Рішення № 86131901, 03.12.2019, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/785/19-ц

2/468/363/19

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

03.12.2019 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., за участю секретаря Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа – ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа – ОСОБА_2 , про зняття арешту з рухомого майна.

В обгрунтування позовних вимог позивач в позові зазначила, що в квітні 2019 року при зверненні до нотаріуса з приводу переоформлення належної їй чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , нотаріусом їй було повідомлено, що відносно неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна існує запис про накладення арешту на нерухоме майно та існує заборона на його відчуження винесені 18.02.2013 року заступником начальника відділу ДВС Баштанського РУЮ (правонаступником якого є Баштанський районний відділ державнї виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області). При зверненні до Баштанського РВ ДВС ГТУЮ в Миколаївській області, нею (позивачем) було отримано відповідь про неможливість зняття арешту, при цьому одночасно повідомлено про знищення виконавчого провадження в зв`язку з закінченням строків його зберігання. Посилаючись на те, що накладення арешту та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обмежує її законні права та обов`язки як власника майна, просила зняти арешт з нерухомого майна, який був накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Баштанського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.02.2013 року.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному та просила їх задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, заперечень на позов не надходило.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі матеріали (Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 12.04.2019 року; ВП-спецрозділ, отриманого 06.06.2019 року; копію повідомлення Баштанського районного відділу державнї виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 14.05.2019 року та 14.06.2019 року; Інформацію з Єдиного реєстру боржників; копію супровідного листа приватного виконавця Куліченко Д.О.; копію постанови від 21.03.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження; копію протоколу засідання комітету з проблемних кредитів роздрібного бізнесу ЦО від 19.03.2012 року; копію повідомлення АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 22.03.2019 року; копію повідомлення ТОВ ФК «Укрфінанс Груп» від 22.03.2019 року; копію договору відступлення права вимоги №22-03/19/4 від 22.03.2019 року; пояснення АТ «Оксі Банк» від 29.11.2019 року; копію договору відступлення права вимоги від 22.03.2019 року), суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступне.

Згідно повідомлення Баштанського РВ ДВС ГТУЮ в Миколаївській області від 14.05.2019 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №36282940 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-30/10, виданого 16.11.2010 року Баштанським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ««Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/08-112/78098 від 24.04.2008 року у розмірі 338667,89 грн. По даному виконавчому провадженню було накладено арешт на нерухоме майно боржника. 05.03.2015 року дане виконавче провадження було завершено на підставі п.9 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" в зв`язку з тим, що Законом України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року наявна заборона щодо звернення стягнення на майно боржника. 05.07.2016 року вказаний виконавчий документ знову поступив на виконання. 17.08.2016 року виконавче провадження було завершено за аналогічних підстав. Станом на 07.05.2019 року дане рішення суду на виконанні у відділі не перебуває, фактично борг не сплачувався в період перебування виконавчого документа на виконанні, виконавчий збір не сплачувався, підстави для зняття арешту відсутні (а.с. 9-11).

Згідно повідомлення Баштанського РВ ДВС ГТУЮ в Миколаївській області від 14.06.2019 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №36282940 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-30/10, виданого 16.11.2010 року Баштанським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ««Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/08-112/78098 від 24.04.2008 року у розмірі 338667,89 грн. По даному виконавчому провадженню було накладено арешт на нерухоме майно боржника. 05.03.2015 року дане виконавче провадження було завершено на підставі п.9 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" в зв`язку з тим, що Законом України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року наявна заборона щодо звернення стягнення на майно боржника. У 2019 році дане виконавче провадження було знищено в зв`язку з закінченням строків зберігання (а.с. 12).

Також з наявних в матеріалах справи копії постанови від 21.03.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження вбачається, що в подальшому вказаний виконавчий документ перебував на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. та 21.03.2019 року був повернутий стягувачу на підставі його заяви, а також 11.04.2019 року в вищевказаних реєстрах мало місце реєстрація припинення припинення іпотеки та обтяження вище вказаної квартири на підставі листа-повідомлення, виданого 11.04.2019 року АТ ««Райффайзен Банк Аваль».

Водночас із з наявних в матеріалах справи повідомленнь АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 22.03.2019 року; ТОВ ФК «Укрфінанс Груп» від 22.03.2019 року; копію договору відступлення права вимоги №22-03/19/4 від 22.03.2019 року, пояснення АТ «Оксі Банк» від 29.11.2019 року та копії договору відступлення права вимоги від 22.03.2019 року вбачається, що внаслілок укладання 22.03.2019 року договорів відступлення права вимоги за кредитним договором №014/08-112/78098 від 24.04.2008 року між вказаними фінансовими установами кінцевим кредитором відносно позивача став ОСОБА_2 (третя особа по справі), який в свою чергу подав до суду заяву про не заперечення щодо зняття арешту з майна позивача.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 12.04.2019 року та ВП-спецрозділ, отриманого 06.06.2019 року вбачається, що заступником начальника відділу ДВС Баштанського РУЮ (правонаступником якого є Баштанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області) Чайкою А.С. під час здійснення виконавчого провадження №36282940 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-30/10, виданого 16.11.2010 року Баштанським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ««Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/08-112/78098 від 24.04.2008 року у розмірі 338667,89 грн. було накладено арешт на нерухоме майно боржника та заборона його відчуження. 05.03.2015 року дане виконавче провадження було завершено на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відомостей про зняття арешту з майна під час розгляду справи, судом не встановлено.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV від 21 квітня 1999 року (який діяв на час здійснення виконавчого провадження), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст.16 ЦК України, загальним способом захисту порушених цивільних прав є припинення дій, які порушують право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV від 21 квітня 1999 року у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV від 21 квітня 1999 року особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та

органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. Державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з рахунку

боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. З майна боржника може бути знято арешт за постановоюначальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після їївинесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно дост. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч.2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зважаючи на те, що по вище вказаному виконавчому провадженню борг та виконавчий збір не сплачувалися в період перебування виконавчого документа на виконанні, суд приходить до висновку, що при поверненні виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV від 21 квітня 1999 року у виконавця були відсутні достатні підстави для зняття арешту з нерухомого майна позивача, виходячи з вище наведених положень Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи позивача з приводу того, що державний виконавець в порушення вимог діючого на той час законодавства не зняв арешт, хоча провинен був його зняти, оскільки вище вказана квартира позивача в ході проведення виконавчого провадження була виставлена на торги, але не була реаізована, в зв`язку з чим виконавець повинен був на піставі ч. 7 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV від 21 квітня 1999 року зняти арешт з квартири та повернути її боржнику (позивачу), суд вважає безпідставними.

Так, за змістом ч.7 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV від 21 квітня 1999 року, у разі якщо стягувач у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження було завершено не по вказаним підставам, а згідно п.9 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV від 21 квітня 1999 року, а саме в наслідок дії положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Разом з тим, враховуючи, що виконавче провадження було завершено та знищено (в зв`язку з закінченням строків зберігання), 11.04.2019 року мало місце припинення іпотеки та обтяження вище вказаної квартири позивача на підставі листа-повідомлення, виданого 11.04.2019 року АТ ««Райффайзен Банк Аваль» (первинний кредитор в зобовязанні), не заперечення ОСОБА_2 проти зняття арешту з майна позивача (кінцевий кредитор), висловленого під час розгляду справи судом (що вказує на відсутність вимог майнового характеру з боку кредиторів за кредитним договором №014/08-112/78098 від 24.04.2008 року та в свою чергу припинення обставин, за для яких було накладено арешт на майно позивача), при цьому беручи до уваги той факт, що арешт майна створює перешкоди позивачу в реалізації свого права на вільне розпорядження своїм майном, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням обставин справи судові витрати у справі суд відносить на рахунок позивача.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10-13, 81,258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 36282940, виданої 18.02.2013 року заступником начальника відділу ДВС Баштанського РУЮ Чайкою А.С., номер запису про обтяження 30866223.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: