Ухвала суду № 86140495, 06.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні відводу

м. Київ

06.12.2019Справа № 910/20947/17

За заявою б/н від 02.12.2019 року «Про відвід судді» Акціонерного товариства "Українська залізниця"

у справі № 910/20947/17

за позовом ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П.

до 1. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

2. Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про стягнення 12 888 281,26 доларів США та 114 681 229,02 грн.

Суддя Котков О.В.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач ) про стягнення 12 888 281, 26 доларів США та 114 681 229, 02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року порушено провадження у справі № 910/20947/17, розгляд справи призначено на 13.12.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця", розгляд справи відкладено на 22.01.2018 року.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.02.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 року підготовче засідання відкладено на 21.03.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2018 року призначено судову експертизу документів фінансово - кредитних операцій, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

14.12.2018 року через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз супровідним листом № 8402/18-45/25407/25408/18-72 від 28.11.2018 року було повернуто матеріали справи № 910/20947/17 разом з висновком експертів № 8402/18-45/25407/25408/18/72 від 28.11.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 року поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.01.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 року відмовлено Приватному підприємству "Дніпровський краєвид 07" в прийнятті заяви б/н б/д "Про вступ у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору", заяву б/н б/д Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року зупинено провадження у справі до завершення розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 26.02.2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 року по справі № 910/20947/17.

11.03.2019 року матеріали справи № 910/20947/17 були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 року поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.04.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року повернуто без розгляду позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" і додані до неї документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року зупинено провадження у справі до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 року в порядку апеляційного провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2019 року відмовлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" у відкритті касаційного провадження.

29.08.2019 року матеріали справи № 910/20947/17 були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 року поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 року замінено позивача у справі з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на його правонаступника - ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. , підготовче засідання відкладено на 28.10.2019 року.

В підготовчому засіданні 28.10.2019 року постановлено ухвалу про задоволення заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та відкладено підготовче засідання до 18.11.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року підготовче засідання відкладено на 02.12.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 року визнано відвід судді Літвінової М.Є від розгляду справи № 910/20947/17 необґрунтованим, зупинено провадження у справі до вирішення суддею, визначеним в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/20947/17, заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/20947/17 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019 року заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/20947/17 передано на розгляд судді Коткова О.В.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/20947/17, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Подана заява мотивована тим, що під час розгляду справи АТ «Українська залізниця» неодноразово заявлялося ряд клопотань, в задоволені яких судом було відмовлено, зазначені обставини викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Літвінової М.Є., що є підставою для її відводу від розгляду справи № 910/20947/17. Вказана заява подана заявником з посиланням на приписи ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Статтею 198 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Суд зазначає, що задоволення чи відмова у задоволенні клопотань є процесуальними рішеннями суду, які не порушують принципів пропорційності, змагальності сторін та не зобов`язують суд автоматично задовольняти чи відмовляти у задоволенні такої ж кількості клопотань інших учасників справи.

Фактично у поданій заяві заявник надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі висловлює незгоду з діями судді щодо відмови в задоволенні поданих АТ «Українська залізниця» клопотань.

У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника щодо відмови в задоволені його клопотань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Дослідивши зміст поданої заяви про відвід судді, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ`єктивність судді Літвінової М.Є., безпосередньо та однозначно вказували на її упереджене ставлення до АТ "Українська залізниця" або особисту прихильність до інших учасників справи.

За таких обставин, з огляду на те, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження неупередженості судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/20947/17 є необґрунтованою, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/20947/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 06 грудня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Котков