Рішення № 86130077, 28.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004329

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

позивача – ОСОБА_1 .О ОСОБА_2

представника позивача – Петровського Ю.І.

представника відповідача – Лабутіної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи- Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Державний реєстратор на нерухоме майно Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко М.О. (79038, м. Львів, вул. Кленова, 1/4) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (01001, вул. Городецького, 13, м. Київ), у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 2430/5 від 06.08.2019 р. «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Ухвалою суду від 27.08.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,4 ).

Протокольною ухвалою від 03.10.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 11.07.2019 р. № 2658/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського р-ну Львівської області Живка Михайла Олександровича» було проведено моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - Солонківської сільської ради Пустомитівського р-ну Львівської області Живка Михайла Олександровича. Підставою проведення камеральної перевірки став акт від 08.07.2019 року за результатами проведення моніторингу вчинених Позивачем реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі Наказу Міністерства юстиції України № 2430/5 від 06.08.2019 року державному реєстратору ОСОБА_3 було тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік, про що ОСОБА_3 дізнався 12.08.2019 під час спроби увійти в систему реєстру. Позивач вважає, що оскаржуваний Наказ був прийнятий за відсутності передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень» підстав, а також без врахування права державного реєстратора на участь у процесі прийняття рішення. Крім того, як зазначає позивач, оскаржуваний Наказ вбачається невмотивованим та таким, що не відповідає вимогам ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З урахуванням викладеного позивач просить визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 2430/5 від 06.08.2019 року «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка ОСОБА_5 . ОСОБА_6 . до державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позов, просив позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на підстави, зазначені у відзиві на позовну заяву, а саме: встановлення порушень законодавства в діяльності позивача порядком та у спосіб, встановлені законом, а тому винесення рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення.

Третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» подала пояснення на позовну заяву, відповідно до яких повідомила, що наказ Міністерства юстиції України № 2430/5 від 06.08.2019 р. «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» виконала відповідно до норм законодавства, просила розглянути справу у відсутності представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державний реєстратор Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайло Олександрович здійснює діяльність на підставі розпорядження голови Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 02.01.2018 року № 2 «Про кадрові питання».

На підставі Наказу Міністерства юстиції України № 2597/7 від 08.07.2019 року «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» було проведено моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича.

За результатами вищезазначеного моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича був складений акт від 08.07.2019 року.

Відповідно до акту встановлено, що під час проведення моніторингу реєстраційних дій виявлено, що державним реєстратором Живком М.О. проведено державну реєстрацію права власності на об`єднаний об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_1 ) розташовану за адресою: АДРЕСА_2 за відсутності документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, чим порушені вимоги статей 10, 23 Закону, пункти 12, 14, 54 Порядку № 1127.

На підставі Наказу Міністерства юстиції України № 2658/7 від 11.07.2019 року була проведена камеральна перевірка у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича.

За результатами проведення камеральної перевірки комісією Мінюсту була складена довідка від 30.07.2019 року.

Згідно зазначеної довідки встановлено, що державним реєстратором Живком М.О. за заявою № 34479847 проведено державну реєстрацію права власності на об`єднаний об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_1 ) розташовану за АДРЕСА_2 за відсутності документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, чим порушені вимоги статей 10, 23 Закону, пункти 12, 14, 54 Порядку № 1127.

Аналогічні порушення вимог чинного законодавства (за відсутності документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта) державним реєстратором Живком М.О. встановлено за заявою № 35049573 та заявою № 35072477 (об`єднання нежитлових приміщень №№ 158, 159, 160, 161, 162, 163 по вул. П. Полуботька, 31 м. Львів).

Крім того, 12.06.2019 року за результатами розгляду заяви № 34461447 державним реєстратором Живком М.О., за наявності підстав для відмови, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47318889, на підставі якого до розділу Державного реєстру прав № 1456034446101 внесено, зокрема, такі зміни: до опису об`єкта нерухомого майна додано комору у підвалі (інд. ІV) площею 10,7 кв.м та підсобне приміщення мансарди (інд ХХХІV) площею 48,8 кв.м, що є порушенням вимог статей 3, 10, 18, 24, 27 Закону, пунктів 12, 14, 40, 58 Порядку № 1127, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно (відсутні документи, що підтверджують набуття, перехід права власності на приміщення комори у підвалі та приміщення мансарди).

Також, 12.06.2019 року за результатами розгляду заяви № 34444499 державним реєстратором Живком М.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 47312206, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1850201946101 на об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 106,8 кв. м, житловою площею 26,1 кв.м, за відсутності документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та технічного паспорта, що є складовою частиною свідоцтва про право власності від 30.12.1996 (згідно з правовстановлюючим документом – свідоцтвом про право власності, виданим 30.12.1996 виконкомом Львівської міської ради народних депутатів загальна площа квартири складала 53,7 кв.м, згідно з довідкою, виданою 30.05.2019 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 за № 974 здійснено перепланування допоміжних приміщень, що є порушенням вимог статей 3, 10, 18, 23 Закону, пунктів 12, 14, 58 Порядку № 1127.

15.06.2019 до державного реєстраторі Живка М.О. звернувся Косик О ОСОБА_8 із заявою про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_4 . Разом із заявою № 34051862 подано такі документи: довідку, видану 19.10.2017 Зубрянською сільською радою Пустомитівського району Львівської області за № 1640; технічний паспорт, виготовлений 22.01.2019 ФОП ОСОБА_9 ; акт готовності, виданий 05.02.2019 Департаментом ДАБІ у Львівській області. Під час формування та реєстрації заяви № 34051862 державним реєстратором Живком М.О. отримано з Єдиного реєстру документів відомості щодо сертифіката ДАБІ, виданого 11.04.2019 Департаментом ДАБІ у Львівській області, серії ЛВ 162191012165, згідно з яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта – комплексу зблокованих житлових будинків.

Аналогічні документи подані державному реєстратору Живку М.О. за заявами №№ 34052476, 34053466, 34101008, 34101639, 34101846, 34284975, 34285145, 34360847, 34361150, 34379310, 34471757.

З аналізу заявлених прав та поданих до вищезазначених заяв документів вбачаються суперечності щодо типу та адреси об`єкту нерухомого, а саме зблоковані житлові будинки, або квартири з вбудованими нежитловими приміщеннями та буд. 52А, або буд. 52А/1.

Отже, державним реєстратором Живком М.О. за заявами №№ 34051862, 34052476, 34053466, 34101008, 34101639, 34101846, 34284975, 34285145, 34360847, 34361150, 34379310, 34471757 зареєстровано право власності ОСОБА_10 на квартири з № 1 АДРЕСА_5 та нежитлові приміщення з № 1 по № VІ, розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , що суперечить довідці № 1640, згідно з якою комплексу зблокованих житлових будинків присвоєну поштову адресу Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Лісна, 52А, та за наявності підстав для відмови, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, що є порушенням вимог статей 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 14 Порядку № 1127.

З урахуванням вищеперелічених порушень комісія запропонувала тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.

На підставі Наказу Міністерства юстиції України № 2430/5 від 06.08.2019 року державному реєстратору ОСОБА_3 було тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав.

Процедуру здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Згідно з п.п. 4-7 Порядку моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб`єкти державної реєстрації, визначені Мін`юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін`юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін`юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка проводиться на підставі Наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія Наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 9-10 Порядку результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі Наказу.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що проведенню камеральної перевірки передує обов`язок відповідача повідомити державного реєстратора про день, час та місце її проведення.

В свою чергу, невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами незаконними.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2019 року Міністерством юстиції України прийнято Наказ №2597/7, яким вирішено провести моніторинг реєстраційних дій у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та затверджено перелік державних реєстраторів, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, до яких включено державного реєстратора Солоніквської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка М.О.

Даний Наказ опубліковано на офіційному сайті Міністерства юстиції України 09.07.2019 року.

Водночас, докази на підтвердження отримання державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області вищевказаного поштового відправлення в матеріалах справи відсутні.

На підставі Наказу Міністерства юстиції України № 2658/7 від 11.07.2019 року була проведена камеральна перевірка у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича.

Разом з тим, Наказ про призначення цієї камеральної перевірки не був направлений на адресу позивача у визначений законом триденний строк, фактично даний Наказ був направлений на адресу позивача лише 17.07.2019 року, тобто з порушенням строку, встановленого законом.

Оскільки матеріали справи не містять належних доказів підтвердження своєчасного повідомлення позивача про проведення камеральної перевірки, що позбавило позивача приймати участь у процесі прийняття оскарженого наказу шляхом надання пояснень щодо виявлених порушень, суд приходить висновку, що камеральну перевірку проведено з порушенням встановленої процедури, чим був порушений принцип обґрунтованості прийняття рішення, а отже прийнятий за результатами такої перевірки Наказ Міністерства юстиції України №1222/5 від 16.04.2019 року «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» є протиправним та підлягає скасуванню.

Вказаний правовий висновок ґрунтується на позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 17.07.2019 року по справі №420/5711/18 та від 24.10.2019 року по справі №1340/5656/18.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо можливості позивача ознайомитися зі змістом відповідних Наказів на офіційному сайті Міністерства юстиції України, оскільки відповідно до ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а отже позивач не зобов`язаний здійснювати моніторинг сайту Мін`юсту щодо розміщення на ньому такої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду у справі №814/2229/17 від 14.11.2018 року.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 2 КАС України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлюючи термін блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Міністерство юстиції України, відповідно до принципу обґрунтованості рішення, мало навести мотиви, з яких воно виходило, обираючи саме такий строк. Оскаржений Наказ не тільки не містить викладення фактів порушення, а і відомостей про негативні наслідки цих порушень, а також мотивів застосування саме такої санкції, що, на думку суду, не відповідає принципу пропорційності.

В постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 Верховний Суд зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як встановлено судом оскаржуваний Наказ № 2430/5 від 06.08.2019 року прийнятий відповідачем з порушенням п .9 ч. 2 ст. 2 КАС Україні, тобто з порушенням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Крім того, оскаржуваним Наказом №2430/5 від 06.08.2019 року заблоковано позивачу доступ до Державного реєстру прав на нерухоме майно строком на один рік, що фактично позбавило можливості отримувати позивачу дохід від своєї професійної діяльності.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно із ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підставними та такими, що підлягають до задоволення, оскільки Міністерство юстиції України як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірності прийнятого ним Наказу № 2430/5 від 06.08.2019 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40 гривень підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 94, 241 -246 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 2430/5 від 06.08.2019 р. «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, вул. Городецького, 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622) в користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 .№ НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн..40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд .

Повний текст рішення складено 05.12.2019 року.

Суддя Кухар Н.А.