Рішення № 86130512, 14.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 р. Справа № 480/3429/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Алфімова В.В.,

представника відповідача - Дмитренко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3429/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просить визнати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.08.2019 №UA805220/2019/000210/2 протиправним та скасувати його.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки митна вартість товару, зазначена ним у митній декларації, належним чином підтверджується наступними документами: фактурою №433757 від 08.07.2019 року, технічним паспортом автомобіля, митною декларацією країни відправника №19 НОМЕР_1 , платіжним дорученням в іноземній валюті від 16.07.2019 року, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, річної поклажі та багажу від 26.07.2019 року. Отже, при декларуванні товару визначено його митну вартість, виходячи саме з ціни, що підлягала сплаті згідно з фактурою №433757 від 08.07.2019 року. Зазначає, що графа 33 оскаржуваного рішення не містить передбачених частиною 6 ст.54 Митного кодексу України обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Крім того, графа 33 оскаржуваного рішення не містить інформації - яка саме інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, по даному ТЗ, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндра двигуна, типу пального, технічного стану та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу була використана. Не ґрунтується графа 33 оскаржуваного рішення і на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Отже, подані документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом, в свою чергу, не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Ухвалою від 06.09.2019р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

30.09.2019р. до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.31-41), в якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що за результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до АСМО декларантом позивача, інспектором митниці встановлено факт відсутності документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість автомобіля. Зокрема, при перевірці наданих документів виявлено, що у рахунку від 08.07.2019р. №433757 вказано, що, автомобіль після ДТП, але не вказано перелік пошкоджень, в той же час у технічному паспорті від 11.04.2013р. №1147105710982610 відміток про ДТП немає, тому 06.08.2019р. було надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів, а саме: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини (які б відображали наявні пошкодження та їх вартість ремонту). Також при перевірці копії експортної МД від 23.07.2019р. №19DК00310021СDВ5Е8, яка є випускною декларацією, складеною на кордоні Польщі, у гр.40 зазначено попередній документ (експортна МД Данії) №Х- 380-433757, тому було надіслано повідомлення декларанту про надання вищезазначеної МД. Крім того, згідно з правилами дорожнього руху, встановленими для транспортних засобів у Європейському Союзі, пошкоджений автомобіль (тим паче після ДТП) не має право самостійно пересуватися автомобільними дорогами, тому декларанту було надіслано повідомлення щодо надання підтверджуючих документів щодо перевезення даного автомобіля на лафеті або договору на перевезення, документу про оплату за перевезення, про оплату при знятті автомобіля з обліку). Проте, 06.08.2019р. декларант повідомив, що документів, які затребував інспектор митниці, він не надасть.Тому внаслідок виявлених розбіжностей , керуючись частиною 1 статті 55 МК України, 06 серпня 2019 року відносно заявленого у МД товару відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805220/2019/000210/2 (далі - Рішення), згідно з яким заявлену ОСОБА_1 митну вартість товару скориговано до рівня 6300,00 EUR.

Ухвалою від 10.10.2019р. розгляд справи вирішено проводити з повідомленням сторін внаслідок задоволення відповідного клопотання представника відповідача та призначено судове засідання.

10.10.2019р. від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.55-59), в якій вказано, що спрацювання профілю ризику, в розумінні положень Митного кодексу України та Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015р. №684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 року за №1021/27466, не є обґрунтованою підставою для Сумської митниці ДФС вважати, що ним заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобіля HYUNDAI І40; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Щодо застосування резервного методу при коригуванні митної вартості заявленого транспортного засобу пояснив, що, аналізуючи рішення, з графи 33 зрозуміло, що другорядні методи визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість) не використовувалися з причин відсутності необхідної інформації. Тому, керуючись положеннями статті 64 МК України, коригування митної вартості заявленого транспортного засобу здійснювалось за резервним методом. Відповідачем правомірно джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 06.08.2019р. №UA80522072019/000210/2 використано ціну, яка ґрунтується на раніше визнаній органами доходів і зборів митній вартості за транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації. Підставою для визначення митної вартості є цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України МД MUA902070/2019/705088 від 24.06.2019, митне оформлення якого є максимально наближеним до дати поточного (спірного) митного оформлення. Тому підстави для визнання протиправним і скасування спірного рішення відсутні.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30 липня 2019 року декларантом до Сумської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UА805220/2019/003849 (далі МД), згідно з якою відповідачеві пред`являвся до митного оформлення транспортний засіб особистого користування «Автомобіль легковий, бувший у використанні - 1шт. Марка HYUNDAI.Модель І40. Номер кузова (VIN): НОМЕР_2 . Календарний рік виготовлення 2012. Модельний рік виготовлення 2013. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією завода виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-5". Робочий об`єм циліндрів двигуна - 1685смЗ. Тип кузова - універсал. Колір - сірий. Місць для сидіння, включаючи місце водія -5. Колісна формула - 4x2. Призначений для перевезення людей. Сколи та подряпини ЛФП по кузову. Пошкоджено задній та передній бампери, задня ляда, кришка багажника», який придбано за ціною 3000,00 ЕІЖ.

Разом із МД до Сумської митниці ДФС подано такі скан-копії товаросупровідних документів, що стосуються транспортного засобу:

- Рахунок-фактура №433757 від 08.07.2019р.;

- Акт про проведення огляду № UА205010/2019/232462 від 26.07.2019р.;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №1147105710982610 від 11.04.2013р.;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 16.07.2019р.;

- Висновок спеціаліста №29072604 від 29.07.2019 року;

- Договір про надання послуг митного брокера №2019/07/26/1 -Д від 26.07.2019р.;

- Квитанція №5726349619 від 18.07.2019.;

- Копія митної декларації країни відправлення 190К00310021СОВ5Е8 від 23.07.2019р.;

- Зняття з обліку №1415214 від 23.07.2019р.

При перевірці наданих документів, виявлено що, у рахунку від 08.07.2019р. №433757 вказано що, автомобіль після ДТП, але не вказано перелік пошкоджень, в той же час у технічному паспорті від 11.04.2013р. №1147105710982610 відміток про ДТП немає, тому 06.08.2019р. було надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів (копії повідомлень декларанту додаються), а саме: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини (які б відображали наявні пошкодження та їх вартість ремонту). Також при перевірці копії експортної МД від 23.07.2019р. №19DК00310021СDВ5Е8, яка є випускною декларацією, складеною на кордоні Польщі, у гр.40 зазначено попередній документ (експортна МД Данії) №Х- 380-433757, тому було надіслано повідомлення декларанту про надання вищезазначеної МД.

Крім того, згідно з правилами дорожнього руху, встановленими для транспортних засобів у Європейському Союзі, пошкоджений автомобіль не має право самостійно пересуватися автомобільними дорогами, тому декларанту було надіслано повідомлення щодо надання підтверджуючих документів щодо перевезення даного автомобіля на лафеті або договору на перевезення, документу про оплату за перевезення, про оплату при знятті автомобіля з обліку) (а.с.46-47).

06.08.2019р. декларант повідомив, що документів, які затребував інспектор митниці, він не надасть.

В цей же день Сумською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA805220/2019/000210/2 (а.с.11), відповідно до якого: «Основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. В результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено наступне: Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано рахунок від 08.07.2019р. EUR №433757. Відповідно до рахунку вартість товару складає 3000 EUR. Наданий декларантом технічний паспорт (права власності) від 11.04.2013 № 1147105710982610 свідчить, що даний автомобіль має іншого (відмінного) власника, який не співпадає з даними, заявленими у рахунку від 08.07.2019 №433757 та у гр.2 експортної МД відправлення від 23.07.2019 №19DК00310021СDВ5Е8. В наданих документах відсутні відомості щодо наявних пошкоджень транспортного засобу, які б вплинули на вартість автомобіля. Без врахування витрат на транспортування оцінюваного товару до кордону України (відповідно до правил дорожнього руху, встановлених для транспортних засобів у ЄС, пошкоджені автомобілі не мають права самостійно пересуватися автомобільними дорогами) та страхової плати, заявлена декларантом ціна продажу відновленого транспортного засобу відповідно до рахунку від 08.07.2019 №433757 не є достатньо об`єктивною. У зв`язку з вищезазначеним, декларанту направлено запит про надання додаткових документів відповідно до частини другої-третьої статті 53 Митного кодексу України. На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Другорядні методи визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (б) не застосовувалися тому, що відсутня інформація по операціях з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що і оцінювані товари, та не вироблені в тій же країні, що й товари, які оцінюються. Другорядні методи визначення митної вартості: на основі віднімання вартості (в) та на основі додавання вартості (обчислена вартість) (г) не використовувалися з причин відсутності необхідної інформації. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України: МД № UА902070/2019/705088 від 24.06.2019. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом ДФС: у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій : відповідно до розділу X Кодексу в розмірі, визначеному органом ДФС відповідно до частини сьомої цієї статті. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно з ч.1.2,3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно з частини першої якої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч.2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про митну вартість, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (надалі - Порядок №631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

На виконання вимог Стандартних правил 6.3 та 6.5 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (у редакції протоколу від 26.06.1999, до якого Україна приєдналася Законом України від 05.10.2006р. №227-V) та з метою забезпечення їх реалізації, а також вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, Державною фіскальною службою України наказом від 31.07.2015р. № 684 затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (далі - Порядок). Відповідно до пунктів 1 та 10 розділу VII цього Порядку за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі - СУР), митниці обирають форми та обсяги митного контролю. При застосуванні автоматизованої системи митного оформлення для митного контролю та митного оформлення товарів Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР формується за допомогою інформаційних технологій, а також доповнюється/коригується митницею за результатами проведення контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до орієнтувань, переліків індикаторів ризику тощо, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів. Після виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР відомості про результати їх виконання заносяться до бази даних митниці.

Відповідно до пунктів 13 та 15 розділу II Порядку рішення про затвердження, зміну та припинення дії документальних профілів ризику приймається ДФС. До митниць ДФС електронні профілі ризику доводяться у вигляді поновлень АСМО.

У свою чергу, центральний підрозділ з питань координації застосування СУР та митниці ДФС здійснюють аналіз та контроль повноти виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування СУР. Структурні підрозділи ДФС, спеціалізований орган ДФС також здійснюють аналіз та контроль повноти виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування СУР, за відповідними напрямами контролю в межах компетенції (пункт 6 розділу IX Порядку).

Зокрема, після направлення декларантом позивача до АСМО МД відбулось спрацювання системи управління ризиками за кодом 105-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: KMHLC81UACU041853, валюта – EUR, вартість -6250,00».

Згідно із частиною другою статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України).

Згідно із положеннями частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Нормами частини шостої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що згідно з актом про проведення огляду (переогляду) транспортного засобу (а.с.24) автомобіль HYUNDAI.Модель І40. Номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , рік випуску – 2013 має такі пошкодження: ЛФП (сколи, подряпини) по кузову, пошкоджено задній бампер, задня ляда, кришка багажник, передній бампер, водночас в наданих документах відсутні відомості щодо наявних пошкоджень транспортного засобу, які б вплинули на вартість автомобіля.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі - Методика), затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003р. за № 1074/8395, визначено, що вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (пункт 7.53 Методики).

Пунктом 7.53.9 Методики передбачено, що підставою для зниження вартості КТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування є обов`язкове підтвердження цього факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України (в декларації, документах на придбання КТЗ або в довідці поліції про дорожньо-транспортну пригоду під час переміщення КТЗ до митного кордону України) та в акті про проведення митного огляду.

Проте, в супровідних документах відсутня інформація про будь-які аварійні пошкодження або розукомплектованість, ввезеного позивачем на митну територію України автомобіля HYUNDAI.Модель І40. Номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , 2013 року випуску, а в у рахунку фактурі 3433757 від 08.07.2019р. (а.с.21) лише зазначено «транспортний засіб після ДТП» без конкретизації цих пошкоджень, що не є належним доказом того, що вартість вказаного автомобіля а наявності саме таки х пошкоджень складає саме 3000 EUR, а не більшу суму (наприклад, 3500 EUR, 4000 EUR чи 5000 EUR, тощо).

Варто зазначити, що аварійні ушкодження колісного транспортного засобу впливають на його вартість, внаслідок чого митним органом декларанту направлено запит про надання додаткових документів відповідно до частини другої-третьої статті 53 Митного кодексу України, однак на вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано.

Також, різні аварійні пошкодження (під якими відповідно до п.1.6 Методики слід розуміти будь-які пошкодження, крім експлуатаційних, особливістю яких є механізм їх утворення внаслідок контактування зі сторонніми об`єктами, у тому числі вибоїнами чи просіданнями дорожнього покриття на проїжджій частині, що призвело до деформації чи руйнування і відповідно до необхідності ремонту чи заміни складника, або контактування з агресивним середовищем, що призвело до необхідності ремонту (заміни) складника), їх обсяг та характер по різному впливають на вартість автомобіля.

Відтак, за відсутності відомостей щодо конкретних пошкоджень легкового автомобіля у митниці було відсутнє належне підтвердження того, що за наявності виявлених під час огляду транспортного засобу пошкоджень, описаних в акті про проведення огляду (переогляду) транспортного засобу, такий автомобіль коштує саме таку ціну, як зазначено в рахунку-фактурі.

Крім того, з огляду на приведені вище положення законодавства та фактичні обставини справи, за яких надані відповідачу документи (на підтвердження митної вартості товару) не містили відомостей про вартість перевезення автомобіля до митної території України (відповідно до правил дорожнього руху, встановлених для транспортних засобів у ЄС, пошкоджені автомобілі не мають права самостійно пересуватися автомобільними дорогами), а також не містили даних, що така вартість перевезення включена в ціну продажу автомобіля, відповідач прийшов правильного висновку, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості № UA805220/2019/000210/2 від 06.08.2019р. описано послідовність застосування методів визначення митної вартості, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України. Уповноважену особу декларанта ознайомлено із вказаним рішенням про коригування митної вартості.

Так, за приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VII ГАТТ формулювання підпунктів "а" і "b" дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач не застосував другорядні методи, а саме 2 «а» (ст. 59 МК), 2 «б» (ст. 60 МК) тому, що відсутня інформація по операціях з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що і оцінювані товари, та не вироблені в тій же країні, що й товари, які оцінюються. Метод 2 «в» (ст. 62 МК) та метод 2 «г» (ст. 63 МК) не застосовані з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості товару в органі доходів та зборів. Митна вартість ввезеного позивачем автомобіля визначена за резервним методом внаслідок наявності у митниці цінової інформації щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України: МД № UА902070/2019/705088 від 24.06.2019р., за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

За основу для обрахунку митної вартості даного транспортного засобу взято цінову інформацію щодо імпортної операції, митне оформлення якої є максимально наближеним до дати поточного, митна вартість визначена у розмірі 6300EUR.

Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості № UA805220/2019/000210/2 від 06.08.2019р. надано картку відмови № UA805220/2019/00020 (а.с.12) у митному оформленні митної декларації.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805220/2019/000210/2 від 06.08.2019р.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів прийняте з урахуванням всіх обставин, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 листопада 2019 року

Суддя О.О. Осіпова