Ухвала суду № 86129073, 05.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 грудня 2019 року Справа 160/12083/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нібас» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нібас» про застосування заходів реагування.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00 гривень.

Предметом позову є вимоги позивача про застосування заходів реагування (вимога немайнового характеру).

Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем не надано документа, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

До адміністративного позову позивачем додане клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету. Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області кошторисом на 2019 рік за КВЕК 2800 «Інші поточні видатки» передбачено 190000,00 грн. Однак, кошти по КВЕК 2800 на рахунках інспекції на момент подання адміністративного позову відсутні, що унеможливлює сплату судового збору

Суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд відзначає, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.

Вирішуючи подане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки посилання позивача на матеріальний стан є необґрунтованими, з огляду на те, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 у справі № 815/4575/15 (касаційне провадження № К/9901/47962/18).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від сплати судового збору за звернення із даною позовною заявою.

Згідно зі статтею 169 КАС України, позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нібас» про застосування заходів реагування – залишити без руху.

Надати позивачам строк протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1921,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами:

Одержувач – УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;

ЄДРПОУ 37989253;

Банк одержувача – Казначейство України (ЕАП);

МФО 899998;

Рахунок UA178999980000034316206084014;

Код класифікації доходів бюджету 22030101,

Призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування відповідача)

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Царікова