Ухвала суду № 86128819, 02.12.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

02 грудня 2019 р. Справа № 120/240/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни,

представника відповідача: Македонського Олександра Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Вінницької митниці ДФС про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

до: Вінницької митниці ДФС (код ЄДРПОУ: 39510664, адреса: вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21034)

про: визнання дій неправомірними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Вінницької митниці ДФС (код ЄДРПОУ: 39510664, адреса: вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21034) про визнання дій неправомірними та стягнення коштів.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA401000/2018/000090/1 від 27.12.2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці ДФС в користь ОСОБА_1 судовий збір, що був сплачений при звернені до суду в розмірі 384,20 грн.

01.11.2019 року на адресу суду від представника Вінницької митниці ДФС надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

21.11.2019 року на адресу суду від представника Вінницької митниці ДФС надійшла заява про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року, яка мотивована необхідністю вирішення питання по суті заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.2018 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання позивач не прибув, поряд із цим подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням за кордоном.

Представник Вінницької митниці ДФС у судовому засіданні підтримав доводи поданої заяви та просив її задовольнити.

Визначаючись щодо наявності підстав для відкладення розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Пунктом другим частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що учасники справи мають, зокрема, право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Разом із тим, суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у силу приписів частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, учасники справи, окрім наявних у них прав, наділені також певними процесуальними обов`язками, що кореспондуються з правами інших осіб, які беруть участь у справі, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

При цьому, процесуальні права і обов`язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, враховуючи принцип рівності, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов`язки іншої особи, яка бере участь у справі.

Згідно з пунктом другим частини 2 статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, за змістом наведеної норми, суд може відкласти розгляд справи у разі першої неявки учасника справи, якщо причини такої (неявки) визнані поважними. Водночас, позивачем не надано жодних доказів, на підтвердження факту існування таких причин.

Відповідно до частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву представника Вінницької митниці ДФС про відстрочення виконання рішення суду та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У разі, якщо рішення суду не виконується у добровільному порядку воно може бути звернене до примусового виконання у порядку статті 373 КАС України.

При цьому, відповідно до частин першої, третьої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд згідно з положеннями частини четвертої статті 378 КАС України також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому відповідно до частини п`ятої статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим виконання судового рішення в адміністративній справі.

Як вбачається із поданої представником відповідача заяви, у якості підстави для відстрочення виконання рішення суду зазначено перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року за нововиявленими обставинами. При цьому вказано, що позивач звернувся до Вінницької митниці ДФС із письмовою заявою про повернення надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені від 14.11.2019 року на підставі рішення суду, щодо якого ставиться питання про перегляд за нововиявленими обставинами.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної із поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пунктів 43.1-43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС визначає Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 року за № 976/30844.

Згідно з пунктом першим вказаного Порядку повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу (пункт 4 Порядку).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням.

Відповідно до пункту 8 Порядку Митниця ДФС у строк не пiзнiше нiж за п`ять робочих днів до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України.

Так, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року у задоволенні заяви Вінницької митниці ДФС про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами – відмовлено, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці ДФС про визнання дій неправомірними та стягнення коштів – залишено у силі. Повний текст даної виготовлено 05.12.2019 року.

Водночас, положеннями частини першої, другої статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду-протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Зважаючи на обґрунтування вказаної заяви, суд зауважує, що наведена норма статті 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Під відстроченням виконання рішення розуміється перерва на певний, точно визначений строк, протягом якого виконання рішення не проводяться, у зв`язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб.

З огляду на викладене, на підставі аналізу доводів заяви в сукупності з обставинами даної адміністративної справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника Вінницької митниці ДФС про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Вінницької митниці ДФС про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці ДФС про визнання дій неправомірними та стягнення коштів – задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці ДФС про визнання дій неправомірними та стягнення коштів до набрання законної сили ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено: 05.12.2019 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна