Рішення № 86130265, 05.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6009/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Завальнюка І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд скасувати рішення сесії Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23.07.2019 № 511-VII «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області»; зобов`язати Кимишівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером: 5122082000:02:002:0111 у власність площею 1,000 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльської ради Одеської області (в межах населеного пункту).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комишівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області протиправно відмовила йому в затвердженні проекту землеустрою, який погоджений згідно вимог чинного законодавства. Позивачем до заяви про затвердження такого проекту надано всі необхідні документи, визначені ст. 122 ЗК України та підстави для відмови в його затвердженні були відсутні. При цьому відповідачем взагалі не обґрунтовано мотивів своєї відмови та будь-яких підстав для прийняття такого рішення. Оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте всупереч нормам діючого законодавства, а порушені права позивача підлягають поновленню.

Ухвалою від 15.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.12.2019 до суду від Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області надійшло клопотання про визнання адміністративного позову в повному обсязі та розгляд справи без участі представника відповідача.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення сесії Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23.07.2019 № 511-VII та наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.06.2018 ОСОБА_1 до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області подав заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1 га з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеській області (в межах населеного пункту).

Рішенням сесії Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 04.07.2019 № 256-VII ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1 га з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеській області (в межах населеного пункту).

В подальшому ОСОБА_1 замовлено в ПП «Тайзер експо Україна» розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1 га на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (в межах населеного пункту).

Проект землеустрою щодо ведення земельної ділянки ОСОБА_1 погоджено начальником міськрайонного управління в Ізмаїльському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (висновок від 26.12.2018 № 15507/82-48) та головним архітектором району Ізмаїльської районної державної адміністрації (висновок від 10.12.2018 № 574-В).

05.03.2019 відділом у Ізмаїльському районі міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та місті Ізмаїл Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 10.09.2018, розробленого ПП «Тайзер експо України» було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер земельної ділянки 122082000:02:002:0111.

02.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеській області із заявою про затвердження проекту землеустрою, додавши погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеській області (в межах населеного пункту), а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеській області сесія Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеській області рішенням від 23.07.2019 № 511-VII відмовила позивачу в затвердженні проекту, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позов підлягаючим до задоволення.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень визначених ст. 122 цього кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 8 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

У свою чергу, ч.1 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.4 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в ч. 1-3 цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельні ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів і прийнятих згідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 8 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельні ділянки органами, зазначеними в ч.1-3 цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в ч.1-3 цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, ст. 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

При цьому суд зауважує, що у розумінні ч.6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Стаття 118 Земельного кодексу України не містить переліку підстав, за яких особі може бути відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо земельної ділянки і наданні її у власність. Частина 9 вказаної статті лише вказує, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, що й було зроблено позивачем.

З огляду на матеріали справи, позивачем до заяви про затвердження проекту землеустрою надано усі необхідні документи, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про неправомірність рішення відповідача щодо відмови позивачу в затвердженні відповідного проекту.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання акту, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі викладеного, беручи до уваги необхідність ефективного захисту прав та інтересів позивача, що ґрунтується на чинному законодавстві України, суд вважає необхідним здійснити такий захист шляхом зобов`язання Кимишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

При цьому, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

У зв`язку із цим, з урахуванням розсуду спору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 768,40 грн, яка підлягала сплаті за подання до суду даного адміністративного позову. Решта суми надмірно сплаченого позивачем судового збору підлягає поверненню з Держаного бюджету України за відповідним клопотанням позивача.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68653, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Комишівка, вул. Миру, 3; код ЄДРПОУ 04378528) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати рішення сесії Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23.07.2019 № 511-VII «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області».

Зобов`язати Кимишівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером: 5122082000:02:002:0111 у власність площею 1,000 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльської ради Одеської області (в межах населеного пункту).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк