Рішення № 86134379, 04.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2906/19

РІШЕННЯ

іменем України

04 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача: Нахілка Ю.О., представника відповідача: Ковальчук Т.Р., розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.04.2019 року №22/155.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що 10.10.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області відносно позивача винесено постанову №22/155, якою на позивача накладено штраф у розмірі 125190,00 грн. Підставою для накладення штрафу слугував акт інспекційного відвідування від 04.04.2019 №ХМ1461/329/АВ.

У позовній заяві позивач стверджує, що інспекторами праці за результатами здійснення контрольного заходу безпідставно зроблено висновки про порушення позивачем вимог трудового законодавства, а саме про те, що ним допущено до роботи ОСОБА_2 без належного оформлення з нею трудових відносин. А також перевіряючими не враховано, що ФОП ОСОБА_1 подано в Красилівське управління ДФС України повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 .

Позивач вважає оскаржувану постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 25.09.2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

25.09.2019 року, суд ухвалою повернув без розгляду заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Суд, ухвалою від 18.10.2019 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 22.10.2019 року задоволено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/155 від 24.04.2019 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/2906/19.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву та заперечення, в яких вказав, що позивачем не надано доказів в спростування обставин щодо оформлення належним чином трудового договору з ОСОБА_2 в період з 01.04.2019 року по дату здійснення інспекційного відвідування. ФОП ОСОБА_1 фактично допущено ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору. Вважає, що Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

На підставі службової записки від 04.04.2019 року, наказу від 04.04.2019 року №100 "Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління", направлення на проведення інспекційного відвідування від 04 квітня 2019 року №406/19 ФОП ОСОБА_1 , з метою перевірки додержання законодавства про працю уповноважено посадових осіб Управління Держпраці у Хмельницькій області Юнчик Л.С., Остапчук І.М., Кухар Л.І. для проведення інспекційного відвідування. Строк дії направлення з 04 квітня 2019 року по 14 квітня 2019 року.

04 квітня 2019 року інспекторами праці Юнчик Л.С., Остапчук І.М., Кухар Л.І. проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 , за фактичною адресою: АДРЕСА_1 (магазин "Алкогольний бум") з питань додержання законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ1461/329/АВ від 04 квітня 2019 року.

Так, у акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ1461/329/АВ від 04 квітня 2019 року зафіксовані наступні порушення законодавства про працю:

ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме трудові відносини із ОСОБА_2 в період з 01.04.2019 року по дату здійснення інспекційного відвідування належним чином не оформлені. Трудовий договір ФОП ОСОБА_1 у письмовій формі із вищевказаним найманим працівником (чи шляхом видання наказу про прийом) відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України не укладений, до початку допуску працівника до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 “Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу”.

У ході інспекційного відвідування були відібрані пояснення від ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 .

Також, 04.04.2019 позивачем були надані зауваження на акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ1461/329/АВ, в яких ФОП ОСОБА_1 вказав, що у зв`язку із хвилюванням ОСОБА_2 розгубилась і під диктовку посадової особи Управління Держпраці у Хмельницькій області в поясненні невірно зазначила свої обов`язки, які на той час виконувала. На період інспекційного відвідування, в розрізі часу з 10.00 до 10.30 остання знаходилась в приміщенні магазину «Алкогольний Бум», але до каси доступу не мала і реалізацію товару не здійснювала, відповідно своїми діями трудове законодавство не порушувала. Крім того, у зв`язку з хвилюванням, ОСОБА_2 повідомила посадових осіб Управління Держпраці у Хмельницькій області про те, що трудовий договір з нею не укладався, тоді як 03.04.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у письмовій формі укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю № 1. На момент проведення інспекційного відвідування, посадовим особам Управління Держпраці у Хмельницькій області підтверджуючих документів про належним чином оформлення трудових відносин із вищевказаною особою роботодавцем надано не було, у зв`язку з його від`їздом.

10.04.2019 року відповідачем було винесено припис №ХМ1461/329/АВ-П288, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути виявленні під час інспекційного відвідування порушення у строк до 10.05.2019 року.

24 квітня 2019 року на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ1461/329/АВ від 04 квітня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області Логвиним О.О. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/155, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику у сфері охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до п. 7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно п. 1, п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 24 цього ж Кодексу, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Згідно п. 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є висновок викладений в акті інспекційного відвідування Управління Держпраці у Хмельницькій області, що позивачем допущено до роботи ОСОБА_2 (в період з 01.04.2019 року по дату здійснення інспекційного відвідування- 04.04.2019) без укладання трудового договору та без повідомлення про прийняття працівника на роботу Державної фіскальної служби до початку роботи працівника.

Разом із тим, у матеріалах справи наявний цивільно-правовий договір укладений між ОСОБА_2 (Виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) від 01 квітня 2019 року.

Згідно вказаного цивільно-правового договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи). Виконавець не підпорядковується правилам, внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали. Факт надання відповідних послуг (робіт) з боку Виконавця буде засвідчуватися Актами прийому наданих послуг (виконаної роботи). Виконавець зобов`язується в магазині "Алкогольний бум" Хмельницька обл., Красилівський район, м. Красилів, вул. Булаєнка, 13, виконати роботу щодо миття морозильних камер, холодильного обладнання та полок для зберігання товару. Вартість послуг (робіт) по цивільно - правовому договору складає 500,00 грн. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання (01.04.2019) і діє до моменту виконання Сторонами своїх зобов`язань (05.04.2019).

Відповідно до ч. 1 ст.21 КзПП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи примірника цивільно-правового договору, позивач доручив виконавцю виконати конкретний обсяг робіт.

На підтвердження виконання умов цивільно-правового договору від 01.04.2019 позивачем надано акт наданих послуг №1 від 04.04.2019 року на суму 500,00 грн.

Судом не враховуються аргументи відповідача про те, між сторонами згідно вказаного цивільно-правового договору не мало місце відносини саме цивільно-правового характеру.

Суд зазначає, що зазначені обставини не можуть свідчити про трудових характер правовідносин між сторонами, оскільки у даному випадку ОСОБА_2 виконувала за цивільно-правовим договором певні роботи за винагороду, де оплачувався не процес праці, а результат після закінчення роботи за актом наданих послуг.

Судом враховано, що вказаний цивільно-правовий договір від 01.04.2019 є чинним, та не визнаний недійсним чи нікчемним в судовому порядку.

Суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено конкретних випадків, в яких сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт.

При цьому в акті перевірки відповідачем зазначено, враховуючи надані ОСОБА_2 письмові пояснення, яка вказала, що проходить стажування у ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в період з 01.04.2019 року по дату здійснення інспекційного відвідування, належним чином не оформлені у письмовій формі.

Однак, суд критично ставиться до вказаного висновку контролюючого органу з огляду на таке.

Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, та враховано судом, що ФОП ОСОБА_1 у поданих 04.04.2019 року зауваженнях на акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ1461/329/АВ вказав, що у зв`язку із хвилюванням Жданова Марина ОСОБА_4 розгубилась і під диктовку посадової особи Управління Держпраці у Хмельницькій області в поясненні невірно зазначила свої обов`язки, які на той час виконувала. На період інспекційного відвідування, в розрізі часу з 10.00 до 10.30 остання знаходилась в приміщенні магазину «Алкогольний Бум», але до каси доступу не мала і реалізацію товару не здійснювала, відповідно своїми діями трудове законодавство не порушувала. Крім того, у зв`язку з хвилюванням, ОСОБА_2 повідомила посадових осіб Управління Держпраці у Хмельницькій області про те, що трудовий договір з нею не укладався, тоді як 03.04.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у письмовій формі укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю №1. На момент проведення інспекційного відвідування, посадовим особам Управління Держпраці у Хмельницькій області підтверджуючих документів про належним чином оформлення трудових відносин із вищевказаною особою роботодавцем надано не було, у зв`язку з його від`їздом.

Зазначені обставини також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на фіксування процесу здійснення інспекційного відвідування 04.04.2019 року на відеокамеру, оскільки в судовому засіданні переглянуто відео надано представником відповідача. Як зазначив в судовому засіданні представник позивача та враховано судом, що у відео матеріалах наданих відповідачем крім самого інспектора контролюючого органу більше зафіксовано нікого не було, та сам факт купівлі - продажу кави у магазині "Алкогольний бум" жодним доказом не підтверджений (квитанцією, товарним чи касовим чеком, або іншими документами). Також, із відеозапису не вбачається, що ОСОБА_2 виконувала функції працівника у ФОП ОСОБА_1 .

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, та враховуючи надані покази свідків, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено ані в акті інспекційного відвідування, ані у судовому засіданні конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт в період з 01.04.2019 року по дату здійснення інспекційного відвідування працівника без укладання трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.

Таким чином, істотною умовою вказаного порушення є факт допущення працівника до роботи без відповідного юридичного оформлення, однак в даному випадку відповідачем не доведено, що таке порушення вчинено саме позивачем.

Водночас, судом не враховуються аргументи відповідача зазначені у відзиві, оскільки позивачем не було вчинено жодних порушень трудового законодавства, відтак спірна постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною та підлягає скасуванню.

Будь-яких належних доказів на спростування встановлених обставин відповідач суду не надав.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем не доведено правомірність свого рішення, відтак позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1828,20 грн підлягає стягненню на користь позивача з Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.04.2019 року №22/155.

Стягнути з Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1828,20 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім гривень 20 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 грудня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці (вул. Кам`янецька, 74, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя П.М. Майстер