Рішення № 86130124, 05.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

05 грудня 2019 р.справа № 400/2053/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Феодосіївни, АДРЕСА_1

до відповідачаГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

проскасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.19 р. № 00036331305, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.19 р. № Ф-51, рішення № 0001891305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.05.19 р.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_2 ) звернулась з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДФС у Миколаївській області), в якому просить суд скасувати:

1) податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2019 р. № 00036331305;

2) вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 травня 2019 р. № Ф-51;

3) рішення № 0001891305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17 травня 2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу нарахований податок на доходи фізичних осіб (надалі - ПДФО), але таке нарахування здійснено відповідачем поза межами строку, встановленого ст. 102 Податкового кодексу України (надалі - ПК України). Крім того, акт перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, не містить опису порушення позивачем порядку сплати ПДФО, що свідчить про недоведеність існування заборгованості з цього податку. Єдиний внесок міг бути нарахований відповідачем або на підставі звітності позивача або за результатами перевірки, але звітність позивачем до ГУ ДФС у Миколаївській області не подавалась, перевірка відповідачем також не проводилась. Відсутність акту перевірки унеможливлює встановлення підстав нарахування єдиного внеску та його періоду.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Як зазначає відповідач, у вересні 2016 р. контролюючим органом була проведена перевірка ФОП ОСОБА_2 , за наслідками якої прийняті податкове повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. За наслідками судового оскарження, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 р. у справі № 814/850/17, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 р., позов задоволено частково, зазначені рішення скасовані в частині деяких сум ПДФО, єдиного внеску і штрафів. Після набрання судовим рішенням законної сили, відповідач склав нові рішення та вимогу, на залишок сум грошових зобов`язань, які судом не були скасовані. Таким чином, законність нарахування позивачу ПДФО, єдиного внеску і застосування штрафних санкцій, вже були предметом судового розгляду, а нові рішення, які є предметом спору в даній справі, прийняті після часткового скасування попередніх, а тому відповідач діяв на виконання рішення суду. З приводу строку нарахування ПДФО відповідач зазначив, що його нарахування відбулось після набуття податковим боргом статусу узгодженого, а тому посилання позивача на ст. 102 ПК України помилкові (а. с. 30-34).

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 17-18).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

В судове засідання сторони не прибули, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Відповідно до ст. 205 ч. 9 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, в серпні-вересні 2016 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва провела документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 .

За наслідками перевірки були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 7 листопада 2016 р. № 0002481304, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з ПДФО на суму 72 042,80 грн. та застосовано штраф в розмірі 18 010,70 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 квітня 2017 р. № Ф-0006371305 на суму 160 023,37 грн. недоїмки з єдиного внеску;

- рішення № 0006381305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12 квітня 2017 р. на суму штрафу 18 381,62 грн.

Не погодившись з цими рішеннями контролюючого органу, ФОП ОСОБА_2 оскаржила їх до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 р. у справі № 814/850/17 позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 7 листопада 2016 р. № 0002481304 визнано протиправним та скасоване в частині визначення грошового зобов`язання на суму 2 412,0 грн. та на суму 603,0 грн. штрафних санкцій;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12 квітня 2017 р. № Ф-0006371305 визнана протиправною та скасована в частині визначення недоїмки на суму 5 579,76 грн.;

- рішення № 0006381305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12 квітня 2017 р. визнано протиправним та скасовано в частині визначення штрафу в розмірі 557,97 грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Рішення суду першої інстанції доступно за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/75955740.

За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_2 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду було переглянуто П`ятим апеляційним адміністративним судом, який постановою від 11 квітня 2019 р. залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін (а. с. 37-44).

Рішення суду апеляційної інстанції доступно за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/81136170.

23 вересня 2019 р. відкрито касаційне провадження на рішення судів першої та апеляційної інстанцій (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84462394).

За правилами ст. 325 ч. 1 КАС України, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили. Її подальше касаційне оскарження лише свідчить про реалізацію ФОП ОСОБА_2 . свого права на подання касаційної скарги, але не позбавляє судове рішення законної сили.

Таким чином, у спорі сторін мається таке, що набрало законної сили рішення суду, яким підтверджена законність нарахування ФОП ОСОБА_2 ПДФО, єдиного внеску і штрафів.

Після набрання законної сили судовим рішенням, 17 травня 2019 р. ГУ ДФС у Миколаївській області прийняла рішення, які позивач оскаржує в рамках даної адміністративної справи:

- податкове повідомлення-рішення № 00036331305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО на 69 630,80 грн. і застосовано штраф в розмірі 17 407,70 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-51, якою вимагається сплатити 154 443,61 грн. недоїмки з єдиного внеску;

- рішення № 0001891305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на суму штрафу 17 823,65 грн. (а. с. 10-12).

Суми ПДФО, єдиного внеску і штрафів, визначені позивачу вищезазначеними рішеннями - це ті ж самі суми за попередніми рішеннями, які вже були предметом судового розгляду в рамках справи № 814/850/17, за вирахуванням тих сум ПДФО, єдиного внеску і штрафів, нарахування яких було визнано судом незаконним.

В рамках даної адміністративної справи, суд не може ревізувати висновки суду у справі 814/850/17.

Що стосується доводів позивача про нарахування ПДФО поза межами строку, то вони помилкові.

Відповідно до ст. 102 п. 102.1. ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Дана норма передбачає право контролюючого органу на проведення перевірки і нарахування податків, яке може бути реалізоване протягом 1095 днів.

Відповідач провів перевірку позивача за період 2013-2015 р.р. у вересні 2016 р., в листопаді 2016 р. прийняв податкове повідомлення-рішення, а в квітні 2017 р. вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Таким чином, як проведення перевірки позивача, так і визначення грошових зобов`язань, відбулось в межах 1095-денного строку, встановленого ст. 102 ПК України.

За правилами ст. 56 п. 56.18. ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Стаття 60 п. 60.1. пп. 60.1.5. ПК України визначає, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (ст. 60 п. 60.4. ПК України).

З наведених положень ПК України слідує, що у випадку, коли за судовим рішенням зменшується сума грошового зобов`язання платника податків, визначена рішенням контролюючого органу, то таке рішення вважається відкликаним і замість нього контролюючий орган зобов`язаний прийняти інше рішення, на залишок грошового зобов`язання. При цьому, строк, протягом якого триває процедура судового оскарження, не включається до 1095-денного строку, так як грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Так само помилковими є аргументи позивача про те, що єдиний внесок нараховується виключно за наслідками перевірок і відповідач не має права використовувати дані інтегрованої картки платника податків.

Відповідно до п. 4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 р. № 449 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 р. за № 508/26953 (надалі - Інструкція № 449), вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Отже, Інструкція № 449 передбачає право відповідача нарахувати єдиний внесок не тільки на підставі акту перевірки платника податків, а і на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Таким чином, відповідач цілком правомірно, після набрання судовим рішенням у справі № 814/850/17 законної сили, склав нові податкове повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, якими визначив ФОП ОСОБА_2 грошові зобов`язання з урахуванням тих сум, які були скасовані в судовому порядку, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз