Ухвала суду № 86130227, 03.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 грудня 2019 року м. Київ № 320/6606/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А0543 про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до в/ч А0543 визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у ненарахуванні та невиплаті йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 02.12.2015 до 25.02.2019, виходячи із розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби та зобовязання відповідача здійснити виплату грошової компенсації за невикористані відпустки у порядку та розмірі, запропонованому ним у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи, суд констатує їх невідповідність положенням процесуального законодавства, з огляду на що, поданий позов підлягає залишенню без руху із наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: розпорядника грошових коштів для здійснення компенсаційних виплат за невикористані додаткової відпустки УБД; обставини якими обгрунтовані позовні вимоги з посиланням до докази, що підтверджують кожну обставину, зокрема, але не виключно порядку звільнення з військової служби позивача та дії, які були вчинені ним для одержання компенсаційних виплат за невикористану додаткову відпуску, в тому числі, коли та кому було подано відповідний рапорт та рішення командира військової частини за наслідком його розгляду; підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби; надання обгрунтованого розрахунку розміру грошової компенсації на виплату якої заявлені вимоги ОСОБА_1 . При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає обчислення математичних величин із застосуванням арифметичних дій; розміру сум виплат, які одержував позивач за останні 12 календарних місяців, що передували місяцю виплати компенсації із наданням довідки про суми таких виплат; загального розміру виплат, які були одержані заявником при звільненні з наданням доказів про одержання грошових коштів (виписки по банківському рахунку; довідки про розмір грошових переказ; відомості про виплату коштів і т.п.); визначення розрахункового періоду, тобто періоду за виключенням святкових та вихідних, днів відпустки та тимчасової непрацездатності позивача; надання доказів перебування позивача у розрахунковому періоді у відпустках, тимчасової непрацездатності тощо; зазначення алгоритму розрахунку суми компенсації; розміру посадового (місячного) окладу (тарифної ставки), установленого позивачеві на момент нарахування компенсаційних виплат.

Крім того, як слідує із резолютивної частини позовної заяви Дубина просить здійснити стягнення з 25.02.2019, у зв`язку з чим суд звертає увагу, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До суду з цим адміністративним позовом позивач звернулась 29.11.2019 , через чотири місяці з моменту виникнення у нього права на звернення до суду, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку, визначеного законом, не обґрунтовучи у позовній заяві причин пропущення строку, без зазначення підстав для його поновлення та не надання доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку.

Суддя зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно – це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, позивач повинен обгрунтувати у заяві про поновлення строку звернення до суду, які обставин непереборної сили заважали йому звернутися вчасно до суду, зокрема, після одержання розрахунку при звільненні, розмір яких не відповідав сумі, встановленої законом.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку. Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А0543 про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.