Рішення № 86125695, 05.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5051/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: Астахової О.О.

при секретарях Наумовій О.С., Неділько Л.Л.,

Томіленко В.В., Якименко Т.С., Індик М.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 Закревської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури №4, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з відповідного рахунку Державної Казначейської служби України, на користь ОСОБА_1 спричинену шкоду в розмірі 3 318 522,00 грн., завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в особі прокуратури Дніпровського району м. Києва. У зв`язку з незаконними діями, що призвели до порушення 19.10.2012р. кримінальної справи № 54-3708 (кримінального провадження від 21.11.2012 року ЄРДР №1201200004000005) за ознаками злочину передбаченого ч. 1,2 ст.172 КК до незаконного притягненням ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності та виправдувального вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09.2016р. у справі №755/11467/13-к.

Мотивуючи вимоги тим, що протиправні дії прокуратури Дніпровського району м. Києва призвели до того, що 19.10.2012 року було протиправно порушено щодо нього, як власника та генерального директора ПП «ВДК «Дім», кримінальну справу № 54-3708 за ч. 1,2 ст. 172 КК України (кримінальне провадження від 21.11.2012 року № 1201200004000005). Також, 19.10.2012 року порушена кримінальна справа № 04-33441 за ч. 1 ст. 199 КК України (ЄРДР № 42013110040000307 від 29.03.2013 року). Порушення означених кримінальних справ призвели до спричинення позивачу моральної та матеріальної шкоди, підірвали ділову репутацію позивача, завдали шкоду його інтелектуальній власності, тощо та підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

ОСОБА_1 зазначає, що вироком від 19.09.2016 року Дніпровський районний суду м. Києва ухвалив виправдати ОСОБА_1 за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України.

Проте, впродовж того, як тривало досудове розслідування та судове слідство кримінальної справи № 54-3708 (кримінального провадження від 21.11.2012 року ЄРДР №1201200004000005) за ознаками злочину передбаченого ч. 1,2 ст.172 КК, та кримінальної справи № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання з метою використання при продажу товарів, підроблених марок акцизного збору, передбачену ч. 1 ст. 199 КК України, позивачу було завдано збитків.

Позивач вказує, що з вини Прокуратури було зірвано важливі міжнародні виставкові заходи-фестивалів вина «Україна виробника «Скала-2012», «Україна виробника «Скала-2013» збитки за що склали - 1 382 000,00 грн. Шкода завдана позивачу у внаслідок неотриманого ним доходу від реалізації алкогольних напоїв, внаслідок зриву проведення Прокуратурою у 2012-2015 р.р. національної спеціалізованої постійно діючої виставки ярмарку алкогольних напоїв «Україна виноробна «Скала-2012-2015» склала 615 000,00 грн. Упущена вигода, яку позивач зазнав через втрату покупців та виручки - 300 450,00 грн.; Крім того, за період фактичного припинення діяльності ПП «ВДК» Дім вина «Скала», з вини прокуратури, за період з 18.10.2012 року по 18.12.2012 року позивач просить стягнути упущену вигоду у сумі 496 000,00 грн. Збитки завдані вилученням алкогольних напоїв - 1072,40 грн. Шкода у вигляді неотримання авторської винагороди - 510 000,00 грн. та 14 000,00 грн. суми сплачені позивачем у зв`язку із наданням юридичної допомоги.

У виправдувальному вироку судом встановлено протиправність інших дій відповідача по відношенню до нього та сам факт фальсифікації кримінального переслідування, що проводилося відповідачем впродовж тривалого часу - 2012-2016 р.р. У продовж розгляду справи по сфабрикованому обвинуваченню, який досить довго тривав, він (позивач) знаходився в дуже тяжкому морально-психологічному та подавленому стані, значно втратив зір та отримав перший мікроінсульт, підірвав здоров`я, у зв`язку з чим був змушений відвідувати лікарів, та не мав достатнього часу займатися бізнесом, який значно втратив прибутковість став збитковим. На нього були подані скарги, позови з боку постачальників, тощо. Виконавча служба на поточні рахунки та майно фірми наклала арешт. Позивач втратив дохід, оскільки робота в підприємстві є його та його сім`ї єдиним грошовим доходом, зазнав збитків через розрив по вині відповідача проведення різних виставкових національних заходів, які ним проводилися щорічно, що призвело до моральних страждань, втрати рівноваги у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього. Позивач переніс емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживання, які погіршили гармонійні адаптовані умови його життєдіяльності і появу негативних психоемоційних почуттів, призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає від нього додаткових витрат часу, залучення душевних та матеріальних зусиль і змушує звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 квітня 2017 року відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури №4, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди. Відповідачам встановлено строк для подання письмових заперечень, пояснень щодо позову. (Т. 1 а.с.33).

29.11.2017 року від Київської місцевої прокуратури №4 надійшли заперечення на позов, зі змісту яких убачається, що відповідач 1 заперечує проти позову в повному обсязі. Мотивуючи тим, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.

Таким чином, розмір морального відшкодування повинен визначатися з врахуванням вимог щодо розумності та справедливості та повинен бути співмірний із завданими збитками.

Як убачається із позовної заяви, розмір моральної шкоди, завданої позивачу органом досудового розслідування розраховано за методикою Ерделевського А.М. , яка згідно з даними Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України з 29.01.2016 призупинена.

Крім того, позивач посилається на висновок судово-психологічної експертизи, призначеної в рамках розгляду іншої справи №755/9398/16-ц. Однак вказану справу розпочато Дніпровським районним судом м. Києва за позовом ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури №4 у зв`язку з протиправними діями в рамках досудового розслідування кримінальної справи №04-33441, порушеної 19.10.2012 слідчим відділом Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві.

Водночас розрахунок грошової компенсації за спричинену моральну шкоду є лише науково-практичною рекомендацією для визначення характеру та ступеня моральних страждань з урахуванням індивідуально-особистісних властивостей підекспертного і суб`єктивних наслідків зазначеної ситуації, ці висновки носять ймовірний характер, а тому при вирішення питання про визначення розміру компенсації моральної шкоди мають перевірятися у сукупності з іншими доказами у справі.

Аналогічний висновок викладено у рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.11.2015 у справі № 6-10388св15 (реєстраційний номер №53657691).

Доказів, якими підтверджується заявлена сума морального відшкодування позивачем не надано, а лише висновок судово-психологічної експертизи не може бути безумовним доказом, у розумінні вимог ЦПК України, який надає право на відшкодування моральної шкоди .

Також, позивач як юридична особа реалізував свої право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення неправомірних дій органом досудового розслідування в рамках справи № 910/4014/16 за позовом ПП Виробничо-дистриб`юторська компанія «Дім вина скала» до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 896 091,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.07.2016 у вказаній справі позовні вимоги задоволено частково на стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 200 000,00 грн. моральної шкоди. Щодо здійсненого ОСОБА_1 розрахунку спричиненої Київською місцевою прокуратурою №4 шкоди у вигляді неотриманого протягом досудового розслідування доходу, то представник відповідача посилаючись на ч. 2 ст. 1176 ЦК України, Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та Положення, вказує, що оскільки розмір завданої позивачу майнової шкоди визначає відповідний орган, визначений ч.1 ст. 12 Закону та п. 11 Положення, позивач з метою визначення суми майнової школи повинен звернутися із заявою про визначення розміру матеріальної шкоди до того органу, який прийняв остаточне рішення у кримінальній справі.

Аналогічної позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвали від 14.12.2014 у справі №6-28624св13, ухвала від 04.03.2015 у справі №6-41807св14, ухвала від 21.10.2015 у справі №6-20863св 15).

З огляду на означене у задоволенні позову просила відмовити. (Т. 2 а.с.20-26).

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року за № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи проводився за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.06.2018 року було закінчено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду (Т. 2 а.с. 106).

03.07.2018 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача Київської місцевої прокуратури № 4, аналогічні за змістом раніше поданим та з урахуванням пояснень щодо звіту наданого позивачем про визначення вартості завданих збитків. (Т. 2 а.с.122-125).

23.07.2018 року позивачем подано заперечення на відзив Київської місцевої прокуратури № 4. Зі змісту яких убачається, що позивач не реалізував свого права на відшкодування моральної шкоди завданої неправомірними рішеннями прокуратури ні як фізична ні як юридична особа і звернувшись до відповідача із заявою про відшкодування такої шкоди не отримав відповідного реагування. (Т. 2 а.с. 127,128).

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача Київської місцевої прокуратури № 4 заперечувала щодо задоволення позовних вимог та просила відмовити з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

Представник відповідача Державної казначейської служби України про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання вкотре не з`явився, причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву не скористався, інших заяв, клопотань, суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України, визначено способи захисту цивільних прав і інтересів судом. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 19.10.2012 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу № 54-3708 за грубе порушення законодавства про працю, за ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України. (т.1 а.с.14).

19.10.2012 року порушена кримінальна справа № 04-33441 за ч. 1 ст. 199 КК України (ЄРДР № 42013110040000307 від 29.03.2013 року). (а.с.15 Т. 1).

25.10.2012 року в рамках даної кримінальної справи № 04-33441 було проведено обшук у приміщенні позивача по АДРЕСА_1 . (Т. 1 а.с.16).

10.04.2014 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві була прийнята постанова про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42013110040000307 від 29.03.2014 року за ч. 1 ст. 199 КК України у зв`язку з відсутністю події, складу кримінального правопорушення. (Т. 1 а.с. 18).

23.04.2014 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві було прийнято постанову про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 199 КК України внесеного до ЄРДР № 42013110040000307 від 29.03.2013 року, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України. (Т. 1 а.с.19-20).

23.03.2013 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1,2 ст. 172 КК України (Т, 1 а.с. 167).

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України з обвинувальним актом передано на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.12.2016 року та Постановою Верховного Суду від 07.06.2018 року, виправдано ОСОБА_1 за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України.(Т.1. а.с. 21-29, Т. 2 а.с. 103-105)

При розгляді справи № 755/11467/13-к по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України Дніпровським районним судом м. Києва було встановлено, що жоден із запропонованих стороною обвинувачення і перевірених у судовому засіданні належних та допустимих доказів як окремо, так і в сукупності з іншими доказами, не може бути покладений в безпосереднє підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях і суб`єктивній позиції сторони обвинувачення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень п. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

За ст. 2 Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду.

У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

{Пункт 2 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

Згідно зі ст. 4 Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Майно, зазначене в пункті 2 статті 3 цього Закону, повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно. Вартість жилих будинків, квартир, інших споруд відшкодовується лише у разі, якщо зазначене майно не збереглося в натурі і громадянин відмовився від надання йому рівноцінного жилого приміщення з безоплатною передачею у його власність або у разі згоди на це громадянина. Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з ринкових цін, що діють на момент звернення громадянина про відшкодування шкоди.

У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яким майно було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для відшкодування шкоди вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Вартість майна визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди. У разі пошкодження майна завдана шкода відшкодовується повністю.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

{Частина п`ята статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Із матеріалів справи убачається, що позивач звертався до Прокуратури Дніпровського району м. Києва із заявою від 24.06.2016 року про виплату йому моральної шкоди у сумі 1 950 000,00 грн. за незаконне порушення проти нього кримінальної справи за ч. 1 ст. 199 КК України внесеного до ЄРДР № 42013110040000307 від 29.03.2013 року та кримінального правопорушення передбаченого ч. 1,2 ст. 172 КК України. (Т, 1 а.с.30,31).

Довідку Прокуратури про те, що така заява не зареєстрована, суд оцінює критично, оскільки позивачем надано належні докази на підтвердження факту направлення заяви відповідачу.

Крім того, ОСОБА_1 звертався із заявою про відшкодування йому моральної шкоди до Генеральної Прокуратури України. Дана заява була прийнята 07.06.2016 року за вх № 47. (Т. 2 а.с. 134).

Позивач звертаючись з даним позовом до суду просить стягнути із відповідача: збитки завдані тим, що було зірвано міжнародні виставкові заходи-фестивалів вина «Україна виробника «Скала-2012», «Україна виробника «Скала-2013» у сумі - 1 382 000,00 грн.; шкоду завдана позивачу у внаслідок неотриманого ним доходу від реалізації алкогольних напоїв, внаслідок зриву проведення Прокуратурою у 2012-2015 р.р. національної спеціалізованої постійно діючої виставки ярмарку алкогольних напоїв «Україна виноробна «Скала-2012-2015» склала 615 000,00 грн.; упущену вигоду, яку позивач зазнав через втрату покупців та виручки - 300 450,00 грн.; упущену вигоду за період фактичного припинення діяльності ПП «ВДК «Дім вина «Скала», внаслідок позбавлення ПП ВДК «Дім вина «Скала» ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з вини прокуратури, за період з 18.10.2012 року по 18.12.2012 року - 496 000,00 грн.; збитки завдані вилученням алкогольних напоїв - 1072,40 грн.; шкоду у вигляді неотримання авторської винагороди - 510 000,00 грн. та 14 000,00 грн. сум сплачених позивачем у зв`язку із наданням юридичної допомоги, а всього 3 318 522,00 грн.

Під час судового розгляду позивач зазначив, що до збитків, які були йому завдані з причин порушення кримінального провадження передбаченого ч. 1,2 ст. 172 КК України, належить розмір неотриманої заробітної плати у сумі 244 578,00 грн., що складається із заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2017 року по 19.07.2018 року у розмірі 119 123,45 грн. та заборгованості по заробітній платі за період з 20.07.2018 року по 01.03.2019 року у розмірі 109 772,73 грн. Оскільки в цей період часу він здійснював такі виплати, в той час як діяльність ПП ВДК «Дім вина «Скала» була фактично зупиненою з вини відповідача, що призвело до виникнення заборгованості підприємства перед ним.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо-дистриб`юторська компанія «Дім Вина «Скала» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Виробничо-дистриб`юторська компанія «Дім Вина «Скала» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2017 року по 19.07.2018 року у розмірі 119 123 (сто дев`ятнадцять тисяч сто двадцять три) грн. 45 коп. з утриманням обов`язкових до сплати в бюджет платежів. (Т. 2 а.с. 163,164).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо-дистриб`юторська компанія «Дім Вина «Скала» про стягнення заборгованості по заробітній платі та авторської винагороди при трудових відносинах - задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Виробничо-дистриб`юторська компанія «Дім Вина «Скала» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 20.07.2018 року по 01.03.2019 року у розмірі 109 772,73 грн., та заборгованість за використання авторського права згідно ліцензійного договору № 21-6131 від 29.12.2012 року та ліцензійного договору № 21-6155 від 29.12.2014 року за використання твору декоративно-прикладного мистецтва Малюнок «ІНФОРМАЦІЯ_2», Свідоцтва на знаки для товарів і послуг НОМЕР_2 від 15.05.2002 року, Свідоцтва на знаки для товарів і послуг НОМЕР_2 від 15.5.2002 року виданих Державною службою інтелектуальної власності України у розмір 480 000,00 грн., а всього стягнути 589 772 (п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят два) грн. 73 коп.

Надаючи оцінку даним твердженням позивача щодо стягнення з Київської місцевої прокуратури №4 збитків у розмірі неотриманої заробітної плати у сумі 244 578,00 грн., що за судовими рішеннями підлягає стягненню з Приватного підприємства «Виробничо-дистриб`юторська компанія «Дім Вина «Скала» на користь ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Як було встановлено, кримінальна справа № 54-3708 за грубе порушення законодавства про працю, за ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України була порушена 19.10.2012 року. Виправдувальний вирок, яким виправдано ОСОБА_1 за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України ухвалено 19.09.2016 року, який набрав законної сили 21.12.2016 року.

Таким чином, саме за цей період ( з 19.10.2012 року по 21.12.2016 року) у позивача виникає право на відшкодування шкоди відповідно до положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

А тому в цій частині позовні вимоги є необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Під час судового розгляду при визначенні з чого складається спричинена позивачу шкода в розмірі 3 318 522,00 грн., позивач зазначив, що дана шкода підлягає відшкодуванню в результаті неправомірних дій відповідача щодо порушення 19.10.2012 року кримінальної справи № 54-3708 за ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України та складається з суми збитків: 496 000,00 грн. та 615 000,00 грн. - упущеної вигоди; збитків спричинених неотриманням авторської винагороди - 480 000,00 грн; 244 578,00 грн. не отриманої заробітної плати; 86 944,00 грн. - внесених позивачем грошових коштів під звіт у касу ПП ВДК «Дім вина «Скала» та моральної шкоди - 1 382 000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За даними звіту про оцінку неотриманого доходу складеного Українсько-Черкаським СП «Адаміл», вартість неотриманого доходу (упущеної вигоди), який ПП ВДК «Дім вина «Скала» могло б реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене, що виникло внаслідок позбавлення ПП ВДК «Дім вина «Скала» ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 18.10.2012 року по 18.12.2012 року та фактичного припинення діяльності з реалізації алкогольних напоїв без урахування інфляції становить 273 094,48 грн., з урахуванням інфляції - 637 202,97 грн. Підрив іміджу ділової репутації, зниження престижу та підрив довіри ПП ВДК «Дім вина «Скала» являються складовими частинами неотриманого доходу (упущеної вигоди), вартість якої вказана у п. 1. (Т. 2 а.с. 48-99).

За даними договору № 03/12 про проведення оцінки майнового збитку вартість такої оцінки складає 10 000,00 грн. Факт оплати якої підтверджується квитанцією № 94 від 20.03.2018 року. (Т. 2 а.с. 100-101).

Разом з тим, позивач розраховує розмір упущеної вигоди самостійно та вважає, що вона складається з 496 000,00 грн - як шкода спричинена відповідачем 1 у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди) внаслідок фактичного припинення діяльності позивача в період з 18.10.2012 по18.12.2012 р.р. (513 3338,58+479 472,47+530 090, 37):3; а також у сумі 615 000,00 грн. шкода у вигляді неотриманих доходів внаслідок зриву проведення у 2012-2015 р.р. національної спеціалізованої, постійно діючої виставки-ярмарки алкогольних напоїв «Україна виноробна «Скала-2012-2016».

Як убачається із матеріалів справи для захисту своїх прав і порушених інтересів завданих в результаті порушення кримінальної справи № 54-3708 відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України, та кримінальної справи № 04-33441 за ч. 1 ст. 199 КК України (ЄРДР № 42013110040000307 від 29.03.2013 року) позивач звертався з позовами до Дніпровського районного суду м. Києва та Господарського суду м. Києва.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2018 року у справі № 755/3197/17, залишеним без змін Постановою Київського Апеляційного суду від 10.04.2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів на користь ОСОБА_1 500 000 грн. (п`ятсот тисяч гривень) у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (Т. 2 а.с. 180-187).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2018 року судом було встановлено, що ОСОБА_1 є доведеним факт спричинення йому моральної шкоди не тільки незаконним притягнення його до кримінальної відповідальності, який принижував його людську гідність, а й тим, що він, як власник приватного підприємства, генеральний директор цього підприємства, отримав негативний вплив на власну ділову репутацію; необхідність захищати власні права в суді; доводити свою невинуватість при розгляді кримінального провадження; зверталися до різних установ; докладати багато зусиль для організації свого життя у зв`язку із протиправним порушенням Дніпровським районним Управлінням МВС України в м. Києві кримінальної справи № 54-3708 відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України, та кримінальної справи № 04-33441 за ч. 1 ст. 199 КК України (ЄРДР № 42013110040000307 від 29.03.2013 року).

Також, Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.07.2018 року у цивільній справі № 755/9398/16-ц, залишеним без змін Постановою Київського Апеляційного суду від 19.12.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури №4, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів на користь ОСОБА_1 - 200 000 грн. (двісті тисяч гривень) у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (Т, 2 а.с. 206-213).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.07.2018 року встановлено доведеним факт спричинення Київською місцевою прокуратурою №4 ОСОБА_1 моральної шкоди не тільки фактом притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальній справі № 04-33441 за ч. 1 ст. 199 КК України (ЄРДР № 42013110040000307 від 29.03.2013 року), який принижував його людську гідність, а й тим, що він, як власник приватного підприємства, генеральний директор цього підприємства, отримав негативний вплив на власну ділову репутацію; були розірвані ділові відносини, домовленості, зв`язки; оскільки справа була порушена за фактом незаконного виготовлення та використання підроблених акцизних марок, суд приймає, як обґрунтовані, і доводи позивача про те, що у його партнерів об`єктивно виник сумнів у добропорядності та чесності його бізнесу тощо, що змусило його докладати багато зусиль для організації свого життя, та доведення своєї невинуватості.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.11.2017 року у справі № 910/4014/16 за позовом ПП ВДК «Дім вина «Скала» до Дніпровського районного Управління ГУМВС України в м. Києві, Державної Казначейської служби України про стягнення грошових коштів за участю прокуратури позовні вимоги задоволено частково.

Провадження у справі № 910/4014/16 в частині стягнення з відповідача 1 на користь позивача 10 200,00 грн. реальних збитків (витрат, зроблених з метою відновлення порушеного права та сплачених за придбання комп`ютерної техніки та програмного забезпечення) припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнуто з Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (02100, м. Київ, вул. Червоноткацька, 2, ідентифікаційний код 08672868) на користь Приватного підприємства «Виробничо-дистрибьюторська компанія «Дім вина «Скала» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24, ідентифікаційний код 36972343) 1151 (одна тисяча сто п`ятдесят одна) грн 60 коп.

В іншій частині позову відмовлено. (Т. 2 а.с. 214-230).

Постановою Верховного Суду від 19.12.2018 року Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі №910/4014/16 в частині задоволених позовних вимог змінено. Абзац 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 викладено в такій редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24, ідентифікаційний код 36972343) 1 151 (одна тисяча сто п`ятдесят одна) грн 60 коп".

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі №910/4014/16 в частині позовних вимог про стягнення 1 300 000,00 грн грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив ділової репутації (гудвіл) та 691 200,00 грн. грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі №910/4014/16 залишено без змін.

В межах розгляду справи №910/4014/16 Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову позивачу у задоволенні позову про стягнення 915 045,00 грн. не отриманого доходу внаслідок втрати покупців, 513 338,58 грн. упущеної вигоди внаслідок позбавлення права здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями у період з 18.10.2012 по 18.12.2012 та фактичного припинення діяльності з реалізації алкогольних напоїв, а також 348 377,69 грн витрат, які слід зробити для відновлення порушеного права.

Як убачається із встановлених судом обставин у справі №910/4014/16, сума матеріальної шкоди у розмірі 1151,60 грн. - це вартість вилучених алкогольних напоїв. А відтак вимоги, щодо стягнення з відповідача 1 в розрізі даного спору вартості вилучених алкогольних напоїв у розмірі 1072,00 задоволенню не підлягають.

Також, рішенням Господарського суду м. Києва від 14.09.2015 року у справі № 910/6889/13 за позовом ПП ВДК «Дім вина «Скала» до Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві за участю прокуратури м. Києва про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення 253 706,35 грн. збитків та 154 512,00 грн. моральної шкоди - позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980) на користь Приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24; ідентифікаційний код 36972343) 45 353,54 грн. (сорок п`ять тисяч триста п`ятдесят три гривні 54 коп.) упущеної вигоди, 916,85 грн. (дев`ятсот шістнадцять гривень 85 коп.) витрат на проведення судової експертизи. В іншій частині позову відмовлено. (Т. 2 а.с. 231-247).

У вказаній справі 910/6889/13 ПП ВДК «Дім вина «Скала» зазначав, що ним протягом 2001-2012 років у АДРЕСА_1 щороку проводиться національна спеціалізована постійно діюча виставка-ярмарок алкогольних напоїв та фестиваль вина "Україна виноробна "СКАЛА". Проте, у зв`язку з незаконним позбавленням позивача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 18.10.2012 по 18.12.2012 відбувся зрив зазначеного фестивалю та виставки-ярмарку, оскільки запрошені учасники відмовились від участі у вказаних заходах, а постачальники алкогольних напоїв почали вимагати повернути їм залишки нереалізованих напоїв та припинили їх поставку позивачу. Позивач вказав, що у зв`язку з позбавленням Приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала" в період з 18.10.2012 по 18.12.2012 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивачу спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 208 946,35 грн.

Разом з тим, дані твердження позивача не знайшли свого підтвердження, про що зазначено у вказаному судовому рішенні.

Крім того, відповідно до Постанови Київського апеляційного Господарського Суду від 21.04.2016 року у справі № 910/30336/15 позовом Приватного підприємства "Виробничо-дистриб`юторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Прокуратури Дніпровського району міста Києва, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Скала", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Коммерсант 2011" про стягнення 34 680,00 грн. - задоволено частково. Стягнуто з Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (02100, м. Київ, вул.. Червоноткацька, 2, код ЄДРПОУ 08672868) на користь Приватного підприємства „Виробничо-дистриб`юторська компанія „Дім Вина „СКАЛА" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24, код ЄДРПОУ 36972343) 24 480,00 грн. спричинені збитки та 830,59 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду за рахунок Державного бюджету. В іншій частині позову відмовлено. В задоволенні позовних вимог до Прокуратури Дніпровського району міста Києва відмовлено. (Т. 3 а.с. 1-10).

Предметом розгляду у справі № 910/30336/15 є вимога позивача про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду на підставі ч. 6 ст. 1176 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів або упущеної вигоди враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Зазначена норма покладає на позивача обов`язок довести, що ним вжито заходів, спрямованих на уникнення збитків.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди у цій справі обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Як зазначає позивач вартість упущеної вигоди - доходу, який останній міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене внаслідок позбавлення ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 18.10.2012 по 18.12.2012 підтверджується висновком експерта про величину спричиненої позивачеві шкоди у вигляді неотриманого доходу і упущеної вигоди, проведеної у справі №910/6889/13 висококваліфікованим спеціалістом - магістром випускником Київського державного економічного університету експертно-оціночної фірми ТОВ "Адаміл".

Проте суд зазначає, що позбавлення позивача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 18.10.2012 по 18.12.2012 сталося не внаслідок дій відповідача-1, а на підставі розпорядження про анулювання позивачу ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, прийнятого Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України за №3034/10/21-213 від 11.10.2012. При цьому після 19.12.2012 позивач мав обґрунтовану можливість продати алкогольні напої, які були у нього в наявності.

Судом встановлено, що за результатами розгляду справи №910/6889/13 стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь позивача 45 353,54 грн упущеної вигоди. При цьому, вимоги позивача у справі №910/6889/13 були мотивовані тими ж підставами та обставинами, що і в цій справі щодо стягнення упущеної вигоди у сумі 513 338,58 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача-1 та зазначеним позивачем розміром неотриманого доходу в результаті втрати покупців за період з 2012-2016 роки - 615000,00 грн. та упущеної вигоди внаслідок позбавлення права здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями у період з 18.10.2012 по 18.12.2012 у сумі 496000,00 грн.

Більше того, при обрахуванні розміру упущеної вигоди позивач повинен враховувати тільки дані, які безспірно підтверджували б реальну можливість отримання грошових сум, якби його не було позбавлено ліцензії (укладені договори з іншими суб`єктами за цей період та ін.). В даному випадку, сума збитків, позивача, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку, що не підтверджено належними доказами.

Витрати у розмірі 14000,00 грн. на отримання юридичної допомоги, а саме проведення розрахунку упущеної вигоди ПП «ВДК «Дім вина «Скала» не підлягають відшкодуванню.

Під час судового розгляду позивач зазначив, що йому були спричинені збитки діями відповідача, зокрема у сумі 86 944,00 грн., як грошові кошти, що обули ним внесені в касу Приватного підприємства „Виробничо-дистрибьюторська компанія „Дім Вина „СКАЛА", оскільки підприємство вимушено, з вини відповідача 1 зупинило свою господарську діяльність.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтями 77-80 ЦПК України визначено поняття належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Проте, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження даних обставин, а тому в цій частині у позовних вимогах слід відмовити.

Щодо позовних вимог про відшкодування шкоди у виді неотриманої авторської винагороди 510 000,00 грн. Слід зазначити, що позивачем не наведено розрахунку з якого він виходив, а також не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача 1 і не отриманої ним авторської винагороди. А відтак в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Питання відшкодування завданої ОСОБА_1 . Київською місцевою прокуратурою №4 моральної шкоди за порушення 19.10.2012 року кримінальної справи № 04-33441 за ч. 1 ст. 199 КК України (ЄРДР № 42013110040000307 від 29.03.2013 року) було предметом розгляду справи № 755/9398/16-ц та судовим рішенням стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 200 000,00 грн. моральної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст.1167 ЦК України відповідно до ч. 1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає доведеним, що внаслідок дій відповідача-1 відбувся підрив ділової репутації, іміджу позивача, зниження престижу та підрив довіри до діяльності його підприємства. Факт спричинення позивачу моральної шкоди не тільки незаконним притягнення його до кримінальної відповідальності, який принижував його людську гідність, а й тим, що він, як власник приватного підприємства, генеральний директор цього підприємства, отримав негативний вплив на власну ділову репутацію; необхідність захищати власні права в суді; доводити свою невинуватість при розгляді кримінального провадження; зверталися до різних установ; докладати багато зусиль для організації свого життя.

Чинне законодавство не містить визначення поняття ділової репутації юридичної особи, оскільки воно є морально-етичною категорією й одночасно особистим немайновим благом, якому закон надає значення самостійного об`єкта судового захисту (ст.201 ЦК України).

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Моральна (немайнова) шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

По даній справі неправомірні дії Прокуратури підтверджуються вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09.2016 року, який залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2019 року складає 4173 гривні.

Враховуючи період перебування ОСОБА_1 під слідством та судом - більше 50 місяців, розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим за 208 650,00 грн.

Згідно положень пункту 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95, у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Так, пунктом 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 визначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом із тим, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її надмірного збагачення за рахунок держави.

Як зазначається у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд погоджується з доводами позивача, що у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача 1 щодо нього, при порушенні кримінальної справи № 54-3708 за ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України, ОСОБА_1 переніс емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживання, які погіршили гармонійні адаптовані умови його життєдіяльності і появу негативних психоемоційних почуттів, призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає від нього додаткових витрат часу, залучення душевних та матеріальних зусиль.

При визначенні розміру моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань ОСОБА_1 яких він зазнав в результаті порушення кримінальної справи № 54-3708 за ч.ч. 1, 2 ст. 172 КК України, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Виходячи з засад розумності, об`єктивності, виваженості і справедливості моральна шкода підлягає частковому задоволенню, яку суд оцінює у 210 000,00 грн. що підлягає стягненню з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Суд звертає увагу, що обґрунтованість судових рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.

Відповідно, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 623, 22, 1167,1174 ЦК України ст.ст. 1, 2, 3, 4, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду», Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року, ст.ст. 1, 4, 5, 29, 30 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 05.11.1991 року № 1789-ХІІ), суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури №4, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) - 210 000 грн. (двісті десять тисяч) у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя О.О. Астахова