Рішення № 86130344, 25.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004771

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Гордійчук Г.В.,

за участю:

представника позивача Жовніра В.А.,

представників відповідачів Мартинюк І.Е., Пекінчак М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними і скасування висновків, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» (місцезнаходження: 80054, Львівська область, Сокальський район, с.Глухів, вул.Червоноградська, 22 б, код ЄДРПОУ 26360457) (далі – позивач, ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта Степова») звернулося до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновки на заперечення до акту ревізії від 04.07.2019 №05-21/02 Західного офісу Держаудитслужби, в частині правильності списання вугілля відокремленим підрозділом «Шахта Степова» на суму 7 190 721,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на таке. Західним офісом Держаудитслужби проведено планову ревізію з питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львіввугілля» за період з 01.05.2017 по 31.12.2018, якою встановлено порушення, що викладені в акті ревізії від 04.07.2019 №05-21/02. Позивач не погодившись з таким актом ревізії подав заперечення на нього, проте такі відповідач до уваги не взяв. 15.08.2019 на електронну адресу позивача надійшли висновки на заперечення (зауваження) до акта планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Львіввугілля» та його відокремлених підрозділів за період з 01.05.2017 по 31.12.2018 від 04.07.2019 №05-21/02. Позивач вважає висновки, затверджені начальником Західного офісу Держаудитслужби, в частині правильності списання вугілля ВП «Шахта Степова» на суму 7190721,59 грн., незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою від 20.09.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 16.10.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 01.11.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що Західним офісом Держаудитслужби відповідно до п.1.2.3.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2019 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Львіввугілля» та його відокремлених підрозділів за період з 01.05.2017 по 31.12.2018, якою встановлено низку порушень. За результатами вказаної ревізії складено акт від 04.07.2019 №05-21/02, який зі сторони ДП «Львіввугілля» підписано із запереченнями. Відповідач вказує на те, що за результатами розгляду вказаного заперечення відповідачем складений висновок на заперечення до акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності ВП «Шахта «Степова», затверджений 06.08.2019 начальником Західного офісу Держаудитслужби. Відповідач вважає, що акт ревізії, заперечення, зауваження до акта ревізії та висновки на них не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не породжують правових наслідків для підконтрольної установи, а тому не є предметом оскарження. З огляду на наведене відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки висновки на заперечення до акту ревізії є лише носіями доказової інформації. Просить у задоволені позову відмовити.

Ухвалою від 11.11.2019 суд задовольнив клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_1 .

Ухвалою від 11.11.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до п.1.2.3.1 плану заходів державного контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2019 року, на підставі направлень на проведення ревізії, фахівцями Західного офісу Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львіввугілля» за період з 01.05.2017 по 31.12.2018.

За результатами ревізії 04.07.2019 складено акт №05-21/02.

Згідно з актом перевірки відповідачем встановлено низку порушень, в тому числі по ВП «Шахта «Степова».

Ревізією встановлено, що на балансі ВП «Шахта «Степова» знаходяться дві вугільні котельні, які для вироблення теплової енергії, необхідної для опалення і вентиляції шахтних будівель, калориферної установки, господарсько-побутових та санітарно-гігієнічних потреб, використовують вугілля власного виробництва. Крім цього, на ВП «Шахта «Степова» протягом обревізованого періоду діяла електрокотельня, котра забезпечувала шахту теплою водою на баню (душі, умивальники), а також для прання білизни.

Розрахунки необхідного палива для котельні на календарний рік розробляються відповідно до Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на шахтах Держвуглепрому України (методика), затвердженої директором Держвуглепрому України від 16.01.2001 та узгодженої Головою Державного комітету України з енергозбереження від 01.02.2001 (надалі - Норми витрат від 16.01.2001).

Відповідно до розділу 1 Галузь використання Норм витрат від 16.01.2001 діючий документ встановлює методику нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (електричної, теплової енергії і палива на її виробництво) на всіх шахтах та виробничих об`єднаннях (компаніях) Держвуглепрому України. Вимоги даного документа дійсні для використання в роботі шахт, виробничих об`єднань (компаній), проектних і науково-дослідних організацій.

Частиною 3 ст. 62 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, якщо не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту.

Відповідно до п. 3.2 Статуту ДП «Львіввугілля» здійснює свою діяльність відповідно до Статуту та рішень Уповноваженого органу управління.

Згідно з п. 1.1. та п. 1.2. Положення від 09.12.2016, ВП «Шахта «Степова» створена згідно із наказом ДП «Львіввугілля», належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості та діє на підставі зазначеного положення та Статуту ДП «Львіввугілля».

Враховуючи вищенаведене, розрахунок витрат палива для котельні розробляється на основі методики, яка є обов`язковою для врахування на всіх шахтах та виробничих об`єднаннях (компаніях) Держвуглепрому України, а тому розрахунок витрат не є орієнтовним.

В акті ревізії вказано, що відповідно до облікових даних ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» за 2017 рік на внутрішньо-технічні потреби шахти списано 7094 тон вугілля, в тому числі на Центральний блок 5336 тон вугілля та північний блок 1758 тон вугілля. Протягом 2018 року на зазначені потреби списано 6872 тон вугілля, в тому числі на Центральний блок 5170 тон вугілля та на Північний блок 1702 тони вугілля.

Під час ревізії правильності списання вугілля на внутрішньо-технологічні потреби ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» встановлено завищення позивачем норм витрат палива для вугільної котельні за 2017-2018 роки, в частині забезпечення шахти витратами теплової енергії на господарсько-побутові та санітарно-гігієнічні потреби, а саме: забезпечення теплою водою на баню (душі, умивальники), а також для прання білизни, котрі фактично в ревізійному періоді забезпечувала електрокотельня. Журнали обліку роботи електрокотельні за обревізований період підтверджують забезпечення нею вищенаведених витрат теплової енергії по шахті. Крім цього, вказаними журналами підтверджується, що електрокотельня в зимовий період забезпечувала опалення приміщення адміністративно-побутового комплексу.

Крім цього, ревізією встановлено, що до розрахунків витрат палива для котельні ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» на 2017-2018 роки в частині витрат теплової енергії на опалення приміщень включено приміщення, які не опалюються та/або опалюються електричними приладами, а саме: по Центральному блоку – приміщення будівель галереї, вентилятора, дегазаційної установки, столярного цеху, лісопереробної дільниці, виготовлення кріплення, матеріального складу; по Північному блоку – приміщення скіпової підйомної машини, надшахтна будівля вентиляційного ствола, будівля вентиляційної установки з вентиляційним каналом та дегазаційної установки з градирнею. Опалення вищевказаних будівель включено у розрахунки витрат палива для вугільної котельні ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» на 2017-2018 роки, що призвело до завищення і понаднормативного списання вугілля.

Також, в ході проведення ревізії встановлено, що в приміщенні їдальні встановлено бойлера для нагріву води. Проте, у розрахунках витрат палива на вугільну котельню ВП «Шахта «Степова» включено витрати тепла на їдальню (умивальники).

З урахуванням викладеного ревізією встановлено, що надання (внесення) позивачем недостовірних даних для здійснення розрахунку норм витрат палива для котельні на 2017-2018 роки призвело до понаднормативного списання вугілля в кількості 3 677 тон вугілля на загальну суму 7 190 721,59 грн. (в тому числі за 2017 рік в кількості 1 519 тон вугілля на загальну суму 3 046 764,53 грн. та в 2018 році в кількості 2158 тон вугілля в сумі 4 143 957,06 грн.), чим порушено вимоги п. 6.2, 6.3 Норм витрат від 16.01.2001, в частині недотримання норм затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України; п. 5 П(С)БО 16 «Витрати»; п. 1.1, 1.2 Положення від 09.12.2016 та п. 3.2 Статуту від 13.06.2016, в частині виконання рішень і нормативних документів Уповноваженого органу управління та завдано матеріальної (майнової) шкоди (втрати активів) ДП «Львіввугілля» (ВП «Шахта «Степова») на зазначену суму.

Не погоджуючись із виявленими порушеннями ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» 08.07.2019 подано заперечення на акт ревізії за №7-3.

За результатом розгляду зазначеного заперечення відповідачем складений висновок на заперечення до акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності ВП «Шахта «Степова», затверджений 06.08.2019 начальником Західного офісу Держаудитслужби.

Крім цього, 08.08.2019 на адресу ДП «Львіввугілля» відповідачем надіслано вимогу про усунення порушень за №05-15/5004-2019, згідно з якою Західний офіс Держаудитслужби вимагає усунути виявлені порушення законодавства, в тому числі по ВП «Шахта «Степова», в установленому законодавством порядку.

Позивач вважаючи протиправним висновки на заперечення до акту ревізії від 04.07.2019 №05-21/02 Західного офісу Держаудитслужби, в частині правильності списання вугілля ВП «Шахта Степова» на суму 7190721,59 грн., звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади діяльності Західного офісу Держаудитслужби визначені Положенням про Державну аудиторську службу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, а також Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Відповідно до п.3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Таким чином, акт ревізії, заперечення, зауваження до акта ревізії та висновки на них є службовими документами, які містить інформацію про певні обставини, встановлені під час проведення ревізії.

Ці документи самі по собі не породжують жодних правових наслідків чи обов`язків, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Такі документи стверджують лише факт проведення перевірок дотриманням вимог законодавства і є лише носіями доказової інформації.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України 10.09.2013 №21-237а13 та Верховного Суду від 20.02.2018 №822/2087/17.

Так, правова позиція Верховного Суду полягає в тому, що не підлягають задоволенню в суді позовні вимоги, які стосуються виключно визнання неправомірними та скасування акту ревізії, документів, складених за наслідками перевірки, які не породжують жодних правових наслідків чи обов`язків для позивача, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Окрім цього, що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом пред`явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо безспірно стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

При цьому суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги чи висновків за результатами розгляду заперечень на акт ревізії протиправними.

Суд, з аналізу матеріалів справи, зазначає, що позивач просить визнати протиправним та скасувати висновки на заперечення до акту ревізії від 04.07.2019 №05-21/02 Західного офісу Держаудитслужби, в частині правильності списання вугілля ВП «Шахта Степова» на суму 7190721,59 грн., який не породжує жодних правових наслідків чи обов`язків для нього, а тому не має ознак рішення (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження якого здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом допитано в якості свідка головного механіка ВП «Шахта «Степова» ОСОБА_1 , який надав пояснення з приводу підстав включення до розрахунку норм витрат палива для вугільної котельні при опаленні вказаних вище приміщень. Однак, суд не дає оцінки таким показам, а також доводам позивача щодо протиправності висновків акту ревізії, оскільки обставини щодо правомірності складення розрахунку норм витрат палива для котельні повинні досліджуватись під час розгляду справи про стягнення виявлених за результатами ревізії збитків.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта Степова», а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними і скасування висновків - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2019

Суддя Р.І. Кузан