
Справа № 761/32305/19
Провадження № 2/761/6954/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
02 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні у заочному порядку в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и в:
У серпні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (надалі по тексту - відповідач), третя особа: ОСОБА_2 (надалі по тексту - третя особа),у якому просила суд стягнути на свою користь з відповідача майнову шкоду у розмірі 63 675,71 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 травня 2017 року о 16 год. 03 хв. в місті Києві на перехресті пл. Перемоги та вул. Саксаганського, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "VOLKSWAGEN TIGUAN", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки "HYUNDAI ACCENT", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2017 року, залишеної без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 13.12.2017 року, ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В результаті вказаної ДТП отримав пошкодження автомобіль марки "HYUNDAI ACCENT", реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим було заподіяно майновий збиток ОСОБА_1 . Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля встановлено звітом №999 від 07.06.2017 та становить 63 675,71 грн.
Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "VOLKSWAGEN TIGUAN", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ "СТ "Іллічівське".
Позивач 22.05.2017 року повідомила відповідача про настання страхового випадку та звернулася із заявою на виплату страхового відшкодування.
Проте, відповідач страхове відшкодування не виплатив, про прийняте рішення позивача не повідомив, внаслідок чого остання вимушена звернутись з даним позовом до суду.
У судове засідання позивач не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, її представник звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач та третя особа, будучи повідомленими про дату і час судового розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явилися, заперечень чи пояснень на позовну заяву не подали.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 16.08.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 травня 2017р. о 16 год. 03 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen», д.н. НОМЕР_1 пл. Перемоги на перехресті вул. Саксаганського м. Києві, проїхала перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого здійснла зіткнення з автомобілем марки «Hyundai», д.н. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів, чим порушила п. 8.7.3(е) Правил дорожнього руху України.
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 14.09.2017 року у справі №761/20805/17, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 13.12.2017 року, ОСОБА_2 визнано винниою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження по адміністративній справі закрито в зв`язку з закінченням на момент розгляду адміністративної справи строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 8-0).
У відповідності з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
В результаті зазначених дій ОСОБА_2 власнику автомобіля марки «Hyundai», д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 були завдані матеріальні збитки.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля встановлено звітом №999 від 07.06.2017 та становить 63 675,71 грн. (а.с. 11-20).
Як вбачається із Полісу АК/4867966 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СТ «Іллічівське». Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн. (а.с. 24).
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
У відповідності до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За умовами п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Положення статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно ч. 1, 4 ст. 9 вказаного Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Отже, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і зазначеним відновлювальним ремонтом згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Відповідні роз`яснення містяться і в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
22.05.2017 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СТ «Іллічівське»із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с. 28).
Проте, відповідач страхове відшкодування не виплатив, про прийняте рішення позивача не повідомив.
Оскільки ДТП сталося з вини ОСОБА_2 , відповідач як страховик винної у ДТП особи має відшкодувати позивачу вартість матеріального збитку, що становить 63 675,71 грн.
Таким чином, позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Керуючись ст.ст. 22, 979, 988, 1166 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 133, 141, 211, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів",суд, -
в и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,- задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 вартість матеріального збитку у розмірі - 63 675,71 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі - 768,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське», код ЄДРПОУ 25186738, адреса: Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Нікопольський, буд. 54.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Осаулов А.А.
Повний текст рішення виготовлено 02.12.2019 року
Судове рішення № 86126691, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 02.12.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/32305/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: