Рішення № 86135009, 04.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2019 року № 640/14614/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомМіністерства оборони Українидо третя особаМіністерства юстиції України (Департамент державної виконавчої служби) ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови,-В С Т А Н О В И В:

Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДР: 00034022) (далі - позивач, МОУ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (Департамент державної виконавчої служби) (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622) (далі - відповідач, МЮУ), в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 10.07.2019 № 57844474;

2) зобов`язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 578444474 у зв`язку з фактичним виконанням рішення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017 № 243/10530/17 залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - третя особа) задоволено та зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності згідно пункту 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні збори чи проходження служби у військовому резерві».

Звертає увагу суду, на те, що зазначеним порядком визначено, що розпорядник бюджетних коштів, за наслідками розгляду заяви може прийняти одне з двох рішень, а саме: про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, в залежності від категорії військовослужбовців, проміжку часу між зміною групи інвалідності та наявних документів про обставини отриманих поранень, контузій чи захворювань ними.

Представник Міністерства оборони України зазначає, що на виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017 № 243/10530/17 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням та виплатою ОГД 30.03.2018 прийнято рішення (протокол № 33 від 30.03.2018) про відмову у призначені ОГД у разі настання інвалідності. Тобто, на думку позивача, 30.03.2018 рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017 № 243/10530/17 фактично виконано у повному обсязі та у відповідності з вимогами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку № 975 та наказу Міністерства оборони України № 530.

Представник позивача додає, що вказаним рішенням суду та виконавчим документом не передбачено обов`язок Міністерства оборони України призначити та виплатити для ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, а встановлено лише обов`язок прийняти рішення згідно закону про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, відповідачем прийнято постанову від 10.07.2019 ВП 57844474, якою на Міністерство оборони України накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання судового рішення.

Натомість позивач звертає увагу суду на те, що у спірній постанові державним виконавцем зазначено про отримання ним витягу з протоколу засідання комісії Міноборони від 30.03.2018 № 33 та заяву Міністерства оборони України про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням рішення суду разом з витягом протоколу про відмову третій особі у виплаті одноразової грошової допомоги.

Представник заявника додає, що резолютивна частина рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017 № 243/10530/17 містить зобов`язання прийняти лише рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, а отже вимога ДВС про обов`язкове призначення та виплату одноразової грошової допомоги є необґрунтованою та безпідставною, а відтак, на думку позивача, постанова від 10.07.2019 № 57844474 про накладення штрафу підлягає скасуванню.

Представник МО України Гром А.М. у судовому засіданні 04.12.2019 підтримав заявлений позов.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Позиція третьої особи.

Третя особа пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надала.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2019 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.

В межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою від 20.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у судовому засіданні. Вказану справу вирішено розглядати за правилами ст. 287 КАС України. До участі у справі залучено третю особу - стягувача за виконавчим документом.

За результатами судового засідання 04.12.2019 розгляд справи продовжено у письмовому провадженні.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи пояснення позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017 № 243/10530/17 залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності згідно пункту 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні збори чи проходження служби у військовому резерві».

При цьому, задовольняючі позовні вимоги Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у рішенні від 18.12.2017 у справі № 243/10530/17 зазначив: «Враховуючи те, що ОСОБА_1 з дня встановлення 3 групи інвалідності, набув право на отримання одноразової грошової допомоги, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, суд приходить до висновку, що Міністерство оборони неправомірно відмовило останньому у виплаті одноразової допомоги», «Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що вимога позивача щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (частина перша пункту 6 Порядку № 975), є обґрунтованою».

Таким чином, судом однозначно встановлено право ОСОБА_1 на отримання допомоги та встановив протиправність відмови у її виплаті, зобов`язавши прийняти рішення про призначення допомоги.

На підставі виконавчого листа від 24.04.2018 № 243/10530/17, ОСОБА_1 звернувся до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження.

05.12.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявським О.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 57844474. Вказаною постановою зобов`язано Міністерство оборони України протягом 10 робочих днів виконати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017 у справі № 243/10530/17 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності згідно пункту 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні збори чи проходження служби у військовому резерві».

Натомість, 10.07.2019, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявським О.А., за невиконання без поважних причин рішення суду у встановлений строк, прийнято постанову № 57844474, якою на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Приймаючи постанову спірну постанову, державний виконавець зазначив, що до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява начальника управління організаційного та соціальних виплат департаменту фінансів Міністерства оборони України В. Салахова про закінчення виконавчого провадження. До вказаної заяви додано витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.03.2018 № 33.

За результатами розгляду поданих документів комісія Міністерства оборони України дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1 документи, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини та причини поранення.

Як зазначено у оскаржуваній постанові державного виконавця, вказаний протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.03.2018 № 33 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1 не є фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, оскільки у виконавчому листі зазначено про зобов`язання Міністерства прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням III групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (частина перша пункту 6 Порядку № 975), а не розгляд поданих ним документів.

Станом на 10.07.2019 боржником не повідомлено відділ про прийняте рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням III групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (частина перша пункту 6 Порядку № 975), таким чином боржником рішення суду - не виконано.

Позивач, вважаючи вказану постанову такою, що порушує його права та інтереси, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час прийняття спірної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 названого Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, у разі невиконання без поважних причин рішення боржником виконавець зобов`язаний винести постанову про накладення на такого боржника штрафу.

Як вже було зазначено судом, рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017 № 243/10530/17 залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності згідно пункту 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні збори чи проходження служби у військовому резерві».

Тобто, рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області зобов`язано Міністерство оборони України саме прийняти рішення про призначення та виплату тертій особі одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи внаслідок поранення.

Вочевидь вбачається, що вказане рішення суду не містить іншої альтернативи, ніж прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, суд зазначає, що в порушення вимог рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017, прийнятого у справі № 243/10530/17, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято протилежне рішення (витяг з протоколу від 30.03.2018 № 33), ніж визначив суд, а саме: про відмову ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги.

Тобто, прийняте комісією Міністерства оборони України рішення від 30.03.2018 № 33 свідчить про невиконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017, прийнятого за результатами розгляду справи № 243/10530/17.

Слід додати, що матеріали справи не містять жодних, у розумінні статті 73 КАС України доказів, поважності причин невиконання Міністерством оборони України як рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017, прийнятого у справі № 243/10530/17 так і вимог державного виконавця.

Відтак, зважаючи на те, що позивачем було прийнято рішення, яке суперечить висновкам та вимогам, викладеним у рішенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017, прийнятого у справі № 243/10530/17, а вимоги, які суд зобов`язав вчинити Міністерство оборони України, так і не були виконанні останнім, відповідачем правомірно прийнято постанову про накладення на боржника штрафу від 10.07.2019 № 57844474 у розмірі 5100,00 грн., відтак у суду відсутні належні правові підстави для скасування постанови від 10.07.2019 № 57844474 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

При цьому, посилання позивача у позовній заяві на те, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області не зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити третій особі одноразової грошової допомоги є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, як вже неодноразово зазначено судом, рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2017, прийнятого у справі № 243/10530/17 чітко встановлено та зобов`язано прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи внаслідок поранення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, § 2 («Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ») Глави 11 («Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ»), ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДР: 00034022) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 10.07.2019 № 57844474 та про зобов`язання Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57844474 у зв`язку з фактичним виконанням рішення, - відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня їх проголошення (складання повного тексту рішення) з урахуванням положень ст. ст. 293, 296, 297 КАС України та п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін