Рішення № 86125407, 05.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/15562/19

провадження № 2/755/6054/19

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» про стягнення боргу за договором позики,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» борг за договором позики у сумі 651 448,35 грн., з якого основний борг - 605 659, 20 грн., пеня у розмірі 849,25 грн., інфляційні втрати - 44 939, 90 грн., 3% річних у розмірі 849,25 грн., з підстав порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасного погашення заборгованості.

30 вересня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» про стягнення боргу за договором позики,та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 30 вересня 2019 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно вимог ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 04.07.2017року був укладений договір позики № 13-7/17 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою ідповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет», відповідно до п.п. 2,6 Договору, Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти в розмірі 605 659, 20 грн., з поверненням коштів в строк до 01.12.2018 року. Крім того, умовами п. 9 Договору передбачено сплата боржником пені у розмірі 0,01% за кожен день прострочки від суми платежу не повернутої своєчасно позики. (а.с. 7)

Згідно положення ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як убачається з матеріалів справи, на час звернення з позовом до суду відповідач не виконує взяті на себе за Договором позики № 13-7/17 від 04 липня 2017 року зобов`язання, грошові кошти у розмірі позики на загальну суму 605 659,20 грн. позивачу не повернув, тому дана заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку, з урахуванням 3% річних у розмірі 849,25 грн. та інфляційних витрат у розмірі 44 939,90 грн., розрахованих позивачем за невиконання відповідачем Договору позики. (а.с. 9)

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, суд не убачає підстав для стягнення з відповідача нарахованої позивачем згідно п. 9 Договору позики пені у розмірі 849,25 грн., оскільки згідно прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути заборгованість на загальну суму 651 448,35 грн. (605 659,20 грн. +849,25 грн. + 44 939,00 грн. = 651 448,35 грн.), однак у заявлену позивачем суму не входить нарахована позивачем пеня у розмірі 849,25 грн., тому суд, діючи в межах заявлених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, позбавлений права стягнення, яке не є складовою предмета спору.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» про стягнення боргу за договором позики підлягають до задоволення, та присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу за Договором позики № 13-7/17від 04.07.2017 року у розмірі 605 659,20 грн., інфляційних витрат, у розмірі 44 939,90 грн., та 3% річних у розмірі 849,25 грн., розраховані позивачем станом на день звернення з позовом до суду.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 514,48 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 625, 1046-1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» про стягнення боргу з договором позики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» (РНОКПП: 41044919, зареєстровано за адресою: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11, корпус «ж», офіс 504) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), суму боргу за Договором позики № 13-7/17 від 04.07.2017 року у розмірі 605 659,20 грн., інфляційні витрати у розмірі 44 939,90 грн., 3% річних у розмірі 849,25 грн., та судовий збір у розмірі 6 514,48 грн., а всього на загальну суму 657 962 (шістсот п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) гривні 83 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2019 року.

Суддя: В.І. Галаган