Рішення № 86142045, 02.12.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7000/19

2/296/2346/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2019 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участі секретаря судового засідання Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому, просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № б/н від 08.06.2011 року в сумі 20725,82 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. При цьому посилається на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №б/н від 08.06.2011 ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач зобов`язання за договором не виконав.

Ухвалою судді від 07.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.43-44).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, не заперечував проти ухвалення заочного рішення, просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відсутність представника позивача (а.с.36,37).

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження від 07.08.2019, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача. В судове засідання, призначене на 02.12.2019 року відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с.46).

Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.06.2011 між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого, останній отримав кредит у розмірі 5200,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Кредитний договір укладено шляхом підписання Анкети-заяви позичальника (а.с.11).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Крім того, долучена довідка про умови кредитування, яка підписана сторонами свідчить про те, що вони дійшли згоди щодо відсоткової ставки, а також погодили умови нарахування пені та штрафу за порушення умов договору (а.с.12).

До кредитного договору Банк додав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.13-27).

Зі змісту наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором станом на 01.07.2019 року становить 20723,82 грн., з яких: 8081,90 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4812,76 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 5534,82 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 831,30 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн., 500,00 штраф (фіксована частина) 936,04 штраф (процентна складова) (а.с.7-10).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Разом із тим, відсутні підстави вважати Умови та Правила надання банківських послуг є частиною кредитного договору, оскільки цей документ не містить підпису ОСОБА_1 ..

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи ту обставину, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, та взявши до уваги вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість наявних правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 8081,90 грн. Відтак, позовні вимоги у цій частині слід задовольнити.

Разом з тим, позовна вимога у частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту не підлягає задоволенню, оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості не вбачається, що прострочена заборгованість за кредитом у сумі 4812,76 грн. становить собою заборгованість за тілом кредиту, до того ж, заборгованість за тілом кредиту не може бути більшою за розмір фактично отриманої суми кредитних коштів, якими користувався відповідач.

При цьому, жодного належного доказу на отримання відповідачем коштів у збільшеному розмірі позивач не надав.

Крім того, суд вважає, що відсутність такого поняття як «заборгованість за простроченим тілом кредиту» позбавляє суд можливості покладати на споживача банківських послуг відповідальність по їх сплаті, оскільки при цьому буде порушуватись принцип юридичної (правової) визначеності, який визначає якість законодавства, однозначність та точність формулювання правових норм.

В даному випадку банком не наведено чітких, однозначних та зрозумілих норм закону, на підставі яких ним було пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, та які б слугували достатньою правовою підставою для її задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочене зобов`язання у розмірі 5534,82 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 831,30 грн., штрафів 500,00 грн. (фіксована частина), 963,04 грн. (процентна складова), то розмір їх нарахування узгоджений відповідачем у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана ОСОБА_1 .

Так у довідці прописана базова процентна ставка 2,5% у місяць (нараховується на залишок заборгованості), а пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процента ставка за договором) /30 нараховується за кожний день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. у місяць, нараховується 1 раз у місяць при наявності прострочки за кредитом або процентами 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. та більше. Також сторони погодили штраф за порушення строків платежів за будь-яким грошовим зобов`язанням, передбаченим договором, більше ніж на 30 днів 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісії (а.с.12).

Разом з тим, судом встановлено, що умовами договору про надання банківських послуг, який був укладений між позивачем та відповідачем, двічі передбачено цивільно-правову відповідальність у вигляді нарахування як пені, так і штрафу за одне те й саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, що свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, яка згідно з 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при прийнятті рішення.

З метою уникнення подвійної відповідальності, суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по пені за прострочене зобов`язання у розмірі 5534,82 грн., та штрафам 500,00 грн. (фіксована частина), 963,04 грн. (процентна складова) необхідно відмовити.

Із огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що банком доведена заборгованість за кредитними зобов`язаннями у наступному розмірі: за тілом кредиту 8081,90 грн., за пенею 831,30 грн., а тому саме ці суми підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, а у стягненні решти тіла кредиту, пені та штрафів відмовляється за безпідставністю.

Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 826,21 грн.

Керуючись ст.ст. 258-259, 268, 272-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.06.2011 року на загальну суму 8913 (вісім тисяч дев`ятсот тринадцять) грн. 20 копійки, у тому числі: тіло кредиту – 8081,90 грн. та пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 831,30 грн.та суму сплаченого судового збору у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 21 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач:

АТ КБ "Приватбанк",

ЄДРПОУ 14360570,

рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299,

місцезнаходження за адресою:

01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_2

Cуддя О. С. Рожкова