Ухвала суду № 86135074, 04.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

04 грудня 2019 року м. Київ№ 826/17789/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича» до1. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, 2. Міністерства юстиції України, 3. Посадової особи Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Шаманської Анни Станіславівнитретя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло»,провизнання незаконним та скасування висновку, наказу та рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича» (далі - ТОВ «Офісний центр «Квадрат Малевича») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі також - Комісія, відповідач-1), Міністерства юстиції України (надалі - Мін`юст, відповідач-2), Посадової особи Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Шаманської Анни Станіславівни (далі також - Шаманська А.С., відповідач-3) тертя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» (надалі - ТОВ «НВП «Світло», третя особа) з вимогами:

- визнати незаконним та скасувати висновок Комісії від 14.06.2016, складений за наслідками розгляду скарги ТОВ «НВП «Світло» в особі Кокера Безіла Арнольдовича , зареєстрованої за №17260-0-33-16 від 10.06.2016 року;

- визнати незаконним та скасувати наказ Мін`юсту від 15.06.2016 №1683/5;

- скасувати рішення Шаманської А.С. від 15.06.2016 індексний номер 30070581 та відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 14684000 від 26.05.2016.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що Комісія порушила встановлену чинним законодавством України процедуру розгляду скарги та права позивача як заінтересованої особи у розгляді скарги, оскільки останній взагалі не був повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, копія скарги і додані до неї документи за день до розгляду скарги позивачу надані не були. Як зазначає ТОВ «Офісний центр «Квадрат Малевича», внаслідок грубого порушення Комісією вимог чинного законодавства України щодо процедури розгляду скарг у сфері державної реєстрації наказом Мін`юсту від 15.06.2016 №1683/5, прийнятим на підставі висновку Комісії від 14.06.2016, позивача позбавлено права на нерухоме майно.

Крім того, позивачем зазначається, що з огляду на те, що скарга від імені ТОВ «НВП «Світло» подана особою, яка не мала на це повноважень, оскільки 31.01.2016 Кокер Безіл Арнольдович був звільнений з посади директора Товариства, тому за вказаних вище обставин на підставі пункту 7 частини восьмої частини 37 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», скарга не підлягала задоволенню.

Також позивач вказує, що на дату розгляду скарги, складення Комісією висновку від 14.06.2016 прийняття наказу Мін`юстом від 15.06.2016 №1683/5 у Господарському суді м. Києва за участю ТОВ «НВП «Світло», ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглядалася справа, предмет спору якої пов`язаний з підставою набуття права власності на нерухоме майно, що є підставою для відмови у задоволенні скарги.

На переконання позивача, висновок Комісії від 14.06.2016, наказ Мін`юсту від15.06.2016 №1683/5 та рішення про скасування права власності від 15.06.2016 індексний номер 30070581 є незаконними і підлягають скасуванню з поновленням запису про право власності Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТО «Офісний центр «Квадрат на Малевича».

Заперечуючи проти заявлених вимог відповідач - Мін`юст вказує на дотримання під час розгляду скарги вимог чинного законодавства та відповідної процедури, з урахуванням всіх обставин, виявлених під час її розгляду по суті, відтак, вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 11.10.2017 року №7370 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/16242/16 та вказану справу 18.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А., яка своєю ухвалою від 28.11.2017 прийняла справу до свого провадження і призначила до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його у новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У підготовчому засіданні, проведеному за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції, 11.07.2018 судом постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

При вирішенні питання щодо складу суду, яким має розглядатись дана справа, судом враховано наступне.

Згідно частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як встановлено статтею 32 Кодексу адміністративного судочинства України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до частини другої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (стаття 242).

Враховуючи, що згідно ухвали суду від 28.11.2017 відбулася зміна складу суду, що має наслідком розгляд справи спочатку, відсутність визначення складу колегії суддів, а також з метою дотримання статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про розгляд справи одноособово, про що складено відповідний протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Мін`юсту проти позову заперечила і просила відмовити у його задоволенні.

Представники третьої особи проти позову заперечила і просила відмовити у задоволенні вимог позивача.

19.12.2018 суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги та оцінивши наведені на їх обґрунтування доводи, суд при вирішенні даного спору враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2016 на розгляд Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України надійшла скарга ТОВ «НВП «Світло» за підписом директора товариства Кокера Б.А. на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.05.2016 за №29775666(т.1 а.с.92-94), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №17260-0-33-16, в якій скаржник просив: прийняти рішення про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак Олександри Володимирівни від 26.05.2016 №29775666 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича» на нежилі приміщення на І-му, ІІ-му та мансардному поверхах в літ. Б загальною площею 2455,7 кв. м., шо знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 86 Б; про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом вилучення запису №14684000 від 26.05.2016 про право власності ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича» на нежилі приміщення на І-му, ІІ-му та мансардному поверхах в літ. Б загальною площею 2455,7 кв. м., шо знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 86 Б; про анулювання доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак Олександри Володимирівни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування скарги скаржник посилався на те, що при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та внесенні до Державного реєстру прав запису про перехід права власності на спірне нерухоме майно до ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича» нотаріусом протиправно змінено адресу вказаного об`єкта нерухомості шляхом додавання до номера будинку букви «Б». У результаті вказаних дій нерухоме майно безпідставною, без законних підстав змінило свою адресу з «м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 86» на адресу «м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 86 Б». Таким чином дії приватного нотаріуса Бурлак О.В. щодо зміни поштової адреси об`єкта нерухомості: нежилі приміщення на І-му, ІІ-му та мансардному поверхах в літ. Б загальною площею 2455;7 кв. м., при реєстрації переходу права власності на нього до ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича» є протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки відповідно до правовстановлюючого документу - рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.2007 у справі №30/444 - поштова адреса нежилих приміщень на І-му, ІІ-му та мансардному поверхах в літ. Б загальною площею 2455;7 кв. м. - м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 86, букви Б у вказаній адресі не міститься. Такі дії, на переконання скаржника, вчинені приватним нотаріусом свідомо, оскільки вчинення будь-яких дій щодо спірного об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича ( Боженка ), 86 є неможливим у зв`язку з наявністю заяв про державну реєстрацію обтяжень. Крім того, як зазначає скаржник, загальні збори учасників ТОВ «НВП «Світло» від 29.04.2016 були проведені за відсутності на них кворуму, оскільки реєстраційні дії щодо вступу нового учасника ОСОБА_4 та збільшення статутного капіталу за рахунок його внеску у розмірі 1500000,00 грн були скасовані. А отже, рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 29 04.2016 про виділення зі складу ТОВ «НВП «Світло» нової юридичної особи - ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича», та передачу йому на баланс нежитлових приміщень загальною площею 2455,7 кв. м., розташованих у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86 в літ. Б, є незаконними.

За результатами розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України прийнято висновок 14.06.2016, яким скаргу задоволено повністю, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.05.2016 №29775666, прийняте приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, та вирішено внести запис про скасування запису про право власності за №14684000; вирішено тимчасово блокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В. до Державного реєстру прав строком на 6 місяців, до 14.12.2016.

На підставі вказаного висновку Міністерством юстиції України прийнято наказ №1683/5 від 15.06.2016 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким вирішено: Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.05.2016 №29775666, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та внести запис про скасування запису про право власності за №14684000; Тимчасово блокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців, до 14.12.2016.

Не погоджуючись з такими висновком, наказом та реєстраційними діями, вчиненими на підставі оскаржуваного наказу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи заявлені позивачем вимоги по суті судом враховується наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду із даним позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суб`єкт владних повноважень визначається як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України встановлюється, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.

«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень».

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача.

Крім того, у постанові від 29.05.2019 у справі №826/9341/17 Великою Палатою Верховного Суду була висловлена правова позиція стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.

Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2016 №1683/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та стосуються корпоративних прав учасників справи, пов`язаних із створенням, діяльністю та управлінням юридичною особою.

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах висловлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №826/9286/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85933738), а також у постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81858269).

За таких обставин, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у цій категорії справ, суд приходить до висновку про те, що спір в цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а залежно від суб`єктного складу учасників справи може бути розглянутий в порядку господарського чи цивільного судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.3, п.1 ч.1 ст.238, ст.ст.241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №826/17789/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича» до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Посадової особи Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Шаманської Анни Станіславівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» про визнання незаконним та скасування висновку, наказу та рішення, зобов`язання вчинити дії.

Попередити позивача, що повторне звернення з тими самими вимогами до адміністративного суду не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська