Рішення № 86130680, 04.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

04 грудня 2019 р. справа № 520/11477/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку не вірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 08 серпня 2017 року у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірах зазначених у довідці військової частини А 1352 від 21 жовтня 2019 року № 969/ф; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14099344) з 08 серпня 2017 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) пенсію в розмірі який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірах зазначених у довідці військової частини А 1352 від 21 жовтня 2019 року № 969/ф, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 08 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що пенсійним органом при визначенні розміру пенсії під час призначення вперше не були взяті до обрахунку усі платежі за структурою грошового забезпечення військовослужбовця, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода. За особистим зверненням громадянина з приводу виправлення допущеного недоліку і призначення пенсії у правильному розмірі на підставі довідки військової частини А1352 від 21.10.2019р., пенсійним органом не було проведено перерахунку.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом – Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що підстав для перегляду розміру призначеної вперше пенсії не має.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник проходив публічну військову службу у лавах Збройних Сил України, звідки за наказом від 07.06.2017р. №108 був звільнений у зв"язку із закінченням контракту з посади начальника цеху складання та ремонту боєприпасів 65 арсеналу (1 розряду) Озброєння Збройних Сил України.

Показник вислуги років заявника складає - 32 роки.

З 08.08.2017р. заявник отримує пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", яку виплачує Управління.

Призначення розміру пенсії вперше відбувалось Управлінням у розмірі 70% грошового забезпечення військовослужбовця, указаного у довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 07.09.2017 року № 149 та грошового атестату.

Ця довідка не містила такого платежу як щомісячна додаткова грошова винагорода.

Заявник особисто домігся видачі нової довідки про склад, структуру та розміри грошового забезпечення військовослужбовця (довідка військової частини А 1352 від 21 жовтня 2019 року № 969/Ф), яку містила відомості про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди з утриманням єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування.

Зверненням від 22.10.2019 року заявник порушив перед Управлінням питання з приводу перегляду розміру первісно призначеної пенсії за рахунок щомісячної додаткової грошової винагороди.

Дане звернення було розглянуто Управлінням у порядку Закону України "Про звернення громадян" шляхом надання письмової відповіді у формі листа від 29.10.2019 року №5888/П-14.

При цьому, жодних рішень у сфері пенсійної справи за цим зверненням Управлінням не приймалось.

Не погодившись із правомірністю діяння пенсійного органу, заявник ініціював даний спір.

Суд зважає, що відповідно до правового висновку постанови Верховного Суду від 11.06.2019р. по справі 206/7230/16-а(2-а/206/174/16 у спорах про призначення пенсії має застосовуватись 6-місячний строк звернення до суду.

Водночас із цим, згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 24.04.2018р. по справі №646/6250/17 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Також згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 05.04.2019р. по справі №809/248/18 (адміністративне провадження №К/9901/53585/18) 1) інститут строку звернення до суду не може слугувати меті відмові у захисті порушеного права та меті легалізації триваючого порушення з боку Держави, 2) у разі порушення органом публічної адміністрації пенсійного законодавства вимоги про виплату пенсії за минулий час, у тому числі і за рахунок непризначених чи неврахованих складових, можуть бути заявлені без обмеження будь-яким строком.

Відтак, розв”язуючи даний спір, суд з огляду на ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06), рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) вважає, що пенсійні виплати (відносно етапів призначення, нарахування та виплати яких національний закон України не містить чітких критеріїв розмежування), не одержані у власність приватної особи з вини адміністративного владного органу, підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Тому вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, котрі склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.

При цьому, ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).

Натомість, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами ч.ч.2 і 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

З положень наведеної норми закону чітко та однозначно витікає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять чотири види складових: 1) оклад за штатною посадою; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Аналогічне за змістом правило включено і до п.7 постанови КМУ від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», де указано, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Розв`язуючи спір, суд зважає на правовий висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №522/2738/17, у силу якого: 1) при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць; 2) факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Змістом довідки про грошове забезпечення підтверджені обставини одержання заявником такого платежу як щомісячна додаткова грошова допомога і справляння із цього платежу єдиного внеску на загальнообов"язове державне соціальне страхування.

Крім того, у грошовому атестаті заявника серії ЗУ НОМЕР_2 також вказано про отримання щомісячної додаткової грошової винагороди.

Згідно з правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. по справі № 522/2738/17 щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає включенню до розрахункової бази у цілях подальшого обчислення розмірну пенсії військовослужбовця у відставці.

Суд звертає увагу владного суб`єкта, що невірне визначення розміру первісно призначеної пенсії у силу приписів ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не позбавляє пенсіонера права у будь -який час після виявлення такої події самостійно ініціювати процедуру виправлення допущеного недоліку (перегляду розміру вперше призначеної пенсії) за аналогією з ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

У ході розгляду справи судом не виявлено юридичних перешкод та фактичних перепон до перегляду розміру вперше призначеної пенсії заявника за рахунок щомісячної додаткової грошової винагороди.

Тому суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого діяння, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого діяння.

При цьому, зміст, суть та характер діяння Управління з приводу розгляду звернення заявника про перегляд розміру первісно призначеної пенсії шляхом виправлення допущеного недоліку в розрахунковій базі відповідають загальному визначенню бездіяльності.

Підстав для виправдання такої бездіяльності матеріали справи не містять.

Отже, цю бездіяльність слід кваліфікувати як протиправну.

З огляду на правовий висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. по справі № 522/2738/17 владний суб`єкт не має потреби у дослідженні будь-яких інших документів, окрім довідки військової частини про грошове забезпечення заявника під час проходження військової служби.

Відтак, Управління слід обтяжити обов`язком переглянути розмір вперше призначеної заявнику пенсії за рахунок урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. по справі № 522/2738/17 на підставі довідка військової частини А 1352 від 21 жовтня 2019 року № 969/Ф та провести виплати у різниці.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З приписів наведеної норми процесуального закону слідує, що ті вимоги заявника, котрі заявлені наперед і стосуються можливих обставин майбутніх відносин, що виникнуть у подальшому (а саме: щодо зобов`язання виплачувати перераховану пенсію) задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області з приводу відмови у перегляді розміру вперше призначеної 08.08.2017р. пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок щомісячної додаткової грошової винагороди на підставі довідки військової частини А 1352 від 21.10.2019р. № 969/ф.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344) переглянути розмір вперше призначеної 08.08.2017р. пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок щомісячної додаткової грошової винагороди на підставі довідки військової частини А 1352 від 21.10.2019р. № 969/ф і провести виплату різниці.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Старосєльцева