Рішення № 86130763, 03.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 р. Справа №480/4364/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини 3051 Національної гвардії України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;

- стягнути з Військової частини 3051 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 11 692,61 грн.;

- стягнути з Військової частини 3051 Національної гвардії України середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені (невиплата компенсації за речове майно) на користь ОСОБА_1 за період з 01.03.2019 по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду від 30.10.2019 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після звільнення зі служби, ВЧ 3051 не провела кінцевий розрахунок із позивачем, а саме не виплатила грошову компенсацію вартості не отриманого речового майна в сумі 11 692,61 грн. Позивач звертався до ВЧ 3051 із заявою виплату зазначеної заборгованості, однак у проведенні виплати компенсації йому було відмовлено з посиланням на відсутність фінансування. У зв`язку із невиплатою компенсації вартості грошового забезпечення речового майна в сумі 11 692,61 грн., позивач також просить стягнути з ВЧ 3051 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 01.03.2019 по день ухвалення судового рішення.

Відповідач подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Також, зазначив, що у відповідності до наказу командира військової частини 3051 від 28.02.2019 року № 54 (по стройовій частині) ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з 28.02.2019. Перед звільненням позивача було розраховано про вартість належних предметів форменого обмундирування (довідка № 5 від 27.02.2019 року), та доведено суму заборгованості до позивача. Після звільнення позивача з військової служби вже 01.03.2019 за № 40/51/27/3-425 вказана заборгованість з речового забезпечення була відображена в звіті начальника речової служби та надіслана до вищестоящого командування (Східного територіального управління) для виплати позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно. Станом на день звернення позивача до суду кошти для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно на рахунок військової частини 3051 від головного розпорядника бюджетних коштів (Головного управління Національної гвардії України) не надходили. Оскільки виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених МВС на відповідний рік, то заборгованість перед позивачем буде погашена після надходження коштів на рахунок військової частини 3051 Національної гвардії України.

Відповідач зауважив, що відповідно до абзаців 1 та 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Разом з тим, позивачем не оскаржується порядок звільнення його з військової служби. Тобто, надавши згоду на звільнення позивач погодився з тим, що належні йому виплати можуть бути проведені після його звільнення з військової служби (виключення зі списків особового складу військової частини).

Враховуючи зазначене, відповідач категорично не погоджується з визнанням бездіяльності протиправною, оскільки ним було дотримано всіх процедур як під час звільнення позивача з військової служби так і при зміні права позивача з отримання речового забезпечення на нарахування грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно.

Щодо позовних вимог в частині виплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні відповідач зазначив, що військовою частиною 3051 при звільненні були вжиті всі заходи для виплати позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно. Військова частина 3051 є структурним підрозділом МВС України, не є головним розпорядником бюджетних коштів і у відповідності до Закону України «Про Національну гвардію України» фінансується з державного бюджету та з інших не заборонених законом джерел, а виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених МВС на відповідний рік. Оскільки у військовій частині 3051 НГУ відсутні кошти для здійснення таких виплат, то і виплата необхідних коштів позивачу не проводилась.

На вказаний відзив представником позивача подана відповідь, у якій останній не погоджується з доводами, наведеними у відзиві та наполягає на задоволені позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини 3051 від 28.02.2019 № 54 (по стройовій частині) ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з 28.02.2019 (а.с.9).

09.10.2019 позивач звернувся до ВЧ 3051 із заявою, у якій просив надати інформацію про отримання ОСОБА_1 речового майна та про розмір грошової компенсації вартості за не отримане речове майно (а.с. 10).

24.10.2019 відповідачем було складено висновок про результати розгляду заяви щодо надання інформації (у вигляді довідки) із зазначенням дати виплати грошової компенсації за неотримане речове майно громадянина ОСОБА_1 (а.с. 12-13), відповідно до якого вирішено: повідомити заявника про розгляд заяви щодо можливості виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно; надати заявнику довідку-розрахунок про вартість належних предметів форменого обмундирування» № 5 від 27.02.2019.

Листом від 24.10.2019 № 40/51/27/3-2193 (а.с. 11) ВЧ 3051 повідомила позивача про результати розгляду його заяви та надала копію висновку та довідку-розрахунок про вар гість належних предметів форменого обмундирування від 27.02.2019 № 5 (а.с. 14).

Згідно із довідкою від 27.02.2019 № 5, розмір грошової компенсації вартості за не отримане ОСОБА_1 речове майно складає 11692, 61 грн. Підстава для нарахування: наказ командира військової частини 3051 № 55 від 28.02.2019.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Відповідно до п. З Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Таким чином, з моменту звільнення, грошова компенсація має бути виплачена військовослужбовцю, який звільняється, а тому необгрунтованим є посилання відповідача на те, що надання позивачем згоди на виключення його зі списків особового складу звільняє військову частину від обов`язку нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно під час звільнення військовослужбовця.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань суд, також, вважає необґрунтованими.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2015 року у справі "Кечко проти України" висловив правову позицію, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1.

В межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

В рішенні від 20.03.2002 № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що "служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей". Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

Враховуючи те, що право на отримання грошової компенсації виникає з моменту звільнення з військової служби, ВЧ 3051 самостійно здійснила нарахування суми такої компенсації та протиправно її не виплатила, суд задовольняє позовні вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності ВЧ 3051 щодо невиплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно та стягнення з відповідача грошової компенсації за не отримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 11692,61 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 01.03.2019 по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

В даному випадку ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини з 28.02.2019, що підтверджується копією наказу від 28.02.2019 № 54.

Як встановлено судом, при звільненні зі служби компенсація за неотримане речове майно не була виплачена позивачу.

Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (дія якого поширюється на військовослужбовців Національної гвардії України).

Відповідно до п. 242 Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, всупереч положень щодо обов`язкового грошового, продовольчого та речового забезпечення, компенсація позивачу не отриманого речового майна виплачена не була.

Заборгованість зі сплати компенсації за неотримане речове майно не була сплачена станом і на момент розгляду справи. Вказані докази, на переконання суду, свідчать про те,

що відповідач не провів повного розрахунку з позивачем при звільненні.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За таких обставин позивач має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку у відповідності до приписів ст.117 КЗпП України.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно довідки про грошове забезпечення за період з 01.01.2015 по 28.02.2019 ОСОБА_1 (а.с.15-16) за два останні календарні місяці перед звільненням грудень 2018 року та січень 2019 року нараховано 22078,95 грн. Таким чином, середньоденний розмір грошового забезпечення складає 356,11 грн. (22078,95 грн./62 дні).

Як вбачається з копії наказу № 54 від 28.02.2019 (а.с. 9) позивача виключено зі списків особового складу з 28.02.2019. Тобто, право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виникло у позивача з наступного дня після звільнення - з 01.03.2019.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за невиплату компенсації за речове майно з 01.03.2019 по 03.12.2019 складає 98998,58 грн. (356,11 грн. х 278 днів).

Разом з цим, як вбачається з довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , при звільненні позивачу було виплачено грошове забезпечення за лютий 2019 року та грошове забезпечення, матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та вихідна грошова допомога при звільненні на загальну суму 116770,37 грн.

При цьому, відповідачем повинно було бути сплачено позивачу суму у розмірі 128462,98 грн. (компенсація за неотримане речове майно 11692, 61 грн. + грошове забезпечення, матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та вихідна грошова допомога при звільненні на загальну суму 116770,37 грн.).

При цьому, процентна частка невиплачених при звільненні сум складає 9,1 % (11692, 61грн./128462,98 грн.*100%).

Тобто, сума своєчасно виплаченого грошового забезпечення позивачу є значно більшою, ніж несвоєчасно виплачені суми.

Таким чином, в даному випадку, суд враховує, що при визначенні розміру компенсації за затримку розрахунку необхідно враховувати розмір середнього заробітку позивача, суму заборгованості, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, те що відповідач є органом державної влади, фінансування якого здійснюється з державного бюджету та інших обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 825/325/16 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 75424715).

В контексті викладеного, суд вважає за справедливе застосувати принцип співмірності та зменшити за таких обставин розмір відшкодування працівникові заробітку за час затримки розрахунку.

Відтак, остаточно на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі: 98998,58 грн. * 9,1% = 9010,78 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні з військової служби.

Стягнути з Військової частини 3051 Національної гвардії України (40002, м. Суми, вул. Плодова, 2, ідентифікаційний код 08803773) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за не отримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 11692 (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 61 коп.

Стягнути з Військової частини 3051 Національної гвардії України (40002, м. Суми, вул. Плодова, 2, ідентифікаційний код 08803773) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) у розмірі 9010 (дев`ять тисяч десять) грн. 78 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко