Рішення № 86140643, 28.11.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2019 справа № 914/1094/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Х. Гусак, розглянувши матеріали

позовної заяви: Рекламного агентства “Стар” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Київ

до відповідача: Львівського комунального автотранспортного підприємства №1,м.Львів

про відшкодування збитків у розмірі 77 132,38 грн.

Представники сторін:

від позивача: Авраменко І.В. – адвокат

від відповідача: Петришин В.М. – адвокат

Судом роз`яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Рекламним агентством “Стар” у формітовариства з обмеженою відповідальністю до відповідача Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 про відшкодування збитків у розмірі 77 132,38 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2019 р. відкрито провадження у справі №914/1094/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.07.2019р.підготовчесудове засідання відкладенона 07.08.2019 р.

Ухвалою суду від 07.08.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1094/19 на 30 днів, підготовчесудове засідання відкладено на 18.09.2019 р.

Ухвалою суду від 18.09.2019 р.підготовче судове засідання відкладено на 10.10.2019 р.

Ухвалою суду від 10.10.2019 р. підготовчепровадження по справі № 914/1094/19 закрито та призначено справу до судового розгляду на 30.10.2019 р.

Ухвалою суду від 30.10.2019 р. розгляд справи відкладено на 07.11.2019 р.

Ухвалою суду від 07.11.2019 р.розгляд справи відкладено на 19.11.2019 р.

Ухвалою суду від 19.11.2019 р. розгляд справи відкладено на 28.11.2019 р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.07.2018 р. за адресою м. Львів, пр. Чорновола, 2 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса «ЧАЗ А081.10», який належить Львівському комунальному автотранспортному підприємству №1, в результаті якої пошкоджено (збито) рекламну конструкцію, яка розміщена на пр. Чорновола, 31 та перебуває на балансі та належать Рекламному агенству «Стар» у формі товариства з обмеженоювідповідальністю.

Вказані обставини ДТП і наявність вини фізичної особи ОСОБА_1 у скоєнні ДТП підтверджуються постановою Шевченківського районного суду Львівської області від 02.09.2019 р. у справі № 466/5689/18.

Позивач мотивуючи позовні вимоги вказує на те, що відповідно до довідки за вих. № 16645 від 05.12.2018 р. сума понесених витрат Рекламного агенства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю становить 77 132,38 грн.

На момент скоєння ДТП транспортний засіб ЧАЗ А081.10, д.р.н. НОМЕР_1 застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» відповідно до полісу обов`язковогострахуванняцивільно-правовоївідповіданості № АК/8043969. Позивач зазначає, що звертався до страхової компанії ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», проте листом за вих. № 3502 від 07.06.2019 р. страхова компанія зазначила, що не має правових підстав для здійснення страхового відшкодування.

Позивач просить стягнути з відповідача 77 132,38 грн. збитків, завданих ДТП, враховуючи те, що між діями відповідача та завданими позивачу матеріальними збитками є прямий причиновий зв`язок.

Адвокат позивача у судове засідання 28.11.2019 р.з`явився в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, письмових поясненнях, поясненнях наданих у судовому засіданні.

У судовому засіданні адвокат відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на наступне.

У власності ЛК АТП №1 немає та не було автобусу марки МАЗ А081.10, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ЛК АТП №1 від 23.07.2019 року за вих. №754/02.

Відповідач вказує на те, що в позовній заяві позивач вказує, що ДТП відбулося 17.07.2018 року за адресою: м. Львів, вул. Чорновола, 2, за участю автобуса марки МАЗ А081.10,в результаті якої було пошкоджено (збито) рекламну конструкцію, яка розміщена за адресою: м. Львів, вул. Чорновола, 31.Згідно довідки №3019198560812943 про дорожньо-транспортну пригоду, яку позивач долучив до позовної заяви, ДТП відбулось 14.07.2019 року о 08.30 год. за адресою: проспект В`ячеслава Чорновола, 2, за участю автобуса марки ЧАЗ А081.10 д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: наїзд на інші види перешкод. На думку відповідача, вказана довідка містить інформацію про ДТП, яке відбулося 14.07.2018 р., а не 17.07.2018 р., та за іншого адресою, ніж знаходиться рекламна конструкція позивача. Крім того, з довідки вбачається, що учасником ДТП був автобус марки ЧАЗ,а не МАЗ.Також, відповідач зазначає,що довідка про дорожньо-транспортну пригоду не містить інформації, що в результаті ДТП 14.07.2018 р. пошкоджено рекламну конструкцію «Сіті-Лайт», яка належить позивачу.

Відповідач зазначає, що відповідно до постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 31.07.2018 р. у справі № 466/5689/18, водій ОСОБА_1 17.07.2018 р. о 08.30 год. у м. Львові по пр. Чорновола, 2, керуючи автобусом МАЗ А081.10, номерний знак НОМЕР_1 здійснив наїзд на рекламний щит «Сіті-Лайт», чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.В даній постанові суду відображено тільки те, що під час ДТП було пошкоджено рекламний щит «Сіті-Лайт», але не вказано характер таких пошкоджень.Також, у постанові Шевченківського районного суду м. Львова вказано, що ДТП відбулося за адресою пр. Чорновола, 2, в свою чергу рекламна конструкція позивача «Сіті-Лайт» знаходилась за адресою проспект Чорновола, 31.

У відзиві на позовну заяву відповідач також вказує на те, що позивачем не надано жодного доказу в чому ж конкретно полягає пошкодження рекламної конструкції, які її елементи були знищені чи пошкоджені, їх вартість, а також доказів того, шо рекламна конструкція була пошкоджена або знищенасаме внаслідок ДТП за участю транспортного засобу відповідача. Крім цього позивач не надав документів (доказів), які свідчать про вартість рекламної конструкції.Наданий позивачем до позовної заяви фотозвіт, який датований нібито станом на 10.05.2018 та 17.07.2018 року за підписом директора РА «СТАР» у формі ТзОВ не є належним та допустимим доказом, оскільки на фото немає інформації про час та дату коли вони були зроблені.

Також, у відзиві зазначено, щонадані позивачем документи містять ряд невідповідностей.

На підтвердження розміру завданих збитків позивач надав видаткову накладну № Б-3151 від 02 липня 2018 року, згідно з якою, позивач отримав (придбав) «конструкцію Сіті-лайт 1+1 з консольною опорною ногою» вартістю 23918,43 грн. без ПДВ. за 1 шт.Акт від 19 липня 2018 року №19.07/2018/1 до рахунку №190701 від 19 липня 2018 року містить інформацію про демонтаж «РК Сіті-лайт скрол».Також, про «Сіті-лайт скрол» згадується в Акті від 29 серпня 2018 року №29.08/2018/2 до рахунку № 190702 від 19 липня 2018 року (монтаж фундаментної подушки та РК) та акті від 20 липня 2018 року №20.07/2018/2 до рахунку № 040605 від 04 червня 2018 року (підключення).На думку відповідача, це свідчить про те, що тип (вид) рекламної конструкції, які придбані позивачем та змонтовані за адресою: пр. Чорновола відрізняються між собою, позивач не надав доказів якого виду рекламна конструкція була розміщена до ДТП (стандартний чи скрол, і однією чи з двома рекламними поверхнями та ін.,) та її вартість.

У відзиві на позов зазначено, що надані позивачем документи, а саме: акт від 19 липня 2018 року №19.07/2018/1 до рахунку №190701 від 19 липня 2018 року. Рахунок №190701 від 19 липня 2018 року. Акт від 29 серпня 2018 року №29.08/2018/2 до рахунку № 190702 від 19 липня 2018 року. Рахунок №190702 від 19 липня 2018 року, містять ознаки виправлення. Зокрема, вручну дописано номер адреси виконання робіт - пр. Чорновола, 31. Тому відповідач вказав, що виникає необхідність в огляді у судовому засіданні оригіналів наданих документів.

Відповідач у відзиві вказує на те, що цивільно-правова відповідальність ЛК АТП №1, як власника наземних транспортних засобів була застрахована у ПрАТ «СК УНІКА», що підтверджується полісом № АК/8043969 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв до 22.09.2018 року (забезпечений транспортний засіб ЧАЗ А081.10 номерний знак НОМЕР_1 ).Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 (сто тисяч) грн. А також, послався на практику Великої Палати Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у якій зокрема зазначено, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Таким чином, Рекламне агентство «Стар» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю повинно було звернутися до ПрАТ «СК Уніка» для отримання страхового відшкодування, і лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, звернутися з позовом до завдавача шкоди для стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповіді на відзив позивач вказує, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 14.07.2018 р. о 08:30 в м. Львові на пр. Чорновола, 2 за участю автобуса ЧАЗ А081.10 д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснив наїзд на перешкоду (рекламну конструкція-РК).

Позивач зазначає, що «схематично» ДТП відбулось по проспекту Чорновола міжбудівлями номеру 2 та номеру 31, де знаходилась збита РК згідно Дозволу на розміщення зовнішньої реклами №1- 08-09-041. Дані обставини підтверджуються: - довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № НОМЕР_3 (яка складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення БД234802 від 17.07.2018 р.);-протоколом про адміністративне правопорушення БД234802 від 17.07.2018 р. (на підставі якої винесена постанова Шевченківського районного суду м.Львова№466/5689/18 від 31.07.2018 р., де вказано дату ДТП, тип, марку, модель, державний номерний знак, номер кузова/рами/шасі транспортного засобу; - відповіддю про надання інформації №П-131/41/12/02-2018 від 23.07.2018 р., де вказано дату ДТП, тип, марку, модель, державний номерний знак, транспортного засобу; - полісом № НОМЕР_4 /8043969, де вказано державний номерний знак, номер кузова/рами/шасі, транспортного засобу.

Позивач вказує на те, що в постанові Шевченківського районного суду м.Львова №466/5689/18 від 31.07.2018 р., допущені описки у даті ДТП 17.07.2018 р. та марці автобусу «МАЗ А081.10», хоча у довідці про дорожньо-транспортну пригоду 3018198560812943, Протокол БД234802, ДТП відбулось 14.07.2018 р., за участі автобусу марки «ЧАЗ А081.10».

02.08.2019 р. позивачемна адресу Шевченківського районного суду м.Львованаправлений адвокатський запит про направлення копії протоколу про адміністративне правопорушення БД234802 від 17.07.2018 р. та клопотання про виправлення описки у тексті постанови.

У відповіді на відзив зазначено, що основний засіб – двостороння рекламна конструкція типу «Сіті-лайт скролл», розташована за адресою м. Львів, вул. Чорновола, 31 згідно Дозволу на розміщення зовнішньої реклами №1-08-09-041 перебуває на балансі Рекламного агентства «Стар» у формі ТОВ з 01.01.2009 р., в результаті дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованої 14.07.2018 р. за адресою м. Львів, вул. Чорновола, 2 за участю автобуса «ЧАЗ А081.10» була знищена повністю (без можливості відновлення). Позивач вважає, що дані обставини підтверджуються довідкою про облік основних засобів за вих. №14111 від 05.08.2019 р., інвентарною карткою обліку основних засобів, які позивач долучив до відзиву. З урахуванням того, що в позивача перебували акт №19.07/2018/1 від 19.07.2018 р., рахунок на оплату №190701 від 19.07.2018 р., акт №29.08/2018/2 від 29.08.2018 р., рахунок на оплату №190702 від 19.07.2018 р. в копіях, вказані документи продубльовані підрядником (який здійснював ремонтні роботи) та будуть надані для огляду під час судового засідання.

Позивач зазначає, що за фактом ДТП 14.07.2018 р. в страхову компанію ПрАТ «СК «УНІКА» 05.12.2018 р. подано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, копія повідомлення долучена до матеріалів справи.

Керуючись п.8.1.2. Рішенням «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові №569 від 21.05.2010 р.» позивач був зобов`язаний оперативно демонтувати збиту рекламну конструкцію, оскільки остання створювала аварійні ситуації, загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіянню шкоди майну третіх осіб та встановити відповідно аналогічну (нову) рекламну конструкцію для продовження господарської діяльності.

Позивач зазначає, що Верховний Суд прийняв низку постанов у справах про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок настання дорожньо-транспортних пригод, у яких Суд дійшов висновку, що потерпілий має право одержати повне відшкодування завданої шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоду. Висновки Великої Палати Верховного суду не стосуються обмеження вільного вибору способу судового захисту за наслідками відмови у виплаті страхового відшкодування страховиком.

У запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач посилається на те, що одночасно з поданням позовної заяви позивач додав докази на підтвердження позовних вимог, а саме: акт від 19 липня 2018 року №19.07/2018/1 до рахунку №190701 від 19 липня 2018 року, рахунок №190701 від 19 липня 2018 року, акт від 29 серпня 2018 року №29.08/2018/2 до рахунку № 190702 від 19 липня 2018 року, рахунок №190702 від 19 липня 2018 року, які містять ознаки виправлення, зокрема, вручну дописано номер адреси виконання робіт - пр. Чорновола, 31.

Під час судового засідання, 07.08.2019 року, представник позивача повідомила, що надасть оригінали цих документів на наступне судове засідання (яке мало відбутися 18.09.2019 р.) для з`ясування чи ці документи містять ознаки виправлення. На електронну адресу відповідача, а також на адресу суду представником позивача надіслано додаткові пояснення до відповіді на відзив на позовну заяву за вих. №16592 віл 13.09.2019 року з копіями вказаних документів.

Відповідач зазначає, що копії цих документів відрізняються від копій документів, які були первинно долучені позивачем до позовної заяви. Є всі підстави вважати, що ці документи, які додані до додаткових пояснень до відповіді на відзив на позовну заяву, були створені позивачем після судового засідання, яке відбулось 07.08.2019 року (відсутні виправлення; відрізняється місце розташування печаток та підписів та ін.). Таким чином, позивачем не надано для огляду у судовому засіданні оригінали тих документів, копії яких були долучені до позовної заяви.

Також, у запереченні на відповідь на відзив відповідач вказує, що у додаткових поясненнях до відповіді на відзив на позовну заяву позивач стверджує, що тип встановленої конструкції («Сіті-лайт скролл») підтверджується довідкою до видаткової накладної № Б-3151 від 02.07.2018 року постачальника (ТОВ «Преміум медіум груп»), наданої на вимогу позивача. Однак, з такими доводами позивача погодитись не можна зважаючи на наступне. Рекламна конструкція позивача була розміщена згідно дозволу Львівської міської ради 31- 09-09-041 від 01.09.2008 року. Цим дозволом передбачено розміщення «двосторонньої рекламної конструкції тину «Сіті-Лайт» просто неба на газоні, розмір 1,2x1,8 м. Дозвіл не передбачає тип конструкції «скролл». У відповіді на відзив позивач вказує, що рекламна конструкція згідно цього дозволу перебуває на балансі позивача з 01.01.2009 року. На думку відповідача, твердження позивача, що тип встановленої конструкції («Сіті-лайт скролл») підтверджується довідкою до видаткової накладної № Б-3151 від 02.07.2018 року не відповідає дійсності, оскільки пошкоджена у ДТП конструкція була придбана до 02.07.2019 року, оскільки перебувала на балансі позивача з 2009 році. Довідка до видаткової накладної № Б-3151 від 02.07.2018 року може підтвердити лише факт придбання рекламної конструкції, але не факт розміщення її на місці де трапилось ДТП, до події ДТП.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначає, що своєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку.

Відповідач зазначає, що відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених ЛМР №569 від 21.05.2010 р. демонтаж рекламної конструкції позивача мав би здійснювати оператор, якщо б така конструкція створювала аварійні ситуації, загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіянню шкоди майну третіх осіб.

На думку відповідача, позивач не надав доказів, що пошкоджена рекламна конструкція створювала аварійні ситуації загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіянню шкоди майну третіх осіб. У позивача не було підстав здійснювати негайний демонтаж рекламної конструкції. Такі дії позивача призвели до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транснортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Також, відповідач зазначає, що розмір заподіяної шкоди позивач міг би встановити провівши відповідне експертне дослідження.

Заяви і клопотання сторін.

27.06.2019 р.на адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача про стягнення судових витрат за вх. № 26697/19.

15.07.2019 р. на адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення та про визнання обставин за вх. № 29099/19.

26.07.2019 р. відповідач подав відзив на позовну заяву за вх. № 30536/19.

08.08.2019 р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву за вх. № 32775/19.

17.09.2019 р. на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача до відповіді на відзив на позовну заяву за вх. № 38209/19.

20.09.2019 р. на адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача про долучення до матеріалів справи документів за вх. № 38713/19.

04.10.2019 р.на адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача про відкладення розгляду справи за вх. № 41292/19.

07.10.2019 р.адвокатом відповідача подано на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів за вх. № 41383/19, також подано клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 41385/19.

06.11.2019 р.на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення адвоката позивача за вх. № 46065/19.

11.11.2019 р.на адресу судуадвокатом позивача подано додаткові пояснення з долученими документами за вх. № 46587/19.

13.11.2019 р.на електронну адресу суду адвокатом позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи за вх. № 47054/19.

14.11.2019 р. на адресу суду відповідачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи за вх. № 47262/19.

19.11.2019 р.на адресу судуадвокатом позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів за вх. № 47898/19.

21.11.2019 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за вх. № 48572/19.

27.11.2019 р. відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи за вх. № 49485/19.

28.11.2019 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за вх. № 49880/19.

28.11.2019 р. на адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача про долучення доказів за вх. № 49881/19.

28.11.2019 р. на адресу суду надійшло на електронну адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача про долучення доказів, пояснення до судових дебатів за вх. № 49885/19, також клопотання про долучення доказів за вх. № 49886/19.

Інших заяв, клопотань та заперечень сторони не подавали.

Обставини справи.

Відповідно до дозволу № 1-08-09041 на розміщення зовнішньої реклами, погодженого Відділом комунального господарства Гальцької РДА, Управлінням архітектури і містобудування ЛМР, виданого 01.09.2008 р., позивачу надано дозвіл на розміщення двосторонньої рекламної конструкції. Відповідно до протоколу № 3 від 12.01.2018 р. і погодженого проекту заміни УРЗ і УОІС існуючий р/з замінено на «сіті-лайт скрол». Останнє продовження строку дії дозволу з 31.12.2017 р. до 31.12.2020 р. Адреса місця розташування спеціальної конструкції зовнішньої реклами: м. Львів, пр. Чорновола, 31, місце № 5. У зазначенні місця розташування містяться виправлення, проте зазначено у примітці, що виправленому виріти, засвідчено підписом І. Кулинич та відтистком печатки Департаменту економічної політики Львівської міської ради.

У судовому засіданні адвокат позивача зазначила, що дія вказаного дозволу поширюється на певну територію частини роздільної смуги, починаючи з пр. Чорновола, 31, на якій розміщено ряд рекламних конструкцій, зокрема конструкція № 5.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказував на те, що адреси вчинення ДТП 14.07.2018 р. та розміщення рекламної конструкції позивача відповідно до дозволу № 1-08-09041 не співпадають, оскільки згідно даних сайту hhps://www/google.com.ua./mapsвідстань від пр. В. Чорновола, 2Б до пр. В. Чорновола, 31 становить 220 метрів.

До матеріалів справи позивачем долучено копію листа за вих. № 20776 від 21.11.2019 р., відповідно до якого, позивач просив КП «Адміністративно-технічне управління» перевірити правильність адрес місця розташування рекламних конструкцій в дозволах РА «Стар» у формі ТОВ, зокрема, дозволу № 1-08-09-041, адреса розміщення ОЗР: пр. Чорновола, 31 місце 5.

Відповідно до акту обстеження місця встановлення рекламного засобу КП «Адміністративно-технічне управління» від 26.11.2019 р., щодо дозволу № 1-08-09-041, вказано, що адреса вказана у дозволі не відповідає фактичній адресі, фактична адреса: проспект Чорновола, 11.

Позивач зазначає, ДТП відбулось по проспекту Чорновола між будівлями номеру 2 та номеру 11, де знаходилась збита РК згідно Дозволу на розміщення зовнішньої реклами №1- 08-09-041.

До матеріалів справи долучено копію адвокатського запиту позивача за вих. № 41 від 09.09.2019 р. до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому адвокат просила надати уточнення та підтвердити інформацію, що збита внаслідок ДТП, яке відбулось 14.07.2018 р., за адресою м. Львів, пр. Чорновола, 2 за участю автобуса «ЧАС А081.20», д.н.з. ВС8211ЕН, рекламна конструкція знаходилась за адресою м. Львів, пр. Чорновола, 31 та розміщена на підставі дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1-08-09-041.

Листом від 17.09.2019 р. за № 427аз/41/12/0219 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України повідомило, що дійсно 14.07.2018 р. по вул. Чорновола, 2 (Чорновола, 31) у м. Львові, мала місце ДТП за участі транспортних засобів «ЧАЗ А081.20» р.н.з. НОМЕР_5 ЕН, «Лаз А191FO» р.н.з. НОМЕР_6 . В наслідок наїздутранспортнимзасобом«ЧАС А081.20» р.н.з. НОМЕР_1 здійснено пошкодження рекламної конструкції.

Позивач мотивуючи позовні вимоги, посилається на те, що фотомакетами, які використовувались підрядними організаціями (ФОП Веліна та Суховерський) для встановлення рекламної конструкції згідно дозволу №1-08-09- 041 як до ДТП, так і після підтверджується фактичне місце розташування рекламної конструкції навпроти будинку Чорновола,11, недалеко від ресторану «Кумпель», на роділювальній смузі.

Позивачем долучено до матеріалів справи фотозвіти ФОП Суховерського, якими знято збиту рекламну конструкцію під іншим кутом та первинні документи підрядних організацій (ФОП Веліна та Суховерський), які підтверджують, що як до моменту ДТП так і після ДТП за вказаною адресою була встановлена РК саме типу Сіті-Лайт Скрол.

Як підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду№ 3018198560812943, 14.07.2018 р. о 8 год. 30 хв. на пр. Чорновола, 2 у м.Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля«ЧАС А081.20»,державний реєстраційний номер НОМЕР_5 ЕНпід керуванням водія ОСОБА_1 (який є працівником відповідача), цивільно-правова відповідальність застрахована за полісом в ПрАТ «Уніка» за полісом обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК8043980.

До матеріалів справи також долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 234802 від 17.07.2018 р., в якому зазначено, що 14.07.2018 р. о 8 год. 30 хв. в у м.Львовіна пр. Чорновола, 2 водій Мусійовський Б.М. керуючи автобусом «ЧАЗ А081.20», д.н.з. НОМЕР_1 , який буксирувався автобусом ЛАЗ д.н.з. НОМЕР_7 3144 НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_2 не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на рекламний щит «Сіті Лайт», чим спричинив пошкодження транспортного засобу та рекламного щита «Сіті Лайт».

До матеріалів справи відповідачем долучено копію схеми місця ДТП, яка сталась 14.07.2018 р. о 08 год. 30 хв., за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 2.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 31.07.2018 р. у справі № 466/5689/18 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 17.07.2018 р. ум. Львові по пр. Чорновола, 2 та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.09.2019 р. у справі № 466/5689/18 виправлено описку у постанові Шевченківського районного суду м. Львова від 31.07.2018 р. за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за № 466/5689/18 та зазначено, вважати вірною дату дорожньо-транспортної пригоди 14.07.2019 р., а також вважати вірною марку автобуса «ЧАЗ А081.10».

Позивач зазначав, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце з вини водія ОСОБА_1 (який є працівником відповідача), який керував транспортним засобом «ЧАЗ А081.20», д.н.з. НОМЕР_1 пошкоджено (збито) рекламну конструкцію типу «Сітілайтскролл», яка належала позивачу та розміщена на підставі дозволу на розміщення реклами № 1-08-09041за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 31.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу відповідача «ЧАЗ А081.20», д.н.з. НОМЕР_5 ЕН застрахована ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК 8043980.

Позивач посилається на те, що 05.12.2018 р. отримавши необхідні відомості, звернувся у встановлені законодавством строки з повідомленням про ДТП та зі заявою на відшкодування збитків до страхової компанії відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Уніка». У додаткових пояснення позивач зазначає, що звернення до страховика через 4 місяці з моменту ДТП спричинене недобросовісністю відповідача та відсутністю відомостей про обставини ДТП у страховика на момент звернення.

Позивач зазначає, що факт ДТП встановив власними силами за результатами періодичного обстеження рекламних конструкцій в м. Львів. Виявивши збиту рекламну конструкцію позивач повідомив патрульну поліцію 17.07.2018 р. відповідно до заяви, яка зареєстрована за вх. № П-131 від 17.07.2018 р.

За результатом здійснення розшукових дій інспектором відділу з розшуку та ОМ ДТП Франчаком П.В. знайдено учасників ДТП та 17.07.2018 р. складено адміністративний протокол, який разом з матеріалами направлено до Шевченківського районного суду м.Львів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

До матеріалів справи долучено копію листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України від 23.07.2018 р. за № П-131/41/12/02-2018, адресованого РА «Стар» у формі ТОВ, в якому повідомлено, що заява РА «Стар» у формі ТОВ зареєстрована в управління патрульної поліції за вх. № П-131 від 17.07.2018 р. та направлено довідку по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.07.2018 р. о 08 год. 30 хв. В м. Львові на пр. Чорновола, 2, за участю автобуса ЧАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснив наїзд на перешкоду.

Позивач зазначає, що не був учасником справи № 466/5689/18, яка розглядалась Шевченківським районним судом м. Львова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому про розгляд справи та винесену постанову Шевченківського районного суду м. Львів про визнання винним водія відповідача від 31.07.2018 р. стало відомо в жовтні з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Копію судового рішення позивач отримав 19.11.2018 р. за вх. №30265, що підтверджується відміткою на копії постанови суду, яка долучена до позовної заяви, на підставі клопотання від 30.10.2018 р. за вих. № 23112 про направлення копії постанови. Копія клопотання позивача долучена до додаткових пояснень від 11.11.2019 р.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що враховуючи, що в нього тривалий час з моменту вчинення ДТП була відсутня інформація про обставини ДТП (страхову, винуватця, номерні знаки машин) до страхової компанії звернувся з повідомленням про ДТП та з заявою про страхове відшкодування у встановлені законодавством строки 05.12.2018 р. не відповідач, який володів всією необхідною інформацією з моменту ДТП, а позивач який вчиняв всі дії, спрямовані на з`ясування обставин ДТП, учасники якого покинули місце події та не викликали управління патрульної поліції.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Страхова компанія «Уніка`листом від 07.06.2019 р. за вих. № 3502 надала інформацію РА «Стар» у формі ТОВ, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» розглянуто матеріали справи № 00265933 у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 14.07.2018 р. за участю забезпеченого транспортного засобу «ЧАЗ А081.10», д.р.н. НОМЕР_1 (поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АК/8043969) та повідомила наступне, що провівши аналіз наявних матеріалів справи, страховиком встановлено, що пошкоджене майно потерпілої сторони (РК Сітілайн) до момент огляду страховиком відновлено.

Зазначено, що згідно пункту 33.3 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Відповідно до пункту 37.1.3 статті 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є не виконання потерпілим або іншою особу, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це привело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини або обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

ПрАТ «СК «УНІКА» у відповіді від 07.06.2019 р. зазначило, що враховуючи невиконання покладеного обов`язку, що унеможливлює визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова компанія, керуючись пунктом 37.1.3 статті 37 Закону, не має правових підстав для здійснення страхового відшкодування за подією 14.07.2018 р.

Позивач вказує на те, що виключно після отримання відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача з позовом про відшкодування збитків, завданих ДТП.

У запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву за вих. № 1036/02 відповідач зазначив, що своєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку.

До матеріалів справи відповідачем долучено копію листа ПрАТ «СК «Уніка» за вих. № 4441 від 26.07.2019 р., в якому надано наступну інформацію. У відповідь на звернення ЛК АТП № 1 за №763/02 від 25.07.2019 р. щодо страхового випадку із забезпеченим транспортним засобом ВС8211ЕН (поліс АК/8043969) повідомили наступне: 14.07.2018 до ПрАТ СК «Уніка» за полісом АК/8043969 (забезпечений ТЗ - ВС8211ЕН) було повідомлено про подію, що може мати ознаки страхової та зареєстровано карту збитку № 00265933. За даним повідомленням призначено огляд експертом страховика. На момент приїзду експерта на місце події було виявлено, що пошкоджене майно було вже відновлено. У зв`язку з неможливістю страховика встановити факт ДТП, причини або обставини настання події та розмір заподіяної шкоди у відшкодуванні потерпілій стороні відмовлено.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив вказує на те, що у позивача не було підстав здійснювати негайний демонтаж рекламної конструкції, такі дії позивача щодо демонтажу та відновлення рекламної конструкції призвели до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин її настання або розмір заподіяної шкоди.

Позивач обгрунтовує обов`язок щодо оперативного демонтажу рекламної конструкції, що перебуває в неналежному стані та встановлення нової рекламної конструкції наступним.

Відповідно до п.9.2.2. Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові №569 від 21-05.2010 р., розповсюджувач зовнішньої реклами зобов`язаний, зокрема забезпечити відповідність рекламного засобу дозволу та проектно-технічній документації, державним стандартам, нормам і правилам конструктивної міцності, електротехнічної та експлуатаційної безпеки, пожежної безпеки і санітарних норм. Розповсюджувач зовнішньої реклами несе відповідальність за будь-які порушення норм безпеки, несправності та аварійні ситуації, що виникають з його вини, та повинен за свій рахунок усувати всі дефекти, що виникають у процесі розміщення та експлуатації рекламних засобів.

Згідно з п. 5.2. договору № 316 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 01.02.2010 р.розповсюджувач зобов`язаний-усувати несправності, дефекти такої конструкції, ліквідовувати аварійні ситуації, що виникли в процесі експлуатації цієї конструкції, а також відшкодувати збитки, завдані такими несправностями чи аварійними ситуаціями та/або невчасним їх усуненням. Розповсюджувач несе повну відповідальність за надійність, справність та безпечність конструкції, на яку виданий дозвіл.

Позивач вказує на те, що всупереч твердженню відповідача, повноваження Оператора КП «Адміністративно-технічне управління» здійснювати демонтаж рекламних засобів (що перебувають в неналежному технічному стані) виникають виключно як примусовий захід в разі неусунення недоліків рекламної конструкції розповсюджувачем (власником рекламної конструкції) в добровільному порядку.

Враховуючи наведене, позивачем здійснено негайні дії щодо демонтажу та відновлювального ремонту пошкодженої внаслідок ДТП рекламної конструкції, що знаходилась на розподільчій смузі проїжджої частини.

До матеріалів справи долучено наступні докази, які підтверджують, що транспортний засіб «ЧАЗ А081.10», д.р.н. НОМЕР_1 належить відповідачу: - копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якого, власником транспортного засобу ЧАЗ А081.10, білий, 2013 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ЛК АТП № 1, - копія листа Регіонального сервісного центру в м. Києві від 13.06.2019 р. за № 31/26-364аз, в якому зазначено, що станом на 13.06.2019 р. автомобіль ЧАЗ А081.10 номерний знак НОМЕР_1 значиться зареєстрованим за ЛК АТП №1.

Відповідно до довідки Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 за вих. № 754/02 від 23.07.2019 р. ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ЛК АТП № 1 з 02.02.2016 р. на посаді водія автотранспортних засобів.

Заперечуючи проти позову адвокат відповідача зазначав, що ОСОБА_1 є працівником відповідача, проте вказував на те, що позивачем не доведено, що на час вчинення ДПТ 14.07.2018 р. о 08 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебував під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Позивач не є суб`єктом, який має доступ до документації відповідача, відповідно, позивач не має доступу до первинних документів, які б могли підтвердили перебування ОСОБА_1 в момент ДТП при виконанні своїх службових обов`язків (такі як накази, маршрутні листи тощо).

Водночас, суд звертає увагу, що обов`язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 74 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги або ж заперечення.

Відповідач та не надав суду жодних доказів, які б свідчили про використання відповідного транспортного засобу ОСОБА_1 не під час виконання своїх службових обов`язків.

Відповідач належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 77, 78 ГПК України не спростував того факту, що ОСОБА_1 , який є працівником відповідача, керував зареєстрованим за відповідачем транспортним засобом «ЧАЗ А081.10», д.р.н. НОМЕР_1 не під час виконання ним своїх службових обов`язків.

Як зазначає позивач у позові, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце з вини водія відповідача, який керував транспортним засобом «ЧАЗ А081.20», д.н.з. НОМЕР_1 пошкоджено (збито) рекламну конструкцію типу «Сітілайтскролл», яка належала позивачу та розміщена на підставі дозволу на розміщення реклами № 1-08-09041 за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 31.

Позивач вказує на те, що рекламна конструкція, що постраждала в ДТП, була встановлена лише за 2 тижні до ДТП, що підтверджується копіями договору №06У від 19.12.2017 р., додатку №2 від 23.03.2018 р., Акту №95 від 02.07.2018 р., укладених з підрядною організацією ФОП Калетник Т.С. (в подальшому ФОП Веліна Т.С.), які підтверджують доставку та установку 02.07.2018 р. РК Сітілайт скролл, зокрема за адресою м.Львів, вул. Чорновола, 31. Копії вказаних документів позивачем долучено до матеріалів справи. На місце збитої РК була встановлена ідентична конструкція, придбана в тій же партії згідно видаткової накладної №Б-3151 від 02.07.2018 р., що і збита РК. Крім того, при виконанні зобов`язань ФОП Веліна Т.С., в частині визначення місця доставки та монтажу на підставі Дозволу 31-08-09-041 від 01.09.2008 р., використовувався фотомакет місця розташування рекламної конструкції.

Позивач зазначає, що при підготовці позову, в нього в наявності перебували фотознімки місця розташування рекламного засобу лише станом на 10.05.2018 р. та на момент ДТП. Як вбачається з фотозвіту станом на 10.05.2018 р., на розділювальній смузі встановлені 2 однотипні рекламні конструкції (з опорною ногою по центру).

Як вбачається з матеріалів справи, подальшому рекламні конструкції замінені на інші ще до моменту ДТП.

На фотозвіті станом на 17.07.2018 р., який долучено до матеріалів справи, зафіксовані 2 нові рекламні конструкції (з опорною лівою ногою).

Позивач звернувся до підрядної організації, яка здійснювала підключення рекламних конструкуцій у Львові в даний період. Підрядною організацією ФОП Суховерський Б.В., надано фотознімки та відповідно фотозвіти, з яких вбачається, що 03.07.2018 р. за вказаною адресою було встановлено РК з опорною лівою ногою.

Позивач зазначає, що як збита рекламна конструкція (зафіксована 03.07.2018 р. на фотозвіті ФОП Суховерський Б.В. та на фото з датою зйомки на DVD-диску) так і рекламна конструкція, що була встановлена замість збитої були придбані в одній партії згідно видаткової накладної Б-3151 від 02.07.2018 р. і є не просто аналогічними, а ідентичними, в тому числі однакової вартості. Крім того, при виконанні зобов`язань ФОП Суховерським Б.В., як і ФОП Веліна Т.С., в частині визначення місця доставки та монтажу на підставі Дозволу 31-08-09-041 від 01.09.2008 р., використовувався той же фотомакет місця розташування рекламної конструкції.

До позовної заяви позивачем долучено довідку за вих. № 16645 від 05.12.2018 р. про розмір збитків, у якій зазначено, що суму понесених збитків становить 77 132,38 грн.

До матеріалів справи також долучено довідку про облік основного засобу та розмір збитків за вих. № 14111 від 05.08.2019 р. та інвертарну картку обліку основних засобів РА «Стар» у формі ТОВ. У довідці зазначено, що після дорожньо-транспортної пригоди, за вказаною адресою була встановлена аналогічна двостороння рекламна конструкція типу «сітілайтскролл» вартістю 61 256,71 грн. Загальна сума понесених збитків, з урахуванням демонтажу збитої РК, монтажу фундаментної подушки та нової РК, складає 77 132,38 грн.

Позивач, вказуючи на те, що у відповідності до видаткової накладної №Б-3151 від 02.07.2018 р. купівля рекламної конструкції, ролерної системи, джерела безперебійного живлення становить 61 256,71 грн., з ПДВ, а також за актом № 19.07/2018/1 від 19.07.2018 р. здійснено демонтаж конструкції на суму 1 996,09 грн., за актом № 29.08/2018/2 від 29.08.2018 р. монтаж фундаментної подушки у розмірі 7 634,81 грн., за актом № 20.07.2018/2 від 20.07.2018 р. підключення у розмірі 6 244,77 грн., розмір завданої майнової шкоди позивачу становить 77 132,38 грн.

На підтвердження наведених обставин позивачем для долучення до матеріалів справи надано наступні копії документів:

- видаткову накладну № Б-3151 від 02.07.2018 р. всього на суму 989 912,60 грн. До матеріалів справи долучено довідку від 12.09.2019 р. до видаткової накладної від 02.07.2018 р., в якій зазначено, що ТзОВ «Преміум медіа груп» (продавець) підтверджує здійснення поставки товару, зокрема 14 конструкцій Сіті-лайт типу скролл згідно з договором № 020118/8 від 02.01.2018 р. за замовленням покупця № Б-176 від 02.07.2018 р.;

- договір підряду від 04.06.2018 р., укладеного між ФОП Суховерським Б.В. та РА «Стар» у формі ТОВ;

- акт № 19-07/2018/1 до рахунку № 190701 від 19.07.2018 р. на суму 1 996,09 грн., підписаний між ФОП Суховерським Б.В. та РА «Стар» у формі ТОВза роботи по технічному обслуговуванні РК (демонтаж РК Сітілайтскрол за адресою: м.Львів, пр. Чорновола);

- рахунок № 190701 від 19.07.2018 р. на суму 1 996,09 грн.;

- платіжне доручення № 6493 від 23.07.2018 р. на суму 1 996,09 грн. про оплату за технічне обслуговування РК, згідно Рах. № № 190701 від 19.07.2018 р.;

- акт № 29.08/2018/2 до рахунку № 190702 від 19.07.2018 р. на суму 7 634,81 грн., підписаний між ФОП Суховерським Б.В. та РА «Стар» у формі ТОВ за роботи по технічному обслуговуванню РК (монтаж фундаментної допушки та монтаж РК Сітілайтскрол за адресою: м.Львів, пр. Чорновола);

- рахунок № 190702 від 10.07.2018 р. на суму 7 634,81 грн.;

- платіжне доручення № 6771 від 31.08.2018 р. на суму 3 817,41 грн. про оплату за технічне обслуговування РК, згідно Рах. № 190702 від 10.07.2018 р.;

- платіжне доручення № 6494 від 23.07.2018 р. на суму 3 817,40 грн. про оплату за технічне обслуговування РК, згідно Рах. № 190702 від 10.07.2018 р.;

- акт № 20.07/2018/2 від 20.07.2018 р. до рахунку № 040605 від 04.06.2018 р., підписаний між ФОП Суховерським Б.В. та РА «Стар» у формі ТОВ за роботи щодо підключення рекламних конструкцій Сіті-лайт скрол на загальну суму 81 182,00 грн.;

- рахунок № 040605 від 04.06.2018 р.;

- платіжне доручення № 6575 від 03.08.2018 р. на суму 33 045,98 грн. як оплата за послуги по технічному обслуговуванню РК, згідно Рах. № 040605 від 04.06.2018 р.;

- платіжне доручення № 6269 від 13.06.2018 р. на суму 48 136,03 грн. як оплата за послуги по технічному обслуговуванню РК, згідно Рах. № 040605 від 04.06.2018 р.

Оригінали вказаних документів дочулені позивачем до додаткових пояснень до відповіді на відзив від 17.09.2019 р. за вх. № 38209/19 для огляду в судовому засіданні та були оглянуті в судовому засіданні та приймаються судом як належні, допустиміта достатні докази в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, позивач, просить стягнути з відповідача 77 132,38 грн. збитків.Відповідач належними та допустимими доказами не спростував суми заявлених позивачем збитків.

Оцінка суду.

Частинами 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч. 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки – це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, при вирішенні спору, позивачу, як особою, на яку процесуальним законом покладено обов`язок по доведенню своїх вимог та заперечень, необхідно довести належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Враховуючи наведене вище, судом встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце з вини водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «ЧАЗ А081.10», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , і який на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, 14.07.2018 р. пошкоджено (збито) рекламну конструкцію типу «Сітілайтскол», яка належала позивачу та розміщена на підставі дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1-08-09041 за адресою м. Львів АДРЕСА_1 пр. Чорновола, 31.

Судом встановлено, що водія ОСОБА_1 постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 31.07.2018 р. у справі № 466/5689/18 визнано винним у вчиненнідорожньо-транспортної пригоди 14.07.2018 р. у м. Львові по пр. Чорновола, 2, керуючи автобусом МАЗ А081.10, номерний знак НОМЕР_1 здійснив наїзд на рекламний щит та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, і вказана особа на час скоєння ДТП перебувала у трудових відносинах з відповідачем, докази чого наявні в матеріалах справи та приймаються судом до уваги в підтвердження вказаної обставини

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем існує обов`язок відшкодувати завдану майнову шкоду працівником відповідача у відповідності до ч. 1 статті 1172 Цивільного кодексу України.

Щодо розміру та правової природи завданої майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача в якості відшкодування майнової шкоди суму у розмірі 77 132,38 грн., що складається з:

- 61 256,71 грн. – вартостірекламної конструкції, ролерної системи, джерела безперебійного живлення, що підтверджується видатковою № Б-3151 від 02.07.2018 р. всього на суму 989 912,60 грн., довідкою від 12.09.2019 р. до видаткової накладної від 02.07.2018 р.;

- 1 996,09 грн. – вартість демонтажу пошкодженої рекламної конструкції за актом № 19.07/2018/1 від 19.07.2018 р, яка оплачена згідно з платіжним дорученням № 6493 від 23.07.2018 р.;

- 7 634,81 грн. – вартість монтажу фундаментної подушки за актом № 29.08/2018/2 від 29.08.2018 р., яка оплачена згідно з платіжним дорученням № 6494 від 23.07.2018 р.;

- 6 244,77 грн. – вартість підключення рекламної конструкції за актом № 20.07/2018/2 від 20.07.2018 р., які оплачені згідно з платіжним дорученням № 6269 від 13.06.2018 р. та платіжним дорученням № 6575 від 03.08.2018 р.;

Суд зазначає, що статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, яківходять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінюєдокази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 77 132,38 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовівитрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судовівитратискладаютьсяз судового збору та витрат, пов`язаних з розглядомсправи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат становить: 1 921,00 грн. судовий збір та 25 000,00 грн. витрати, пов`язані з правничоюдопомогою адвоката.

09.10.2018 р. міжРекламним агентством “Стар” у формітовариства з обмеженоювідповідальністю та адвокатом Авраменко І.В. укладено договір за № 09/10/18 про надання юридичних послуг, правової допомоги та представництва.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання юридичних послуг, правової допомоги та представництва № 09/10/18 від 09.10.2018 р. Адвокат зобов`язується надати правову допомогу клієнту, що полягає в наданні консультацій і роз`яснень з правових питань, складанні процесуальних та інших необхідних документів, правового характеру, спрямованих на забезпечення захисту та реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також представництва інтересів клієнта в господарських судах усіх рівнів по справі за позовом клієнта до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 про відшкодування збитків.

Додатком до договору від 22.10.2018 р. передбачено вартість послуг згідно договору про надання юридичних послуг.

27.06.2019 р. на адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача за вх. № 26697/19 про стягнення судових витрат, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 25 000,00 грн. До вказаного клопотання долучено додаток до договору про надання юридичних послуг, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2019 р.Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2019 р. до договору про надання юридичних послуг, правової допомоги та представництва за № 09/10/18 від 09.10.2018 р. адвокатом Авраменко І.В. надано наступні послуги в інтересах клієнта: - зустріч на усна консультація клієнта (1 година) 22.05.2019 р. на суму 1 000,00 грн., - підготовка позовної заяви за вих. № 10319 від 30.05.2019 р. (6 годин) 30.05.2019 р. на суму 24 000,00 грн.

15.07.2019 р. на адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача за вх. № 29099/19, в якому просить питання про судові витрати вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

19.11.2019 р. на адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача за вх. № 47898/19 про долучення до матеріалів справи документів, зокрема, акту приймання-передачі наданих послуг від 13.11.2019 р. до договору про надання юридичних послуг, правової допомоги та представництва за № 09/10/18 від 09.10.2018 р.Відповідно до вказаного акту адвокатом надано послуги (правову допомогу) в інтересах клієнта, а саме: - підготовка та подання заяв (клопотань) по суті справи (2 години), відповідь на відзив на позовну заяву від 05.08.2019 р., додаткові пояснення від 04.11.2019 р., - підготовка та подання заяв (клопотань) з процесуальних питань (2 години), клопотання про стягнення судових витрат від 24.06.2019 р., клопотання від 11.07.2019 р., клопотання про долучення до матеріалів справи від 18.09.2019 р. на суму 1 000,00 грн.; - участь в судових засіданнях 10.07.2019 р., 07.08.2019 р., 30.10.2019 р., 07.11.2019 р. на суму 4 000,00 грн.

В підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу адвокатом позивача долученокопії договору про надання юридичних послуг, правової допомоги та представництваза № 09/10/18 від 09.10.2018 р., додаток до договору від 22.05.2019 р., акт приймання-передачі наданих послугвід 30.05.2019 р. до договору про надання юридичних послуг, правової допомоги та представництва за № 09/10/18від 09.10.2018 р., акт приймання-передачі наданих послуг від 13.11.2019 р. до договору про надання юридичних послуг, правової допомоги та представництва за № 09/10/18 від 09.10.2018 р.

Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що відшкодування судових витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З врахуванням зазначеного та зважаючи на положення ч. 4 статті 126 ГПК України щодо врахування співмірності витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг (консультація, підготовка та подання до суду позовної заяви, клопотань та заперечень), з огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає підставними до відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі суми 25 000,00 грн.

Керуючисьст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 (79066, м. Львів, вул. Грунтова, 1 Б, код ЄДРПОУ 23884071) на користь Рекламного агентства “Стар” у формітовариства з обмеженоювідповідальністю (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-г, оф. 249, код ЄДРПОУ 32641143) суму збитків в розмірі 77 132,38 грн., 1 921,00 грн. судового збору та 25 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після поверненн яапеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 06.12.2019 р.

Суддя Чорній Л.З.