Рішення № 86128987, 18.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року Справа № 160/7972/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. за участі секретаря судового засіданняХобот І.М. за участі: представника позивача представника відповідача Поуха Д.А. Оніпченка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайторг" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайторг" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ від 14.08.2019 року № 2149 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Скайторг" (код ЄДРПОУ 38954216)".

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.08.2019 року ним було отримано зазначений наказ на перевірку, однак до перевірки відповідача не було допущено, про що було складено акт відмови від допуску до перевірки. В оскаржуваному наказі на перевірку відповідачем було вказано, що контрольний захід здійснюється на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, однак у наказі не зазначено, яку саме інформацію отримало ГУ ДФС у Полтавській області, що стала у подальшому підставою його прийняття. На думку позивача, підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але і для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому він проти позову заперечує. Зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу стала інформація про здійснення роздрібної торгівлі пальним без використання режиму попереднього програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та без придбання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, яка, надійшла до відповідача від ТОВ «Скайторг» по дротових або бездротових каналах зв`язку (електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків). Також зауважив, що працівниками управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказу від 14.08.2019 року № 2149 було проведено фактичну перевірку об`єкту розташованого за адресою: Полтавська область. Полтавський район, Копили, вул. Стрельнікова. буд. 1-В, де здійснює діяльність ТОВ «Скайторг».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 25.09.2019 року постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайторг" зареєстроване як юридична особа 29.10.2013 року з основним видом економічної діяльності – 47.30 «роздрібна торгівля пальним» та здійснює діяльність на автозаправному комплексі розташованому за адресою: Полтавський район, Копили, вул. Стрельнікова. буд. 1-В.

На підставі інформації, яка надійшла до Головного управління ДПС у Полтавській області по дротових та бездротових каналах зв`язку, було встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайторг" без використання режиму попереднього програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та без придбання ліцензії на роздрібну торгівлі пальним.

На підставі зазначеної інформації Головним управлінням ДПС у Полтавській області відповідно до пункту 20.1.4 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пунктів 80.2.2, 80.2.5 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України було прийнято наказ від 14.08.2019 року № 2149 про проведення фактичної перевірки ТОВ "Скайторг" за місцем фактичного провадження діяльності: автозаправний комплекс № 15 (Полтавський район, Копили, вул. Стрельнікова. буд. 1-В).

14.08.2019 року на підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 14.08.2019 року № 2431 та № 2430 працівниками Головного управління ДПС у Полтавській області було проведено перевірку автозаправної станції ТОВ "Скайторг" розташованої за адресою: вул. Полтавський район, Копили, вул. Стрельнікова. буд. 1-В.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 14.08.2019 року № 002069, у якому зафіксовані порушення пунктів 3, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», частини 20 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», пункту 4 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547.

Представник позивача відмовився від підпису у акті перевірки, що підтверджується актом відмови від підписання акта перевірки № 002069 від 14.08.2019 року.

Правомірність наказу про призначення перевірки є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України , контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок платників податків визначений статтею 80 Податкового кодексу України.

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї підстав зазначених в підпунктах 80.2.1 – 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Згідно підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Відповідно до вимог частини 20 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно пунктів 1, 3 Положення Про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, основним завданням ДФС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом пального, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Отже, податковий орган наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за виробництвом та обігом пального, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

В даному випадку, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області було отримано інформацію щодо реалізації пального Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайторг" за адресою Полтавський район, Сопили, вул. Стрельнікова. буд. 1-В за відсутності відповідної ліцензії.

Електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які надійшли до Головного управління ДПС у Полтавській області підтверджують реалізацію пального Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайторг" за адресою Полтавський район, Копили, вул. Стрельнікова. буд. 1-В. У зв`язку з наявністю інформації, щодо відсутності у позивача ліцензії на роздрібний продаж пального за вказаною адресою, відповідачем правомірно призначено перевірку, оскільки отримана інформація свідчить про порушення позивачем вимог законодавства щодо роздрібної реалізації пального.

В судовому засіданні, зокрема, було встановлено відсутність у позивача ліцензії на роздрібний продаж пального за вказаною адресою як на час призначення перевірки так і при її проведенні.

Враховуючи зазначене, на переконання суду, Головне управління ДПС у Полтавській області мало передбачені підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстави для призначення фактичної перевірки позивача.

У відповідності до вимог пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Форма наказу на проведення перевірки затверджена наказом ДФС

від 31.07.2014 № 22 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків».

Перевіривши наказ від 14.08.2019 року № 2149 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Скайторг" суд встановив, що у ньому зазначені всі необхідні реквізити визначені в абзаці третьому пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та за своєю формою він відповідає зразку затвердженому наказом ДФС від 31.07.2014 року № 22.

Отже, враховуючи наявність підстав для призначення фактичної перевірки, встановлених статтею 80 Податкового кодексу України, наявність всіх необхідних реквізитів визначених в абзаці третьому пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та відповідність форми наказу зразку затвердженому наказом ДФС від 31.07.2014 року № 22, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ прийнято в суворій відповідності з вимогами чинного податкового законодавства.

При цьому, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

В судовому засіданні були досліджені направлення на перевірку від 14.08.2019 року за №№2431 та 2430, в яких зазначено, що керуючому АЗС №15 за адресою Полтавський район, с. Копили, вул. Стрельнікова , 1-В Войченко Інні Михайлівні 14.08.2019 року було вручено копию наказу від 14.08.2019 року №2149 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Скайторг" та пред`явлено службові посвідчення та направлення від 14.08.2019 року за №№2430 та 2431. В направленнях стоїть особистий підпис ОСОБА_1 та час «15:40».

Як встановлено судом, фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайторг" на підставі оскаржуваного наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 14.08.2019 року № 2149 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Скайторг" була проведена 14.08.2019 року, що підтверджується актом від 14.08.2019 року № 002069.

При цьому суд зазначає, що згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Водночас, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 806/2127/16, від 17.04.2018 року у справі № 826/12612/17 та від 21.02.2019 року у справі №807/2062/17.

Враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов`язки для платника податків є рішення податкового органу, прийняте за результатами проведеної перевірки, а не оскаржуваний позивачем наказ від 14.08.2019 року № 2149 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Скайторг".

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайторг" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайторг" (вул. Старокозацька, б. 40 Б, офіс 4, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38954216) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 39461639 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 листопада 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська