Рішення № 86129325, 04.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/9144/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання наказів протиправними та скасування їх, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить:

- визнати накази начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області Печененка В`ячеслава Петровича № 711 від 13 червня 2019 року та N298 о/с від 14 червня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення його зі служби в поліції протиправними та скасувати їх;

- зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області Печененка В`ячеслава Петровича поновити його на службі в органах Національної поліції, на посаді слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП капітана поліції, з дня звільнення 13 червня 2019 року.

В обґрунтування позову зазначив, що спірними наказами до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни та невиконання вимоги ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині недотримання присяги поліцейського, п.1,2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині бути вірним присязі поліцейського, п.3 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині запобігання правопорушень, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині утримуватись від дій, які підривають авторитет Національної поліції, п.1 розділу 2 Правил етичної поведінки, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що висуваються до моральних та професійних якостей поліцейського. Вважає такі накази протиправними. Вказує, що відносно нього відкрито кримінальне провадження №42019060360000087 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Проте, підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, а при прийнятті рішення про звільнення не було враховано незавершене досудове слідство і відсутність обвинувального вироку щодо нього.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

08.08.2019 Головне управління Національної поліції в Житомирській області подало до суду відзив на адміністративний позов, у якому просить відмовити задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що 12.06.2019 т.в.о. начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Житомирській області подано начальнику ГУНП в Житомирській області рапорт, зареєстрований за №3053/12/03-2019, про те, що після отримання частини неправомірної вигоди затримано слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції Ткачука Артема Степановича. Наказом ГУНП в Житомирській області від 12.06.2019 №730 призначено службове розслідування стосовно ОСОБА_1 за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №42019060360000087 від 22.03.2019 та утворено дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування. За результатами службового розслідування складено висновок від 13.06.2019 щодо події, яка відбулась 12.06.2019 та встановлено факт скоєння капітаном поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні ним вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання присяги поліцейського, п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині бути вірним присязі поліцейського, п.3 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині запобігати вчиненню правопорушень, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України. Таким чином, капітан поліції ОСОБА_2 А.С. не передбачив негативні наслідки для авторитету Національної поліції України та не утримався від протиправних дій, що виразилося у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Також, подія за участі капітана поліції ОСОБА_1 набула суспільного резонансу, про що свідчать публікації даних подій у засобах масової інформації України. Наведене свідчить про законність звільнення позивача з Національної поліції України. Посилання ОСОБА_1 на те, що при прийнятті рішення про звільнення не враховано незавершене досудове слідство у кримінальному провадженні відносно нього та відсутність обвинувального вироку є безпідставними, оскільки підставою для прийняття оскаржуваного наказу стали обставини порушення позивачем службової дисципліни, встановлені висновками проведеного службового розслідування. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду.

26.09.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 12.06.2019 т.в.о. начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Житомирській області подано начальнику ГУНП в Житомирській області рапорт про надання дозволу на призначення службового розслідування, зареєстрований за №3053/12/03-2019, за фактом затримання слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 та внесенням щодо нього військовою прокуратурою 22.03.2019 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019060360000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди).

Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 12.06.2019 №730 призначено службове розслідування стосовно слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №42019060360000087 від 22.03.2019.

12.06.2019 Головне управління Національної поліції у Житомирській області винесло наказ №93 о/с, яким на період проведення службового розслідування відсторонено від посади та виконання службових обов`язків капітана поліції ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування, 13.06.2019 начальником ГУНП в Житомирській області полковником поліції В.Печененком затверджено висновок "Про результати службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №42019060360000087 від 22.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України", згідно з яким за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, п.3 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині запобіганню вчиненню правопорушень, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, вирішено застосувати до слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 13.06.2019 №711 на підставі висновку службового розслідування застосовано до слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Зазначений наказ реалізований наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №98 о/с від 14.06.2019, яким ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Вважаючи, що накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції відбулося незаконно, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів, суд виходить із наступного.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.

Відповідно до ч.1, 2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до п.3 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст.13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у ст.13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються, виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13).

При цьому, п.6 та 10 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Водночас, підставою для застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення стали результати службового розслідування, проведеного за фактом внесення відомостей до ЄРДР №42019060360000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

У висновку за результатами службового розслідування від 13.06.2019 зазначено, що до УКЗ ГУНП в Житомирській області надійшла інформація про те, що 12.06.2019 прокурорами військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України спільно зі слідчими слідчого відділу УСБУ в Житомирської області, за оперативного супроводження Житомирського управління ДВБ НП України, в приміщенні Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП після отримання частини неправомірної вигоди затримано слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції Ткачука Артема Степановича. 22.03.2019 військовою прокуратурою Житомирського гарнізону Центрального регіону України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019060360000087 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) КК України. Так, слідчий слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП капітан поліції Ткачук А.С., здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019060170000247, вимагав від особи, у якої вилучив транспортний засіб марки «Peuget206СС», номерний знак НОМЕР_1 , 500 доларів США, за не призначення експертизи, повернення вилученого транспортного засобу та закриття кримінального провадження за вказаним фактом. За результатами проведення комплексу заходів та слідчих (розшукових) дій, працівниками військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України, спільно зі слідчими слідчого відділу УСБУ в Житомирської області, за оперативного супроводження Житомирського управління ДВБ НП України, задокументовано факт вимагання та отримання частини неправомірної вигоди на особисту банківську картку у сумі 2000 гривень капітаном поліції ОСОБА_2 А.С. Цього ж дня, з метою виявлення і вилучення документів щодо здійснення професійної діяльності капітана поліції ОСОБА_1 , слідчим слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області, на підставі постанови про проникнення до житла та іншого домоволодіння особи з метою проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді, проведено невідкладний обшук у службовому кабінеті останнього, у ході якого вилучено 15 матеріалів кримінальних проваджень, службову документацію, 4 банківські картки, ноутбук та його мобільний телефон. Крім того, капітана поліції ОСОБА_1 у цей же день, о 18.10, затримано у порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину. Прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону старшим лейтенантом юстиції Коцюбою О.С. капітану поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Також у висновку про результати службового розслідування зазначено, що у всесвітній мережі Інтернет на ряді сайтів розміщено інформацію, у якій повідомляється про те, що слідчий слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 2000 грн за не призначення експертизи, повернення вилученого транспортного засобу та закриття кримінального провадження.

Згідно вимог пункту 1 та пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов`язаний бути вірним Присязі поліцейського, утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, що визначено у частині 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію». Таким чином, капітан поліції Ткачук А.С. не передбачив негативні наслідки для авторитету Національної поліції України та не утримався від протиправних дій, що виразилося у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Така поведінка капітана поліції ОСОБА_1 , як поліцейського, суперечить загальним принципам, встановленим для працівників поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, у тому числі щодо морально-етичних принципів.

Аналізуючи висновок службового розслідування суд вбачає, що у ньому не наведено вчинення позивачем будь-яких інших порушень ніж ті, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР №42019060360000087 від 22.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ.

Будь-яких інших вчинків, окрім кримінально караних, як у висновку службового розслідування так і в наказі про накладення дисциплінарного стягнення вказано не було.

Відповідач у висновку вказує про вчинки, які свідчать про порушення дисципліни, однак при цьому ці вчинки стосуються виключно їх кваліфікації на предмет наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, яке і стало підставою для службового розслідування.

Суд відмічає, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов`язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.

Натомість, при розгляді даної адміністративної справи будь-яких інших порушень дисципліни, ніж тих, які розслідуються в рамках кримінального провадження стосовно позивача, встановлено не було. Навпаки, в самому наказі про накладення дисциплінарного стягнення прямо зазначається про порушення дисципліни позивачем, які охоплюються скоєним ним кримінальним правопорушенням.

Тобто, відповідачем не виявлено та не надано доказів того, що позивач вчинив будь-які інші вчинки, яким можна було б надати відповідну оцінку на предмет підриву авторитету працівників поліції.

В наказі про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 13.06.2019 № 711 відповідач вказує, що останнє полягає у:

- порушенні службової дисципліни, невиконанні вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- невиконанні вимог пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині недотримання Присяги поліцейського;

- невиконанні вимог пунктів 1, 2 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині бути вірним Присязі поліцейського;

- невиконанні вимог п.3 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині запобіганню вчиненню правопорушень;

- невиконанні вимог п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України;

- невиконанні вимог п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського.

У частині 1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського, зокрема:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1);

- професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (п.2).

Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Пунктом 1 розділу 2 Правил передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (п.1);

- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (п.2);

- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (п.3);

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (п.6).

Проте, в чому саме полягало порушення позивачем наведених норм не у межах кримінального провадження №42019060360000087 від 22.03.2019 та беззастосовно до кримінального провадження, відповідач в ході службового розслідування не встановив.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ч.2 ст.2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року по справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10 лютого 1995 року по справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Тобто, сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру позивачеві, наявність кримінального провадження, в межах якого досліджуються обставини вчинення ним кримінального правопорушення, не свідчить про скоєння дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції. Суд вважає, що в даному випадку доказом порушення службової дисципліни може бути лише вирок суду, набрання законної сили яким є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час вирішення питання про те, чи було звільнення, як захід дисциплінарного впливу пропорційним до вчиненого порушення, суд має врахувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №816/1218/16 від 03.04.2019, судам необхідно звертати увагу на підставу звільнення і надавати оцінку саме наявності або відсутності дисциплінарного проступку в рамках проведеного службового розслідування, а також доказам на їх підтвердження.

Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів у зв`язку з недоведеністю факту порушення позивачем службової дисципліни, оскільки висновок службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні №42019060360000087 від 22.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, жодних інших діянь порушення позивачем службових обов`язків у висновку службового розслідування не зазначено. Протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №711 від 13 червня 2019 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції підлягає скасуванню як протиправний.

Як, наслідок, підлягає скасуванню і наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №98 о/с від 14.06.2019 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, яким реалізовано наказ №711 від 13 червня 2019 року.

При цьому, позивач підлягає поновленню його на посаді з 15.06.2019, а не з 13.06.2019, як він просить у прохальній частині позову, оскільки ОСОБА_1 згідно наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №98 о/с від 14.06.2019 звільнено саме з 14.06.2019.

Згідно статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У відповідності до п.6 розділу III "Окремі питання виплати грошового забезпечення" Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведених приписів та ч.2 ст.9 КАС України, ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.06.2019 по 04.12.2019 (день постановлення рішення суду).

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання наказів протиправними та їх скасування, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №711 від 13 червня 2019 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №98 о/с від 14.06.2019 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції

Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 15.06.2019.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.06.2019 по 04.12.2019.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова