Рішення № 86130279, 02.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2597/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області «Про відмову в призначенні пенсії»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести нарахування, призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до Порядку обчислення пенсій відповідно до пенсійного законодавства.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 22.04.2019 року вона звернулася до ГУПФУ в Кіровоградській області із заявою та додатками до неї в якій просила провести розрахунок та призначити їй пенсії за віком, що передбачене ст.ст.13, 55 та ч. 6 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Про здачу документів отримала Розписку - повідомлення в якій зазначено про прийняття вказаних документів. Позивач зазначає, що відповідно до наданих документів її трудовий стаж складає 30 років. Натомість від пенсійного органу було отримано лист в якому її повідомлено про нестачу трудового стажу. Не погоджуючись з вказаним, адвокатом позивача були зроблені адвокатські запити до ГУПФУ в Кіровоградській області про причини не призначення пенсії. Так, 08.10.2019 року останнім було надано відповідь в якій зазначено, що трудовий стаж позивача складає 22 роки 9 місяців 16 днів, а тому було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. У вказаній відповіді на адвокатський запит також зазначено, що пенсійним фондом отримано відповідь з Чеської Республіки про підтвердження її страхового стажу та повідомлено про необхідність звернення до пенсійного органу із новою заявою про призначення пенсії за віком. Позивач вважає повідомлення відповідача про необхідність подання їй нової заяви недоцільним, оскільки заява про призначення їй пенсії у них є (заява від 22.04.2019 року), а рішення про відмову в призначенні їй пенсії за віком на підставі поданої нею заяви від 22.04.2019 року – таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 23.10.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1).

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.31) та доповнення до відзиву на позовну заяву (а.с.74-75), в яких останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що Головне управління на момент звернення позивача за призначенням пенсії та прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії 19.07.2019 року для визначення права на пенсії був відсутній страховий стаж 26 років та відповідний формуляру, яким підтверджено страховий стаж позивача. Також представником відповідача зазначено, що оскільки відповідь на адресу Головного управління надійшла 28.08.2019 року разом з формуляром про підтвердження стажу 7 років 9 місяців 3 дні, останнім було повідомлено адвоката позивача про виникнення в ОСОБА_1 права на призначення пенсії.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач) звернулась із заявою про призначення пенсії за віком, що підтверджується розпискою-повідомленням пенсійного органу про отримання (а.с.41, 42). До заяви було додано: копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копія документів про місце проживання (реєстрації) особи, копія паспорта, копія трудової книжки, довідка про джерела доходів з 01.07.2000 р. (від 26.03.2019 року (Прага)); заява про спосіб виплати пенсії, копія свідоцтва про народження дитини, копія свідоцтва про шлюб, фотокартка (а.с.41-73).

19.07.2019 року відповідачем прийнято протокольне рішення №110130001683 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі поданої заяви у зв`язку з неповним страховим стажем (а.с.37), про що повідомлено позивачку листом від 26.07.2019 року №838/1/0302 (а.с.8).

26.09.2019 року адвокатом позивачки (доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 23.09.2019 року №603) відповідачу надіслано адвокатський запит в якому просив надати письмову мотивовану відповідь щодо прийнятого рішення про відмову в нарахуванні та призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі поданої нею заяви від 22.04.2019 року та доданих до неї документів (а.с.24).

На вказаний адвокатський запит стосовно призначення пенсії ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, листом від 02.10.2019 року №17976/03-01 повідомило адвоката позивача, що за результатами розгляду документів, наданих для призначення пенсії, було встановлено, що її страховий стаж становить 22 роки 9 місяців 16 днів. Оскільки страхового стажу, набутого на території України, недостатньо для призначення пенсії за віком, 19.07.2019 було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком (а.с.26).

Додатково в листі повідомлено, що для реалізації прав громадянки на зарахування до страхового стажу періоду, який набутий згідно з правовими нормами Чеської Республіки, було заповнено та направлено документи до Чеського управління соціального забезпечення. 28.08.2019 до Головного управління надійшов формуляр Чеської Республіки, яким підтверджено страховий стаж 7 років 9 місяців 3 дні. Таким чином, з урахуванням періоду роботи в Чеській Республіці позивач набуває права на призначення пенсії за віком. Враховуючи вищевказане, для призначення пенсії заявниці необхідно звернутись із заявою про призначення пенсії особисто або через законного представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, засвідченої нотаріально, з необхідними документами (а.с.26).

Не погоджуючись із рішенням від 19.07.2019 року №110130001683 про відмову в призначені пенсії за віком (надалі оскаржуване рішення), також вважаючи, що відповідна заява пенсійному органу подана ще 22.04.2019 року, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Отже, у даній справі рішення про відмову в призначені пенсії є предметом спору, який передано на розгляд адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-VI (далі – Закон №1058-VI) визначено зокрема принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел..

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія – щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-VI для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Порядок прийняття та оформлення документів для призначення пенсії за віком врегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.1. Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, зокрема, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 4.2. цього Порядку передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

В той же час пункт 4.7. Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відповідні Управління пенсійного фонду України здійснюють, зокрема, перерахунок пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх документів, які надані саме заявником до органу, що здійснює такий перерахунок.

Як встановлено судом, відповідач, за результатами розгляду поданої 22.04.19 року позивачем заяви про призначення пенсії за віком та доданих до неї документів, виніс оскаржуване протокольне рішення від 19.07.2019 року №110130001683 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком у зв`язку з неповним страховим стажем.

З матеріалів справи суд вбачає, що відповідач вказаним рішенням встановив наявність у позивача страхового стажу 23 роки 7 місяців та 17 днів. Водночас даний розрахунок пенсійним органом було здійснено без урахування поданої позивачем, разом із заявою від 22.04.2019 року, довідки Празького управління соціального забезпечення від 26.03.2019 року про підтвердження періодів пенсійного страхування в чеській республіці.

Виказані обставини відповідачем у відзиві на позовну заяву та його доповнені не заперечувались.

Відносини у сфері пенсійного забезпечення між Україною та Чеською Республікою регулюються Договором між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від 04.07.2001 p., який набрав чинності з 1 квітня 2003 р. (далі - Договір), та Адміністративною угодою про застосування Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від 25.06.2003 р.

Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення ратифіковано відповідним Законом № 238-IV ( 238-15 ) від 22.11.2002 року.

Відповідно до статті 14 Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення (далі - Договір), якщо згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони виникнення, тривання або поновлення права на пенсію залежить від наявності або набуття певного страхового стажу, Уповноважений орган в необхідному обсязі має прийняти до уваги наявність та подібний страховий стаж, який особа набула згідно з правовими нормами іншої Договірної Сторони, за умови, що періоди страхування не збігаються в часі.

Згідно із статтею 5 Адміністративної угоди про застосування Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення з метою реалізації статті 14 Договору довідку про страховий стаж видає у Чеській Республіці - Чеське управління соціального забезпечення.

Пунктом 4 статті 39 Договору передбачено, що страховий стаж, набутий згідно з правовими нормами Договірних Сторін до дня набуття чинності цим Договором, тобто до 01.04.2003, зараховується тією країною, на території якої громадянин на вказану дату постійно проживав. Починаючи з 01.04.2003, кожна з сторін сплачує пенсію за страховий стаж, набутий виключно на її території.

Якщо ж страховий стаж, набутий на території Чехії становить менше 1 року, то він підсумовується до загального страхового стажу при призначенні пенсії в Україні. Також для встановлення права на пенсію, в разі нестачі необхідного страхового стажу при призначені пенсії в Україні, може бути врахований страховий стаж, набутий на території Чехії, за умови його підтвердження компетентними органами цієї країни і, за умови, що періоди страхування не перекриваються у часі.

За Договором провадиться взаємне підтвердження стажу, набутого громадянами на території Договірних сторін (України та Чехії), та пропорційне призначення пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 5 Адміністративною угодою про застосування Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від 25.06.2003 р., з метою реалізації статті 14 Договору ( 203_019 ) довідку про страховий стаж видає: В Україні - Пенсійний фонд України, У Чеській Республіці - Чеське управління соціального забезпечення або Уповноважені органи, зазначені в пункті 1 б) статті 2 цієї Угоди.

Саме така довідка було надана позивачкою разом з іншими документами до заяви про призначення пенсії (а.с.65-67).

Отже, усі документи, необхідні для призначення пенсії позивачкою були надані у повному обсязі.

14-17 квітня 2008 року в Пенсійному фонді України відбулися переговори експертів Чеського управління соціального забезпечення та Пенсійного фонду України щодо практичної реалізації Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від 04.07.2001 p. та Адміністративної угоди про застосування Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від 25.06.2003 р., які були оформлені відповідним Протоколом.

Згідно вказаного Протоколу сторони, враховуючи зацікавленість в розвитку дружніх відносин у сфері пенсійного забезпечення, обговорили питання двостороннього співробітництва та на виконання пункту 4 статті 2 Адміністративної угоди було розглянуто та погоджено двомовні формуляри для співпраці по реалізації положень Договору:

- для української сторони: UA/CZ 001, UA/CZ 202, UA/CZ 203, UA/CZ 204, UA/CZ 205, UA/CZ 207, UA/CZ 213;

- для чеської сторони: CZ/UA 001, CZ/UA 202, CZ/UA 203, CZ/UA 204, CZ/UA 205, CZ/UA 207, CZ/UA 213.

З аналізу вищевикладеного суд дійшов висновку, що для порушення клопотання про підтвердження страхового стажу, набутого на території Чехії, особі слід звернутися до територіального управління Пенсійного фонду України за місцем проживання, яке, в разі необхідності оформить потрібний запит для отримання формуляру від Чеській стороні.

Водночас, суду не надано жодної інформації, необхідності додаткового підтвердження стажу, шляхом отримання відповідного формуляру, враховуючи наявну довідку пенсійного органу Чеської республіки. Крім того, без відповіді для суду залишилось питання, чому відповідач приймав спірне рішення, не дочекавшись отримання формуляру. Крім того, після отримання відповідного формуляру, відповідач мав право самостійно вирішити питання щодо призначення пенсії позивачки без зобов`язання позивача вдруге звертатись із заявою.

Таким чином, суд зазначає про те, що отримання в даному конкретному випадку було правом, а не обов`язком пенсійного органу підтвердити страховий (пенсійний) стаж здобутий в Чеській Республіці.

Водночас, суд звертає увагу сторін на відсутності чіткого способу обрахунку та призначення пенсії за сукупністю страхового стажу у різних державах, затвердженого на національному рівні. А тому, відповідач, як орган який несе відповідальність за призначення та виплату пенсії, діяв за механізмом, який напрацьований самим Фондом, а тому суд не вбачає в таких діях протиправності.

Проте, з урахуванням наведеного, рішення про відмову в призначенні пенсії належить скасувати, оскільки воно не відповідає духу права.

З матеріалів справи встановлено, що пенсійним органом було 08.05.2019 року було направлено формуляр UA/CZ 205, UA/CZ 001 для підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 набутого на території Чеської Республіки.

Як зазначено відповідачем, відповідь на адресу Головного управління надійшла 28.08.2019 року разом з відповідним формуляром чеської сторони про підтвердження стажу 7 років 9 місяців 3 дні.

Натомість оскаржуване рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії відповідачем винесено ще у 19.07.2019 року, тобто до отримання відповідних документів про підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 набутого на території Чеської Республіки.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Відповідачем не доведено суду, що правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення від 19.07.2019 року №110130001683 про відмову в призначені позивачу пенсії за віком, а тому останнє підлягає скасуванню без визнання його протиправним.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати, призначити та виплачувати пенсію, суд зазначає наступне.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до cтатті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 р.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Згідно ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст.83 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Позивач із заявою про призначення пільгової пенсії звернувся 28.03.2019 р.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що при виконанні даного судового рішення відповідачем не буде проведено дій щодо призначення, нарахування та виплати позивачці пенсійних виплат.

Призначення, нарахування та виплата пенсії належить до виключної дискреції відповідача, а тому суд не може своїм рішенням підміняти рішення Пенсійного фонду України. Більш того, зобов`язання здійснити виплату пенсії фактично є передчасною, а тому позовна вимога щодо зобов`язання призначити, нарахувати та виплачувати пенсію не підлягає задоволенню в заявленій позивачем редакції.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Проте, для ефективного та належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на підставі поданої заяви від 22.04.2019 року.

Згідно пунктом 5 частини статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При зверненні до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 768,40 грн. (а.с. 2-3). Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії від 19.07.2019 року №110130001683.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за її заявою від 22.04.2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009; ЄРДПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук