Вирок № 86127106, 04.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.12.2019

Справа № 320/10397/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря – Панченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018080140001588 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – Фурманеко М.В..,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – адвоката Ненашевої Я.В.,

встановив:

У 2012 році ОСОБА_1 , знаходячись на території винограднику селища Балаклава Балаклавського району м. Севастополь АР Крим, маючи умисел на придбання та носіння вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого, підібрав та без передбаченого законом дозволу придбав корпус ручної оборонної осколкової гранати «Ф-1» промислового виготовлення, на внутрішній поверхні фрагментів якого виявлені сліди бризантної вибухової речовини – тротил вагою 50-56 грам, та при наявності засобу ініціювання вибуху або утворення необхідних для цього умов, придатний для здійснення вибуху та руйнування корпусу з утворенням характерних осколків, після чого вказаний предмет з вибуховою речовиною перевіз за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де він і знаходився до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції о 21 год. 05 хв. 15 травня 2018 року, під час проведення санкціонованого обшуку за вищевказаною адресою.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що в 2012 році знайшов у винограднику в саду гранату. Вона була забита землею. У цей же день, ввечері, він її очистив від землі та тротилу. Граната залишилась без тротилу всередині. Потім він її обробив щіткою по металу та покрасив зовні та всередині фарбою чорного кольору, залишивши її вдома як сувенір. На слідстві він свою вину визнав, не розуміючи у чому його звинувачують. Вважає, що експерт не дивився, що знаходиться всередині цієї гранати. Поліція до нього приїхала через те, що сусіди їх викликали, оскільки він гучно слухав музику. Саме тоді вони побачили гранату, яка знаходилась у шафі, він використовував її як попільничку. Зазначив, що на експертизу надавалась інша граната, яка була темно-зеленого кольору, а його граната була пофарбована в чорний колір.

У зв`язку з невизнанням обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, дослідження доказів по кримінальному провадженню проводилося в повному обсязі.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї провини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його вина повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в ході судового розгляду доказами, зокрема:

В судовому засіданні експерт ОСОБА_2 показав, що на дослідження експерта надійшли металеві фрагменти. В ході хімічної експертизи було виявлено наявність вибухової речовини – тротил.

Експерт ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що самостійно можливо дістати тротил з гранати, але може бути детонація вибухової речовини. В гранаті, яка була надана йому на дослідження, запалу не було, а був лише корпус бойової гранати.

Допитаний свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона є матір`ю обвинуваченого. В їх домі знайшли гранату. Її син приніс додому гранату і патрони. Граната спочатку була іржава, але син пофарбував її у чорний колір.

Допитаний свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що під час вилучення корпусу гранати був присутнім в помешканні ОСОБА_1 в якості понятого. Зайшовши до квартири, побачив на підлозі гранату без вибухового запалу, лише її корпус. Корпус гранати був окрашений в чорний колір. В помешканні в той час знаходились сам ОСОБА_1 та хазяйка квартири.

Допитаний свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що був присутнім під час проведення обшуку в квартирі ОСОБА_1 , була зачитана ухвала про надання дозволу на проведення обшуку, ОСОБА_1 та його матір в цей час були присутніми в помешканні. Бачив як на підлозі в квартирі на якомусь покривалі лежав корпус гранати без запалу чорного кольору. Тоді ОСОБА_1 пояснив поліції, що гранату без запалу знайшов у саду та приніс її додому.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується й іншими доказами, зібраними по кримінальному провадженню, зокрема:

Протоколом обшуку від 15.05.2018, складеного слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Агафоновим А.В., в ході якого за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено з підлоги предмет, схожий на корпус бойової гранати «Ф1», пофарбований в темний колір, у корпусі присутня речовина, зовнішньо схожа на вибухову речовину «тротил», на верхній частині внутрішньої сторони мається внутрішня різьба, ззовні корпус має сегменти ромбовидної форми, маркування відсутнє, загальна вага приблизно 500 г /а.с.37-38/.

Фототаблицею до протоколу огляду місця події від 15.05.2018, якою зафіксовано перебування на підлозі предмету, схожого на корпус бойової гранати «Ф-1» /а.с.39/.

Протоколом огляду предмету від 21.05.2018, складеного слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Вороніним В.О., та ілюстративною таблицею до протоколу огляду, якими встановлено, що в ході проведення полігонних випробувань корпус гранати «Ф-1» вибухнув з утворенням характерних для гранат «Ф-1» уламків /а.с.48-51/.

Висновком експерта № 12-70/6-258 від 23.05.2018 за результатами проведення судової комплексної хіміко-вибухотехнічної експертизи, яким встановлено, що наданий на дослідження предмет, виявлений та вилучений 15.05.2018 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , є корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, який до бойових припасів не відноситься; містить в собі заряд бризантної вибухової речовини – тротил масою 50-56 г; заряд вибухової речовини, якою споряджений корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 придатний для здійснення вибуху та руйнування корпусу з утворенням характерних осколків, при наявності засобу підриву (ініціювання вибуху) або при утворенні необхідних для цього умов /а.с.54-58/.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України повністю доведена.

Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_1 щодо дослідження експертом гранати темно-зеленого кольору, тобто тієї, що не була вилучена в нього під час обшуку, оскільки ці покази спростовуються відповідними фототаблицями до висновку експерта та показами допитаних в судовому засіданні експертів та свідків.

Підстав сумніватися в правдивості показань допитаних в судовому засіданні свідків у суду немає, оскільки їх показання є послідовними, об`єктивними та такими, що не суперечать іншим зібраним по кримінальному провадженню доказам та узгоджені між собою.

Невизнання вини обвинуваченим суд оцінює як обраний спосіб захисту, переслідуючий мету уникнути відповідальності за скоєне.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання згідно зі ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого суд враховує зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, однак за місцем проживання характеризується негативно, тому суд призначає покарання в межах санкції статті та приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Крім того, висновком судово-психіатричної експертизи № 520 від 05 листопада 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 виявляв та виявляє у теперішній час психічний розлад у вигляді шизотипового розладу, тому він не міг повною мірою (обмежено міг) усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час за своїм психічним станом він також не може повною мірою (обмежено може) усвідомлювати свої дії та керувати ними. У випадку засудження для профілактики виникнення можливого погіршення психічного стану й суспільно небезпечних діянь ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги /а.с.83-90/.

Тому, відповідно до вимог ст.ст.20, 93, 94 КК України, ст.504 КПК України, беручи до уваги висновок судово-психіатричної експертизи № 520 від 05 листопада 2018 року, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 примусовий захід медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у психіатричному закладі охорони здоров`я за місцем проживання обвинуваченого.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Зазначені в кримінальному провадженні процесуальні витрати, які документально підтверджені, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 рік іспитового строку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України продовж іспитового строку на ОСОБА_1 покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у психіатричному закладі охорони здоров`я за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 31116115700009, УК у Шевченківському районі, м. Запоріжжя, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку: 813015, код ЄДРПОУ 38025367) витрати на проведення судової хіміко-вибухотехнічної експертизи № 12-70/6-258 від 23.05.2018 у розмірі 1430 грн.

Речовий доказ по кримінальному провадженню:

- бойову ручну оборонну осколкову гранату Ф-1, яка придатна для здійснення вибуху та руйнування корпусу з утворенням характерних осколків, при наявності засобу підриву (ініціювання вибуху) або при утворенні необхідних для цього умов, після проведення експертизи, а саме залишки від неї: уламки корпусу гранати Ф-1 та первинні упаковки, запаковані до спец. пакету № 3222731, передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: