Рішення № 86141877, 26.11.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3886/15-ц

Категорія 26

2/295/859/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Козакевич І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МК 20-08 від 12.06.2009 року в розмірі 45446,44 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 18353,49 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 15317.40 грн.; пені - 11775,55 грн., звернути стягнення на спадкове майно-предмет застави у вигляді: автомобіля Шмітс, модель: 8 01, рік випуску: 1996, тип ТЗ: Причіп бортовий, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , шляхом його опису, вилучення та подальшого продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; стягнути з відповідачів судові витрати (а.с. 136-138).

В обгрунтування позову вказано, що відповідно до укладеного договору № МК 20-08 від 12.06.2009 року ОСОБА_4 28.01.2008 року отримав кредит у розмірі 45000,00 грн. У порушення умов договору ОСОБА_4 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами 30.01.2008 року уклали договір застави рухомого майна, за яким ОСОБА_4 надав в заставу автомобіль ШМІТС, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , що належав на праві власності ОСОБА_4 .

Під час розгляду справи було встановлено, що договір застави укладено з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.11.2017 року позивач подав уточнену позовну заяву, де зазначив відповідачами спадкоємців померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , які відповідно до матеріалів спадкової справи вступили в спадщину. Позивач вважає, що оскільки спадкові права є майновим об"єктом цивільного права, вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею і виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку, тому просить звернути стягнення на предмет застави.

Адвокатом Томашевською О.А. надано відзив на позовну заяву, в якому остання просила в задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з тим, що право власності на заставлене майно належить померлій особі – ОСОБА_6 , в свою чергу право власності на спадкове майно спадкоємцями ще не набуто, свідоцтво про прийняття спадщини не отримано. Просила застосувати строк позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 зазначив, що первісна позовна заява була заявлена до померлого ОСОБА_6 , оскільки саме він є заставодавцем за кредитним договором укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк", вказана обставина підтверджується змістом самої позовної заяви, в якій позивач зазначає, що договір застави укладений з ОСОБА_4 та є власником заставного майна, проте зі змісту договору застави вбачається, що договір застави укладений з ОСОБА_6 та саме останній є власником заставного майна і саме він мав бути зазначений відповідачем по справі, однак банк в первісній позовній заяві помилково зазначено прізвище позичальника. В подальшому 27.11.2017 року банком подано уточнену позовну заяву з зазначенням саме належних відповідачів по справі. Уточнену позовну заяву підтримав просив задовольнити. На заяву представника відповідача щодо застосування строків позовної давності зазначив, що кредитним договором визначено строк позовної давності 5 років, а договір застави діє до повного виконання умов кредитного договору.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову, просиа застосувати строк позовної давності.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення ОСОБА_4 на позовну заяву, в яких ОСОБА_4 вказав, що не є належним відповідачем в справі, оскільки право власності на автомобіль йому не належить (а.с. 39).

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, судові повістки повернулись на адресу суду не врученими адресату, з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання» (а.с. 194-197, 202-205).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи вбачається, що 28.01.2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого було ПАТ КБ «ПриватБанк» та на даний час є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) та приватним підприємцем ОСОБА_7 .В. укладено кредитний договір №МК 20-08, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 45000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та з кінцевим терміном повернення 27.01.2013 року (а.с. 9-11).

В забезпечення виконання грошового зобов`язання між ОСОБА_6 та ЗАТ КБ «Приватбанк» 31.01.2008 року було укладено Договір застави автотранспорту (далі – Договір застави). Предметом вказаного договору є надання заставодавцем в заставу автотранспорту, опис якого зазначений в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 перед заставодержателем за кредитним договором від 28.01.2008 року №МК 20-008. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором складає 68913,18 грн.

Відповідно до п. 6 предметом Договору застави є автотранспорт - «Schmitz» S01, 1996 року випуску, тип транспортного засобу – напівпричіп бортовий, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 15-16).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором №МК 20-08 від 28.01.2008 року, ОСОБА_4 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав та станом на 13.01.2015 року наявна заборгованість в сумі 45 446,44 грн., яка складається із заборгованості за кредитом – 18 353,49, заборгованості по процентам за користування кредитом – 15 317,40 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором – 11 775,55 грн. (а.с. 4-5).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою

зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення

суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 579 ЦК України, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно частин 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 , заставодавець ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 57).

Зі змісту матеріалів спадкової справи №2-2010 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (а.с. 53-90), із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет застави, набуває статус заставодавця.

Спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги заставодержателя в межах вартості предмета іпотеки;

Кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги;

Частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті.

Пунктом 1.3. кредитного договору строк повернення кредиту згідно Графіка погашення, але не пізніше 27.01.2013 року (а.с. 9).

З позовом про звернення стягнення на предмет застави АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду 13.03.2015 року (а.с. 1) до померлої особи ОСОБА_6 . З уточненою позовною заявою до спадкоємців 27.11.2017 року.

Враховуючи викладене та положення ст. 1281 ЦК України позивач звернувся до суду з пропуском однорічного строку, з дня настання строку вимоги.

Керуючись ст.ст.12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 527, 551, 1054, 1218, 1281 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави. Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.12.2019 року

Позивач: АТ КБ "Приватбанк", місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570.

Відповідачі: 1. ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

2. ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

3. ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя Л.М. Чішман