Рішення № 86140729, 28.11.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. м. Рівне Справа № 918/651/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до фізичної особи-підприємця Шахової Альони Вікторівни

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в сумі 21 716 грн 43 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Борисова І.В., довіреність № 08-1 від 02.01.2019 р.;

від відповідача - Нікольченко Б.Б., ордер серія ВК № 1001636 від 21.10.2019 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 7002140RB19090.

У судовому засіданні 28 листопада 2019 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Шахової Альони Вікторівни (далі - ФОП Шахова А.В., відповідач) про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в сумі 21 716 грн 43 коп., з яких: 18 744 грн 31 коп. - заборгованість з орендної плати та 2 972 грн 12 коп. - пеня.

Ухвалою суду від 18 вересня 2019 року позовну заяву Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської від 12.09.2019 р. № 08-1129 залишено без руху, зобов`язано позивача у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- позовної заяви у відповідності до вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України, узгодивши зазначену ціну позову з сумою стягнення, заявленою у прохальній частині позовної заяви;

- розрахунку заборгованості з орендної плати та пені.

27 вересня 2019 року від Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про усунення недоліків від 24.09.2019 р. № 08-1161 з виправленою позовною заявою та розрахунком заборгованості та пені (а.с. 25-33).

Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року позовну заяву Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської від 12.09.2019 р. № 08-1129 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 жовтня 2019 року.

3 жовтня 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 03.10.2019 р. № 08-1190 (а.с. 34-41), згідно якої останній просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 397 67 коп. Дана заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ГПК України.

21 жовтня 2019 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 47).

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року підготовче засідання відкладено на 4 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 4 листопада 2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11 листопада 2019 року.

11 листопада 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про о клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 69).

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року підготовче засідання відкладено на 25 листопада 2019 року.

25 листопада 2019 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення доказів (а.с. 81-83), до якого долучено копію квитанції від 31.10.2019 р. про сплату заборгованості з орендної плати в сумі 26 000 грн 00 коп. та доказ надіслання клопотання позивачу.

Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 28 листопада 2019 року.

27 листопада 2019 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення доказів (а.с. 90-92), до якого долучено копію квитанції від 27.11.2019 р. про сплату пені в сумі 1 397 грн 67 коп. та доказ надіслання клопотання позивачу.

У судовому засіданні 28 листопада 2019 року представник позивача повідомив, що заборгованість по орендній платі відповідачем сплачена в повному обсязі. В той час зазначив, що підтвердження сплати пені в розмірі 1 397 грн 67 коп. в Управління немає.

Представник відповідача у судовому засіданні 28 листопада 2019 року повідомив, що орендна плата та пеня сплачені в повному обсязі. Відтак, просив відмовити у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2017 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Шаховою Альоною Вікторівною (далі - Орендар) укладено договір № 2142 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір, а.с. 11-12).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - майно), розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Дубенська, 46, загальною площею 37,2 м2, розміщене на першому поверсі будівлі (на технічному плані - приміщення №№ 1-5).

Приміщення перебуває на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 31 грудня 2017 року і складає 190 984 грн 00 коп.

Згідно п. 1.2. Договору напрям використання орендованого майна: розміщення об`єкта з випічки та продажу кондитерських виробів, хлібобулочних виробів.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта прийому-передачі вказаного майна.

Договір набирає чинності з моменту підписання. Строк дії договору - два роки одинадцять місяців, а саме з 01.06.2017 року по 30.04.2020 рік (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради та встановлюється в сумі - 1 612 грн 22 коп. - розрахунок додається.

Згідно п. 4.3 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця (п. 4.4. Договору).

Пунктом 4.7. Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 6.2.4. Договору Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до п. 7.1.3. Договору Орендодавець має право звернутися до господарського суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди, якщо Орендар:

- користується майном всупереч договору або призначенню майна;

- без дозволу Орендодавця передав майно іншій особі;

- своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодженню майна;

- навмисно чи через необережність погіршує стан приміщення;

- не приступив до проведення капітального ремонту майна;

- не виконує свої зобов`язання, передбачені договором.

Пунктом 7.1.4. Договору сторони передбачили, що Орендодавець має право відмовитися від даного договору і вимагати повернення орендованого майна, якщо Орендар не вносить плату за користування орендованим майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови Орендодавця від даного договору, договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їхніми печатками.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з повідомленням від 26.03.2019 р. № 08-310 (а.с. 13), в якому відмовляється від договору оренди та вимагав звільнити та передати Управлінню орендоване приміщення та сплатити заборгованість з орендної плати по день отримання повідомлення.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті оренди майна не виконує в строк, встановлений у договорі та неналежним чином, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості по оплаті орендованого майна в сумі 18 744 грн 31 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено позивачу суму заборгованості в розмірі 26 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією від 31.10.2019 р. № 0.0.1509452282.1, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 82).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що господарський суд закриває провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 17 травня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Оскільки на час прийняття рішення у даній справі відповідачем сплачено заборгованість з орендної плати в сумі 18 744 грн 31 коп., даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи належними доказами, суд відповідно до вищезазначеної норми дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача цієї суми боргу.

Крім того, позивач на підставі п. 4.7. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 397 грн 67 коп.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.7. Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Судом встановлено, що відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено позивачу пеню в сумі 1 397 грн 67 коп., що підтверджується квитанцією від 27.11.2019 р. № 0.0.1536535970.1, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 91).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що господарський суд закриває провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 17 травня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Оскільки на час прийняття рішення у даній справі відповідачем сплачено пеню в сумі 1 397 грн 67 коп., даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи належними доказами, суд відповідно до вищезазначеної норми дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача цієї суми пені.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди від 25 вересня 2017 року № 2142 нежитлового приміщення задоволенню судом не підлягають, виходячи з наступного.

Як на підставу для задоволення вимог про розірвання договору найму (оренди) позивач посилається на те, що відповідачем внаслідок не сплати орендної плати допущено істотне порушення умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України. Також позивач зазначає, що пунктом 7.1.3. Договору передбачено, що договір може бути розірвано достроково за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Частина 2 статті 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною вище нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

З огляду на те, що відповідачем сплачено орендну плату в розмірі 18 744 грн 31 коп., на підтвердження чого долучені платіжні доручення, доказів понесення позивачем збитків або неотримання позивачем того, на що він має право розраховувати за договором оренди, матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність істотного порушення умов договору оренди від 25 вересня 2017 року № 2142 нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Зважаючи на все вищевикладене, провадження у справі в частині вимог Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до фізичної особи-підприємця Шахової Альони Вікторівни про стягнення заборгованості в сумі 20 141 грн 98 коп., з яких 18 744 грн 31 коп. - основний борг, 1 397 грн 67 коп. - пеня, закрити.

Позовні вимоги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до фізичної особи-підприємця Шахової Альони Вікторівни в частині розірвання договору оренди задоволенню не підлягають.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості 20 141 грн 98 коп., у зв`язку із відсутністю предмета спору, то судовий збір в частині закриття підлягає поверненню позивачу.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору.

В частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди судові витрати згідно статті 129 ГПК України залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 231, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині вимог Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до фізичної особи-підприємця Шахової Альони Вікторівни про стягнення заборгованості в сумі 20 141 грн 98 коп. закрити.

У задоволенні позовних вимог Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до фізичної особи-підприємця Шахової Альони Вікторівни про розірвання договору оренди відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 6 грудня 2019 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А);

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 Рівне, вул. Пушкіна, 30, кв. 33).