Рішення № 86140531, 06.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2019Справа № 910/13694/19

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 простягнення 98500,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 98500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №833001/4610/0002545 від 24.05.2018 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Opel, номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/7671124, а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13694/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

18.10.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що у відповідності до положень Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України винятково громадянами, які ввезли такі транспортні засоби в Україну для їхніх особистих потреб, однак, з матеріалів страхової та судової справи невідомо, чи ввозився винною у ДТП особою транспортний засіб Opel, номерний знак НОМЕР_2 , на територію України особисто.

28.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Третя особа пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалася.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.05.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №833001/4610/0002545 (надалі - Договір), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

16.02.2019 о 18 год 45 хв на 19 км 500 м автодороги М-05 сполучення Київ-Одеса (в межах Києво-Святошинського району Київської області) сталася ДТП, а саме: водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel, номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в напрямку м.Одеса, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , який зупинився для здійснення розвороту. В результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. б) п. 2.3, п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2019 у справі №369/2611/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акта №00290518 від 18.04.2019, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 257382,07 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - ТОВ «Автолайф центр», що підтверджується платіжним дорученням №083813 від 24.04.2019.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 257382,07 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2019 у справі №369/2611/19 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Opel, номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Opel, номерний знак НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Opel, номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/7671124 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100000,00 грн, франшизи - 1500,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до рахунку №С000055158 від 26.02.2019, виставленого виконавцем ремонтних робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю «Автолайф центр», вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 257382,07 грн.

Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у рахунку №С000055158 від 26.02.2019.

При цьому, суд враховує, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Водночас, відповідно до п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) (надалі - Методика), значення Е З приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , вбачається, що даний автомобіль є 2017 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищує 7 років.

Відтак, оскільки належних та допустимих доказів існування обставин, зазначених у п. 7.39 Методики, матеріали справи не містять, значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається судом таким, що дорівнює 0.

Отже, з урахуванням визначених полісом №АМ/7671124 розмірів лімітів відповідальності та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, по спірному страховому випадку відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 98500,00 грн (100000,00 грн мінус 1500,00 грн франшизи за полісом).

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З матеріалів справи вбачається, що листом №2747 від 08.05.2019 позивач звернувся до відповідача із вимогою здійснити відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди на наведеними позивачем реквізитами.

Однак, як встановлено судом, у відповідь на вказану заяву Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів правомірності володіння винною у ДТП особою транспортним засобом Opel, номерний знак НОМЕР_2 , з огляду на положення п. 60 ст. 4, ст. 380 Митного кодексу України.

Так, відповідно до п. 60 ст. 4 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Частиною 5 ст. 380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Разом з тим, суд відзначає, що правовідносини, які виникли між сторонами даного спору врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

За змістом ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України, добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним поки не буде доведено протилежне.

Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 неправомірно заволодів застрахованим на підставі полісу №АМ/7671124 автомобілем Opel, номерний знак НОМЕР_2 , відповідачем не надано (зокрема, не надано доказів на підтвердження відсутності реєстраційних документів у водія даного транспортного засобу на момент ДТП, чи доказів відсутності посвідчення водія у фізичної особи ОСОБА_1 ).

Посилання відповідача на положення ст. 380 Митного кодексу України судом відхиляються, оскільки порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла такий транспортний засіб. Разом з тим, зазначені обставини не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин в розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Більш того, постанов про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення положень Митного кодексу України відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування за спірним страховим випадком, а відтак вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суми відшкодування у розмірі 98500,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м.Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70-А, ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 98500 (дев`яносто вісім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.М. Смирнова