором, а тому посилання відповідача про те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не повинні прийматися судом до уваги. Окрім того, позивач зазначає, що перевищення розміру тіла кредита над розміром кредитного ліміту пояснюється тим, що Відповідач неодноразово користувалася сервісом "Миттєва розстрочка", і в разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу, наданого по вказаному сервісу, Клієнт, згідно умов та правил надання банківських послуг, доручає Банку встановити овердрафт на кредитну картку на суму необхідну для сплати чергового платежу. Оскільки під час списання чергового щомісячного платежу по Миттєвій розстрочці Відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів відбувалося за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час тамісце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належно.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про часткове задоволення позовнихвимог виходячи з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як убачається з матеріалів справи, 26.02.2013 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 26.02.2013 року останній було встановлено кредитний ліміт 300 грн. який в подальшому збільшувався, останній раз 29.04.2017 року - до 15000 грн.

Банком зобов`язання за договором виконались, а саме відповідачу була надана можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач порушила умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань.

Посилаючись на те, що відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, АТ КБ «Приватбанк» просив стягнути з неї заборгованість в сумі 84546,03 грн., з якої: 29225,21 грн. - заборгованість за тілом кредита; 21959,08 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 28259,55 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 600,00 грн - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 500,00 грн - штрф (фіксована частина) та 4002,10 грн - штраф (процентна складова).

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч. 1ст. 626 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до ст. 611 ЦК Українив разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, згідно із частинами 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами і тарифами складає між сторонами кредитний договір.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За правилами статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 26.02.2013 року, з якої вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація відповідача, необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, а також ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки та засвідчила це своїм особистим підписом. Це не заперечує і сама відповідач у відзиві на позовну заяву, однак не погоджується з тим, що нею з Банком були узгоджені умови щодо сплати 30% річних за користування коштами, умови щодо сплати штрафу та пені, про що свідчить відсутність її підпису на "Умовах та правилах надання банківських послуг", "Правилах користування платіжною карткою" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті.

Відповідно до Довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ "ПриватБанк", прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже отримав кредитну картку "Універсальна", та відповідно доступ до кредитних коштів, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Також, Банком надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку і копію Наказу Про затвердження вказаних Умов та правил надання банківських послуг від 06.03.2010 року, що підтверджує той факт, що вказані Умови та правила надання банківських послуг діяли в період укладення кредитного договору з ОСОБА_1 .

Посилання Відповідача на не підписання нею умов та правил надання банківських послуг та не ознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, оскільки ОСОБА_1 особисто висловила згоду на укладення договору, окрім того остання мала право вимагати від банку надання умов та правил надання банківських послуг для ознайомлення, або відмовитись від кладення кредитного договору в такій формі. Також, підтвердженням укладення кредитного договору між Позивачем та Відповідачем є факт активного користування ОСОБА_1 кредитною карткою, тобто фактичне виконання укладеного кредитного договору, а отже погодження з його істотними умовами.

Вказана правова позиція пітверджена постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду №356/1635/16-ц від 10 квітня 2019 року та №666/388/16-ц від 17.04.2019 року.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст.259 ЦК України).

У даному кредитному договорі відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку та видано картку. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Відповідно до Довідки, наданої Позивачем, між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким були видані кредитні картки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 5168742349466023 та 5168742355228580 і строк дії останньої картки закінчується 09/2018 року. А тому, заперечення Відповідача щодо неотримання інших перевипущених кредитних карток спростовується вказаною Довідкою та Випискою по рахунку. Окрім того, суд вважає, що Позивачем строк позовної давності для звернення з таким позовом до Відповідача не минув, і останній звернувся до суду у встановлений законом строк.

Крім того, посилання ОСОБА_1 на Умови та правила надання банківських послуг в яких вказана відсоткова ставка 6% річних за користування кредитними коштами не береться судом до уваги, оскільки будь-яких інших Умов та правил надання банківських послуг або ж Тарифів з якими її було ознайомлено останньою до суду не надано, так само як і не надано доказів спростування дійсності Умов та правил надання банківських послуг, а також Тарифів, що долучені до позовної заяви.

Також, безпідставним є посилання Відповідача на положення Закону України "Про захист прав споживачів" щодо застосування несправедливих умов кредитування Позивачем, так як останньою тривалий час використовувалися кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку, а отже остання була згодна з умовами договору.

Крім того, відповідно дост. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організації споживачів.

Положення Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 року №39/248, наголошує: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачі мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Закріпивши принцип змагальності сторін, гарантує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні процесуальні можливості з метою захисту їхніх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів, зокрема й щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до цієї норми кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а у випадку неможливості стороною подати докази з поважних причин, суд сприяє особі в їх витребуванні, тим самим сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи (ч. 1ст. 84 ЦПК України).

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

У зв`язку із цим, суд приходить до переконання, що 26.02.2013 року між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, умови якого Позивачем було виконано в повному обсязі, а Відповідачем фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, не сплачено проценти за користування кредитом та пеню за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 258. ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, який наданий позивачем, пеня у розмірі 28259,55 грн. нарахована за період з січня по липень 2019 року, тобто в межах строку, передбаченого ст.258 ЦК України.

Як вбачається з положень ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Вимогами ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не належним чином виконує свої обов`язки перед кредитором, у зв`язку з чим наявна заборгованість, чим позивачу завдано матеріальну шкоду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, відмовляючи в частині стягнення штрафу (процентної складової) в розмірі 4002,19 гривень, оскільки ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено застосування лише одного з видів процентної ставки, а не два види одночасно.

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями2,7,10-13,18,43,44,49,76-83,133,141,247,258,263,265,268 ЦПК України, статтями11,207,525-526,530,536,549,551,610,626,629,1046-1056 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО №305299) заборгованість за кредитним договором в розмірі 80543,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО №305299) судовий збір в розмірі 1830,07 грн.

В решті позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Суддя М.М.Ковбель