Рішення № 86134315, 26.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 р. № 520/7162/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Бикової О.Ю.,

представника відповідача - Стєбєлєва А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа Суддя Харківського апеляційного суду Савченко Ігор Борисович про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 25.06.2019 року про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1168 від 12.10.2016 року. Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області 25.06.2019 р. було притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - попередження. Стягнення, згідно оскаржуваного рішення, було накладено за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - порушення правил адвокатської етики. В рішенні відповідача від 25.06.2019 р. відсутня конкретизація порушення позивачем правил адвокатської етики, рішення є необґрунтованим та незаконним, а тому, підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.09.2019 р. о 14:30 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 26.11.2019 р. о 14:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. Згідно наданого до суду відзиву зазначив, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 25.06.2019 року про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження є цілком законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки належних та допустимих доказів, які підтверджують пояснення адвоката ОСОБА_1 та спростовують факти, зазначені у скарзі судді Харківського апеляційного суду Савченка І.Б., під час розгляду дисциплінарної справи позивачем не надано.

Третя особа, суддя Харківського апеляційного суду Савченко Ігор Борисович, надав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як встановлено судом ОСОБА_1 Харківською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було видано свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №1168 від 12.10.2016 року.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області 28.03.2019 р. звернувся суддя Харківського апеляційного суду Савченко Ігор Борисович зі скаргою вих.№0309/1/19 від 28.03.2019 на дії адвоката ОСОБА_1, посилаюсь на наступні обставини.

В провадженні Харківського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 289 КК України і апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Дудник В. В. та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_1 Апеляційний розгляд кримінального провадження за вказаними апеляційними скаргами було призначено на 10:00 21 березня 2019 року. 21 березня 2019 року в судове засідання Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, будучи належно повідомленим про дату та час апеляційного розгляду, про причини поважності своєї неявки не повідомив. На підтвердження цього Харківським апеляційним судом додано копію зворотнього повідомлення від 07.12.2018 з зазначенням прізвища та підпису.

02.04.2019 року Головою Дисциплінарної палати КДКА Харківської області видано доручення за № 0309/19 члену Дисциплінарної палати КДКА Харківської області Стєбєлєву А.М. на проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі судді Харківського апеляційного суду Савченко І.Б. (вих.№0309/1/19 від 28.03.2019) стосовно адвоката ОСОБА_1, та доручено в строк до 22.04.2019 р. надати у Дисциплінарну палату КДКА Харківської області довідку та всі матеріали перевірки.

Член Дисциплінарної палати КДКА Харківської області Стєбєлєв А.М. 10.04.2019 р. звернувся до позивача для отримання письмового пояснення по суті порушених питань, надавши йому копію скарги.

ОСОБА_1 25.04.2019 надав письмові пояснення вх. 0390/19 від 24.04.2019, в яких зазначив, що ніяких відомостей про виклик на судове засідання він не отримував та ніяких відомостей про належне повідомлення його про дане судове засідання немає. На поштовому відправленні про отримання судової повістки вказане його прізвище, однак підпис не ОСОБА_1., так як і запис зроблений не ним.

В матеріалах справи міститься довідка від 11.06.2019 р. щодо результатів перевірки скарги судді Харківського апеляційного суду Савченка Ігоря Борисовича членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області, в якій зазначено, що оскільки до компетенції Дисциплінарної палати не входить встановлення справжності чи не справжності підпису осіб, розглянуті матеріали свідчать про наявність в діянні адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, запропоновано порушити дисциплінарну справу стосовно позивача.

Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області прийнято рішення від 11.06.2019 р. (без зазначення номера) про порушення дисциплінарної справи за скаргою судді Харківського апеляційного суду Савченка Ігоря Борисовича (вих.№0309/1/19 від 28.03.2019) на дії адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із наявністю ознак дисциплінарного проступку та призначено розгляд дисциплінарної справи на 25.06.2019 р. о 16:00 год. Вказане рішення отримано позивачем 18.06.2019 р.

25 червня 2019 року Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на засіданні ДП КДКА Харківської області ухвалено рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1168 від 12.10.2016 р., видане Радою адвокатів Харківської області) до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області позивач оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке нормативно-правове обґрунтування спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами пункту 1 частини першої статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частина четверта статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

У відповідності до частин першої та другої статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Приписами частини першої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Водночас, положеннями статті 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (частина перша статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частин другої та третьої статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

У силу статті 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

При цьому, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (частина перша статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

З аналізу наведених положень вбачається, що перевірка відомостей, викладених у заяві (скарзі), це активна діяльність члена дисциплінарної палати з метою встановлення наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, які можуть стати підставою для порушення дисциплінарної справи. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії після отримання скарги (заяви) на дії адвоката, повинен, зокрема, провести перевірку відомостей щодо наявності ознак дисциплінарного проступку адвоката, викладених у скарзі, у ході якої він наділений правом опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Як вбачається зі змісту скарги судді Харківського апеляційного суду Савченка Ігоря Борисовича вих.№0309/1/19 від 28.03.2019 на дії адвоката ОСОБА_1, вказуючи на зміст дисциплінарного проступку адвоката посилається на певні обставини, а саме, що в провадженні Харківського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 289 КК України і апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Дудник В. В. та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_1. Апеляційний розгляд кримінального провадження за вказаними апеляційними скаргами було призначено на 10:00 21 березня 2019 року. 21 березня 2019 року в судове засідання Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, будучи належно повідомленим про дату та час апеляційного розгляду, про причини поважності своєї неявки не повідомив. На підтвердження цього Харківським апеляційним судом додано копію зворотнього повідомлення від 07.12.2018 з зазначенням прізвища та підпису. У зв`язку з чим судова колегія через неможливість розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 за відсутності в судовому засіданні його захисника ОСОБА_1 прийняла рішення про відкладення розгляду справи.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області (її членами) під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1. та вирішення питання про порушення дисциплінарної справи або відмову порушувати справу щодо нього, було отримано письмові пояснення від позивача, згідно яких останній зазначив, що ніяких відомостей про виклик на судове засідання він не отримував та ніяких відомостей про належне повідомлення його про дане судове засідання немає. На поштовому відправленні про отримання судової повістки вказане його прізвище, однак підпис не ОСОБА_1., так як і запис зроблений не ним.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що на засіданні Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області 25.06.2019 р. ОСОБА_1 підтвердив, що про дату судового засідання не був повідомлений, оскільки по даній справі був інший адвокат. За допомогою сайту «Судова влада» адвокат ОСОБА_1 також не з`ясував про призначення судового засідання. Відсутність інтересу до цієї справи, адвокат ОСОБА_1 пояснив зайнятістю іншими справами. На пошті так само адвокатом не було встановлено, хто отримував листа, втім адвокат ОСОБА_1 зазначив, що підпис на повідомленні не належить членам сім`ї.

Враховуючи, що до компетенції Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області не входить встановлення справжності підпису, а адвокат ОСОБА_1 не надав доказів розумно необхідного приділення уваги справі, що перебуває в провадженні Харківського апеляційного суду, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , вказане свідчить про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в якому зазначено, що дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики.

Як встановлено судом з долученого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з повісткою про виклик в судове засідання, призначене на 21.03.2019 р., ОСОБА_1 був обізнаний про дату судового засідання, призначеного на 21.03.2019 р. о 10:00 год.. про що свідчить підпис про отримання із зазначенням прізвища отримувача та дати отримання, яке було направлено за адресою позивача.

Згідно вказаного повідомлення, ОСОБА_1 отримав повістку про виклик в судове засідання 07.12.2018 р., тобто завчасно до дати призначеного судового засідання (засідання призначене на 21.03.2019 р.).

Відповідно до ч.2 ст.47 Кримінально процесуального кодексу України, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Оцінюючи правомірність рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, суд виходить з того, що заявник надав разом зі скаргою докази повідомлення позивача про дату та час судового засідання з відміткою про отримання адвокатом ОСОБА_1 вказаного повідомлення, в той час як позивач жодних доказів на спростування вказаних доводів не надав, зокрема, доказів не повідомлення Харківським апеляційним судом дати та часу судового засідання, не отримання позивачем повістки, доказів, що підпис на повідомленні зроблений не ним та не членами його родини.

Жодних доказів стосовно особи, яка отримала на пошті повідомлення позивач ані на розгляд комісії, ані до суду не надав та доказів, що підтверджують отримання вказаного повідомлення іншою особою також не надав.

В судовому засіданні представником позивача підтверджено, що будь-яких дій щодо встановлення хто саме отримав повідомлення, надіслане за адресою позивача, ОСОБА_1 не вживав.

При цьому, відсутність інтересу до цієї справи адвокат ОСОБА_1 пояснив зайнятістю іншими справами, у зв`язку з чим дій щодо з`ясування дати судового засідання за допомогою сайту «Судова влада» також не вчиняв.

Стосовно посилань позивача на те, що адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку, а обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно ст.40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності.

В даному випадку заявником до скарги на дії адвоката ОСОБА_1 додано копію зворотнього повідомлення від 07.12.2018, надісланого на адресу позивача, з зазначенням прізвища та підпису в підтвердження своїх доводів, а позивачем, адвокатом ОСОБА_1, жодних доказів на спростування вказаних доводів на розгляд комісії або до суду не надано.

Окрім того, в ході розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарною комісією встановлено, що позивач розглядом справи не цікавився через зайнятість іншими справами, у зв`язку з чим встановлено порушення ч.1 ст.17 та ч.1 ст.27 Правил адвокатської етики.

Відповідно до ч.1 ст.17 Правил адвокатської етики, приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання та зобов`язаний відмовити від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом.

Згідно з ч.1 ст.27 Правил адвокатської етики, кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області під час перевірки відомостей, викладених у скарзі судді Харківського апеляційного суду Савченка Ігоря Борисовича вих.№0309/1/19 від 28.03.2019 на дії адвоката ОСОБА_1, здійснила усі дії, передбачені ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та позивачем не було надано достатніх та переконливих доказів на обґрунтування своїх доводів щодо відсутності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного правопорушення.

Виходячи з аналізу вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач за результатами розгляду скарги правомірно та обґрунтовано прийняв рішення від 25.06.2019 р. про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, у зв`язку з чим вимоги визнати протиправним притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 25.06.2019 року про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження не піддягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, в той час, як доводи позивача не ґрунтуються на законі, у зв`язку з чим позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, м. Харків, 61003, код 222642124), третя особа Суддя Харківського апеляційного суду Савченко Ігор Борисович (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61001) про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05 грудня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин