Рішення № 86130125, 22.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 листопада 2019 року Справа № 280/4188/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Татаринова Д.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд,

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у не виплаті позивачу пенсії, починаючи з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачу недоотриману пенсію з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року.

Ухвалою суду від 02 вересня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 24 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками

Ухвалою судді від 25 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а розгляд справи призначено на 24 жовтня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи та на даний час перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Вказує, що відповідач безпідставно не виплатив пенсію починаючи з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки вона порушує її конституційне право на пенсійне забезпечення.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№43216 від 18 жовтня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що 31 травня 2017 року на адресу Бердянського об`єднаного управління надійшла інформація про прийняття рішення про скасування довідок згідно пункту 3 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 267 від 26 травня 2017 року, в переліку позивача зазначено за № 106. Вказує, що поновлення виплати пенсій здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», на підставі рішення Комісії з питань щодо призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених виконавчими органами рад. Рішенням комісії з питань щодо призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 48 від 26 травня 2017 року стосовно ОСОБА_1 зупинено соціальні виплати. 08 лютого 2018 року позивач особисто звернулась до управління із заявою про поновлення виплати пенсії з 01 квітня 2017 року, до якої додано довідку № 0000472611/23813 від 08 лютого 2018 року. Стосовно позивача до управління праці та соціально захисту направлено запит щодо поновлення виплати пенсії. Рішенням комісії з питань щодо призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам № 86 від 20 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_1 призначено соціальні виплати. Пенсія з 01 травня 2018 року виплачувалась у встановленому законом порядку. Сума за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року нарахована протоколом № 808394 від 08 червня 2018 року, обліковується окремо, виплату буде здійснено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглядаючи матеріали справи, суд встановив таке.

В зв`язку з переїздом позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як внутрішньо перемішена особа згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706, на підставі довідки від 30 жовтня 2014 року № 2306000688 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

31 травня 2017 року на адресу Бердянського об`єднаного управління надійшла інформація про прийняття рішення про скасування довідок згідно пункту 3 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 267 від 26 травня 2017 року.

Рішенням комісії з питань щодо призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 48 від 26 травня 2017 року, ОСОБА_2 зупинено соціальні виплати.

08 лютого 2018 року позивач особисто звернувся до управління із заявою про поновлення виплати пенсії з 01 квітня 2017 року, до якої додано довідку № 0000472611/23813 від 08 лютого 2018 року

Згідно витягу з рішення Комісії з питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утвореної виконавчим комітетом Бердянської міської ради № 86 від 12 березня 2018 року прийнято рішення про призначення позивачу соціальних виплат згідно пункту 18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою 365 (далі - Порядок).

На виконання зазначеного рішення Комісії виплата пенсії позивачу у розмірі 1452,00 грн. була поновлена на травень 2018 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 39/П-4 від 25 липня 2019 року позивачу відмовлено у виплаті пенсії з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року.

Позивач не погодившись з бездіяльність позивача, звернувся до суду з позовною заявою.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд зазначає про таке.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд зазначає, що Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” розроблений на розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

20 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, який відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Статтею 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.

Постановою Кабінету Міністрів від 08 червня 2016 року №352 було також внесено зміни до Постанови №509, згідно яких встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

Відповідно статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Суд зазначає, що Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” або іншим законом з питань пенсійного забезпечення не передбачено будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є лише підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не за застосований та не доведений.

Питання виплати пенсій врегульовано статтею 47 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 49 цього ж закону, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Як встановлено судом, виплата пенсії позивачу не здійснюється у зв`язку із прийняттям відповідного рішення Комісією з питань призначення (відновлення) та припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яким ОСОБА_1 відмовлено у відновлені та призначенні пенсій.

Водночас, статтею 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” такої підстави для припинення/не здійснення виплати пенсії не встановлено.

Відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.

Су зазначає, що Закон №1058 регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 5 Закону №1058, виключно цим Законом визначаються: порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що стаття 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” чітко визначає, що припинення виплати пенсій можливо лише у випадках встановлених Законом, а прийняті постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть вносити зміни чи доповнювати підстави для припинення пенсійних виплат встановлені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Особливу увагу суд звертає на те, що у преамбулі до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18, які підтримані Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність не здійснення пенсійних виплат позивачу з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року, в порядку встановленому Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 листопада 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов