Рішення № 86141149, 26.11.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 листопада 2019 року м. ТернопільСправа № 921/395/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О.Кульчицької, 8, м.Тернопіль, 46001

до відповідача Дочірнього підприємства “Тернопільський Облавтодор” ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001

про стягнення 42708 грн. попередньої оплати.

за участю представників сторін:

-позивача: Василишин Костянтин Вікторович, ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія ВО №1001100 від 04.11.2019

-відповідача: не з`явився

Суть справи.

Служба автомобільних доріг у Тернопільській області звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Тернопільський Облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 42708 грн. попередньої оплати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов договору №42М від 24.05.2018 щодо повернення передоплати за невиконані роботи, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.07.2019 (суддя Руденко О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 24 липня 2019 року на 10 год. 30 хв., яке в подальшому відкладалося на 11 вересня 2019 року на 10 год. 00 хв.

Враховуючи, що суддя Руденко О.В., який розглядав справу, з 09.09.19 по 30.09.19 перебував на лікарняному з метою недопущення порушення строку розгляду справи передбаченого ст. 195 ГПК України, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019 справу №921/395/19 для розгляду зазначеної справи, визначено головуючого суддю Хома С.О.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2019 справу №921/395/19 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 04 листопада 2019 року на 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 04.11.2019 відкладено підготовче засідання на 18.11.2019 на 14 год. 00 хв.

Ухвалою від 18.11.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2019 на 16 год. 00 хв.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

15.11.2019 від позивача через канцелярію суду надійшло Клопотання № без номера та без дати (вх.№20806) яким повідомив суд про те, що Сад в Тернопільській області не отримувало звіту про використання попередньої оплати згідно із договором №42 М від 24.05.2018 протягом 30 днів з моменту перерахування коштів. Окрім того, долучив до матеріалів справи ряд додаткових документів та зазначив, що копія Додаткової угоди відсутня у розпорядженні позивача у зв`язку із вилученням таких документів правоохоронними органами.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

24.07.2019 через канцелярію суду від відповідача до матеріалів справи поступила Відповідь на позовну заяву №06-2/911 від 23.07.2019 (вх.№12885), у якій відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними, оскільки роботи ДП "Тернопільський Облавтодор" на суму отриманого авансу в розмірі 42 708,00 грн. виконані вчасно, але не підписані зі сторони замовника – позивача та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Так, в обгрунтування заперечень (викладених у зазначеній Відповіді на позовну заяву) по суті позовних вимог, відповідач, зокрема, зазначає, що ДП "Тернопільський облавтодор" в особі філії "Тернопільська ДЕД" авансовий платіж було використано відповідно до умов Договору та усно повідомлено про це Службу автомобільних доріг у Тернопільській області та надано відповідні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 42708,00 грн. ДП "Тернопільський облавтодор" повторно 18 січня 2019 року направив оригінали актів виконаних робіт №16-07-1 за липень 2018 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2018 згідно договору №42 від 24.05.2018, додаткової угоди №1 від 18.06.2019 в двох примірниках для підписання та прийняття робіт на загальну суму 42708,00 грн., отримані позивачем 21 січня 2019 року (копія листа №06-2/105 від 18.01.2019 додається). Позивач – Служба автомобільних доріг у Тернопільській області не надав відповіді і не обґрунтував причини їх не підписання.

Як стверджує відповідач у Відповіді на позовну заяву, роботи ДП "Тернопільський облавтодор" на суму отриманого авансу в розмірі 42708,00 грн. виконані вчасно, але не підписані зі сторони Замовника – Позивача.

23.10.2019 через канцелярію суду до матеріалів справи від відповідача на адресу суду надійшли Пояснення по справі №06-2/1411 від 22.10.2019 (вх.№19227), у яких зазначає про те, що відповідно до договору №42М від 24.05.2018, додаткової угоди до договору №1 від 18.06.2018 ДП "Тернопільський Облавтодор" виконав роботи повністю, що підтверджується первинними документами, зокрема актами приймання виконаних робіт за липень 2018 року, №16-07-1 на суму 42708,00 грн., актом приймання виконаних робіт за липень 2018 року №16-07-1-1 на суму 92575,00 грн., та довідками про вартість виконаних робіт за липень 2018 на суму 42708,00 грн., та на суму 92575,00 грн. та випискою з банку про їх оплату. Відтак, вимога про повернення авансу від 10 вересня 2018 року після виконання робіт в повному обсязі та повної оплати за них замовником є безпідставною, незаконною та неактуальною.

14.11.2019 через канцелярію суду від відповідача поступили Пояснення №06-2/1496 від 13.11.2019 (вх.№20756), в яких, зазначає, що підтвердженням того, що ДП "Тернопільський облавтодор" спочатку направляв для підписання акти приймання виконаних робіт №16-07-1 за липень 2018 року та довідку форми КБ-3 на суму 42708,00 грн., а потім акт приймання передачі виконаних робіт №16-07-1-1 за липень 2018 року на суму 92575,00 грн. та довідку форми КБ-3 за липень 2018 року на суму 92575,00 грн. Замовнику - Службі автомобільних доріг у Тернопільській області є підписи уповноважених осіб зі сторони Замовника на другому акті приймання виконаних робіт за липень 2018 року. Ці два акти є взаємопов`язаними між собою, даний підпис підтверджує те, що заперечень до даних актів у замовника не було, та здійснення оплати 09.08.2018 по договору №42 М від 24.05.2018. Тобто, станом на 09.08.2018 підрядник виконав роботи згідно укладеного договору №42 М від 24.05.2018 повністю.

Нормами частини 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Зважаючи на те, що участь в судовому засіданні представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою, беручи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається за наявними в ній доказами.

Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, встановив наступні фактичні обставини.

24 травня 2018 року між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (Замовник) та Дочірнім підприємством "Тернопільській облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Підрядник) було укладено договір №42М (далі - Договір), згідно із п.1.1 якого Замовник доручає Підряднику і зобов`язується прийняти і оплатити, керуючись умовами даного договору надання послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги місцевого значення у Тернопільській області О200304 Бучач-Нижнів на ділянці ПК 0+00 – ПК 0+60 (45230000-8 – Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема ДСТУ БД.1.1-1:2013, ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", а Підрядник зобов`язується на свій власний ризик та своїми силами виконати роботи, доручені йому Замовником в установлений договором строк.

Згідно п.2.1. Договору Підрядник виконує роботи з моменту підписання договору по 31.12.2018.

У п.3.1 Договору сторони визначили, що вартість договору становить 162 930,00 гривень з ПДВ.

Відповідно до п.5.1. Договору Замовник має право, зокрема, при відсутності недоліків прийняти та оплатити виконані роботи керуючись умовами даного договору.

Відповідно до п.5.4. Договору Підрядник зобов`язаний, зокрема, виконати з використанням власних ресурсів, у встановлені строки роботи відповідно до проектно-кошторисної документації; передати Замовнику у порядку, передбаченому цим договором та відповідними нормами закінчені роботи.

Фінансування робіт здійснюється відповідно до плану фінансування, який затверджено головним розпорядником бюджетних коштів (п.9.1. Договору).

Згідно п.10.1. Договору усі розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Підрядника; Замовник виконує платіжні зобов`язання лише при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).

Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи Підрядником на підставі “Актів приймання виконаних підрядних робіт” (форма №КБ-2в) та “Довідок про вартість виконаних підрядних робіт” (форма №КБ-3) (п.10.2. Договору).

Згідно п.10.3. Договору акти виконаних робіт готує Підрядник, підписує та надає їх Замовнику; робота вважається виконаною, коли вона прийнята Замовником.

Відповідно п.10.4. Договору Підрядник разом з представником Замовника звіряє акти з фактично виконаними роботами. Питання щодо несвоєчасного підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів виконаних робіт вирішується у встановленому законодавством порядку; оплата робіт виконаних з недоробками і дефектами, проводиться після усунення останніх.

Згідно п.10.5. Договору Замовник виконує свої зобов`язання по даному договору лише у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Замовник може здійснювати проміжні платежі за виконані роботи після підписання акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДБН, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.10.6. Договору).

Відповідно до п.13.1 Договору №42М від 24.05.2018 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі повного виконання зобов`язань сторонами.

Зміни, доповнення та розірвання Договору здійснюється за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди за ініціативою будь-якої Сторони відповідно до чинного законодавства. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору (п.14.1. Договору).

В пункті 10.7. Договору сторони обумовили, що Замовник має право перерахувати Підряднику попередню оплату, розмір якої не може перевищувати 30% від суми договірної ціни. При використанні попередньої оплати Підрядник повинен надати Замовнику відповідні підтверджуючі (платіжні) документи щодо використання зазначеної суми: виконаними роботами. Підрядник подає звіт про використання попередньої оплати протягом 30 днів з дня її надходження на розрахунковий рахунок Підрядника. У разі не подання звіту про використання попередньої оплати протягом 30 днів з моменту її перерахування Підряднику, останній зобов`язується повернути протягом трьох днів з моменту закінчення 30-ти денного терміну повну суму наданого авансу. Невикористану суму авансу Підрядник повинен повернути Замовнику на розрахунковий рахунок у Державному казначействі України.

09.08.2018 між сторонами була укладена Додаткова угода №2 до Договору №42 М від 24.05.2018, якого було доповнено реквізити підрядника (п.1 Додаткової угоди).

Ухвалою суду від 04.11.2019 від позивача було витребувано належним чином засвідчену копію Додаткової угоди №1 від 18.06.2018 до Договору №42М від 24.05.2018. Представником позивача надано Клопотання № без номера та без дати (вх.№20806 від 15.11.2019) у якому зазначив, зокрема, про те, що копія Додаткової угоди відсутня у розпорядженні позивача у зв`язку із вилученням таких документів правоохоронними органами, на підтвердження чого надав копію опису вилучення документів.

Ухвалою від 18.11.2019 відповідача зобов`язано до дня слухання справи подати належним чином засвідчену копію Додаткової угоди №1 від 18.06.2018 (або від 14.06.2018) до Договору №42 М від 24.05.2018. однак, така Додаткова угода не була подана, а відтак наявність будь яких змін до умов п.10.7 Договору не підтверджена відповідачем.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно ст.629Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відносини сторін за правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини другої статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно частин першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.10.7 договору №42М від 24.05.2018 позивачем (Замовником) було перераховано попередню оплату на рахунок відповідача (Підрядника) в сумі 42708,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №419 від 18.06.2018 (копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи) з відміткою про перерахування суми авансу.

Враховуючи дату надання попередньої оплати Підрядник мав згідно п. 10.7 Договору відзвітувати про використання наданих йому коштів протягом 30 днів до 18.07.2018 включно.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

З огляду на відсутність підтвердження належного використання зазначеної вище суми (виконаними роботами), позивач - Служба автомобільних доріг у Тернопільській області направив відповідачу - Дочірньому підприємству "Тернопільській облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" Вимогу із супровідним листом №08-2/1073 від 10.09.2018, у якій просив в семиденний термін з моменту отримання останньої, надати документальне підтвердження використання попередньої оплати або повернути її у повному обсязі.

У Відповіді №06-2/2034 від 03.10.2018 ДП "Тернопільській облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на Лист №08-2/1073 від 10.09.2018 позивача з вимогами (зокрема по спірному договору №42М від 24.05.2018 в даній справі), зокрема йдеться про те, що отримані від Служби автомобільних доріг у Тернопільській області аванси, зокрема по Договору №42М від 24.05.2018, були спрямовані на закупівлю матеріалів для виконання робіт (ТОВ "БМБУД" – 450000 грн. платіжне доручення №1467 від 25.06.2018 за асфальтобетонну суміш, ДП "Артемсіль" – 66656,04 грн. та 450000,00 грн. платіжні доручення №1466 від 23.03.2018 та №1456 від 22.06.2018 відповідно, ТОВ "Бітекс" – 450 000,00 грн. платіжне доручення №1455 від 22.06.2018 за бітум дорожній, ПМП "Юстас" – 150000,00 грн. платіжне доручення №1457 від 22.06.2018 за бітумну емульсію). Ваші вимоги (САД у Тернопільській області) не підлягають до задоволення, оскільки грошові кошти використані для придбання матеріалів.

Позивачем додано до матеріалів справи копії платіжних доручень №1456 від 22.06.2018, №1455 від 22.06.2018, №1467 від 25.06.2018, №1466 від 23.06.2018, №1458 від 22.06.2018, №1457 від 22.06.2018, з яких вбачається про проведення ДП "Тернопільський облавтодор" оплат з призначенням платежу: "за сіль кам`яну", "за бітум дорожній", "за асфальтобетонну суміш", "за бітумну емульсію".

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем на підставу своїх заперечень щодо виконаних робіт на загальну суму 135 283,00 грн. до матеріалів справи надано довідку (форма КБ-3) про вартість виконаних робіт та витрати за липень 2018 та Акт №16-07-1-1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 (форма КБ-2в) на суму 92 575,00 грн. які підписані представником замовника 07.08.2018. Також надав докази здійснення оплати 09.08.2019 замовником – Службою автомобільних доріг у Тернопільській області 92 575,00 грн. (банківська виписка по рахунку відповідача за 10.08.2018).

Крім того, відповідачем надано довідку (форма КБ-3) про вартість виконаних робіт та витрати за липень 2018 та Акт №16-07-1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 (форма КБ-2в) на суму 42708,00 грн., які не підписані представником замовника (Службою автомобільних доріг у Тернопільській області) та не містять його печатки, тобто є односторонніми документами, тому суд не бере їх до уваги.

Зазначені Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 та довідка про вартість виконаних робіт та витрати за липень 2018 разом із Супровідним листом №06-2/105 від 18.01.2019 були вручені позивачу (Службі автомобільних доріг у Тернопільській області) нарочно 21.01.2019 (про що свідчить печатка канцелярії позивача та проставлена дата 21.01.2019 про отримання вказаних документів позивачем), тобто після обумовленого у договорі строку дії – до 31.12.2018. У той же час, вказаний акт позивачем не підписаний та з листування сторін вбачається наявність спору щодо належності виконаних робіт та їх вартості.

Належними доказами виконання відповідачем робіт відповідно до умов договору є акт приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в (п. 11.4 Договору).

Водночас, складення відповідачем актів виконаних робіт, не прийнятих позивачем на суму 42708,00 грн., після спливу встановленого Договором строку на використання авансу, не є підставою для утримання цих авансових коштів відповідачем з огляду на порушення ним договірного зобов`язання.

Постановою КМУ України "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 23.04.2014 №117 із наступними змінами визначено, що одержувачі бюджетних коштів у договорах можуть передбачити попередню оплату робіт та послуг терміном 1 календарний місяць, якщо розмір такої оплати не перевищує 30% їх вартості (абз. 14 п.п. 1 п.1 Постанови).

У разі не подання звіту про використання авансу протягом 30 днів з моменту перерахування Підряднику, останній повинен повернути протягом 3 (трьох) днів з моменту закінчення 30-ти денного терміну повну суму наданого авансу.

Пунктом 2 вказаної вище постанови визначено, що розпорядники і одержувачі бюджетних коштів здійснюють попередню оплату тільки тих товарів робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного бюджетного періоду.

Таким чином, відповідач належними і допустимими доказами не підтвердив використання спірної суми попередньої оплати протягом 30 днів з моменту перерахування підряднику, як це передбачено пунктом 10.7 Договору та повинен був подати звіт про використання попередньої оплати.

Отже, оскільки підрядник не дотримався встановлених у пункті 10.7 Договору строків і порядку щодо надання замовнику підтвердження обставин використання перерахованої попередньої оплати, не довів виконання робіт за договором на суму авансу та у визначений договором строк, а тому відповідач внаслідок порушення договірного зобов`язання і вимог статей 525, 526, 530, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, повинен повернути позивачеві попередню оплату (аванс) у сумі 42708,00 грн.

Судом встановлено факт, якого не заперечує і відповідач, що акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідку КБ-3 позивач отримав 21.01.2019, тобто поза межами встановлених у договорі строків для надання доказів виконання ним підрядних робіт і використання авансу, що свідчить про порушення підрядником обов`язків, передбачених у пункті 10.7 Договору.

А надані Пояснення від 23.10.2019 працівника філії Воробель Б.І. (до Пояснень №06-2/1496 від 13.11.2019) щодо вручення позивачу актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт за липень 2018 на суму 42708,00 грн. та довідки форми КБ-3 за липень на сум 42708,00 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Разом із тим суд зауважує, що відповідач (Підрядник) не позбавлений права вимагати оплати замовником фактично виконаних робіт на підставі положень статті 853 ЦК України, розділу 5 Договору або положень статті 849 ЦК України (у разі відмови замовника від договору).

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 16.04.2019 по справі №910/95/18.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з того, що позовні вимоги доведені позивачем і обґрунтовані матеріалами справи та відповідачем не спростовані належними доказами, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення попередньої оплати (авансу) в сумі 42 708, 00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 31995099 на користь Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 25887079:

- 42708 грн. – попередньої оплати (аванс);

- 1921 грн. 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 06 грудня 2019 року.

Суддя С.О. Хома