Вирок № 86124296, 02.12.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/2235/2019

1-кп/311/144/2019

02.12.2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Гончаровій К.Ю.

за участю:

прокурора Петренка В.О.

представника потерпілого адвоката Матросова Є.О.

потерпілої ОСОБА_1

захисника адвоката Петренка А.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василівка Запорізької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2018 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, у темну пору доби, в с. Шевченко Василівського району Запорізької області, водій ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що у значній мірі знижувало його реакцію та координацію дій, здійснював рух з увімкненим і працюючим ближнім освітленням фар автомобіля. При виборі швидкості руху керованого ним транспортного засобу, водій ОСОБА_2 , не вжив заходів обережності, не впевнився у безпечності руху та рухався зі швидкістю руху 55,1 - 57,6 км/год по проїжджій частині дороги неосвітленої АДРЕСА_3 з боку автодороги «Василівка-Дніпророудне» у напрямку автодороги «Енергодар-Василівка-Бердянськ».

У той час, попереду, на проїзній частині вулиці, поблизу домоволодіння № 47 у статичному горизонтальному положення знаходився потерпілий ОСОБА_4 , при виявленні якого, водій ОСОБА_2 застосував екстрене гальмування, проте допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , тим самим водій ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінему Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., зі змінами № 883 від 10.11.2017 р., відповідно до яких: п. 2.9: «Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння…»; п. 12.4: У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год; п. 12.9: Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7…».

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: ран, саден і синців на голові, тулубі та кінцівках, крововиливів у м`яких

тканинах голови, закритого переламу ребер з обох боків і переламу грудини з розривом м`язів зліва, уламкового переламу лівої ключиці, забою лівої легені з розривами легеневої плеври, крововилив у м`які тканини тулуба з частковим відшаруванням справа з області тазу, розриву капсули та тканини печінки, селезінки, уламкового переламу правої клубової кістки, від яких настала смерть ОСОБА_4 у результаті сполученої тупої травми голови, тулубу та кінцівок у вигляді множинних переламів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів.

Отримані ОСОБА_4 тілесні ушкодження кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння, в даному випадку, що потягли за собою смерть і знаходяться у прямому причинному зв`язку з її настанням. Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п. 12.4, 12.9б та 2.9а Правил дорожнього руху України, знаходиться у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та її наслідками у вигляді настання смерті потерпілого ОСОБА_4 .

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення: з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» на її користь матеріальної шкоди у сумі 134 028 грн. 00 коп. і моральної шкоди у розмірі 44 676 грн.; з ОСОБА_2 на користь неповнолітнього сина - ОСОБА_5 шкоди, завданої втратою годувальника - 203 196 гривень 18 копійок; на її користь моральної шкоди - 55 324 грн.; на користь неповнолітнього сина - ОСОБА_5 моральної шкоди - 100 000,00 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та суду пояснив, що 14 травня 2018 року з 12-00 години до 16-00 години він був разом з ОСОБА_6 на поминальному обіді у с. Шевченко Василівського району Запорізької області, де випивали спиртне. Потім, на його автомобілі марки ВАЗ 2109 д/з НОМЕР_1 , керував яким ОСОБА_7 , поїхали у с. Скельки, де зустріли знайомих, з якими спілкувались і випивали спиртне. У село Шевченко повернулись близько 21-00 години, ОСОБА_6 вийшов із автомобіля біля магазину та пішов до себе додому на АДРЕСА_3, а його ( ОСОБА_2 ) ОСОБА_7 відвіз додому на АДРЕСА_1. Вдома він деякий час порався по господарству, потім задзвонив його телефон і так як був поганий зв`язок, йому здалось, що телефонував ОСОБА_6 , який є його кумом. Чому в стані алкогольного сп`яніння сів за кермо автомобіля ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , пояснити не може, але виїхав зі свого двору та поїхав по АДРЕСА_3 у напрямку будинку ОСОБА_8 . Швидкість автомобіля була 50-55 км/год., на автомобілі були включені ближні фари, дорога по АДРЕСА_3 не освітлювалась. Майже навпроти двору ОСОБА_9 по АДРЕСА_4, він відволікся, подивився на прибори в автомобілі та коли глянув на дорогу, то перед автомобілем побачив, що хтось лежить, почав гальмувати, але скоїв наїзд на чоловіка. Коли вийшов із автомобіля, то побачив, що то був ОСОБА_6 . З двору вийшов брат ОСОБА_10 ОСОБА_11 , викликав машину швидкої допомоги та поліцію, потім почали надавати допомогу ОСОБА_4, і брат, і ОСОБА_12 , у машину якого поклали ОСОБА_13 , щоб везти до лікарні в м. Василівка, але працівники швидкої констатували смерть ОСОБА_8 та тіло поклали на місце ДТП. Кається у скоєному, заявлений потерпілою цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди визнає у повному обсязі. Добровільно відшкодував потерпілій 100 000 гривень.

Незважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 вини, його вина повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході слідства та дослідженими у судовому засіданні у ході судового слідства доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 є троюрідним братом її покійного чоловіка – ОСОБА_8 і кумом. Дійсно, 14.05.2018 р. чоловік пішов на поминальний обід до знайомих. Цілий день вона з ним не спілкувалась, так як розуміла, що ОСОБА_13 після поминального обіду десь продовжив своє

спілкування з ОСОБА_2 та іншими чоловіками. Близько 22 години 00 хвилин вона почула сильний грохот, звук гальм машини, коли відкрила двері будинку, то почула, як брат чоловіка ОСОБА_11 комусь говорив, що той ОСОБА_13 переїхав. Коли вийшла на вулицю, побачила батьків чоловіка та ОСОБА_13 , який лежав на асфальті. Всі присутні намагались надати йому першу медичну допомогу. Автомобіль ОСОБА_16 стояв на дорозі, був в нетверезому стані, щось нерозбірливо говорив. Від отриманих тілесних ушкоджень чоловік помер, у неї залишився неповнолітній син, який як і вона дуже переживає та страждає після смерті батька, тому вона підтримує заявлений нею цивільний позов і просить його задовольнити. На даний час отримала від ОСОБА_2 у рахунок відшкодування шкоди 100 000 грн., покарання просить призначити на розсуд суду.

Представник ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» позовні вимоги, пред`явлені до них не визнав, так як не вважають себе відповідачами та не заперечують розглянути питання про здійснення страхового відшкодування ОСОБА_1 після прийняття судового рішення відносно винуватця ДТП – ОСОБА_2 (а/с 73).

- фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.05.2018 р., відповідно до якого зафіксовано місце ДТП - с. Шевченко АДРЕСА_4, місце розташування автомобіля ВАЗ 2109 бежевого кольору, д/н НОМЕР_1 , два сліди шин, труп чоловіка (а/с 89-93);

- фактичними даними, що містяться у схемі до протоколу огляду місця події та ілюстративною таблицею (а/с 94-97);

- фактичними даними, що містяться у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 15.05.2018 р., відповідно до якого ОСОБА_2 15.05.2018 р. о 01 год. 20 хв. перебував у стані алкогольного сп`яніння (а/ 97);

- фактичними даними, що містяться у квитанціях № 1693, № 1723 про зберігання речових доказів (а/с 99, 102);

- фактичними даними, які містяться в ухвалі слідчого судді Василівського районного суду від 17.05.2018 р., згідно якої накладено арешт на все майно, яке вилучене 14.05.2018 р. під час огляду місця ДТП (а/с 103/104);

- фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 154 від 16.05.2018 р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 , відповідно до якого смерть г-на ОСОБА_4 настала у результаті сполученої тупої травми голови, тулубу та кінцівок у вигляді множинних переламів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів; пошкодження, виявлені при експертизі трупу, утворилися напередодні смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, у даному випадку, потягли за собою смерть і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. При дослідженні трупу виявлені: рани, садна та синці на голові, тулубі та кінцівках, крововиливи у м`яких тканинах голови, закриті перелами ребер з обох боків і перелам груднини з розривом м`язів зліва, уламковий перелам лівої ключиці, забій лівої легені з розривами легеневої плеври, крововиливи у м`які тканини тулуба з частковим відшаруванням справа в області тазу, розриви капсули та тканини печінки, селезінки, уламковий перелам клубової кістки, які утворилися від дії тупих предметів; весь комплекс вищеописаних пошкоджень міг утворитися в умовах ДТП, а саме, від відступаючих деталей автомобіля, вірогідніше всього має місце здавлення між тупими предметами у результаті переїзду автотранспорту, який рухався. Скоріш за все направлення руху автомобіля було справа наліво знизу вверх (від правої клубової кістки від лівого суглобу) по відношенню до осі потерпілого. При судово-токсикологічній крові та сечі від трупу ОСОБА_4 виявлений етиловий алкоголь у кількості 3,7% та 4,5% відповідно. Вказана концентрація етилового алкоголю у крові у живих осіб відповідає тяжкому отруєнню алкоголем;

- фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 9-324 від 12.06.2018 р. інженерно-транспортної експертизи, відповідно до якого на момент експертного дослідження рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля ВАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходяться у працездатному стані (а/с 114-122);

- фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 9-321 від 25.05.2018 р. інженерно-транспортної експертизи, відповідно до якого водій автомобіля ВАЗ-2109 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності із вимогами пп. 12.2, 12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху; оцінка дій пішоходів не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань в області експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод, тому дії пішохода ОСОБА_4 можуть бути оцінені слідчим (судом) самостійно на підставі розд. 4 Правил дорожнього руху; в разі руху автомобіля ВАЗ-2109 реєстраційний номер НОМЕР_1 із ввімкненим дальнім світлом фар у діях водія ОСОБА_2 є невідповідність вимогам пп. 12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху та невідповідність у діях водія ОСОБА_2 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди; у разі руху автомобіля ВАЗ-2109 реєстраційний номер НОМЕР_1 із ввімкненим ближнім світлом фар у діях водія ОСОБА_2 є невідповідність вимогам пп. 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди, при цьому в діях водія ОСОБА_2 невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що знаходилось би у причинному зв`язку, не вбачається; у діях водія автомобіля ВАЗ-2109 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 невідповідності вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху не вбачається; при ввімкненому дальньому світлі фар автомобіля ВАЗ-2109 реєстраційний номер НОМЕР_1 водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 за допомогою мір, направлених на своєчасне зниження швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної його зупинки; при ввімкненому ближньому світлі фар автомобіля ВАЗ-2109 реєстраційний номер НОМЕР_1 водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом виконання вимог пп. 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху (а/с 125-130);

- фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 6-276 від 20.07.2018 р. судово-хімічної експертизи з ілюстраційною таблицею, відповідно до якого волокна, які входять до складу фрагмента нитки, який вилучений з-під днища автомобіля марки «ВАЗ 2109», д.р.н. НОМЕР_1 мають спільну групову належність з поліамідними волокнами темно-синього кольору, які входять до складу куртки пішохода ОСОБА_4 (а/с 131-139);

- довідкою з Комунальної установи «Василівська ЦРЛ» ВР ЗО, відповідно до якої ОСОБА_2 не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога (а/с 151- зворот).

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог КПК України, судом було розглянуто дане кримінальне провадження повно, всебічно, об`єктивно, були створені всі необхідні умови для рівного виконання сторонами їх процесуальних обов`язків та здійснення процесуальних прав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Із роз`яснень, викладених в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», вбачається, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена, як повним визнанням ним своєї вини, так і дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення з необережності, добровільно повністю відшкодував матеріальну шкоду та частково відшкодував потерпілій завдану моральну шкоду, суд враховує також думку потерпілої, особу винного, який характеризується позитивно, має сталі соціальні зв`язки.

Також, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що внаслідок вчиненого обвинуваченим злочину загинула людина - ОСОБА_4 , отже наступив невідворотний наслідок для потерпілої - дружини загиблого ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина - ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування матеріальної та частково моральної шкоди потерпілій.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі. Оскільки, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, суд вважає також необхідним позбавити його права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення: з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» на її користь матеріальної шкоди у сумі 134 028 грн. 00 коп. і моральної шкоди у розмірі 44 676 грн.; з ОСОБА_2 на користь неповнолітнього сина - ОСОБА_5 шкоди, завданої втратою годувальника - 203 196 гривень 18 копійок; на її користь моральної шкоди - 55 324 грн.; на користь неповнолітнього сина - ОСОБА_5 моральної шкоди 100 000,00 грн.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.ч. 1,4,5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно положень ч. 1 ст. 1200 ЦК України, в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років) .

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Згідно ст. 27 Закону, страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" "ґ" п. 41.1 і підпунктом "в" п. 41.2 ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, та виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована 16.09.2017 р. до 15.09.2018 р. ПрАТ «Страхова компанія» Юнівес», що підтверджується наявною у матеріалах кримінального провадження ксерокопією поліса № АК № 7386310 (а/с 32, 176).

Враховуючи викладене, суд, з посиланням на положення ст. 27 Закону та ст. 1200 ЦК України, вважає необхідним стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 134 028 грн. 00 коп. (3723 грн. х 36 міс.) і моральну шкоду в розмірі 44 676 грн. 00 коп. (3723 грн. х 12 міс.). При цьому, суд вважає необхідним застосувати розмір мінімальної заробітної плати, визначений на день настання страхового випадку - 14 травня 2018 року, в розмірі 3 723 грн.

Суд вважає, що заявлений позивачкою ОСОБА_18 цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди на себе та неповнолітнього сина - ОСОБА_5 є обґрунтованим і визнаним відповідачем ОСОБА_2 у повному обсязі та підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь дитини - ОСОБА_5 шкоди, завданої, у зв`язку з втратою годувальника з 14 травня 2018 року та до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку підлягають задоволенню у сумі 203 196 грн. 18 коп. Вказана сума розраховується наступним чином: за останні 3 місяці середньомісячна зарплата померлого ОСОБА_8 відповідно до довідки (а/с 22) складає (27708 грн. 57 коп. : 3 міс. = 9236 грн. 19 коп.). На одного члена сім`ї, виключаючи померлого припадає 3078 грн. 73 коп. (9236 грн. 19 коп. : 3). Таким чином, розмір щомісячних виплат особам, які мали право на утримання ОСОБА_4 , із врахуванням його частки складає 3078 грн. 73 коп. кожному. Розмір відшкодування неповнолітньому сину ОСОБА_5 до досягнення ним 18-річного віку (за 66 місяців) складає 203 196 грн. 18 коп. (3078 грн. 73 коп. х 66 міс.).

При вирішенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 , суд виходить із характеру та обсягу страждань, які понесла потерпіла та її син внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразилися у душевних стражданнях потерпілої та її неповнолітнього сина ОСОБА_19 , яких вони зазнали, у зв`язку зі смертю близької людина - чоловіка та батька, їх морально-психологічних переживаннях, пов`язаних з позбавленням можливості вести нормальне повноцінне існування, а також змінами у їх нормальному ритмі життя.

Виходячи з глибини, тривалості та обсягу фізичних і душевних страждань дружини та сина потерпілого, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним вимоги потерпілої ОСОБА_1 у цій частині задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану її неповнолітньому сину ОСОБА_19 в розмірі 100 000 грн. і на її користь - 55 324,00 грн. (а/с 188-191). При цьому, суд зазначає, що відповідно до розписки (а/с 159-199), ОСОБА_2 добровільно відшкодував ОСОБА_1 матеріальну шкоду на поховання в сумі 20 000 тис. грн. і моральну шкоду - 80 000 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення наступних експертиз: за проведення судових інженерно-транспортних експертиз: № 9-324 від 12.06.2018 року та № 9-321 від 25.05.2018 року в сумі 2574 гривень 00 копійок (а.с. 113, 124); судової хімічної експертизи № 6-276 від 20.07.2018 року в розмірі 9152 гривень 00 копійок (а.с. 132), а всього процесуальних витрат на загальну суму 11 726 (одинадцять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає необхідним скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 17.05.2018 р., а саме на: автомобіль марки «ВАЗ 2109», бежевого кольору, 1989 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , без характерних пошкоджень кузова, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить

ОСОБА_20 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; фрагмент тканини з-під днища автомобіля; змив з поверхні керма автомобіля; змив з важелю перемикання передач автомобіля; мікрочастки з поверхні водійського сидіння автомобіля; накладку на педаль гальма.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 100, 128, 337, 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 3 роки.

Цивільні позови: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 55 324,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 як законного представника неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди - 100 000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 як законного представника неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , шкоду, завдану втратою годувальника в сумі 203 196 грн. 18 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (код ЄДРПОУ 32638319) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 134 028,00 грн. гривень і моральну шкоду в розмірі 44 676,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) процесуальні витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз по даному кримінальному провадженню у загальній сумі 2574 грн. 00 коп.; на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31112115008009, код банку (МФО) - 899998, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку: Казначейство України (ЕАП)) процесуальні витрати на проведення судової хімічної експертизи по даному кримінальному провадженню у розмірі 9152 грн. 00 коп.

Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_16 та строк відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Арешт на майно, яке вилучено 14.05.2018 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме на: автомобіль марки «ВАЗ 2109», бежевого кольору, 1989 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , без характерних пошкоджень кузова, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_20 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; фрагмент тканини з-під днища автомобіля; змив з поверхні керма автомобіля; змив з важелю перемикання передач автомобіля; мікрочастки з поверхні водійського сидіння автомобіля; накладку на педаль гальма, накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 17.05.2018 року - скасувати.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме:

-автомобіль марки «ВАЗ 2109», бежевого кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , залишений на зберіганні на майданчику для транспортних

засобів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області - передати власнику ОСОБА_20 ;

-фрагмент тканини з-під днища автомобіля, змив з поверхні керма автомобіля, змив з важелю перемикання передач автомобіля, мікрочастки з поверхні водійського сидіння автомобіля, накладку на педаль гальма, поміщені до камери схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

-фрагмент тканини з-під днища автомобіля марки «ВАЗ 2109» бежевого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля правого переднього колеса, який поміщений і упакований до паперового конверту та одяг трупа - ОСОБА_8 , який поміщений і упакований до полімерного пакету - знищити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова