Ухвала суду № 86134938, 04.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

04 грудня 2019 року м. Київ № 640/23179/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомДочірнього підприємства «Інтеграл-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтеграл»до третя особа Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області провизнання протиправними рішення і наказу, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Інтеграл-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтеграл» з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними рішення головного інспектора будівельного нагляду від 04.10.2019 №25 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» та наказу від 04.10.2019 №25-«д» Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

02.12.2019 від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить зупинити дію наказу від 04.10.2019 №25-«д» Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113191580912 від 07.06.2019 на об`єкті будівництва «Будівництво курортно-рекреаційного розважального комплексу-пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташованого в м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчику)».

Розглядаючи вказану заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).

Слід одразу зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Зокрема, ЄСПЛ у своїй практиці (наприклад, справа Будров проти Росії, Immobiliare Saffy v.Italy ) зазначає, що право на звернення до суду, гарантоване ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система країн-учасниць Конвенції не передбачала б захисту права на виконання судового рішення. І саме інститут забезпечення позову захищає сторону, яка зазнала збитків та звернулась до суду, від невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

За жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Крім того, у процесі розгляду справи можуть змінитися певні обставини, які суттєво впливають на господарську діяльність заявника чи можливість виконання рішення суду.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, в обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, по-перше, що оскаржувані рішення мають очевидні ознаки протиправності, оскільки як останньому стало відомо, що підтверджується змістом службової записки директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 04.10.2019 за вих. №1015-7/15-8955, підставою для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113191580912 від 07.06.2019 слугувала інформація, отримана від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (лист від 23.09.2019 за вих. №01-11/3452), про те, що містобудівні умови та обмеження для проектування спірного об`єкта будівництва не зареєстровані.

Водночас, на спростування вказаного, представником позивача надано до суду копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (м. Одеса, 13, ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчику), назва об`єкта будівництва «нове будівництво курортно-рекреаційного розважального комплексу - пасніонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом») від 17.02.2015 №01-06/151, видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Крім того, представником позивача наголошено, що приписами ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено вичерпний перелік підстав для анулювання дозволів на виконання будівельних робіт, серед яких відсутність зареєстрованих містобудівних умов та обмежень не вказано.

У контексті з вищенаведеним, слід зазначити, що дійсно, при попередньому ознайомленні зі змістом оскаржуваного наказу від 04.10.2019 №25-«д» Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт», в останньому чітко не зазначено законодавчо визначених підстав для такого анулювання, у відповідності до положень ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

По-друге, у розглядуваній заяві представником позивача зазначено, що внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного наказу повністю блокується діяльність замовника будівництва - позивача, - який у рамках великого девелоперського проекту зазнає значних прямих збитків від простою будівництва та неможливості завершити відповідний інвестиційний проект. Так, позивачем станом на момент звернення з даною заявою про забезпечення позову вже отримано від контрагента - ТОВ «Авіа-Техсервіс» - письмову вимогу щодо сплати неустойки у зв`язку з порушенням зобов`язань за попереднім договором про надання у суборенду баштового крану від 16.09.2019.

Також, слід зазначити, що у відповідності до ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З огляду на вищезазначене, суд погоджується з доводами представника позивача щодо необхідності та достатності підстав для застосування заходів забезпечення позову, з урахуванням тих обставин, якими обґрунтовується заява про забезпечення позову, а саме: зупинення дії оскаржуваного наказу від 04.10.2019 №25-«д» Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113191580912 від 07.06.2019 на об`єкті будівництва «Будівництво курортно-рекреаційного розважального комплексу-пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташованого в м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчику)».

У контексті наведеного суд зазначає, що визначений даною ухвалою суду спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. При цьому, правомірність оскаржуваного наказу буде перевірена за наслідками розгляду по суті адміністративної справи.

Керуючись положеннями ст.ст. 150, 151, 153, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» задовольнити.

2. Зупинити дію наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.10.2019 №25-«д» «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/23179/19.

3. Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» (код ЄДРПОУ 32568603, адреса: 03150, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 28Б).

Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26).

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.

Суддя Т.О. Скочок