Ухвала суду № 86127171, 04.12.2019, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 310/6655/16-к

Провадження № 1-кп/323/274/19

УХВАЛА

іменем України

04.12.2019 р. м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Смоковича М.В., суддів Плечищевої О.В., Гуцал О.П., при секретарі судового засідання Безштанківській О.Д., за участю прокурора Стьобіна Д.В., представника потерпілих - адвоката Яркіної О.В., захисника обвинуваченого - адвоката Козуба Г.Г., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258, ч.2 ст.258-5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258, ч.2 ст.258-5 КК України.

03.12.2019 року до суду від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, яке обґрунтоване тим, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, а саме вплив на потерпілих, слідство, а також переховування від правоохоронних органів і суду є безпідставними, він вже тривалий час перебуває під вартою (майже 3,5 роки), за цей час у нього погіршився стан його здоров`я, є особою похилого віку. Також у клопотанні зазначає, що його дружина має змогу орендувати житло у місті Маріуполь та саме за даною адресою він буде перебувати під цілодобовим домашній арештом, а його дружина матиме зможу за ним доглядати.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник – адвокат Козуб Г.Г. зазначене клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені. Також, обвинувачений зазначив, що йому у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» надається медична допомога, проте не завжди у тому обсязі, як потрібно. Крім цього, захисником обвинуваченого – адвокатом Козубом Г.Г. була зачитана під звукозапис довідка ДУ ««Маріупольський слідчий ізолятор» з приводу стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 .

Прокурор Стьобін Д.В. та представник потерпілих – адвокат Яркіна О.В. проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 заперечували, посилаючись на ризики, які були підставою для продовження останньому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили у задоволенні даного клопотання відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю. Також, представник потерпілих – адвокат Яркіна О.В. зазначила, що жодних доказів з приводу незадовільного стану здоров`я ОСОБА_1 до клопотання ані самим обвинуваченим, ані його захисником не додано.

Вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування, 02.07.2016 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_2 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28.08.2016 року. Ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.08.2016 року та від 20.09.2016 року строк запобіжного заходу продовжено до 01.10.2016 року та до 01.11.2016 року відповідно.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 12.11.2019 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 продовжено строком на 60 діб, починаючи з 12 листопада 2019 року до 10 січня 2020 року включно.

Відповідно ч. 1 до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року, Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У п.п. 61, 62 рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року у справі «Смирнов проти Росії» наголошено, що наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд, вирішуючи клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу останньому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, зазначає про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, при розгляді даного клопотання враховує особу ОСОБА_1 , те, що обвинувачений є мешканцем окупованої території України, у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання та робота на підконтрольній території України, тяжкість злочину, у вчиненні яких він обвинувачується, небезпеку переховування останнього від правосуддя. Суд також враховує, що після скасування Запорізьким апеляційним судом вироку суду першої інстанції відносно обвинуваченого, суд розпочинає розгляд даного кримінального провадження спочатку, наразі триває стадія підготовчого судового засідання та на сьогоднішній день ще не допитані свідки та потерпілі по даному кримінальному провадженні, а враховуючи безпосередній допит даних свідків та потерпілих у судовому засіданні, обвинувачений, перебуваючи під більш м`яким запобіжним заходом, може впливати на даних свідків та потерпілих.

Також суд вважає, що за принципом змагальності, як сторона обвинувачення, так і сторона захисту мають довести перед судом наявність або відсутність обставин, достатніх для продовження або зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.

Проте, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження доводів клопотання про зміну запобіжного заходу, окрім як тривалість перебування обвинуваченого під вартою, яке є очевидним, ані самим обвинуваченим суду, ані його захисником суду не надано.

Більш того, з зачитаної під звукозапис захисником обвинуваченого – адвокатом Козубом Г.Г. довідки ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» (оригінал або копію якої до клопотання не долучено) випливає, що дійсно обвинувачений ОСОБА_1 має певні проблеми зі здоров`ям, проте у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» йому надається відповідна медична допомога у повному обсязі. Також, на запитання суду щодо звернення обвинуваченим до адміністрації ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» з приводу неналежного надання медичної допомоги останньому, обвинуваченим була надана відповідь, що звернень з його боку до адміністрації колонії не було.

Більш того, до суду також жодних скарг з приводу неналежного надання медичної допомоги ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» від обвинуваченого або ж його захисників не надходило.

Таким чином, суд вважає дане клопотання не обґрунтованим та таким що задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 05.12.2019 року о 12 год. 30 хв.

Головуючий суддя: Смокович М.В.

Судді: Плечищева О.В.

Гуцал О.П.