Рішення № 86142232, 25.11.2019, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1168/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Аврамчук Л. В.,

з участю представника

позивача ОСОБА_1 .,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 21586 грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що 06.12.2017 в м. Овручі Житомирської області водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2106», номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 та який належав ФОП ОСОБА_5 , внаслідок чого автомобіль останньої отримав механічні пошкодження.

Постановою Овруцького районного суду від 28.12.2017 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Пошкоджений автомобіль «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 », на момент ДТП був застрахований в ПрАТ «Страхова компанія «Теком» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту. Відповідно до страхового акту №689 від 13.02.2018, висновку експерта № 6113 від 27.01.2018, ремонтної калькуляції №6113 від 06.02.2018, ПрАТ «Страхова компанія «Теком» 20.02.2018 сплатила страхувальнику за його заявою суму страхового відшкодування у розмірі 64184,92 грн. що підтверджено відповідним платіжним дорученням.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія автомобіля «ВАЗ 2106», номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у НАСК «Оранта» на підставі Полісу №АМ 0693953, у зв`язку з чим 21.05.2018 року на підставі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» НАСК «Оранта» сплатила ПрАТ СК «Теком» страхове відшкодування в розмірі 42598,38 грн. (сума матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, з вирахуванням франшизи) згідно висновку № 6113 від 27.01.2018 року.

Таким чином, різниця між фактичними витратами по договору страхування та розміром страхового відшкодування, отриманого від НАСК «Оранта», складає 21586,50 грн. (64184,92 – 42598,38 = 21586,50), яка відповідно до ст. 1194 ЦК України підлягає сплаті відповідачем. Претензію, направлену ПрАТ «Страхова компанія «Теком», відповідач не отримав, а тому страхова компанія звернулася до суду.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що він є неналежним відповідачем, так як покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Страхова сума за його договором АМ 0693953 від 09.10.2017 становить 100000 грн., тобто завдана шкода не перевищує ліміт. Обов`язок по відшкодуванню завданої шкоди покладений на його страховика - НАСК «Оранта», у межах суми страхового ліміту. Страхова компанія, як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі пункту 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, а різницю між реальними збитками і виплатою у межах ліміту відповідальності страховика на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків. Оскільки, позивач погодився з розміром страхового відшкодування, визначеним його страховою компанією, що підтверджується фактом отримання ним грошових коштів у визначеній страховиком сумі та відсутністю належних і допустимих доказів незгоди з такою сумою, а чинне законодавство передбачає право на звернення до винної у ДТП особи у разі, коли розмір завданої майнової шкоди перевищує ліміт відповідальності страхової компанії, дані позовні вимоги є безпідставними.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому ПрАТ СК «Теком» вказує, що Верховним судом у постанові від 12.03.2018 по справі №910/5001/17 зазначено, що якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (НАСК «Оранта») відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Як підтверджується висновком експерта №6113 від 27.01.2018, коефіцієнт фізичного зносу складає 0,7 (п.1.3.висновку експерта). Згідно ж ремонтної калькуляції №6113 від 06.02.2018 вартість відновлюваного ремонту (без врахування коефіцієнту фізичного зносу) пошкодженого автомобіля складає 92720 грн. 61 коп., що є реальним збитком, спричиненим власнику застрахованого пошкодженого автомобіля. Автомобіль «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований у ПрАТ СК «Теком» згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу без врахування експлуатаційного зносу. У зв"язку з чим, сума страхового відшкодування розраховувалась з вартості саме відновлюваного ремонту без врахування експлуатаційного зносу (відповідно до умов договору страхування) на підставі зазначеної ремонтної калькуляції №6113 від 06.02.2018 та була перерахована на рахунок Страхувальника – ФОП ОСОБА_5 в сумі 64184,92 грн. ( 92720,61 грн. (сума відновлюваного ремонту без врахування експлуатаційного зносу згідно ремонтної калькуляції) х 80% (згідно п.п.14.3.1 Договору страхування) х 86,53% (коефіцієнт недострахування – п.п.14.4.3. Договору страхування) = 64184,92 грн.). При цьому, сума матеріального збитку пошкодженого ТЗ «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, де фізичний знос КТЗ (його складників) – це утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників), становить 42598,38 грн. (розрахунок страхового відшкодування від 17.05.2018 НАСК «Оранта»). Відповідно НАСК «Оранта» здійснити виплату страхового відшкодування в порядку суброгації більше суми матеріального збитку (витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу) згідно ст. 29 Закону не може, незалежно від того чи вистачає страхової суми (ліміту відшкодування) по полісу чи ні. Таким чином, з підстав того, що НАСК «Оранта» у відповідності до вимог Закону сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 42598,38 грн., різницю між фактичним розміром шкоди та вказаним страховим відшкодуванням повинен на підставі ст.ст.993, 1194 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» сплатити завдавач шкоди – в даному випадку ОСОБА_2 ..

Ухвалою Овруцького районного суду від 12.08.2019 було залучено до участі у справі Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» надало письмове пояснення на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі за безпідставністю та недоведеністю, оскільки відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АМ/0693953, та на зворотну вимогу ПрАТ СК «Теком» про виплату страхового відшкодування, ними було виплачено страхове відшкодування у розмірі 42598,37 грн. по автомобілю та 27243,36 грн. по напівпрічіпу , а всього на суму 69841,74 грн..

В судовому засіданні представник ПрАТ «СК «Теком» позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених в позові. Звернула увагу, що під час ДТП водій страхувальника – ОСОБА_4 керував автомобілем «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 », та напівпричепом-цистерною «KASSBOHRERSTS32SS», номерний знак НОМЕР_3 , яка також отримала механічні пошкодження під час даної ДТП. На момент ДТП і автомобіль DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 », і напівпричеп-цистерна «KASSBOHRERSTS32SS», номерний знак НОМЕР_3 , були застраховані у ПрАТ «СК «Теком» згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу. НАСК «Оранта» сплатила ПрАТ «СК «Теком» дві суми страхового відшкодування в порядку суброгації в межах страхової суми (ліміту відшкодування) по полісу, з урахуванням франшизи – 510 грн., а також з урахуванням ст. 29 Закону, а саме: 27243 грн. 36 коп. – сума матеріального збитку відносно пошкодженого у ДТП напівпричепу-цистерни «KASSBOHRERSTS32SS», номерний знак НОМЕР_3 ; 42598 грн. 38 коп. - сума матеріального збитку відносно пошкодженого у ДТП автомобіля «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 ». Відповідно здійснена ПрАТ «СК «Теком» виплата страхового відшкодування страхувальнику за договором страхування та подальше отримання від НАСК «Оранта» матеріальної шкоди на праві зворотної вимоги відносно пошкодженого у ДТП напівпричепу-цистерни «KASSBOHRERSTS32SS», номерний знак НОМЕР_3 ; взагалі не відноситься до предмету спору у даній справі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили, з підстав наведених у відзиві.

Представник третьої особи надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що виплачено було суму 42598 грн. 38 коп. замість 64184 грн. 92 коп.. При визначенні даної суми не було враховано суму фізичного зносу відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд, вислухавши пояснення сторін, враховуючи письмові пояснення третьої особи та дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 06.12.2017 о 05.00 год. в м. Овручі Житомирської області, на Овруцькому півкільці, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2106»,номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги знаку 2.1 ПДР та створив аварійну ситуацію автомобілю «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 , під керуванням ОСОБА_4 , який уникаючи зіткнення допустив наїзд на бокову частину залізничного мосту, внаслідок чого автомобіль «DAF XF 105.410» отримав механічні пошкодження, так як не мав змоги уникнути ДТП.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 28.12.2017 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн..(а.с.8).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Пошкоджений автомобіль «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 », на момент ДТП був застрахований в ПрАТ «Страхова компанія «Теком» на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 118-17 Д/Т/АТ від 24.04.2017 (а.с.36-41).

06.12.2017 страхувальник – ОСОБА_5 звернулася до позивача з заявою про настання страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с.11,12).

Відповідно до висновків експерта №6113 від 27.01.2018, №6272 від 28.07.2018, та ремонтної калькуляції №6113 від 06.02.2018 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 », становить 92720,61 грн., а вартість відновлювального ремонту застрахованого напівпричепа-цистерна «KASSBOHRERSTS32SS», номерний знак НОМЕР_3 , становить 27753,36 грн.( а.с.13-24, 168-172).

Відповідно до страхового акту №689 від 13.02.2018 (а.с.10), висновку експерта № 6113 від 27.01.2018, ремонтної калькуляції №6113 від 06.02.2018 (а.с.13-24), та умов Договору № 118-17 Д/Т/АТ добровільного страхування наземного транспортного засобу від 24.04.2017 (а.с.36-41) сума страхового відшкодування становить 64184,92 грн., з розрахунку: 92720,61 грн. (сума відновлюваного ремонту без врахування експлуатаційного зносу згідно ремонтної калькуляції) х 80% (згідно п.п.14.3.1. договору страхування) х 86,53 % (коефіцієнт недострахування – п.п.14.4.3 Договору страхування) = 64184,92 грн.).

20.02.2018 ПрАТ «Страхова компанія «Теком» сплатило страхувальнику – ОСОБА_5 за її заявою суму страхового відшкодування у розмірі 64184 грн. 92 коп. за пошкоджений автомобіль згідно страхового акту №689 від 13.02.2018, що підтверджується платіжним дорученням №717 від 20.02.2018 (а.с.48).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 2106», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 на момент настання страхової події була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у ПАТ НАСК «Оранта», що вбачається з копії полісу №АМ/ 0693953 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.10.2017. Вказаним полісом передбачено страхову суму (ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну в сумі 100000,00 грн.. Розмір франшизи визначено в сумі 510,00 грн. (а.с.140).

19.04.2018 ПрАТ СК «Теком» звернулася до ПАТ НАСК «ОРАНТА» з претензією про виплату страхового відшкодування за страховим випадком (ДТП), який стався 06.12.2017, за страховим полісом № АМ/0693953 (а.с. 42) .

Відповідно до страхового акту №ОЦВ-Р-18-14270/1, страхового акту №ОЦВ-Р-17-13178/1, розрахунку страхового відшкодування від 21.11.2018, розрахунку страхового відшкодування від 17.05.2018, платіжного доручення від 21.05.2018 ПАТ НАСК «Оранта» здійснило часткове відшкодування фактичних витрат ПрАТ СК «Теком» з виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування двома платежами, а саме:

- 27243,36 грн. сума матеріального збитку відносно пошкодженого у ДТП напівпричепа-цистерна «KASSBOHRERSTS32SS» номерний знак НОМЕР_3 ,

- 42598,38 грн. сума матеріального збитку відносно пошкодженого у ДТП автомобіля «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 » (а.с.43, 136-139).

Листом №09-0207/3955 від 06.06.2018 (а.с.44) ПАТ НАСК «Оранта» на адресу ПрАТ СК «Теком» повідомило, що при розрахунку розміру матеріального збитку бралися до уваги ремонтна калькуляція №6113 від 06.02.2017 вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 », висновок експерта №6113, а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до п.7.38 Методики значення ЕЗ (коефіцієнту фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років – для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років – для інших легкових КТЗ. Згідно п.п. б) п.7.39. Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації. Коефіцієнт фізичного зносу запасних частин пошкодженого транспортного засобу «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 » було розраховано судовим експертом та склав 0,7. Тому сума матеріального збитку відносно пошкодженого у ДТП автомобіля «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 » становить 42598,38 грн. згідно розрахунку страхового відшкодування (а.с.45).

Відтак, у даному випадку суми страхового відшкодування, яка сплачена ПАТ НАСК «ОРАНТА» за страховим випадком, що стався 06.12.2017 року, на користь ПрАТ СК «Теком» відносно пошкодженого у ДТП автомобіля «DAF XF 105.410», номерний знак НОМЕР_2 , в розмірі 42598,38 грн., недостатньо для повного відшкодування фактичних витрат ПрАТ СК «Теком» з виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Різниця між фактичним розміром шкоди (вартість відновлювального ремонту автомобіля з вирахуванням суми безумовної франшизи) та страховим відшкодуванням складає 21586,50 грн.: (64184,92 грн. – 42598,38 грн. = 21586,50 грн., де: 64184,92 грн. - фактичний розмір шкоди (вартість відновлювального ремонту з вирахуванням суми безумовної франшизи); 42598,38 грн. - розмір страхового відшкодування, сплаченого ПАТ НАСК «Оранта» .

Згідно з ч.1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В ч. 1 ст. 1166 ЦК України закріплено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника, відповідно регрес - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Роз`яснення про застосування вищезазначених понять також наведені у ч. 27 Постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013, в якому Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст.1191 ЦК України), а також ст.38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст.993 ЦК України і ст.27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Водночас у ч.14 вказаної Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

В ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» законодавець закріпив, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За таких обставин, зважаючи, що ПАТ НАСК «Оранта» було зменшено суму страхового відшкодування саме на суму зносу, що підтверджено і розрахунком страхового відшкодування (а.с.45), посилання відповідача на практику Верховного Суду, зокрема в частині того, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, не може бути застосовано до правовідносин, що склалися між сторонами. Суд звертає увагу, що у постанові від 04.07.2018, в якій Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тим самим відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування (пункт 62).

Враховуючи викладене та аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами; докази, надані на їх підтвердження; норми права, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на правомірність зменшення суми страхового відшкодування на суму зносу на підстві ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПАТ НАСК «Оранта», суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп. в доход держави, який відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ), який проживає в с. Гладковичі Овруцького району Житомирської області, на користь приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» (код ЄДРПОУ - 25050281), що знаходиться по вул. Михайлівській,44 в м. Одеса, матеріальну шкоду в розмірі 21586 грн. 50 коп. та судовий збір 1 921 грн.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець

Повне рішення виготовлено 05.12.2019