Рішення № 86134522, 02.12.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3094/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Шевченка А.В.,

представника відповідача Черевко А.П., Антоненко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області та просить: визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №25-03-012/0816/329 від 13 грудня 2018 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що станом на 25 жовтня 2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з громадянкою ОСОБА_2 в жодних трудових відносинах не перебував, приписів ч. 1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України не порушував і жодних правових підстав для застосування до нього штрафу у розмірі 111690 грн. у відповідача не було.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 24 по 25 жовтня 2018 року відповідачем - Управлінням Держпраці в Чернігівській області на підставі Направлення на проведення контрольного заходу від 23 жовтня 2018 року було проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стосовно додержання законодавства про працю в частині дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, строків виплати заробітної плати, використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

За результатами проведеного контрольного заходу інспекторами Управління Держпраці в Чернігівській області був складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № 25-03-012/0816 від 27 листопада 2018 року (надалі по тексту Акт інспекційного відвідування).

Як вбачається з розділу III. Опис виявлених порушень вказаного Акту інспекційного відвідування в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 25 жовтня 2018 року о 13 год. 50 хв. встановлено, що за адресою здійснення підприємницької діяльності, а саме: АДРЕСА_1 3 магазині «Роза», у відділі магазину знаходилась продавець непродовольчих товарів ОСОБА_3 та громадянка ОСОБА_2 (з її слів та письмового пояснення стажер на посаду продавця непродовольчих товарів). ОСОБА_2 надала письмове пояснення на ім`я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області від 25 10.2018 про, те що: вона стажується у ФОП ( ОСОБА_1 з початку жовтня 2018 року, а саме допомагає продавцю ОСОБА_3 , яка працює продавцем, вчиться працювати, в тому числі відпускати товар. На даний час трудовий договір з нею не укладався, трудовий договір у письмовій формі до початку роботи не укладала.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 протягом трьох тижнів, тобто з початку жовтня проходила стажування та здійснювала виконання обов`язків продавця непродовольчих товарів, тобто працівниця була допущена до роботи без укладення трудового договору, без оформлення наказу чи розпорядження власника чи уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, тим самим роботодавець ФОП ОСОБА_1 діяв всупереч вимогам ч. 1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

На підставі Акту інспекційного відвідування Управління Держпраці у Чернігівській області від 27 листопада 2018 року посилаючись на те що, ОСОБА_2 було фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенко О.О., на підставі абзацу 2 частини 2 ст.256 КЗпП винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-03-012/0816/329 (надалі по тексту Постанова) та накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 111690,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це „повноваження надано: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб`єктами владних повноважень, владними суб`єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та занятість населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509).

Згідно з п.6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд критично ставиться до твердження позивача, що він не був належним способом сповіщений про час та місце розгляду його справи.

З поданих суду доказів вбачається, що відповідач, рекомендованим листом, направляв виклик на розгляд акту інспекційного відвідування на адресу реєстрації позивача, однак останній його не отримав. За таких підстав позивач був належним чином поінформований про розгляд справи.

Статтею 265 КЗпП передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору(контракту) оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи з відома, за дорученням, зокрема фізичної особи - підприємця.

При цьому повинен бути встановлений факт використання фізичною особою підприємцем найманої праці.

З Акту інспекційного відвідування від 27 листопада 2018 року вбачається, що інспектором праці зроблено висновок про проходження стажування громадянкою ОСОБА_4 протягом трьох тижнів та здійснення виконання нею обов`язків продавця непродовольчих товарів у ФОП ОСОБА_1 , без укладення трудового договору.

Таких висновків інспектор праці дійшла виключно на підставі пояснень громадянки ОСОБА_4 зафіксованих засобом відеотехніки.

В ході розгляду справи судом встановлено, що громадянка ОСОБА_4 раніше працювала у позивача в магазині «Роза» за укладеним трудовим договором, однак звільнилася з роботи в магазині за угодою сторін.

Як пояснила свідок ОСОБА_4 , вона добре знає працюючого в магазині «Роза» продавця непродовольчих товарів ОСОБА_3 , яка працює за трудовим договором, і тому ОСОБА_4 в особистих справах бувала в цьому магазині відвідуючи ОСОБА_3 .

Також, з пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що вона приходила в магазин «Роза», в якому продавцем працює ОСОБА_3 , та перебувала в магазині 25 жовтня 2018 року, спілкуючись з продавцем ОСОБА_5 і в жодних трудових відносинах з позивачем, в той час, не перебувала.

Свої усні та письмові пояснення, щодо стажування у відповідача, пояснила переляком та душевними хвилюваннями.

Суд констатує, що допущення ОСОБА_2 до роботи без укладення з нею трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, грунтується виключно на її письмових та усних поясненнях, наданих в ході перевірки.

Приймаючи до уваги, що цей факт був дезавуйовиним ОСОБА_2 в ході допиту її в якості свідка, а також зважаючи на те, що суду не представлено інших належних, допустимих та достовірних доказів проте, що вона проходила стажування протягом трьох тижнів, тобто з початку жовтня здійснювала виконання обов`язків продавця непродовольчих товарів відповідачем не надано, суд вважає недоведеним факт допущення ОСОБА_2 до роботи без укладення з нею трудового договору.

З огляду на наведене, в судовому засіданні не було доведено наявності в діях позивача порушення ч. 1, ч. 3 ст.24 Кодексу законів про працю України.

За таких підстав накладення на позивача штрафу у розмірі 1119690 грн., шляхом винесення спірної Постанови № 25-03-012/0816/329 від 13 грудня 2018 року, не можуть вважатися правомірним.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.12.2018 №25-03-012/0816/329 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1116,91 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 39, м.Чернігів,14000) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №25-03-012/0816/329 від 13 грудня 2018 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690 грн.

Стягнути з Управління Держпраці у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39779238) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1 116,91 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05 грудня 2019 року.

Суддя С.Л. Клопот