Рішення № 86140999, 25.11.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/227/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі судового засідання Граматик Г.С.

за участю представників:

від позивача – Степанишина А.С.,

від відповідачів:

1) ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” – Мусієнко А.Ю., Прокопова В.О.,

2) ДП “Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” – не з`явився,

3) Приморської районної адміністрації Одеської міської ради – не з`явився,

від третьої особи – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, Державного підприємства “Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності та витребування нежитлового приміщення з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, Державного підприємства “Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про:

– визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 р. № 8, виданого Приморською РДА Закритому акціонерному товариству “Укрпрофоздоровниця” на багатоквартирний будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а;

– скасування запису від 31.10.2017 р. № 23163576 про право власності ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” на об`єкт нерухомого майна – нежитлові приміщення першого поверху ясла-садка “Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а;

– витребування нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 794,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , з незаконного володіння ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міськради.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Територіальна громада міста Одеси є власником нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 794,1 кв.м, у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а. Однак, як стверджує позивач, зазначене приміщення вибуло із комунальної власності поза волею власника.

Так, позивач зазначає, що первісно у 1960 роді Радою Міністрів Української PCP вирішено передати усі санаторії, зокрема, “Лермонтовський”, до складу якого входить спірна будівля, Українській республіканській Раді профспілок.

Відповідно до п. 1 постанови Ради Міністрів Української PCP від 23 квітня 1960 р. № 606 “Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров`я УРСР” Міністерство охорони здоров`я УРСР зобов`язано передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській Раді профспілок, зокрема, всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних) загальною кількістю 73 об`єкти на 23586 ліжок, 92 будинки відпочинку на 20997 ліжок, 8 санаторних пансіонатів на 1510 ліжок, курортні поліклініки, які знаходяться у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров`я УРСР, згідно з додатками № 1, 2, а також санаторії (крім туберкульозних) і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління. До додатку 1 до постанови включено, зокрема, санаторій “Лермонтовський”.

Пунктом 2 зазначеної постанови встановлювалося, що передача у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснюється безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками за станом на 1 січня 1960 року.

Наразі позивач зауважив, що у 90-х роках із створенням ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” санаторії, зокрема, санаторій “Лермонтовський” перейшов у власність зазначеного закритого акціонерного товариства.

Як вказує позивач, рішенням зборів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 23.06.1999 р. вирішено передати до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об`єкти комунального значення, інженерні мережі, будівлі та споруди санаторіїв ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, у тому числі, житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2а.

Відповідно до п. 1.2.1. рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 р. № 460-ХХІІІ “Про передачу будівель і споруд здравниць закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Укрпрофоздоровниця” до комунальної власності територіальної громади міста Одеси прийнято житлові будинки, розташовані у м. Одесі, у тому числі, по вул. Чорноморській, 2-а.

При цьому позивач зазначає, що зазначений факт підтверджується актом приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну владність за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2а, від 30.03.2000 р.

Таким чином, за ствердженнями позивача, житловий будинок, у тому числі, нежитлові приміщення першого поверху площею 794,1 кв.м за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, 2а, передано до комунальної власності територіальної громади м. Одеси 30.03.2000 р.

Згідно п. 1, 3 розпорядження Одеського міського голови від 31.03.2000 р. № 243-01р “Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районний адміністрацій інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель закритого акціонерного товариства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” уповноважено голову Приморської районної адміністрації, управління житлово-комунального господарства провести прийом-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель, у тому числі за адресою вул. Чорноморська, 2-а з усіма вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані та уповноважено Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості внести зміни до реєстраційних документів із зазначенням власника житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель - Одеську міську раду.

Наразі посилаючись на ст. ст. 316, 317, 321, 327 ЦК України, п. 30 ч. 1 ст. 26, ч.ч. 1, 8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини”, позивач стверджує, що, враховуючи те, що Одеською міською радою рішень щодо відчуження спірного нежитлового приміщення не приймалось, дане приміщення вибуло з комунальної власності поза волею власника з огляду на незаконне оформлення права власності на спірне приміщення Дочірнім підприємством “Клінічний санаторій “Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та використання його для розміщення дитячого садка “Чайка”.

Водночас, як вказує позивач, 18.05.2000 р. Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради прийнято розпорядження за № 474 “Про видачу свідоцтв ЗАТ Укрпрофздравниця про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а; Тополева, 17; Піонерська, 3, 28; пров. Обсерваторний, 2, 6”, на підставі якого ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” було видано свідоцтво про право власності від 18.05.2000 р. № 8 на багатоквартирний будинок, що розташований у м АДРЕСА_1 . Однак, як зазначає позивач, розпорядженням Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2001 р. № 1158 “Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по АДРЕСА_2 . Чорноморська, АДРЕСА_3 , 3, 28, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 6 у м. Одесі, виданих ЗАТ “Укрпрофздравниця” визнано, що розпорядження від 18.05.2000 р. було прийнято без урахування розпорядження Одеського міського голови від 31.03.2000 р. № 243-01р “Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районний адміністрацій інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель закритого акціонерного товариства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та анульовано свідоцтва про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а, Тополева, 17, Піонерська, 3, 28, пров. Обсерваторний, 2, 6, у м. Одесі, виданих ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

За ствердженнями позивача, вказаний факт підтверджується листом Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації” Одеської міської ради від 20.06.2017 р. № 3360-12/140, в якому зазначено, що реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” було скасовано 29.11.2001 р.

Також позивач додає, що, здійснюючи повноваження власника будинку за адресою: АДРЕСА_1 а, Одеська міська рада виходила з того, що свідоцтво про право власності від 18.05.2000 р. № 8 на багатоквартирний будинок, що розташований у АДРЕСА_1 а, видане ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, є анульованим.

Однак, як зазначає позивач, у процесі розгляду господарським судом Одеської області справи № 916/392/17 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном Одеській міській раді висловлено сумніви щодо чинності розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.11.2001 р. № 1158. Так, у рішенні господарського суду Одеської області від 14.03.2017 р. у справі № 916/392/17 зазначено, що, на думку суду, “Приморська районна адміністрація була позбавлена права виносити розпорядження № 1158 “Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а; Тополева, 17; Піонерська, 3, 28; пров. Обсерваторний, 2, 6 виданих ЗАТ “Укрпрофздравниця” від 29.11.2001 р. З урахуванням наведеного, суд вважає, що свідоцтво про право власності від 18.05.2000 р. № 8 на багатоквартирний будинок, розташований в місті Одесі по вул. Черноморській за № 2-а, що належить ЗАТ “Укрпрофздравниця” на праві колективної власності, загальною площею 3194 кв.м, житловою площею 1652 кв.м, яке видане на підставі розпорядження Приморської райадміністрації за № 474 від 18.05.2000 р., є чинним”.

Водночас, як вказує позивач, з моменту передачі майна до комунальної власності територіальної громади міста Одеси 30.03.2000 р. Одеська міська рада відкрито користувалася і розпоряджалася житловим будинком за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, виходячи з наступного. Приватизація квартир у будинку, розташованому в м. Одесі по вул. Чорноморська, 2-а, після передачі його у комунальну власність була проведена саме управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради та управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради. Отже, саме органи місцевого самоврядування територіальної громади міста Одеси, здійснюючи повноваження власника майна та приймаючи відповідні рішення, спрямовані на забезпечення реалізації прав громадян міста Одеси на житло шляхом приватизації, стали учасником відповідних правовідносин. Вищезазначене, за ствердженнями позивача, підтверджується свідоцтвами про право власності на житло за вказаною адресою, виданими зазначеними уповноваженими органами приватизації (Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради і управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради), відповідними розпорядженнями цих органів, а також визначенням підприємств по обслуговування житлового будинку саме комунальних підприємств (МБП Приморського району, КП ДЄЗ “Арнаутське”).

Також позивач додає, що листом від 09.01.2018 р. № 01-70/1005 Департамент міського господарства Одеської міської ради повідомив про те, що житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, передано з балансу КП ЖКС “Фонтанський” в управління ОСББ “Чорноморська, 2-А”.

Як зазначає позивач, 26.07.2016 року КП “БТІ” ОМР виготовлено технічний паспорт станом на 03.02.1998 р. на нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 794,1 кв.м за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, замовником технічної інвентаризації визначено територіальну громаду міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Таким чином, позивач вважає, що вказаним свідоцтвом порушуються майнові права територіальної громади міста Одеси, які підлягають захисту. Так, на думку позивача, свідоцтво про право власності від 18.05.2000 р. № 8, видане Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради ЗАТ “Укрпрофздоровниця” на багатоквартирний будинок, що розташований у м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, підлягає визнанню недійсним та скасуванню на підставі рішення суду.

Крім того, як стверджує позивач, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1396907951101), загальною площею 794,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 у приватній власності Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (запис про право власності від 31.10.2017 р. № 23163576, здійснений державним реєстратором державного підприємства “Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” Тихоновою А.С.). Підставою реєстрації права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна є акт приймання-передачі нерухомого майна ДП Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 24.04.2003 р. б/н; акт приймання передачі нерухомого майна Федерації незалежних профсоюзів України та AT “Укрпрофоздоровниця” від 24.01.1992 р. б/н; протокол № 3 та рішення № 3/1 загальних зборів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 22.01.2003 р.

Між тим за ствердженнями позивача, ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” з моменту передачі до комунальної власності територіальної громади міста Одеси спірного нерухомого майна, а саме з 30.03.2000 р., не є власником об`єкта нерухомого майна, загальною площею 794,1 кв.м, за адресою: м. Одеса АДРЕСА_4 . АДРЕСА_1 , та, відповідно не мало право розпоряджатися цим майном та передавати його у власність ДП Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

При цьому позивач вважає, що акт приймання-передачі нерухомого майна ДП Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 24.04.2003 р. б/н не може бути підставою для виникнення права власності у ДП Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” з огляду на відсутність первинної реєстрації права власності та правовстановлювальних документів Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” на спірний об`єкт нерухомого майна. Адже, до здійснення передачі нерухомого майна до ДП Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” Одеське дочірнє підприємство ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” зобов`язано було зареєструвати право власності на нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 794,1 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а.

Водночас, як вказує позивач, на момент такої передачі у 2003 році ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” вже не було власником зазначеного майна, оскільки 30.03.2000 р. будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, вже було передано до комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

З огляду на наведене, Одеська міська рада вважає, що запис про державну реєстрацію відповідного права власності підлягає скасуванню на підставі рішення суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2018 р. (суддя Гуляк Г.І.) позовну заяву Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/227/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 05.03.2018 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.05.2018 р. справу № 916/227/18 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В., ухвалено справу розглядати зі стадії підготовчого провадження, у справі призначено підготовче засідання на 29.05.2018 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.08.2018 р. у справі № 916/227/18 (суддя Степанова Л.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 р. у справі № 916/227/18 рішення господарського суду Одеської області від 14.08.2018 р. у цій справі залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.05.2019 р. постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 р. та рішення господарського суду Одеської області від 14.08.2018 р. у справі № 916/227/18 скасовано, а вказану справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019 р. справу № 916/227/18 передано на розгляд судді Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2019 р. справу № 916/227/18 прийнято до провадження судді Петрова В.С. Також вказаною ухвалою суду розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, при цьому призначено підготовче засідання на 02.09.2019 р.

У підготовчому засіданні 02.09.2019 р. представником відповідача - Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” було подано заяву про залучення Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В обґрунтування вказаної заяви відповідач вказав, що, направляючи справу на новий розгляд, касаційний суд зазначив про необхідність залучення до участі у справі ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”, безпосередньо якому було видано свідоцтво про право власності від 18 травня 2000 року № 8 на багатоквартирний будинок за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, буд. 2а. Так, відповідач зазначає, що у випадку задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного свідоцтва про право власності від 18 травня 2000 року № 8 фактично буде скасовано право власності ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” на багатоквартирний будинок, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Чорноморська, буд. 2а.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2019 р. до участі у справі № 916/227/18 залучено Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, при цьому підготовче засідання відкладено на 20.09.2019 р.

10.09.2019 р. третьою особою подано до господарського суду пояснення щодо позову, в яких ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” вважає, що заявлені Одеською міською радою позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, третя особа звертає увагу на те, що Одеською міською радою заявлена позовна вимога про скасування свідоцтва про право власності на багатоквартирний будинок до Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, якому спірне свідоцтво не видавалось. Тобто, на думку третьої особи останнє є неналежним відповідачем у справі і відповідна позовна вимога є завідомо незаконною та такою, що не підлягає задоволенню. Крім того, як вказує третя особа, Одеська міська рада незаконно просить скасувати свідоцтво про право власності на багатоквартирний будинок в цілому, хоча зі змісту позовної заяви і інших вимог вбачається, що Одеська міська рада фактично оспорює право власності лише на нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок “Чайка”, загальною площею 794, 1 кв. м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, 2а, тим самим позивач підтверджує відсутність порушення його прав спірним свідоцтвом в частині багатоквартирного будинку, а відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому третя особа додає, що позивач обґрунтовує свої вимоги посиланнями на наявність у територіальної громади міста Одеси права власності на спірні нежитлові приміщення на підставі: рішення Зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства “Укрпрофоздоровни ця” від 23 червня 1999 року “Про передачу житла та трьох оздоровниць в комунальну власність м. Одеси”, яким вирішено дозволити передачу у комунальну власність м. Одеси житлового фонду Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” площею 20,85 тис. кв.м та трьох оздоровниць - санаторіїв “Фонтан”, “Жемчужина” та будинку відпочинку “Маяк” як компенсацію витрат на реконструкцію, ремонт та утримання житла, що передається (пункт 1 рішення). Доручити Голові Правління ЗАТ Лободі М. В. укласти договір з Одеським міськвиконкомом про передачу згаданих об`єктів в комунальну власність з врахуванням також умов погашення боргів та сплату податків. Умови договору попередньо погодити з управлінням майном Федерації профспілок України (пункт 2 рішення); рішення Одеської міської ради від 09 грудня 1999 року 460-ХХІІІ “Про передачу будівель та споруд здравниць Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Укрпрофоздоровниця”, пунктом 1 якого прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Одеси будівлі та споруди відділення № 1 санаторію “Перлина” (колишній санаторій “Якір”), розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Амундсена, 51; після повного погашення заборгованості ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”: житлові будинки, розташовані у м. Одесі, по вул. Піонерській, 28, вул. Тополевій, 17, пров. Обсерваторному, 6, вул. Чорноморській, 2а; сімейні гуртожитки (після зміни їх статусу ЗАТ “Укрпрофоздоровни ця” у житлові будинки) на вул. Піонерській, 3, вул. Затонського, 29; рішення Одеської міської ради від 28 квітня 2000 року № 926-ХХІІІ “Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об`єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) Укрпрофоздоровниця”, пунктом 4.2 якого внесені зміни до рішення міської ради № 460-ХХІІІ від 09 грудня 1999 року “Про передачу будівель та споруд здравниць закритого акціонерного товариства (ЗАТ) Укрпрофоздоровниця”, зокрема вирішено пункт № 1.2.1 вважати пунктом 1.2 та викласти його в новій редакції: “Житлові будинки, розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, вул. Піонерська, 28/1, вул. Піонерська, 28/2, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 2, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2а”; розпорядження Одеського міського голови від 31 березня 2000 року № 243-01 р “Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської. Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Укрпрофоздоровниця”, пунктом 1 якого надано розпорядження Головам Приморської, Суворовської, Київської райадміністрацій, управлінню житлово-комунального господарства провести прийом-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель за адресами: вул. Піонерська, 3, 28, 28/1, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2а, вул. Затонського, 19, вул. Дача Ковадевського, 81, з усіма вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані; розпорядження Приморської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 листопада 2001 року № 1158 “Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморській, 2-а; Тополевій, 117; Піонерській, 3, 28; по пров. Обсерваторному, 2, 6 у м. Одесі, виданих ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, яким анульовано свідоцтва про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморській, 2-а АДРЕСА_5 Піонерській, 3, 28, по пров АДРЕСА_1 6 у м. Одесі, виданих ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

Однак, як вказує третя особа, вище перелічені рішення Одеської міської ради від 09 грудня 1999 року 460-ХХІІІ, рішення Одеської міської ради від 28 квітня 2000 року № 926-ХХІІІ, розпорядження Одеського міського голови від 31 березня 2000 року № 243-01 р були прийняті за відсутності необхідних повноважень на розпорядження майном ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, зокрема при їх прийнятті не було враховано положення пункту 2 рішення Зборів акціонерів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 23 червня 1999 року “Про передачу житла та трьох оздоровниць в комунальну власність м. Одеси”, яким доручено Голові Правління ЗАТ Лободі М. В. укласти договір з Одеським міськвиконкомом про передачу згаданих об`єктів в комунальну власність з врахуванням також умов погашення боргів та сплату податків. Умови договору попередньо погодити з управлінням, майном Федерації профспілок України.

Наразі третя особа зауважила, що 04 грудня 1991 року Федерація незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України уклали установчий договір про створення Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України “Укрпрофоздоровниця”. Федерація незалежних профспілок України передала у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” багатоквартирний будинок, розташований за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 2-а, який включає в себе нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок “Чайка”. Як вказує третя особа, 23 грудня 1991 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (АТ “Укрпрофоздоровниця”) відповідно до рішення Ленінського райвиконкому міста Києва від 23 грудня 1991 року № 971.

Враховуючи те, що Федерація незалежних профспілок України передала у власність АТ “Укрпрофоздоровниця” багатоквартирний будинок, розташований за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 2-а, який включає в себе нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок “Чайка”, на думку третьої особи, АТ “Укрпрофоздоровниця” правомірно набуло право власності на нього.

При цьому, як зазначає третя особа, з моменту набуття права власності на будинок АТ “Укрпрофоздоровниця” відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” здійснювало функції органу приватизації, зокрема приймало розпорядження про передачу квартир у приватну або спільну (сумісну або часткову) власність громадян, видавало свідоцтва про право власності на житло.

Також третя особа додає, що 28 січня 1992 року Рада АТ “Укрпрофоздоровниця” прийняла рішення № 2 “Про створення Одеського відділення акціонерного товариства “Укрпрофоздоровниця”, яким згідно з постановою президії Ради ФНП України від 17 січня 1992 року № II-12-4, та статуту акціонерного товариства “Укрпрофоздоровниця” створило Одеське відділення та затвердило положення про його діяльність. Одеське відділення АТ “Укрпрофоздоровниця” діє на повному госпрозрахунку і має у своєму підпорядкуванні оздоровниці, допоміжні господарства та інші санаторно-курортні заклади на правах дочірніх підприємств. АТ “Укрпрофоздоровниця” передало новоствореному Одеському відділенню акціонерного товариства “Укрпрофоздоровниця” у користування багатоквартирний будинок, розташований за адресою: Одеська область АДРЕСА_6 місто АДРЕСА_1 вулиця Чорноморська, будинок 2-а, який включає в себе нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок “Чайка”. У 1998 році Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” змінило своє найменування на Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”). 24 листопада 1999 року Збори акціонерів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” прийняли рішення про створення Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та затвердили його статут. Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 статуту Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” підприємство створюється юридичною особою за законодавством України - Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (далі ЗАТ), що є правонаступником Української республікансь кої ради по управлінню курортами профспілок, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, ідентифікаційний код 02583780, згідно з рішенням зборів акціонерів товариства. Згідно пунктів 1.3 та 1.4 статуту Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” підприємство є правонаступником Одеського відділення ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” стосовно цивільно-правових відносин. Підприємство має право створювати філії. Філії діють на підставі Положення про філію, що затверджуються Підприємством. Положення про філію не повинно протирічить цьому Статуту. Філії Підприємства: санаторій “Лермонтовський”; санаторій ім. Пирогова; санаторій “Україна”; санаторій ім. Горького; санаторій “Дружба”; санаторій “Жемчужина”; санаторій “Примор`є”; санаторій “Червоні зорів”; санаторій “Чорне море”; санаторій ім. Чувиріна; санаторій “Фонтан”; пансіонат з лікуванням “Мирний”; пансіонат “Маяк”; санаторій “Зелений мис”; об`єднання пансіонатів на курорті Кароліно-Бугаз; підприємство “Курорттеплоенерго”; гідрологічна станція; дитячий сад № 2; об`єднання промислових виробництв та побутових послуг; сільскогосппідприємство “Промінь”; спеціалізоване підприєм ство “Інтер`єр”.

При цьому третя особа зазначає, що 13 березня 2000 року Одеське дочірнє підприємство ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” напра вило Голові Приморської районної адміністрації Прокопчуку В. А. лист № 10-14/60, в якому просило прийняти розпорядження про реєстрацію житлових будинків в ОМБТІ та РОН, на правах відомчої власності за ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, що знаходяться на території Приморського району: вул. Чорноморська, будинок № 2-а; вул. Тополева, будинок № 17; вул. Піонерська, будинки № 3, 28; пров. Обсерваторний, будинки № 2, 6. Наразі третя особа додає, що 18 травня 2000 року Приморська райадміністрація Одеської міської ради видала розпоряд ження № 474 “Про видачу свідоцтв ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а; Тополева, 17; Піонерська, 3,28; пров. Обсерваторний, 2, 6”, яким вирішила видати ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” свідоцтва про право власності на житлові будинки та господарські будівлі, які розташовані на прибудинкових територіях за адресами: вул. Чорноморська, 2а; Тополева, 17; Піонерська, 3. 28; пров. Обсерваторний, 2, 6. Зобов`язано ОМБТІ та РОН провести реєстрацію свідоцтв, виданих ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”. Також 18 травня 2000 року Приморська районна адміністрація Одеської міської ради видала ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” свідоцтва про право власності, в тому числі свідоцтво про право власності № 8 на багатоквартирний будинок, розміщений за адресою: місто АДРЕСА_1 , вулиця Чорноморська, № 2-а. Крім того третя особа зазначає, що 26 червня 2000 року Комунальне підприємство “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості” зареєструвало право власності ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” на багатоквартирний будинок, розміщений за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, № 2-а, на підставі правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності № 8 на багатоквартирний будинок, розміщений за адресою: місто АДРЕСА_1 , вулиця Чорноморська, № 2-а, виданого Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради 18 травня 2000 року.

Крім того, як стверджує третя особа, 23 січня 2003 року Загальні збори ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” прийняли рішення № 3/1, протокол № 3, “Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, яким в тому числі вирішили: реорганізувати шляхом виділення Філію “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Одеського дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” в Дочірнє підприємство “Клінічний санаторій “Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”; затвердити Статути дочірніх підприємств закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”; ліквідувати Одеське дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та 19 березня 2003 року проведено державну реєстрацію Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 статуту Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” Дочірнє підприємство “Клінічний санаторій “Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” створене одним засновником - Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, згідно з рішенням загальних зборів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 22.01.2003 р. “Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”. Засновником та власником Підприємства є юридична особа за законодавством України - Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, яке діє на підставі власного Статуту і знаходиться за адресою: 01033, м. Київ-23, вул. Шота Руставелі, 39/41, ідентифікаційний код 02583780.

Згідно пункту 1.3 статуту Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” Підприємство є правонаступником Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” стосовно цивільно-правових відносин, що виникли в результаті діяльності філії Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” “Клінічний санато рій “Лермонтовський”.

Пунктом 1.5 статуту Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” передбачено, що Підприємство має у своєму складі філію - “Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) “Чайка”, яка йому підпорядковується.

Наразі третя особа вказує, що 24 квітня 2003 року відповідно з рішенням загальних зборів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 22 січня 2003 року “Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” Одеське дочірнє підприємство ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” передало, а Дочірнє підприємство “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” прийняло нежитлові приміщення першого поверху № 101, загальною площею 794,1 кв.м., які розташовані в місті Одесі по вулиці Чорноморській за № 2-а.

Подалі, як зазначає третя особа, 12 березня 2007 року Дочірнє підприємство “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” створило Філію “Дошкільний навчатьний заклад (ясла-садок) “Чайка” дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, якій передано нежитлові приміщення першого поверху № 101, загальною площею 794,1 кв.м., які розташовані в місті Одесі по вулиці Чорноморській за № 2-а, для використання з метою надання освітніх послуг, пов`язаних з одержанням дошкільної освіти за напрямом: виховання і навчання дітей дошкільного віку.

При цьому третя особа додає, що 28 вересня 2011 року Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації видало Дочірньому підприємству “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” (для філії “Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) “Чайка”) ліцензію на здійснення такого виду господарської діяльності, як надання освітніх послуг, пов`язаних з одержанням дошкільної освіти за напрямом: виховання і навчання дітей дошкільного віку.

У 2011 році Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”).

Крім того третя особа вказує, що 31 жовтня 2017 року право власності Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” на нежитлові приміщення першого поверху № 101, загальною площею 794,1 кв.м., які розташовані в місті Одесі по вулиці Чорноморській за № 2-а, було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Водночас, як стверджує третя особа, в кінці березня 2018 року ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” стало відомо про існування: рішення Одеської міської ради від 09 грудня 1999 року 460-ХХІІІ “Про передачу будівель та споруд здравниць Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) Укрпрофоздоровниця?, пунктом 1 якого прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Одеси будівлі та споруди відділення № 1 санаторію “Перлина? (колишній санаторій “Якір?), розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Амундсена, 51; після повного погашення заборгованості ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”: житлові будинки, розташовані у м. Одесі, на вул. Піонерській, 28, вул. Тополевій. 17, пров. Обсерваторному, 6, вул. Чорноморській, 2а; сімейні гуртожитки (після зміни їх статусу 3AT “Укрпрофоздоровниця” у житлові будинки) на вул. Піонерській, 3, вул. Затонського, 29; рішення Одеської міської ради від 28 квітня 2000 року № 926-XXIII “Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об`єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Укрпрофоздоровниця”, пунктом 4.2 якого внесені зміни до рішення міської ради № 460-ХХІІІ від 09 грудня 1999 року “Про передачу будівель та споруд здравниць закритого акціонерного товариства (ЗАТ) Укрпрофоздоровниця”, зокрема вирішено пункт № 1.2.1 вважати пунктом 1.2 та викласти його в новій редакції: “Житлові будинки, розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, вул. Піонерська, 28/1, вул. Піонерська, 28/2, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 2, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2а?; розпорядження Одеського міського голови від 31 березня 2000 року № 243-01 р “Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Укрпрофоздоровниця”, пунктом 1 якого надано розпорядження Головам Приморської, Суворовської, Київської райадміністрацій, управлінню житлово-комунального господарства провести прийом-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель за адресами: вул. Піонерська, 3, 28, 28/1; вул. Тополева, 17; пров. Обсерваторний, 6; вул. Чорноморська, 2а; вул. Затонського, 19; вул. Дача Ковалевського, 81, з усіма вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані; розпорядження Приморської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 листопада 2001 року № 1158 “Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморській, АДРЕСА_7 Піонерській, 3, 28, по пров АДРЕСА_8 Обсерваторному, АДРЕСА_1 , 6 у м. Одесі, виданих ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, яким анульовано свідоцтва про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморській, АДРЕСА_7 Піонерській, 3, АДРЕСА_9 , по АДРЕСА_10 у м. Одесі, виданих ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

Однак, третя особа стверджує, що вище перелічені рішення Одеської міської ради від 09 грудня 1999 року 460-ХХІІІ, рішення Одеської міської ради від 28 квітня 2000 року № 926-ХХІІІ, розпорядження Одеського міського голови від 31 березня 2000 року № 243-01 р були прийняті за відсутності необхідних повноважень на розпорядження майном ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, зокрема при їх прийнятті не було враховано положення пункту 2 рішення Зборів акціонерів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 23 червня 1999 року “Про передачу житла та трьох оздоровниць в комунальну власність м. Одеси?, яким доручено Голові Правління ЗАТ Лободі М. В. укласти договір з Одеським міськвиконкомом про передачу згаданих об`єктів в комунальну власність з врахуванням також умов погашення боргів та сплату податків. Умови договору попередньо погодити з управлінням майном Федерації профспілок України.

Так, третя особа додає, що 23 червня 1999 року Збори акціонерів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? прийняли рішення “Про передачу житла та трьох оздоровниць в комунальну власність м. Одеси?, яким вирішили: дозволити передачу у комунальну власність м. Одеси житлового фонду Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? площею 20,85 тис. м. та трьох оздоровниць - санаторіїв “Фонтан?, “Жемчужина? та будинку відпочинку “Маяк? як компенсацію витрат на реконструкцію, ремонт та утримання житла, що передається; доручити Голові Правління ЗАТ Лободі М. В. укласти договір з Одеським міськвиконкомом про передачу згаданих об`єктів в комунальну власність з врахуванням також умов погашення боргів та сплату податків. Умови договору попередньо погодити з управлінням майном Федерації профспілок України; пункт 3 рішення зборів акціонерів AT “Укрпрофоздоровниця? “Про передачу та реалізацію збиткових оздоровниць AT “Укрпрофоздоровниця? від 28 серпня 1997 року відмінити. Однак, як стверджує третя особа, надалі всі перемовини між ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? та уповноваженими органами територіальної громади міста Одеси щодо передачі в комунальну власність житлового будинку по вулиці Чорноморській, 2-а, у місті Одесі були припинені.

Наразі третя особа повідомляє про те, що між ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? в особі Голови Правління ЗАТ Лободи М. В. та Одеським міськвиконкомом не укладалось жодного договору про передачу відповідних об`єктів в комунальну власність з врахуванням також умов погашення боргів та сплати податків, за попереднім погодженням умов договору з управлінням майном Федерації профспілок України, а тому територіальна громада міста Одеси не набула права власності на багатоквартирний будинок, розташований за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 2а (включаючи спірні нежитлові приміщення).

Що стосується акту приймання-передачі від 30 березня 2000 року, на який посилається Одеська міська рада, то третя особа вважає, що зазначений акт за своєю правовою суттю є актом обстеження і ніяким чином не підтверджує перехід права власності на багатоквартирний будинок, розташований за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, 2а, або його частини, від ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? до територіальної громади міста Одеси, оскільки він не містить всіх реквізитів, притаманних таким документам, зокрема складений без участі ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? та не підписаний уповноваженим представником Товариства.

Що стосується авізо від 30 березня 2000 року № 1, на яке посилається Одеська міська рада, то третя особа вказує, що, по-перше позивачем не пред`явлено оригіналу зазначеного письмового доказу і у Товариства є сумніви у відповідності поданої копії оригіналу; по-друге, авізо від 30 березня 2000 року № 1 не підписане уповноваженим представником ЗАТ “Укрпрофоздоровниця?; по-третє, зазначений документ за своєю правовою суттю є повідомленням про намір передачі певного майна і він ніяким чином не підтверджує фактичної передачі майна від юридичної особи до комунальної власності, оскільки таким доказом може бути лише акт приймання-передачі, підписаний уповноваженими представниками сторін. Відповідний документ в матеріалах справи відсутній, оскільки його ніколи не складалось.

Що стосується розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 листопада 2001 року № 1158 “Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а; Тополева, 17; Піонерська, 3,28; пров. Обсерваторний, 2, 6, виданих ЗАТ “Укрпрофоздоровниця?, на яке також посилається Одеська міська рада, то третя особа вважає, що воно є незаконним, зважаючи на те, що Приморська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської ради не мала права виносити розпорядження про скасування раніше виданого нею розпорядження про видачу ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? свідоцтва про право власності на багатоквартирний будинок, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, 2а, оскільки відповідне розпорядження є ненормативним актом індивідуальної дії, який був реалізований шляхом видачі ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? свідоцтва про право власності та подальшого проведення державної реєстрації права власності у встановленому законом порядку. Також третя особа вказує, що, враховуючи те, що станом на 29 листопада 2001 року Конституцією та законами України не було передбачено повноважень органів місцевого самоврядування на анулювання раніше виданих свідоцтв про право власності - розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 листопада 2001 року № 1158 є незаконним і не може бути враховане судом при вирішенні спору. Таким чином третя особа стверджує, що видане ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? свідоцтво про право власності за № 8 від 18 травня 2000 року на багатоквартирний будинок розташований в місті Одесі по вулиці Чорноморській за № 2-а, є чинним, оскільки його було видано у встановленому Законом порядку та не скасовано в судовому порядку.

Таким чином третя особа стверджує, що ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? на законних підставах набуло право власності на багатоквартирний будинок, що знаходиться за адресою: місто АДРЕСА_1 вулиця Чорноморська, 2-а, який включає в себе нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок “Чайка?, загальною площею 794,1 кв.м, та ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? законно передало у власність Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський? ЗАТ “Укрпрофоздоровниця? нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок “Чайка?, загальною площею 794, 1 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, 2-а, зважаючи на що заявлені Одеською міської радою позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також третя особа додає, що позивач не надав належних та допустимих доказів набуття територіаль ною громадою міста Одеси права власності на багатоквартирний будинок, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, 2-а (включаючи спірні нежитлові приміщен ня).

Крім того, третя особа вважає, що Одеською міською радою пропущено строк позовної давності, про що заявлено Дочірнім підприємством “Клінічний санаторій “Лермонтовський? ЗАТ “Укрпрофоздоровниця?, що також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Наразі посилаючись на положення статей 71, 75, 76 Цивільного кодексу Української PCP, третя особа вважає, що Одеська міська рада дізналась про наявність оскаржуваного свідоцтва про право власності за № 8 від 18 травня 2000 року на багатоквартирний будинок розташований в місті Одесі по вулиці Чорноморській за № 2-а, ще 18 травня 2000 року, про що свідчить факт видання Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради розпоряджень від 18 травня 2000 року № 474 “Про видачу свідоцтв ЗAT “Укрпрофоздоровниця? про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а; Тополева, 17; Піонерська, 3,28; пров. Обсерваторний, 2, 6?, від 29 листопада 2001 року № 1158 “Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморській, АДРЕСА_7 Піонерській, 3, 28, по пров АДРЕСА_1 6 у м. Одесі, виданих ЗAT “Укрпрофоздоровниця?. Також третя особа зазначає, що обізнаність Одеської міської ради із наявністю оскаржуваного свідоцтва про право власності за № 8 від 18 травня 2000 року на багатоквартирний будинок, розташований в місті Одесі по вулиці Чорноморській за № АДРЕСА_1 , підтверджується фактом проведення державної реєстрації права власності ЗAT “Укрпрофоздоровниця? на вищезгаданий будинок, яка була проведена Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості? 26 червня 2000 року за № 3298-стр.41-кн20м/с. Таким чином, третя особа вважає, що Одеська міська рада дізналась про наявність оскаржуваного свідоцтва про право власності за № 8 від 18 травня 2000 року на багатоквартирний будинок, розташований в місті Одесі по вулиці Чорноморській за № 2-а, ще 18 травня 2000 року, а з позовною заявою Одеська міська рада звернулась до суду 08 лютого 2018 року, тобто з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову відповідно до частини першої статті 80 Цивільного кодексу Української PCP, при цьому підстав для поновлення Одеській міській раді строку позовної давності немає.

Також третя особа повідомляє суд про судові рішення, в яких надана правова оцінка рішенням Одеської міської ради від 28 квітня 2000 року № 926-ХХІІІ, від 09 грудня 1999 року 3 460-ХХІІІ, розпорядженню Одеського міського голови від 31 березня 2000 року № 243-01р, розпорядженню Приморської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 листопада 2001 року № 1158, на які посилається Одеська міська рада в обґрунтування позовних вимог, а саме постанова Приморського районного суду міста Одеси від 03 березня 2017 року, залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, у адміністративній справі № 522/19395/16-а; рішення господарського суду Одеської області від 14 березня 2017 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01 червня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 03 жовтня 2017 року, у господарській справі № 916/392/17, щодо обставини, встановлених в них, третя особа просить суд врахувати при вирішенні спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2019 р. у справі № 916/227/18 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, при цьому підготовче засідання відкладено.

24.10.2019 р. позивачем надані до господарського суду пояснення по справі стосовно позовних вимог. Так, позивач зазначає, що ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” посилається на листи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 08.07.2016 р. № 05-01-03600 та Фонду державного майна України від 12.07.2016 р. № 10-15-12522 як на доказ того, що Одеська міська рада ніколи не володіла багатоквартирним будинком, не утримувала його, однак Одеська міська рада не погоджується з даними твердженнями з огляду на наступне. Лист Регіонального відділення ФДМ по Одеській області від 08.07.2016 р. № 05-01-03600 є відповіддю Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на запит стосовно майна згідно наведеного нижче у листі переліку та з тексту такої відповіді не вбачається факту, що Одеська міська рада ніколи не володіла багатоквартирним будинком за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а. Вказаний лист від 08.07.2016 р. № 05-01-03600 лише містить інформацію про те, що зазначене нерухоме майно не належить до державної власності. У свою чергу, як зазначає позивач, лист Фонду державного майна України від 12.07.2016 р. № 10-15-12522 є відповіддю на запит регіонального відділення ФДМ по Одеській області щодо надання відомостей про майно за місцезнаходженнями, зазначеними у запитах, та також не містить інформації щодо того, що Одеська міська рада ніколи не володіла багатоквартирним будинком за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, та не утримувала його. Одеська міська рада зазначає, що відкрито володіла, користувалася і розпоряджалася житловим будинком за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, виходячи з наступного. Приватизація квартир у будинку, розташованому в м. Одесі по вул. Чорноморська, 2-а, була проведена органами місцевого самоврядування територіальної громади міста Одеси, які, здійснюючи повноваження власника майна, приймали відповідні рішення, спрямовані на забезпечення реалізації прав громадян міста Одеси на житло. За ствердженнями позивача, вищезазначене підтверджується свідоцтвами про право власності на житло за вказаною адресою, виданими управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради та управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради, розпорядженнями цих органів, а також визначенням підприємств по обслуговування житлового будинку саме комунальних підприємств (МЕП Приморського району, КП ДЄЗ “Арнаутське”). Крім того, 21.09.2016 р. Одеською міською радою прийнято рішення № 1108-VІІ “Про передачу багатоквартирних жилих будинків, що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу Одеської міської ради, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків”, п. 79 додатку до якого зазначено будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а.

Надалі, як вказує позивач, актом приймання-передачі від 28.04.2017 р. КП “ЖКС “Фонтанський” передано ОСББ “Чорноморська-2А” будинок за вказаною адресою та вищевикладене підтверджує той факт, що Одеською міською радою здійснювалося утримання житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а.

При цьому позивач звертає увагу на те, що відповідач 1, заперечуючи факт утримання Одеською міською радою вказаного житлового будинку, не надає жодних доказів здійснення ним або ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” таких дій.

Щодо ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 р. у справі № 9-30-24/2-03-282, то Одеська міська рада не погоджується з тим, що правова оцінка суду у справі № 9-30-24/2-03-282 має значення у даній господарській справі. Так, позивач вказує, що предметом розгляду у справі № 9-30-24/2-03-282 було визнання недійсними рішень, розпоряджень, свідоцтва про право власності щодо нерухомого майна, розташованого в м. Одеса за адресами: вул. Фонтанська дорога, 58, та вул. Д. Донського, 5. Предметом розгляду справи № 916/227/18 є визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, запису про право власності та витребування нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 794,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивач зазначає, що питання наявності або відсутності права власності будь-якої особи на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , не розглядалося судами у справі № 9-30-24/2-03-282.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2019 р. у справі № 916/227/18 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 25 листопада 2019 р.

21.11.2019 р. Одеською міською радою подано до господарського суду заперечення (вх. № 24062/19), в яких позивач заперечує проти заяви ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про застосування наслідків спливу позовної давності у справі № 916/227/18 та просить в її задоволенні відмовити. Зокрема, в обґрунтування заперечень позивач вказує, що 18.05.2000 р. Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради прийнято розпорядження за № 474 “Про видачу свідоцтв ЗАТ Укрпрофздравниця про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2 а; Тополева, 17; Піонерська, 3, 28; пров. Обсерваторний, 2, 6”. Подалі ж, 29.11.2001 р. Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради за № 1158 видано розпорядження “Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а, АДРЕСА_5 , 17, Піонерська, 3, 28, пров. Обсерваторний, 2, 6 у м. Одесі, виданих ЗАТ Укрпрофздравниця”. При цьому, Одеська міська рада зазначає, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради і Одеська міська рада є різними самостійними юридичними особами, тому прийняття Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради нормативних актів не означає обізнаність Одеської міської ради з цього приводу. Наразі з посиланнями на ст. 80 ЦК України, ч. 1 ст. 10, п. 9 ч. 3 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” позивач вказує, що Одеська міська рада є колегіальним органом, який складається з 64 депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Так, позивач додає, що Одеська міська рада є юридичною особою, яка має ідентифікаційний код юридичної особи – 26597691, натомість Приморська районна адміністрація Одеської міської ради є іншою юридичною особою, яка має ідентифікаційний код юридичної особи - 26303264. Зазначене, за ствердженнями позивача, підтверджується практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 815/332/17, де зазначено, що “Строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів з адміністративним позовом слід обчислювати з дня, коли Одеська міська рада дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 1.4. Положення про департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 року № 2752-VІ, п. 1.3. Положення про управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 24.12.2014р. № 5990-VІ, п.1.2. Положення про управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 16.04.2013 року № 3295-VІ, зазначені виконавчі органи Одеської міської ради є самостійними юридичними особами. Отже, наявність певної інформації у вищезазначених органах та комунальних підприємствах не свідчить про обізнаність про таку інформацію Одеської міської ради, яка відповідно до вимог Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” наділена повноваженнями представляти інтереси територіальної громади м. Одеси, в тому числі у судових органах”. Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, позивач вважає посилання ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” на обізнаність Одеської міської ради про наявність оскаржуваного свідоцтва про право власності з дня видання 18.05.2000 р. Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради розпорядження № 474 необґрунтованим. Окремо позивач зазначає про те, що відповідач 1 просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до всіх позовних вимог Одеської міської ради, а саме: про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 р. № 8, скасування запису про право власності від 31.10.2017 р. № 23163576, витребування нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 794,1 кв.м., за адресою: м. АДРЕСА_1 , водночас, обґрунтування застосування наслідків спливу позовної давності у заяві міститься лише щодо першої вимоги - про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.

Відповідач – ДП “Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” відзив на позов не надало, також представник відповідача у судові засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвал суду про розгляд справи.

Відповідач – Приморська районна адміністрація Одеської міської ради відзив на позов не надала, також представник відповідача у судові засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвал суду про розгляд справи.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, відповідач – ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” проти заявлених позовних вимог заперечував та просив в їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 постанови Ради Міністрів Української PCP від 23 квітня 1960 р. № 606 “Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров`я УРСР” зобов`язано Міністерство охорони здоров`я УРСР передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській Раді профспілок: а) всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних) загальною кількістю 73 об`єкти на 23586 ліжок, 92 будинки відпочинку на 20997 ліжок, 8 санаторних пансіонатів на 1510 ліжок, курортні поліклініки, які знаходяться у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров`я УРСР, згідно з додатками №№ 1, 2, а також санаторії (крім туберкульозних) і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління; б) Головне республіканське і територіальні управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні, та курортні контори, згідно з додатком № 3.

До додатку 1 до вказаної постанови від 23 квітня 1960 р. № 606 включено, зокрема, санаторій “Лермонтовський”.

Пунктом 2 вказаної постанови № 606 від 23.04.1960 р. визначено передачу у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснити безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками за станом на 1 січня 1960 року, а також асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року.

Постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991 р. № ІІ-ІІ-І “Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України “Укрпрофоздоровниця” створено на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об`єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України “Укрпрофоздоровниця” з акціонерним капіталом 1089,384 тис. карбованців; доручено голові Ради Федерації незалежних професійних спілок України Ковалевському А. затвердити Статут Акціонерного товариства “Укрпрофоздоровниця” та підписати інші необхідні для його діяльності установчі документи.

Відповідно до акту прийому-передачі майна Федерації незалежних професійних спілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України “Укрпрофоздоровниця” від 24.01.1992 р. у відповідності з постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991 р. № П-ІІ-І “Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України “Укрпрофоздоровниця” Федерація незалежних професійних спілок України передала, а Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України “Укрпрофоздоровниця” прийняло майно територіальних санаторно-курортних закладів професійних спілок, санаторіїв будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об`єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді по управлінню курортами професійних спілок, в об`ємі та сумі згідно додатку.

Відповідно до переліку об`єктів (станом на 01.01.1992р.) у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” було передано, зокрема, санаторій “Лермонтовський” та дитячий садок №2 по вул. Гефта, 2а, без зазначення його площі.

У 1998 році Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” змінило своє найменування на Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”).

31.05.1999 р. на за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, на якій були присутні, зокрема, голова правління ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та голова Одеської міської ради, було прийнято рішення про передачу відомчого житла, яке знаходиться на балансі ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, загальною площею 20,85 тис. кв. м., на баланс Одеської міської ради.

23.06.1999 р. рішенням зборів акціонерів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” було вирішено дозволити передати у комунальну власність міста Одеси житлового фонду Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” площею 20,85 тис.м.кв. та трьох оздоровниць – санаторіїв “Фонтан”, “Жемчужина” та будинку відпочинку “Маяк” як компенсацію витрат на реконструкцію, ремонт та утримання житла, що передається. Також доручено голові правління ЗАТ укласти договір з Одеським міськвиконкомом про передачу згаданих об`єктів в комунальну власність з врахуванням також умов погашення боргів та сплату податків. Умови договору попередньо погодити з управлінням майном Федерації профспілок України.

09.07.1999 р. Виконавчим комітетом Одеської міськради прийнято рішення № 601 “Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” до комунальної власності міста”, відповідно до якого вирішено прийняти до комунальної власності міста, зокрема, житлові будинки по вул. Піонерській, 28, Тополевій, 17, пров. Обсерваторному, 6, вул. Чорноморська, 2 а. При цьому в преамбулі цього рішення вказується на те, що воно прийняте за результатами розгляду питання передачі відомчого житлового фонду ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, рішення зборів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 23.06.1999 р.

Відповідно до пункту 2 зазначеного рішення від 09.07.1999 р. доручено ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, управлінню житлово-комунального господарства оформити акти прийняття-передачі вищевказаних житлових будинків, будівель та споруд здравниць, зовнішніх інженерних мереж до комунальної власності міста, передаточний фінансовий план об`єктів житлово-комунального господарства на 1999 рік.

Згідно п. 3, 4, 7 цього рішення від 09.07.1999 р. зобов`язано ЗАТ “Одесводоканал”, ООО “Одестеплокомуненерго”, ТМ ВАТ “Одесобленерго”, Одеські електричні мережі, ВАТ “Одесагаз” прийняти на баланс зовнішні інженерні мережі тепло-водо-електро-газопостачання вищевказаних житлових будинків, здравниць у існуючому технічному стані, безоплатно; Приморську та Суворовську районні адміністрації – прийняти на баланс місцевих рад вищевказані житлові будинки; Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості (далі – ОМБТІ та РОН) – внести зміни до реєстраційних документів із зазначенням власника житлових будинків, будівель та споруд, вказаних у пункті 1 цього рішення, – Одеську міськраду.

24 листопада 1999 року зборами акціонерів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” прийнято рішення про створення Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та затверджено його статут.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 статуту Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” підприємство створюється юридичною особою за законодавством України - Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (далі ЗАТ), що є правонаступником Української республікансь кої ради по управлінню курортами профспілок, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, ідентифікаційний код 02583780, згідно з рішенням зборів акціонерів товариства.

Згідно п. 1.3, 1.4 Статуту Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, затвердженого рішенням Зборів акціонерів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 24.11.1999 р., підприємство є правонаступником Одеського відділення ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” стосовно цивільно-правових відносин. Підприємство має право створювати філії. Філії діють на підставі Положення про філію, що затверджуються Підприємством. Положення про філію не повинно протирічить цьому Статуту. Філії Підприємства: санаторій “Лермонтовський”; санаторій ім. Пирогова; санаторій “Україна”; санаторій ім. Горького; санаторій “Дружба”; санаторій “Жемчужина”; санаторій “Примор`є”; санаторій “Червоні зорі”; санаторій “Чорне море”; санаторій ім. Чувиріна; санаторій “Фонтан”; пансіонат з лікуванням “Мирний”; пансіонат “Маяк”; санаторій “Зелений мис”; об`єднання пансіонатів на курорті Кароліно-Бугаз; підприємство “Курорттеплоенерго”; гідрологічна станція; дитячий сад № 2; об`єднання промислових виробництв та побутових послуг; сільскогосппідприємство “Промінь”; спеціалізоване підприємство “Інтер`єр”.

09.12.1999 р. Одеською міськрадою прийнято рішення № 460-ХХІІІ “Про передачу будівель та споруд здравниць ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, відповідно до пункту 1 якого вирішено прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Одеси: будівлі та споруди відділення № 1 санаторію “Перлина” (колишній санаторій “Якір”), розташований за адресою: м. Одеса, вул. Амундсена, 51 (пункт 1.1); після повного погашення заборгованості ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”: житлові будинки, розташовані по вул. Піонерській, 28, вул. Тополевій, 17, пров. Обсерваторному, 6, вул. Чорноморській, 2 а (підпункт 1.2.1 пункту 1.2).

Відповідно до пункту 2 рішення № 460-ХХІІІ зобов`язано ОМБТІ та РОН внести зміни до реєстраційних документів із зазначенням Одеської міськради власником будівель та споруд санаторію “Перлина”, зазначених у пункті 1 рішення.

Згідно п. 4 рішення № 460-ХХІІІ відмінено рішення виконавчого комітету Одеської міськради від 09.07.1999 № 601 “Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” до комунальної власності міста”.

01.03.2000 р. за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та санаторіїв (Жемчужина та Фонтан), на якій були присутні, зокрема, як представник ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, так і представники Одеської міської ради, було прийнято рішення про передачу відомчого житла (зокрема житлового будинку, який розташований за адресою: вул. Чорноморська, 2 а), загальною площею 20,85 тис. кв. м.

13.03.2000 р. ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” звернулося до Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міськради із листом № 10-14/60, в якому просило оформити свідоцтва про право власності на належні йому будинки, у тому числі на житловий будинок по вул. Чорноморській АДРЕСА_1 а.

31.03.2000 р. Одеським міським головою винесено розпорядження № 243-01р “Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, у пункті 1 якого уповноважено голів Приморської, Суворовської та Київської районних адміністрацій, управління житлово-комунального господарства провести прийом-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель за адресами: вул. Піонерська, 3, 28, 28/1, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2 а, вул. Затонського, 19, вул. Дача Ковалевського, 81 з усіма вбудованими та прибудованими – нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані.

У пункті 3 зазначеного розпорядження від 31.03.2000 р. уповноважено ОМБТІ та РОН внести зміни у реєстраційні документи із зазначенням власника житлових будинків, сімейних гуртожитків та будівель – Одеську міськраду.

28.04.2000 р. Одеською міськрадою прийнято рішення № 426-ХХІІІ “Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об`єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, відповідно до пункту 4 якого внесено зміни до рішення міської ради від 09.12.1999 № 460-ХХІІІ “Про передачу будівель і споруд здравниць ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, а саме: вважати такими, що втратили чинність пункти 1.1, 1.2 цього рішення; пункт 1.2.1 вирішено вважати пунктом 1.2 і викласти його в новій редакції: “житлові будинки, розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, вул. Піонерська, 28/1, вул. Піонерська, 28/2, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2 а” (пункт 4.2).

18.05.2000 р. Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міськради видано розпорядження № 474 “Про видачу свідоцтв ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2 а, Тополева, 17, Піонерська, 3,28, пров. Обсерваторний, 2, 6, яким вирішено видати ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” свідоцтва про право власності на житлові будинки та господарські будівлі, які розташовані на прибудинкових територіях за адресами: вул. Чорноморська, 2 а, Тополева, 17, Піонерська, 3, 28, пров. Обсерваторний, 2, 6. Також було зобов`язано ОМБТІ та РОН провести реєстрацію свідоцтв виданих ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

На підставі зазначеного розпорядження Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міськради 18.05.2000 р. ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” видано свідоцтво про право власності № 8 на багатоквартирний будинок № 2 а по вул. Чорноморській у м. Одесі, житлова площа якого становить 1 652 кв. м, загальна площа – 3 194 кв. м; форма власності – колективна. Це свідоцтво зареєстровано у ОМБТІ та РОН 26.06.2000 за № 3298-стр.41-кн. 20м/с.

29.11.2001р. Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято розпорядження №1158 “Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2 а; Тополева, 17; Піонерська, 3, 28; пров. Обсерваторний, 2, 6, виданих ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”. При цьому, як вбачається із розпорядження № 1158 від 29.11.2001 р. підставами для анулювання свідоцтв про право власності ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” стало прийняття розпорядження про видачу свідоцтв ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” без урахування розпорядження міського голови від 31.03.2000 р. № 243-01р “Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

З матеріалів справи вбачається, що у будинку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, на підставі рішень комунального підприємства “Міське агентство з приватизації житла” (орган приватизації), які були прийняті відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради фізичним особам були видані свідоцтва про право власності на житло, зокрема:

- ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності від 01.11.2001р. на квартиру АДРЕСА_11 ;

- ОСОБА_2 та членам його сім`ї було видано свідоцтво про право власності від 05.02.2004р. на квартиру АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 ;

- ОСОБА_3 та членам її сім`ї було видано свідоцтво про право власності від 07.12.2004р. на квартиру АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 ;

- ОСОБА_4 та членам його сім`ї було видано свідоцтво про право власності від 23.08.2008 р. на квартиру АДРЕСА_15 , АДРЕСА_14 ;

- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право власності від 26.01.2006р. на квартиру АДРЕСА_16 ;

- ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право власності від 19.08.2006р. на квартиру

АДРЕСА_17 на загальних зборах ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” прийнято рішення “Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” № 3/1, відповідно до пункту 1.27 якого вирішено реорганізувати філію “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” шляхом виділення в Дочірнє підприємство “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, затверджено його статут та доручено правлінню ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” здійснити перерозподіл майна, активів та пасивів ліквідованих дочірніх підприємств та представництв, а також здійснити реєстрацію у встановленому законодавством порядку.

Згідно акта прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу від 24.04.2003 р. Одеське дочірнє підприємство ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” передало, а ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” прийняло у володіння та користування майно, без права прийняття рішення про відчуження основних засобів, що належать на праві власності ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, інших активів, зобов`язань, власного капіталу і складає цілісний майновий комплекс – ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, згідно з передаточним балансом станом на 31.03.2003 р. та додатками до нього.

Крім того, на підставі акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 24.04.2003 р., затвердженого головою правління ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, Одеським дочірнім підприємством ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” було передано, а ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” було прийнято нежитлові приміщення першого поверху № 101, загальною площею 794,1 кв.м, які розташовані в місті Одесі по вул. Чорноморській за №2-а.

28 вересня 2011 року Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації видало Дочірньому підприємству “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоро вниця” (для філії “Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) “Чайка”) ліцензію на здійснення такого виду господарської діяльності, як надання освітніх послуг, пов`язаних з одержанням дошкільної освіти за напрямом: виховання і навчання дітей дошкільного віку.

У 2011 році Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (ПрАТ “Укрпрофоз доровниця”).

31.10.2017 р. нежитлові приміщення першого поверху (ясла-садок “Чайка”), загальною площею 794,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Чорноморська, 2 а, зареєстровано на праві приватної власності за ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” (номер запису про право власності 23163576); підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі нерухомого майна від 24.04.2003, видавник: ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, Одеське дочірнє підприємство ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”; акт приймання-передачі нерухомого майна від 24.01.1992, видавник: Федерація незалежних профспілок України, АТ “Укрпрофоздоровниця”; протокол № 3, рішення № 3/1 від 22.01.2003 загальних зборів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

Між тим, як стверджує позивач, власником спірного майна є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради. Наразі позивач з посиланням на положення статей 316, 317, 321, 327 Цивільного кодексу України, статей 26, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” вказує, що ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” з моменту передачі до комунальної власності територіальної громади м. Одеси спірного майна, а саме з 30.03.2000 р., не є його власником, тому не мало права передавати це майно у власність ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Одеської міськради про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 р. № 8, виданого ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” на багатоквартирний будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а; скасування запису від 31.10.2017 р. № 23163576 про право власності ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” на об`єкт нерухомого майна – нежитлові приміщення першого поверху ясла-садка “Чайка” загальною площею 794,1 кв. м, за наведеною адресою та витребування нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 794,1 кв. м з незаконного володіння ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міськради, яка обґрунтована обставинами передачі ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” до комунальної власності територіальної громади м. Одеси спірного майна у березні 2000 року; скасування 29.11.2001 реєстрації права власності ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” на багатоквартирний будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а; здійснення радою повноважень власника щодо спірного майна, яке, як зазначає позивач, перебуває у його володінні і фактичному користуванні, а, відтак і відсутністю правових підстав для розпорядження ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” цим майном, у тому числі щодо передачі його у власність ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський”. Наявність свідоцтва про право власності ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” на багатоквартирний будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, та також незаконне вибуття спірного майна з володіння позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Одеси та стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Як визначено у ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 316 ЦК України визначають, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом (ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст. 327 ЦК у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За змістом ч. 2 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина 2).

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 328 ЦК закріплено презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Як зазначено судом вище та вбачається з матеріалів справи, 24 січня 1992 року Федерацією незалежних професійних спілок України було передано Акціонерному товариству лікувально-оздоровчих установ профспілок України “Укрпрофоздоровниця” згідно акту прийому-передачі майна Федерації незалежних професійних спілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України “Укрпрофоздоровниця” майно територіальних санаторно-курортних закладів професійних спілок, санаторіїв будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об`єктів, підвідомчих колишньому Українській республіканській раді по управлінню курортами професійних спілок, в об`ємі та сумі згідно додатку (а.с. 34 т. 4). Відповідно до переліку об`єктів (станом на 01.01.1992р.) у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” було передано, зокрема, санаторій “Лермонтовський” та дитячий садок № 2 по вул. Гефта, 2а, без зазначення його площі (а.с. 35-38 т. 4). Відтак, із вказаного акту вбачається, що у власність АТ “Укрпрофоздоровниця” було передано лише дитячий садок № 2 на вулиці Чорноморській (колишня назва – вул. Гефта), 2а. При цьому доказів передачі у власність АТ “Укрпрофоздоровниця” житлового будинку за адресою: вул. Чорноморська, 2а, матеріали справи не містять.

Водночас, рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2019 р. у справі № 916/3270/17 в задоволенні позову Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень, та у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 р. у справі № 916/3270/17 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2019 р. у справі № 916/3270/17 рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2019 р. у цій справі залишено без змін.

Положення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначають, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається зі змісту судового рішення у справі № 916/3270/17, господарський суд встановив, що з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі майна у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” від 24.01.1992 р. та додатку до нього вбачається, що у власність ПАТ “Укрпрофоздоровниця” було передано лише дитячий садок №2 по вул. Чорноморській, 2а (колишня назва - вул. Гефта); доказів передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність всього будинку № 2а, площа якого відповідно до свідоцтва про право власності № 8 від 18.05.2000 р. складала 3194 кв.м матеріали справи не містять. З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що як ПАТ “Укрпрофоздоровниця”, так ДП “Клінічний санаторій “Лермонтовський” не було надано суду належних та допустимих доказів передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність ПАТ “Укрпрофоздоровниця” всього будинку №2а по вул. Чорноморській.

Отже, встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2019 р. по справі № 916/3270/17, яке набрало законної сили 18.06.2019 р., обставини в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиціальними для господарського суду під час розгляду даної справи, а тому не підлягають доказуванню, зокрема, факт передання Федерацією незалежних професійних спілок України у власність ПАТ “Укрпрофоздоровниця” лише дитячого садка № 2 по вул. Чорноморській, 2а (колишня назва - вул. Гефта) та відсутність доказів передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність всього будинку № 2а, площа якого відповідно до свідоцтва про право власності № 8 від 18.05.2000 р. складала 3194 кв.м.

При цьому, як вбачається із рішення зборів акціонерів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 23.06.1999 р. було вирішено дозволити передати у комунальну власність міста Одеси житловий фонд Одеського дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” площею 20,85 тис.м.кв. та трьох оздоровниць – санаторіїв “Фонтан”, “Жемчужина” та будинку відпочинку “Маяк” як компенсацію витрат на реконструкцію, ремонт та утримання житла, що передається. Водночас, зі змісту рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 р. № 460-ХХІІІ (з урахуванням змін, внесених рішенням Одеської міської ради від 28.04.2000 р. № 926-ХХІІІ) вбачається, що Одеською міською радою вирішено прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Одеси житлові будинки, розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, вул. Піонерська, 28/1, вул. Піонерська, 28/2, вул. Тополєва, 17, пров. Обсерваторний, 2, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2а. Крім того, в акті приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність за адресою: вул. Чорноморська, 2а від 30.03.2000 р. вказано про прийняття Виконавчим комітетом Одеської міської ради Одеської області саме житлового будинку по вул. Чорноморській, 2а, при цьому зазначений акт за своєю правовою суттю є актом обстеження і ніяким чи ном не підтверджує перехід права власності на багатоквартирний будинок, розташований за адре сою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, 2а, або його частини, від ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” до територіальної громади міста Одеси, оскільки він не містить всіх реквізитів, притаманних таким документам, зокрема складений без участі ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та не підписаний уповноваженим представником Товариства. Таким чином, господарський суд доходить висновку, що доказів передачі до комунальної власності територіальної громади м. Одеси саме спірних нежитлових приміщень першого поверху ясел-садка “Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2а, матеріали справи не містять.

При цьому, сторонами не заперечується, що станом на день розгляду справи Філія “Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) “Чайка” дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” в спірних нежитлових приміщеннях здійснює діяльність дошкільного навчального закладу на підставі ліцензії, отриманої у встановленому законом порядку.

Позивачем не надано жодних доказів того, що він коли-небудь володів спірними нежитло вими приміщеннями, виділяв кошти на утримання приміщень та здійснював інші заходи, як власник відповідного майна.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази набуття територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на нежитлові приміщення першого поверху № 101, загальною площею 794, 1 кв.м, які розташовані в місті Одесі по вулиці Чорноморській за № 2-а.

При цьому, рішенням господарського суду Одеської області від 14 березня 2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01 червня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 03 жовтня 2017 року у справі № 916/392/17 встановлено наступне. Посилаючись на приналежність нежитлових приміщень 1-го поверху в буд. 2-А по вул. Чорноморська у м. Одесі до власності територіальної громади м. Одеси, позивач не надав доказів, що вищезазначений будинок будь-коли належав чи належить територіальній громаді м. Одесі на праві власності. При цьому, доказів скасування свідоцтва про право власності ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” за № 8 від 18 травня 2000 року матеріали справи не містять, отже воно є чинним. Рішення виконкому ОМР від 09 липня 1999 року за № 601 “Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” до комунальної власності міста”; рішення Одеської міської ради від 09 грудня 1999 року № 460 “Про передачу будівель і споруд здравниць ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”; рішення Одеської міської ради від 28 квітня 2000 року № 426 “Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об`єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв закритого акціонерного товариства “Укрпрофоздоровниця” відповідно яких було здійснено розпорядження майном ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” були прийняті за відсутності необхідних повноважень власника. Також само Одеським міським головою, знову ж таки, за відсутності необхідних повноважень власника було видано розпорядження від 31 березня 2000 року № 243-01р “Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Укрпрофоздоровниця”. Не може бути належним та припустимим доказом акт приймання-передачі відомчого житлового фонду за адресою: вул. Чорноморська, 2-а, від 30 березня 2000 року, на який, зокрема, і посилається позивач, оскільки, цей акт приймання-передачі за своєю правовою природою фактично є актом обстеження складеним комісією, призначеною розпорядженням МВК, і ні яким чином не підтверджує передачу спірних приміщень від ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” до територіальної громади міста Одеси, оскільки він не містить всіх реквізитів, притаманних таким документам, зокрема, складений без участі ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та не підписаний повноважними представниками ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”. Окрім того, на думку суду, Одеська міська рада приймаючи рішення № 926 від 28 квітня 2000 року та Одеський міський голова видаючи розпорядження № 243-01р від 31 березня 2000 року діяли не в межах та не у спосіб, що були передбачені чинним на той час законодавством України. Судом встановлено, що житловий будинок, розміщений за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2а, ніколи не перебував у державній власності, а відтак застосування положень Закону України “Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності” до відносин, пов`язаних з передачею майна ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” до майна територіальної громади, є протиправним.

Наразі суд вважає безпідставними посилання позивача на здійснення громадянами приватизації квартир у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як на підтвердження наявності у міськради права комунальної власності на спірні нежитлові приміщення. Зокрема, позивач вказує, що з моменту передачі майна до комунальної власності територіальної громади міста Одеси, а саме 30.03.2000 р., Одеська міська рада відкрито користувалася і розпоряджалася житловим будинком за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, адже приватизація квартир у будинку, розташованому в м. Одесі по вул. Чорноморська, 2а, після передачі його у комунальну власність була проведена саме управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради та управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради, які є органами місцевого самоврядування територіальної громади міста Одеси. Разом з тим слід зазначити, що громадянами здійснювалась приватизація саме квартир у будинку по вул. Чорноморській, 2а, тобто житлового фонду, а не спірних нежитлових приміщень першого поверху ясел-садка “Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 2а.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання третьої особи у поясненнях на те, що Одеською міською радою були прийняті рішення від 09 грудня 1999 року 460-ХХІІІ, від 28 квітня 2000 року № 926-ХХІІІ і розпорядження Одеського міського голови від 31 березня 2000 року № 243-01 р без врахування положень пункту 2 рішення зборів акціонерів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 23 червня 1999 року “Про передачу житла та трьох оздоровниць в комунальну власність м. Одеси”, яким доручено Голові Правління ЗАТ Лободі М.В. укласти договір з Одеським міськвиконкомом про передачу згаданих об`єктів в комунальну власність з врахуванням також умов погашення боргів та сплату податків. Адже прийняття загальними зборами ПАТ “Укрпрофоздоровниця” певних рішень є підставою виникнення, зміни або припинення певних прав як в учасників товариства, так і безпосереднього у самого товариства. До того ж положеннями чинного законодавства ні на момент прийняття загальними зборами ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” рішень у 1999 р., ні станом на момент вирішення даного спору не передбачено, що такі рішення є обов`язковими для осіб, які не мають статусу учасника товариства, що свідчить про відсутність обов`язку у третіх осіб виконувати прийняті загальними зборами рішення. Вказаним твердженням ПАТ “Укрпрофоздоровниця” вже була надана правова оцінка господарським судом в рішенні від 08.04.2019 р. по справі № 916/3270/17.

Крім того, господарський суд зазначає, що, заявляючи позовну вимогу про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 р. № 8, Одеська міська рада просить скасувати свідоцтво про право власності на багатоквартирний будинок в цілому, хоча за змістом позову Одеська міська рада фактично оспорює право власності лише на нежитлові приміщення першого поверху ясел-садка “Чайка” загальною площею 794, 1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 вулиця Чорноморська, АДРЕСА_1 а, що свідчить про відсутність порушення прав Одеської міської ради оспорюваним свідоцтвом на багатоквартирний будинок.

Поряд з цим суд зазначає, що Одеською міською радою заявлена позовна вимога про скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 р. № 8 до Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, якому спірне свідоцтво взагалі не видавалось, а відтак позовна вимога до Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” заявлена до неналежного відповідача у справі.

В ході підготовчого засідання позивачу роз`яснено його право заміни первісного відповідача належним відповідачем у випадку, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом. Суд з урахуванням принципу диспозитивності та рівності сторін позбавлений права самостійно здійснювати заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Згідно абз. 2 п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Статтею 329 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права набуває права власності на майно, переданого їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

До того ж слід зазначити, що 26.03.1991р. Постановою Верховної Ради Української РСР введено в дію Закон Української РСР “Про власність”.

Стаття 2 зазначеного Закону визначала, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

При цьому Закон Української РСР “Про власність” у ст. 31 до державної власності в Україні відносив загальнодержавну (республіканську) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність). Суб`єктами права комунальної власності визначалися адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Об`єктами права комунальної власності Законом було визначено майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства, майно підприємств та інше.

Відповідно до ч. 2 статті 33 Закону Української РСР “Про власність” державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Статтею 35 Закону Української РСР “Про власність” було встановлено що об`єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебувало також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності.

Отже, досліджені судом докази свідчать про те, що до комунальної власності територіальної громади м. Одеси спірні нежитлові приміщення першого поверху ясел-садка “Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2а, передані не були. Адже, як встановлено судом, доказів, які б підтверджували таку передачу, матеріали справи не містять. Таким чином, суд доходить висновку про те, що Одеська міська рада не є власником спірних нежитлових приміщень першого поверху ясел-садка “Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2а.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову Одеської міської ради про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності та витребування нежитлового приміщення з чужого незаконного володіння, оскільки позивачем не доведено виникнення у Одеської міської ради права власності на спірний об`єкт - нежитлові приміщення першого поверху ясел-садка “Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2а.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Нараз, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Враховуючи те, що судом встановлено відсутність порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду із заявленим позовом, відповідно відсутні підстави для застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеської міської ради до Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, Державного підприємства “Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності та витребування нежитлового приміщення з чужого незаконного володіння є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Одеської міської ради до Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, Державного підприємства “Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності та витребування нежитлового приміщення з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 грудня 2019 р.

Суддя В.С. Петров