Ухвала суду № 86127700, 29.11.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4240/17

Провадження № 4-с/461/4/19

УХВАЛА

29.11.2019 року

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

заінтересованої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 52049441, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Галицького районного суду м. Львова із скаргою на дії та рішення державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 52049441. Свої вимоги мотивує тим, що державним виконавцем порушений порядок примусової реалізації майна ОСОБА_1 , зокрема не винесено постанову про звернення стягнення на майно, порушено порядок виділу частки майна боржника, а саме: кредитор ОСОБА_5 не пред`являв позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на нього; боржнику не було запропоновано продати свою частку ні іншому співвласнику, ні третім особам; іншому співвласнику - ОСОБА_4 не було запропоновано придбати частку боржника у спільній сумісній власності. Також, державний виконавець не надав сторонам виконавчого провадження можливість узгодити вартість нерухомого майна. Постанова про опис та арешт майна не відповідає вимогам ч. 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження». Оцінка майна проведена без укладення договору, а звіт за результатами такої оцінки не відповідає вимогам закону. Також, державний виконавець Галицького ВДВС Барнич В.М., допустив неповноту змісту оголошення про проведення електронних торгів щодо кількісних та якісних характеристик майна. Просить скаргу задовольнити.

Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова Городецької Л.М. від 20 червня 2017 року відкрито провадження у справі.

У зв`язку із звільненням у відставку судді Городецької Л.М., 15 жовтня 2019 року здійснений повторний автоматичний розподіл справи. Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю по справі Фролову Л.Д.

Ухвалою від 18 жовтня 2019 року справу прийнято до провадження.

Заявники та його представник в судовому засіданні скаргу підтримали та просили задовольнити. Представник заявника пояснив, що державним виконавцем самовільно змінено спосіб виконання рішення без винесення постанови про звернення стягнення на майно боржника, чим порушено ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначив, що ОСОБА_4 мала переважне право на купівлю частки. Державним виконавцем порушено алгоритм дій, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» під час примусової реалізації майна. Постанова про опис та арешт майна не відповідають вимогам Закону та не були скеровані боржнику.

ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що ОСОБА_1 є її сином. Квартира АДРЕСА_1 , яка складається з двох прохідних кімнат, належала їм на праві спільної сумісної власності. Те, що частка квартири була продана дізналася від ОСОБА_6 , до того, жодних листів не отримувала.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_6 – ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги. Пояснив, що на момент реалізації майна ухвала Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2016 р. була чинна. Після завершення виконавчого провадження вона була скасована. У ОСОБА_1 було відсутнє інше майно, на яке можна було звернути стягнення. Боржник належним чином повідомлявся про усі рішення державного виконавця, прийняті у виконавчому провадженні. Зазначив, що переважне право співвласника на викуп майна можливе лише при добровільному продажі, а не під час примусової реалізації майна.

Представник державної виконавчої служби в судове засідання не з`явився, подав клопотання в якому просить проводи розгляд справи без участі представника Галицького ВДВС м. Львів /а.с. 40, 156/.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України неявка державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

На підставі ч. 2 ст. 451 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника державної виконавчої служби.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши надані матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що скаргу необхідно задовольнити.

08 серпня 2016 року Галицьким районним судом м. Львов на виконання рішення від 17 вересня 2015 року у справі № 461/7655/15-ц видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики б/н від 03 квітня 2014 року в сумі 64104,00 грн. та 3654 грн. 00 коп. судового збору /а.с. 41/.

26 серпня 2016 року державним виконавцем Галицького відділу ДВС м. Львів Барничем Володимиром Миколайовичем, за заявою стягувача, відкрито виконавче провадження № 52049441 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа /а.с. 42,43/.

05 вересня 2016 р. державним виконавцем накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 /а.с. 44/.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем вживалися заходи з метою виявлення рухомого та нерухомого майна належного боржнику на праві власності /а.с. 45-53/. В результаті чого встановлено, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 .

В подальшому, на підставі подання начальника Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції від 22 вересня 2016 року ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2016 р. визначено за ОСОБА_1 1/2 ідеальної частки майна - квартири АДРЕСА_1 , з метою її подальшої реалізації на прилюдних торгах /а.с. 57, 59/.

23 грудня 2016 року, державний виконавець Галицького ВДВС м. Львів Барнич В.М. здійснив опис і арешт вищевказаного майна боржника та передав його на зберігання ОСОБА_7 Опис майна був проведений в присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Цього ж дня держаний виконавець призначив ОСОБА_10 експертом з метою визначення вартості описаного майна /а.с. 12,13/ .

Експертом частка нерухомості ОСОБА_1 була оцінена в сумі 462193 грн. 00 коп., що підтверджується висновком від 18 січня 2017 року /а.с. 62/.

Після проведення оцінки 02 березня 2017 року Галицьким відділом ДВС м. Львів до ДП «СЕТАМ» була подана заявка на проведення електронних торгів з продажі 1/2 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 /а.с. 76,77/. Після повторного виставлення квартири на торги 30 травня 2017 року вона була реалізована ОСОБА_6 за 373220 грн. 85 коп., що підтверджується протоколами електронних торгів №253309 від 03 травня 2017 р. №259788 від 30 травня 2017 р. /а.с. 64, 67/.

26 червня 2017 року державним виконавцем Барнич В.М. складено акт про проведення електронних торгів /а.с. 87/.

Цього ж дня державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Барничем В.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» /а.с. 92/.

Судом встановлено, що згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , така складається з двох прохідних кімнат /а.с. 56/.

Відповідно до статті 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Статтею 366 ЦК України визначено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Суд дійшов до переконання, оскільки згідно технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 , кімнати є прохідними, два повнолітніх співвласника повинні мати на момент продажу квартири рішення суду про виділ частки в натурі у разі технічної можливості.

Відсутність судового акту про виділ частки боржника у спільній квартирі (за наявності такої технічної можливості) грубо порушує конституційні права іншого співвласника ОСОБА_4 , оскільки згідно ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла.

Окрім того, згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відсутність чітко визначеної житлової площі для окремого користування співвласників та встановлення місць загального користування у квартирі породжує невизначеність в правах майбутнього співвласника майна та співвласниці ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Згідно п. 10 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5(чинної станом на день виникнення спірних правовідносин), після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:

назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;

зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

У постанові про опис та арешт майна від 23 грудня 2016 р. /а.с. 12/ не вказано загальної площі, кількості кімнат (приміщень), їх площі та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, тобто вона не відповідає вимогам ч. 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Із змісту постанови вбачається, що опис проводився у відсутності боржника або іншого власника квартири, відомості про те, що останні відмовилися від підпису у постанові не вказані. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що боржник був належним чином повідомлений про здійснення опису майна та не допустив державного виконавця в квартиру або іншим чином перешкоджав йому.

Також суд зазначає, що у матеріалах виконавчого провадження, які надіслані на адресу суду, наявний технічний паспорт квартири, однак державний виконавець не скористався даними, що містяться у ньому для проведення опису майна.

Окрім того, у матеріалах виконавчого провадження відсутній супровідний лист чи інші документи про скерування копії постанови про опис та арешт майна сторонам.

Відповідно до ст. 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Таким чином законодавець передбачає можливість сторін виконавчого провадження узгодити вартість майна боржника у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відповідно до п. 17, 18 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5(чинної станом на день виникнення спірних правовідносин) визначення вартості, оцінка майна боржника здійснюються в порядку, встановленому статтею 57 Закону. У разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт. У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Однак, в порушення вказаних законодавчих норм, державний виконавець Галицького відділу ДВС м. Львів Барнич В.М. в один і той самий день - 23 грудня 2016 року здійснив як опис і арешт майна боржника, так і призначив експерта з метою визначення вартості описаного майна, не надавши сторонам виконавчого провадження можливість узгодити вартість нерухомого майна – Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Відповідно до норм ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

За ст. 11 цього ж Закону договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа - платник, якщо оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник.

Проте, в матеріалах виконавчого провадження, наданих на запит суду, відсутній двосторонній чи багатосторонній договір на проведення оцінки спірного майна в письмовій формі, чим порушено наведені вище норми Закону.

Пунктом 2 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 передбачено, що передача майна на реалізацію здійснюється за відповідною заявкою відділу державної виконавчої служби, яка в т.ч. повинна містити фото- та/або відеоматеріали такого майна.

Абзацом 10 п. 5 Розділу II Порядку передбачено, що фотозйомку арештованого майна у всіх випадках (крім передачі майна на зберігання організатору електронних торгів) забезпечує державний виконавець, а матеріали зйомки обов`язково додаються до опису лота у Системі.

Із наявної в матеріалах виконавчого провадження заявки на реалізацію житлової нерухомості від 02 березня 2017 року /В-15/№ 1284 слідує, що: п. 5. Вид майна: Нерухомість - квартира, п.14 - Фото-та/або відематеріали - вже надіслані на електронну пошту ДП «СЕТАМ».

При цьому згідно абзацу 7 пп. 2 п.5 Розділу III інформаційне повідомлення про електронні торги обов`язково повинно містити таку інформацію про лот, як фотографічне зображення майна, однак, як вказує заявник, на сайті ДП «СЕТАМ» наявні лише зображення будинку, де ця квартира знаходиться та її вхідні двері.

При цьому матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про те, що боржник перешкоджав доступу до квартири, яка підлягала примусовому продажу.

Не надавши особі, що проводила електронні торги, фотографій квартири АДРЕСА_1 , опис та передачу на зберігання якої 23 грудня 2016 року здійснював державний виконавець Барнич В.М., останній допустив неповноту змісту оголошення про проведення електронних торгів щодо кількісних та якісних характеристик майна, чим порушив наведені вище норми чинного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що державний виконавець Галицького відділу ДВС під час здійснення примусової реалізації майна боржника порушив вимоги Закону України "Про виконавче провадження" , що в подальшому вплинуло на законність проведення процедури реалізації арештованого майна та порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 як боржника.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка міститься у розділі Закону України «Про виконавче провадження» VII Порядок звернення стягнення на майно боржника, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до п. 10 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.

Отже, за положеннями статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, вчиняючи вказані дії державний виконавець виносить постанову (зокрема про арешт, опис майна, тощо.).

Таким чином, Закон не вимагає постановлення окремої постанови про звернення стягнення на майно боржника.

Відтак, суд вважає безпідставними доводи заявника про порушення державним виконавцем вимог ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо винесення постанови про звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Згідно ч. 1 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Таким чином, співвласник має переважне право перед іншими особами на купівлю частки у праві спільної часткової власності лише при добровільному продажі майна. У випадку примусового відчуження майно реалізовується на електронних торгах.

Згідно диспозиції ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд вправі визнати оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився та не надав суду доказів на спростування вимог заявника, а тому суд приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, визнати неправомірними дії та рішення державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 52049441, пов`язані з примусовою реалізацією 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 447, 450-451 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати неправомірними дії та рішення державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 52049441, пов`язані з примусовою реалізацією 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 29 листопада 2019 року проголошено її вступну та резолютивну частини.

Повний текст ухвали суду виготовлений 03 грудня 2019 року.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 15 діб з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.Д. Фролова