Рішення № 86130311, 05.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1716/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНСЕРВІС ПРОМ” про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулось до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНСЕРВІС ПРОМ” про підтверджання обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ “ФІНСЕРВІС ПРОМ” згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 19.02.2019р.

Ухвалою суду від 15.04.2019р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 25.04.2019р. зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №420/957/19.

Ухвалою суду від 20.11.2019р. поновлено провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято було наказ №1115 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ФІНСЕРВІС ПРОМ”. 19.02.2019р. на підставі вказаного наказу, копії посвідчення на право проведення перевірки від 15.02.2019р. №901/14-10, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», за митними деклараціями за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019 р. з 19 лютого 2019 року відповідачем було здійснено вихід за податковою адресою: АДРЕСА_1 . 19.02.2019р. об 11год. 15 хв. уповноваженій особі ТОВ«ФІНСЕРВІС ПРОМ» - Гуменюк Аліні Василівні, було пред`явлено копію наказу ГУ ДФС в Одеській області №1115 від 14.02.2019р., пред`явлено посвідчення на право проведення перевірки №901/14-10 від 15 лютого 2019 року, однак було відмовлено у проведенні перевірки, про що було складено акт про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 19.02.2019р . № 165/15-32-14-10- 11/40874863. Позивач вказав, що 19.02.2019р. о 16 годині 15 хвилин начальником ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ». Позивач, посилаючись на положення ст. ст. 16, 20, 94 Податкового кодексу України та на те, що відповідачем відмовлено у допуску посадових осіб органу ДФС до перевірки, просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ “ФІНСЕРВІС ПРОМ”, згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 19.02.2019р.

20.11.2019р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач повідомлявся про день та час розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, однак у судове засідання його представник не з`явився. Разом з тим, 19.11.2019р. до суду від відповідача надійшли пояснення по справі у яких відповідач зазначив, що фактично законодавець надавши податковому органу право на звернення до суду в порядку позовного провадження стосовно підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не врахував вимоги Податкового кодексу України, яким визначено термін 96 годин на підтвердження такого адміністративного арешту, який не може бути продовженим на час розгляду справи у суді та припиняється зі спливом вказаного терміну. При цьому, у випадках недоліків національного законодавства, повинно діяти правило вирішення сумнівів на користь платника податків, адже належне застосування даного принципу забезпечує реалізацію однієї з складових верховенства права - правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування. Враховуючи вищевикладене та те, що після прийняття начальником ГУ ДФС в Одеській області Мілютіним Г. рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ “ФІНСЕРВІС ПРОМ” сплинуло 96 годин, в силу приписів п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна ТОВ “ФІНСЕРВІС ПРОМ” припинено, позивач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ч.9 ст.205 КАС України судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 14.02.2019р. №1115 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ФІНСЕРВІС ПРОМ” відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.346 Митного кодексу України та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області БондаренкаА.Б. від 31.01.2019р. №73/11/15-32-14-10-05 призначено проведення документальної позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України ТОВ “ФІНСЕРВІС ПРОМ” за митними деклараціями за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. з 19.02.2019р. тривалістю 30 робочих днів (а.с.10).

19.02.2019р. головні державні ревізори-інспектори відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Брунь Н.Л. та ОСОБА_1 Ю ОСОБА_2 здійснили вихід за адресою платника податків ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» (вул. Водопровідна 1-А, м.Одеса) з метою проведення позапланової перевірки з пред`явленням посвідчення на право проведення перевірки від 15.02.2019р. №901/14-10 і врученням копії наказу від 14.02.2019р. №1115 про проведення перевірки. Уповноваженою особою ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» Гуменюк А.В. відмовлено у допуску до перевірки, про що складено акт від 19.02.2019р. № 165/15-32-14-10- 11/40874863 про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (а.с.13-14).

Судом встановлено, що заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А. звернувся до начальника Головного управління ДФС в Одеській області Мілютіна Г. із зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19.02.2019р. у зв`язку з відмовою від допуску до проведення перевірки (а.с.12).

19.02.2019р. о 16:15год. начальником ГУ ДФС в Одеській області Мілютіним Г. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» (а.с.9).

Крім того, ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», не погоджуючись із наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 14.02.2019р. №1115 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ФІНСЕРВІС ПРОМ” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовними вимогами про його скасування. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2019р. по справі №420/957/19, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019р., відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ “ФІНСЕРВІС ПРОМ”.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу

За визначенням пункту 94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна, до яких згідно підпункту 94.2.3 віднесено таку обставину як: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, частиною 2 пункту 94.6 Податкового кодексу України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до пункту 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Підпунктом 94.19.1 пункту 94.19 цієї статті визначено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Тобто, для реалізації вказаного повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду на предмет перевірки обґрунтованості накладеного арешту на майно протягом 96 годин з часу прийняття рішення про такий арешт ст. 283 КАС України передбачено право звернення до суду із відповідним поданням. Виключно у межах цього провадження суд наділений повноваженнями розглянути подання контролюючого органу у 96 годинний строк.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 18.04.2019 р. по справі №820/2522/17, від 18.11.2019р. №140/2485/18.

Враховуючи викладене та те, що передбачений Податковим кодексом України 96 –годинний строк як на момент звернення позивача до суду так і на момент прийняття рішення сплив, підстави для задоволення позову Головного управління ДФС в Одеській області відсутні, так як такий арешт є припиненим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 283, 293 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позов Головного управління ДФС в Одеській області-відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.